Ґаліція

автономна спільнота Іспанії Ґаліція Galicia, Galiza

Застава Ерб 42°48'N, 7°54'W Держава Іспанія Админединка Іспанія Кордон з Астурія, Кастилія і Леон, Північний регіон Внутреннее деление Ла-Корунья, Луго, Оренсе, Понтеведра Глава Alfonso Rueda Основан 28 апріля 1981 Водный обєкт Атлантічный океан, Кантабрийское море Площадь 29 574 Квадратный кілометер Население История history of Galicia Этнохороним gallego, gallega, galego, galega, Galician, gallega, galega, galèc, galèga, Gailíseach Часова зона UTC+1:00, UTC+2:00 VIAF:168542331; GND:4019119-9; GeoNames:3336902; OSM:349036; Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона Еврейская энциклопедия, Брокгауз — Ефрон Encyclopædia Britannica, 11th edition Большая советская энциклопедия, 1926—1947 Meyers Konversations-Lexikon, 4. Auflage (1885–1890)

Ґалі́ція (ісп. Galicia, ґал. Galicia) — історико-културный реґіон на северови Іспанії. Адміністративный центр — Сантьяго-де-Компостела.

Ґеоґрафія

Хаща у Ґаліції

По̄ляна миже гӯр у Ґаліції

Територія — 29 574 км² (7. місто миже автономных общин Іспанії). На выходови Ґаліція межить из Астуріёв и Кастиліёв-Леоном, на югови из Портуґаліёв, на западови омывать ся Атлантичным океаном, на северови — водами Біскайского залива; у юго-западнӯм напрямі її пересікать ріка Міньо.

Ґаліція складать ся из многых горных хребтӯв (высота уж 975 до 1985 метрӯв) из многочисленными розвилками, образувущыми лабіринт гӯр и горбӯв, долин и яркӯв.

Мыс Ортеґаль

Історія

У давнину на сю̄в території проживали келтьскі племена ґаллекӯв (лат. Gallaeci авадь Callaeci), удкӯть и произошла назва «Ґаліція». У 136 до н. е. територія типирішнёї Ґаліції была завоёвана римлянами, єднак — дякувучи тому, што у тӯв части Іспанії они мали ачий маймалоє контролованя ситуації и власти — келты не утратили свої културы. При рішанинови Авґустови Ґаліція составила діоцез Каллеція, за тым, въедно из Астуріёв — діоцез Астурія и Ґаллеція; при Діоклетіанови была образована провінція Ґаллеція.

Пӯсля провозглашіня Іспаньской републікы (1931) републіканці Ґаліції уробили проект ґаліційськой автономії, котрый быв одобреный проведеным у Ґаліції референдумом (28 юна 1936). Айбо сотворіню автономії ґаліційського района помішав воєнный путч 17—18 юла 1936 року и послідовавша за тым гражданьска война.

28 апріля 1981 року Ґаліція одержала статус автономной общины у составови Іспанії.

Туристичны міста

Муніціпалный пальясо у Бальбоа (Ель-Бьєрсо)

ЮНЕСКО внесло у спискы всесвітнёго наслідя стару часть вароша Сантьяго-де-Компостела из колосалным по розмірам и значимости собором Сятого Якова (основноє місто притягжіня сириднёвіковых паломникӯв зо всёї Европы), древнёримскі стіны Луґо и древнёримскый маяк Геркулеса. У началі XXI стороча центром притяжіня туристӯв став и живописный варощик Понтеведра, прославившый ся на вись світ свойым дружелюбством ид пішоходам.

Традичнов хыжов ґаліційцю̄в, особенно у округови Тьерра-де-лос-Анкарес, до 1970 рокӯв быв палясо — особый тип круглої хыжи. Ґаліційскоє село Пёрнедо (Piornedo), изнамоє свойыми палясо, представлят собов етноґрафіцкый музей пуд удкрытым небом. Сільскі опшаря знатных персон у Ґаліції именувуть ся пацо (pazo). Их усокотило ся доста много из XVII, XVIII и XIX стороч; векшына мать кріпкі стіны, способні удразити нападен незваных гостю̄в.

У 1993 році у Сантяґо удкрыв ся Ґаліційськый центр днишнёго искусства.