Юлий Фелдеши
| Юлий Фелдеши | |
|---|---|
 | |
| Чинность | політік |
| Горожанство | Мадярьско, Чеськословеньско |
| Уроджѣня | 7 септембра 1875 Собранцї |
| Упокоеня | 1947 |
| GKG:/g/121n3_dm;
| |
Юлий Фелдеши, чеш. Julius Földessy, мад. Földessy Gyula (*7. септембра[1] 1875, Собранце – †1947, Самбор) быв чехословацкый и мадярскый политик русинской народности з Подкарпатской Руси од партии Автономный земледѣлскый союз (АЗС).
Уродив ся яко Юлий Федоринька,[1] в року 1899 мадяризовав свое имя з официалного дозволу на Юлия Фелдеши (Földessy Gyula).[2]
Школованя
[едітовати | едітовати жрідло]Закончив ужгородску гимназию и грекокатолицку учительску семинарию. Зачав ся выучовати типографску и выдавательску роботу в мѣстном выдавательствѣ Бартоломея Йегера (Bartolemy Jäger).[3] Сѣм рокы учив ся в розличных типографиях Мадярщины и за границьов, зокрема в Мюнхенѣ.[4]
Выдавательска робота
[едітовати | едітовати жрідло]Од року 1899 став ся директором грекокатолицкого выдавательства Общества Св. Василия Великого, а од року 1902 — його наступника, выдавательства UNIO. В року 1907 купив од Йегера його выдавательство и майже четыри десятьроча выдавав русинску литературу под властнов значков выдавательства Фелдешия.[3] В часѣ Первой свѣтовой войны служив на русском фронтѣ и уже в року 1914 быв раненый около Ужка. До Трианона редаговав и выдавав новинку Határszéli Újság (Новины Погранича), котра была органом Партии Кошута. По русинскы выдавав Русский Вѣстник, орган партии Автономный земледѣлскый союз (АЗС).[4][5]
Од самого зачатку выдавательство Фелдешия много зробило про русинску културу. Выдавали грекокатолицкы молитовникы, русинскы пьесы ай иншу литературу, и векша часть тых книг продавала ся в Америцѣ, де были три торговы филиалкы: в Ню Йорку, Питтсбургу и Кливлендѣ.[4]
В року 1945 выдавательство было национализоване совѣтскым режимом, а його газда трафив до арешту, обвиненый з колаборации з фашистичным режимом. Умер в арештѣ в часѣ розслѣдованя, так и не доживши до остаточного засуду.[3]
Политична чинность
[едітовати | едітовати жрідло]По Трианонѣ быв подпредсѣдником партии Автономный земледѣлскый союз (АЗС). В роках 1935–1938 сенатор чехословацкого парламента[6] од АЗС.[7] В парламентѣ домагав ся автономии Подкарпатской Руси, при тому границѣ русинского краю мали на западѣ сягати по Штрбске плесо, а за главный город мали быти Кошицѣ; чешска влада на то пробовала спочатку финансово знищити його выдавательство, а пак подкупити го, понукнувши поземок на 300 голды поблизу мѣста Шатораяуйгей.[4]
По Вѣденьской арбитражи Ужгород быв прилученый ку Мадярскому кральовству (2.11.1938), а 20.1.1939 сенатор Фелдеши збавленый мандату наслѣдком розпущеня партий на Подкарпатской Руси.[7] Наступно, в марцу 1939, коли цѣла Подкарпатска Русь была анексована, Фелдеши зостав менованый радником Миклоша Козмы, регентского комисара краю, и кооптованый за посланця мадярского парламенту (1939–1944).[3]
Жерела
[едітовати | едітовати жрідло]- Биография a Magyar Országgyűlési Almanach 1939-1944-ben. Hungaricana, hozzáférés: 2024. február 17. мад.
- Іван Поп: Фелдешій Юлій (Julius Földesi ; Földessy Gyula) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Укладачі Маґочій П. Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. ISBN 978-966-387-044-1 укр. Сс.778–779
Референции
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ 1,0 1,1 Запис зоз собранецкой матричной книгы число 17/1875.. https://www.familysearch.org/ark:/61903/3:1:S3HY-6GRS-DPH?i=111&cc=1554443&cat=710961. [перевірено 2025.09.08]. "Уродженый 07.09.1875; крещеный 08.09.1875 яко грекокатолик на имя Юлий Gyula; мати Юлианна Федоринька, служниця, неоддана"
- ↑ A 75976/1899 sz. BM. rendelet szerint engedélyezve. Forrás: Névváltoztatási kimutatások 1899. év 8. oldal 34. sor
- ↑ 3,0 3,1 3,2 3,3 Іван Поп
- ↑ 4,0 4,1 4,2 4,3 Биография
- ↑ Довідка на лідера Автономного землеробського союзу Андрія Бродія (по укр.). https://1939.in.ua/genereal/dovidka-na-lidera-avtonomnoho-zemlerobskoho-soiuzu-andriia-brodiia/. "У друкарні сенатора Юлія Фелдеші в Ужгороді друкується часопис партії «Русский Весник» тиражем у кілька тисяч примірників (6 400–6 800). Передплата і загалом виручка з часопису становить, як порівняти з витратами на видання, малу частку."
- ↑ Парламент мав двѣ палаты: палата посланцьох (300 особ) и сенат (150 особ).
- ↑ 7,0 7,1 Senát Parlamentu České republiky (по чеш.). https://www.senat.cz/informace/z_historie/tisky/4vo/rejstrik/jmenny/f.htm. [перевірено 2025-09-09].