Ярослав
Вызир
Ярóслав авадь Ярослáв — мужськє словлянськє имня. Єдно из немногых словлянськых имюн, прийнятых Російськов цирьквов. У типирішньый час розусяжене в Росії, у Украйинї, у Чехії, Словакії и Польщи.
Уд имени князя Ярослава выйшло именованя варошу Ярославль и Ярослав.[жрідло?]
Межи деривативныма формами имени сут: Ярославко; Слава, Славуся; Ярик, Славік.[жрідло?]
Етимолоґія
[едітовати | едітовати жрідло]Словлянськє имня, утвореноє из прасловянського адєктива jarъ „гнівный; суворый; дужый, cмілый“ тай удчасословної формы -славъ, уд сла́вити, слу́ти „быти знамым“.[1]
Вызначні представителї
[едітовати | едітовати жрідло]- Ярослав Гашек — чешськый писатиль, гуморишта, публіцішта и новинарь. Найлїпше познатый свойым романом Пригоды доброго вояка Швейка за світової войны.
- Ярослав Качмарчык — быв лемкувськым політіком і правником. У 1920 годови быв выбраный за премєр-міністра Руської Народної Републікы Лемку.
- Ярослав Бем — академік, высокошколськый педаґоґ, археолоґ.
- Ярослав Горощак — лемківскій писменник, котрий писав і пуд псевдонімом Ярослав Гунька.
Иноязычнї варіанты
[едітовати | едітовати жрідло]- біл. Яраслаў [1]
- булг. Ярослав[1]
- пол. Jarosław[1]
- словен. Jaroslav[1]
- укр. Ярослав[1]
- чеськ. Jaroslav[1]
Никай ся втож
[едітовати | едітовати жрідло]Пудміткы
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,6 Етимологічний словник української мови / Голов. ред. О. С. Мельничук. — К.: Наукова думка, 1985. — Т. 2. — С. 553.
Удкликаня
[едітовати | едітовати жрідло]- Словарь личных имён Архивная копия от 18 июля 2017 на Wayback Machine
- Дни поминовения святых на портале «Православие.ru» Архивная копия от 3 февраля 2007 на Wayback Machine