Ґалісія
Ґалі́сія (исп. Galicia) (ґал. Galicia) — історико-културный реґіон на северови Испанії. Адміністративный центр — Сантьяго-де-Компостела.
| Ґалісія | |
|---|---|
| Galicia, Galicia | |
| Прапор Галісії | Герб Галісії |
 |  |
| Є єдным из | автономна спільнота Іспанії |
| Дата створення / заснування | 28 апріля 1981 |
.jpg) | |
| Офіційна назва | Galicia, Galicia |
| Назва офіційною / оригінальною мовою | Galicia, Galicia |
| Катойконім | gallego, gallega, galego, galega, Galician, gallega, galega, galèc, galèga, Gailíseach |
| Офіційна мова | галісійська мова, шпанєльскый язык |
| Гімн | Гимн Галисии |
| Континент | Европа |
| Держава | Іспанія |
| Столиця | Сантьяго-де-Компостела |
| Адміністративна єдинка | Іспанія |
| Часовий пояс | UTC+1:00, UTC+2:00 |
| Розташовується на водоймі | Атлантічный океан, Кантабрийское море |
| Географічні координати | 42°48′0″N 7°54′0″W |
| Геодані | Data:Spain/Galicia.map |
| Найвища точка | Trevinca |
| Посада голови уряду | президент Хунты Галисии |
| Керівник виконавчої влади | Alfonso Rueda |
| Виконавча влада | Шунта Галісії |
| Законодавчий орган | Parliament of Galicia |
| Найвищий судовий орган | High Court of Justice of Galicia |
| Офіційне свято | Національний день Галісії |
| Кількість населення | 2 703 353 |
| Адміністративно-територіально поділяється на | Ла-Корунья, Луго, Оренсе, Понтеведра |
| Місто-побратим | Префектура Вакаяма |
| Спільний кордон із | Астурія, Кастилія і Леон, Північний регіон |
| На заміну | Галицкая область |
| Мова комунікації | галісійська мова |
| Площа | 29 574 Квадратный кілометер |
| Гештег | Galicia |
| Інтернет-домен найвищого рівня | .gal |
 | |
| Опис прапора | Прапор Галісії |
| |
| Опис герба | Герб Галісії |
| |
 | |
| Описано в | Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, Еврейская энциклопедия, Брокгауз — Ефрон, Encyclopædia Britannica, 11th edition, Большая советская энциклопедия, 1926—1947, Meyers Konversations-Lexikon, 4. Auflage (1885–1890) |
| Географія теми | географія Галісії |
| Історія теми | history of Galicia |
| Економіка теми | economy of Galicia |
| Демографія теми | demographics of Galicia |
| Не плутати з | Галич, Галлициен |
| Галерея Вікісховища | Atlas of Galicia |
| Категорія Вікісховища | Galicia (Spain) |
| Вікімедіапортал із теми | Портал:Галісія |
| Основна катеґорія за темов | Категорія:Галісія |
| Пов’язані персоналії | Категорія:Персоналії:Галісія |
| Категорія людей, що тут народилися | Категорія:Уродженці Галісії |
| Категорія людей, що тут померли | Категорія:Померли в Галісії |
| Категорія людей, що тут поховані | Категория:Похороненные в Галисии |
| Категорія для знятих в цьому місці фільмів | Category:Films shot in Galicia (Spain) |
| Категорія мап на Вікісховищі | Category:Maps of Galicia (Spain) |
 | |
| Galicia (Spain) | |
Ґеоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло].jpg)
Територія — 29 574 км² (7. місто миже автономных общин Испанії). На выходови Ґалісія межить из Астуріёі и Кастиліёв-Леоном, на югови из Портуґаліёв, на западови омывать ся Атлантичным океаном, на северови — водами Біскайського залива; у юго-западнӯм напрямі її пересікать ріка Міньо.
Ґалісія складать ся из многых горных хребтӯв (высота уж 975 до 1985 метрӯв) из многочисленными розвилками, образувущыми лабіринт гӯр и горбӯв, долин и яркӯв. Ґрунт рунин дуже плодородный.
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]У давнину на сю̄в території проживали кельтьскі племена ґаллекӯв (лат. Gallaeci авадь Callaeci), удкӯть и произошла назва «Ґалісія». У 136 до н. е. територія типирішнёї Ґалісії была завоёвана римлянами, єднак — дякувучи тому, што у тӯв части Испанії они мали ачий маймалоє контролованя ситуації и власти — кельты не утратили свої културы. При рішанинови Авґустови Ґалісія составила діоцез Каллеція, за тым, въедно из Астуріёв — діоцез Астурія и Ґаллеція; при Діоклетіанови была образована провінція Ґаллеція.
Пӯсля провозглашіня Испаньской републікы (1931) републіканці Ґалісії уробили проект ґалісійськой автономії, котршй быв одобреный проведеным у Ґалісії референдумом (28 юна 1936). Айбо сотворіню автономії ґалісійського района помішав воєнный путч 17—18 юла 1936 року и послідовавша за тым гражданьска во̄йна.
28 апріля 1981 року Ґалісія одержала статус автономной общины у составови Испанії.
Туристичны міста
[едітовати | едітовати жрідло]
ЮНЕСКО внесло у спискы всесвітнёго наслідя стару часть вароша Сантьяго-де-Компостела из колоссалным по розмірам и значимости собором Сятого Иакова (основноє місто притягжіня сириднёвіковых паломникӯв зо всёї Европы), древнеримские стіны Луґо и древнеримский маяк Геркулеса. У началі XXI стороча центром притяжіня туристӯв став и живописный варощик Понтеведра, прославившый ся на вись світ свойым дружелюбством ид пішоходам[1][2].
Традичныв хыжов ґалісійцю̄в, особенно у округови Тьерра-де-лос-Анкарес, до 1970-ых рокӯв быв пальясо — особый тип круглої хыжи. Ґалісійськоє село Пьорнедо (Piornedo), изнамоє свойыми пальясо, представляит собов етноґрафіцькыц музей пуд удкрытым небом. Сільські опшаря знатных персон у Ґалісії именувуть ся пасо (pazo). Их сохранило ся доста много из XVII, XVIII и XIX стороч; векшына мать кріпкі стіны, способні удразити нападен незваных гостю̄в.
У 1993 році у Сантьяго удкрыв ся Ґалісійськый центр современного искусства.
Удкликованя
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Pontevedra: The Little Utopian City That Drove Out Cars - and How They Made It Happen | CityChangers.org. Архівна копія з оріґінала зроблена 2023-06-07. https://web.archive.org/web/20230607151854/https://citychangers.org/pontevedra-the-little-utopian-city-that-drove-out-cars/. [перевірено 2023-10-10].
- ↑ 'For me, this is paradise': life in the Spanish city that banned cars | Cities | The Guardian. Архівна копія з оріґінала зроблена 2023-10-02. https://web.archive.org/web/20231002220902/https://www.theguardian.com/cities/2018/sep/18/paradise-life-spanish-city-banned-cars-pontevedra. [перевірено 2023-10-10].