Перейти до вмісту

Южна Европа

Матеріал з Вікіпедія
Державы Южної Европы.

Южнá Евро́па — южный реґіон Европы. Вна ищи знаєма як Середомо́рска Евро́па ці Середземномо́ря, тому що її ґеоґрафія опредїлена Середоземным морём. Понятя Южної Европы замыкают усобі даякі авадь ушиткі сї державы тай реґіоны: Албанія, Андора, Боснія і Герцеґовина, Болгарія, Хорватія, Кіпр, Ґібралтар, Ґреція, юг Італії, Малта, Монако, Чорна Гора, Сїверна Македонія, Портуґалія, Сан-Маріно, Сербія, Словенія, юг Франції, Іспанія, Турція (Выходна Тракія) і мікродержава Ватікан.[1]

Ґеографічными тай етнокултурными границями Южної Европи є Піренеї, Алпы тай Балканьскі горы на сївері тай Середоземноє море на югови.

Южна Европа розміщує ся на трёх полуостровах, росположеных на краёви юга Европы. Се Піренейскый полуостров, Апеніньскый полуостров і Балканьскый полуостров.[2] Всї три полуостровы замкнутї від другої Европы высокыми горскыми хребтами, відповідно Піренеямы, Алпами тай Балканьскыми горами. Розміщиня сьых полуостровів у сердцї Середоземного моря, а ищи их горскый реліф застачают їм всякі тіпы клімата (головным образом субтропичный середоземноморскый) від другого части контінента.[3]

Ґеоґрафічно Южна Европа є южнов частёв Европского контінента. Се опредїлиня є відносным, хотя в основному базує ся на історії, културі, кліматови тай флорі, які є общыми для всёго реґіону. Южну Европу мож родїлити на три субреґіоны:

Субреґіоны Европы за ґеосхемов ОЗН.
  Южна Европа

Ґеосхема ОЗН — се сістема, выпрацёвана Статістичным віддїлом ОЗН, яка роздїлят країны світу на реґіоналнї тай субреґіоналнї ґрупы на основі класіфікації кодованя M49. Роздїлиня учинено для статістичного удобства і не предпокладає ниякых предположень про політичну ци иншаку приналежность держав авадь територій.[4]

До Южної Европи належат 10 країн і 1 зависима теріторія — Ґібралтар (владаня Великої Брітанії). Особливість реґіона — розміщеня туй майменшої за площов державы Ватікан, теріторія котрого є 44 га, і майдавнёї републікы — Сан Маріно. Майже 10% площи реґіона припадат на островы у Середземному морі і Атлантіци: Сіцілія, Сардінія, Крета, Кіпр, Малта, Мадейра, Балеарські, Азорські, Канарські островы і т.д.

Середземноморська природа, вплыв моря условили притомность у ґаздїстві реґіона, традіціях і културі народів многых сполных рис[5].

Економіко-ґеоґрафічноє положеня

[едітовати | едітовати жрідло]

Важнов особливістёв країн Южної Европы, котрі розміщинї на півостровах і островах Середземного моря, є то, що вшиткі вни сут на головных морськых путях із Европы до Азії, Африкы тай Австралії, а Іспанія і Портуґалія — щи до Сїверної тай Южної Америкы.

Ушиткі країны (кроме Ватікана) загортают ся в состав ОЗН, а май великі — члены НАТО тай Европської Унії.

  1. Global Forest Resources Assessment 2000 - Chapter 30. Southern Europe. Food and Agriculture Organization of the United Nations. 2000. https://www.fao.org/3/Y1997e/y1997e0z.htm. [перевірено 2021-11-26]. 
  2. Europe: Physical Geography. National Geographic Society. 4 січня 2012. https://www.nationalgeographic.org/encyclopedia/europe-physical-geography/. [перевірено 21 лютого 2022]. "Europe's main peninsulas are the Iberian, Italian, and Balkan, located in southern Europe" 
  3. Mediterranean sea-surface temperature. ESA. 2012. https://www.esa.int/ESA_Multimedia/Videos/2012/07/Mediterranean_sea-surface_temperature. [перевірено 2021-11-19]. 
  4. UNSD — Methodology. unstats.un.org. https://unstats.un.org/unsd/methodology/m49/. [перевірено 17 червня 2019]. 
  5. Загальні відомості про регіон Південна Європа