Фрыч
Не поплетьте з Спріц.
 Фрыч из білого вина, поданый из ледом |
Фрыч (мад. fröccs, [ˈfrøt͡ʃː] 
высловность), шпрі́цер (нїм. Spritzer, [ˈʃpʁɪt͡sɐ] высловность) ци шо́рле (нїм. Schorle, [ˈʃɔʁlə] высловность) є напуй, котрый ся чинит з правила из вина тай мінералної вадь содової воды. Його многі варіації популарні у Пудкарпатьови, Мадярщині, Німещині тай Австрії, а реґіоналні варіанты сут ай у Румынії, Словенії, Сербії, Горватії. Подаґде фрыч ся продає у готовому виді, розоллятый у алумінійові банкы.
У 2013. році фрыч быв доданый у испис културної дідузнины Мадярщины.[жрідло?]
Етимолоґія
[едітовати | едітовати жрідло]Слово фрыч походит уд мад. fröccs, сформованого через ономатопею (звуконаслідованя) на заміну нїм. Spritzer,[1] вытвореному уд нїм. spritzen „брызґати“.[2]
Вытвореня слова fröccs знавут анекдотично приписовати Мігаю Вырышмортію, котрому ся не полюбило надміру німецькоє spriccer.
Вырышморті споминат вино, переколоченоє из содов, у своюй поемі Fóti dal, котра ся зачинат словами: „Fölfelé megy a borban a gyöngy…“ („Шыпит ґомбулями вино…“).[3]
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Жерела мінералної воды (котра ся по мадярськы такой кличе borvíz, дослувно „винна вода“) ся много де стрічавут по Пудкарпатьови тай Мадярщині, так само є популарноє и виноробство, што у якыйись момент ся скапчало у питя фрыча. Ференц Нюлош писав: „[…] Колочіня вина з мінералнов водов не є про нас новоє, бо присохтовали сьме ся так чинити дома, за столом, и через даякый час челядь нашої крайины на тото навыкла […]“.[4]
Мадярськый фізик-інжінір Аньош Єдлік у 1826. році учинив значный внесок у дешевоє насыченя воды угльокыслым ґазом, айбо не быв першоудкрывачом процеса карбонації воды — тото до нього розробили Джозеф Прістлі, Йоган Якоб Швепе тай Чарлз Плінт.[5]
Назывкы
[едітовати | едітовати жрідло]Позад пошырености напоя ун має много назывок в ушылиякых языках народув, котрі го сохтувут пити:
| Назывка | Уговор | Приблизный уговор |
|---|---|---|
| Русинськый | ||
| фрыч | /ˈfrɤt͡ʃ/ | |
| Мадярськый | ||
| fröccs | [ˈfrøt͡ʃː] | фрыч |
| spriccer | [ˈʃprit͡sːɛr] | шпрі́цер |
| Німецькый | ||
| Spritzer | [ˈʃpʁɪt͡sɐ] | шпрі́цер |
| Gespritzter/G’spritzter | [g(ə)ˈʃpʁɪt͡stɐ] | ґ(е)шпрі́цтер |
| Schorle | /ˈʃɔʁlə/ | шо́рле |
| Weinschorle | /ˈvaɪ̯nʃɔʁlə/ | ва́йншорле |
| Румынськый | ||
| șpriț | шпріц | |
| Словенськый | ||
| brizganec | брізґанец | |
| špricar | шпріцар | |
| Сербськогорватськый | ||
| špricer/шприцер | [ˈʃprit͡sɛr] | шпрі́цер |
| gemišt/гемишт | [ɡěmiʃt] | ґемішт |
Алкоголні варіації
[едітовати | едітовати жрідло]Бульшинов рецепты фрыча сут сумішами вина тай содової вадь мінералної воды.
Мадярщина
[едітовати | едітовати жрідло]У Мадярщині фрыч дуже популарный и має повно варіацій, котрі ся удличавут обсягами, пропорціями тай додаточными інґредієнтами, наприклад:[6][7][8]
| Назывка по мадярськы | Приблизный уговор | Дослувноє товмачіня назывкы | Рецепт | Другі інґредієнты | |
|---|---|---|---|---|---|
| Вино, децы | Содова вода, децы | ||||
| kisfröccs | кішфрыч / фітть / трийфо / рывідлийпийш | „малый фрыч“ | 1 | 1 | |
| fütty | фітть | „фітьк“ | |||
| tréfa | трийфо | „фіґля“ | |||
| rövidlépés | рывідлийпийш | „куртый крок“ | |||
| hosszúlépés | госсувлийпийш | „довгый крок“ | 1 | 2 | |
| mókus ugrás | мовкуш уґраш | „скок білкы“ | 1 | 3 | |
| Péter-fröccs | Пийтер-фрыч | „Петрув фрыч“ | |||
| sport fröccs | шпорт фрыч | „спортивный фрыч“ | 1 | 4 | |
| lakó fröccs | локов фрыч | „фрыч бывателя (жыльця)“ | |||
| kisházmester | кішгазмештер | „малый консьєрж“ | |||
| sóher fröccs | шовгер фрыч | „скупцюв фрыч“ | 1 | 9 | |
| távolugrás | таволуґраш | „далекый скок“ | |||
| kukamosó | кукомошов | „мытя у смітьови“ | |||
| nagyfröccs | нодьфрыч | „великый фрыч“ | 2 | 1 | |
| hajtás | гойташ | ||||
| húzás | гузаш | ||||
| duplafröccs | дуплофрыч | „двойный фрыч“ | 2 | 2 | |
| háp-háp | гап-гап | ||||
| Borcsi fröccs | Борчі фрыч | ||||
| próbás fröccs | провбаш фрыч | „еталонный фрыч“ | 2 | хоснує ся конкретно білоє вино, 1 крышочка соды | |
| Csongi fröccs | Чонґі фрыч | „Чонґськый фрыч“ | 2 | 1 | хоснує ся конкретно розе |
| Pécsett ismert | Пийчетт ішмерт | „знамый у Пийчі“ | |||
| Újházy fröccs* | Уйгазі фрыч | „Уйгазіюв фрыч“ (на честь актора Еде Уйгазія) | 2 | росул маринованых огуркув | |
| viceházmester | віцегазмештер | „віцеконсьєрж“ | 2 | 3 | |
| bakteranyós | боктероньовш | „теща варташа“ | 2.5 | 2.5 | |
| macifröccs | моціфрыч | „медведикув фрыч“ | 2.5 | 2.5 | малиновый сіруп |
| Borsszem Jankó | Борссем Йонков | (на честь єднойменної ґазеты) | |||
| mókus bukfenc | мовкуш букфенц | „салто білкы“ | 3 | 1 | |
| házmester | газмештер | „консьєрж“ | 3 | 2 | |
| háziúr | газіур | „ґазда [хыжі]“ | 4 | 1 | |
| nagyházmester | нодьгазмештер | „великый консьєрж“ | |||
| bivalycsók | бівойчовк | „цюлюнок буйвола“ | |||
| Alpolgármester | олполґармештер | „заступник бірова“ | 4 | 6 | |
| mafla | мофло | 5 | 5 | ||
| maflás | мофлаш | ||||
| Puskás-fröccs | Пушкаш-фрыч | „Пушкашув фрыч“ (на честь фотбалішты Ференца Пушкаша) | 6 | 3 | |
| magyar–angol | модьор-онґол | „мадяры-анґлічане“ (на честь фотбалового метча 1953. року, кой Мадярщина побідила Анґлію з рахунком 6:3 — удсідь и пропорція) | |||
| polgármester | полґармештер | „бірув“ | 6 | 4 | |
| Brazil | Брозіл | „Бразілія“ | 7 | 1 | |
| Avasi fröccs | Овоші фрыч | „овошськый фрыч“ (на честь берега Овош) | 7 | 3 | |
| kislámpás | Кішлампаш | „малый лампаш“ | 7.5 | 2.5 | |
| Barcelona | Борцелоно | „Барселона“ | 8 | 2 | |
| Krúdy-fröccs | Круді-фрыч | „Крудіюв фрыч“ (на честь писателя и журналішты Дюлы Крудія) | 9 | 1 | |
| csatos | чотош | 10 | 5 | ||
| lámpás | лампаш | „лампаш“ | 15 | 5 | |
| kőművesfröccs | кывмівешфрыч | „мурникув фрыч“ | 25 | 5 | |
| szakmári fröccs | сокмарі фрыч | „фахманськый фрыч“ | 80–90% вина, піціцько соды | ||
| góré fröccs | ґоврий фрыч | „фивницькый фрыч“ | малый погар (1–2 децы) вина тай тулько соды, вбы донаповнити го до кунця, вадь 1 погар вина из цяпками соды | ||
| ijesztett fröcss | ієстетт фрыч | „напудженый фрыч“ | |||
| Deák bólé | Деак бовлий | „Деакув пунш“ | много соды, цяпкы вина | ||
*Хоть леґенда за рецепт Уйгазі-фрыча каже, гибы сам Уйгазі пив у ресторані Вомпетіч фрыч из вина тай маринованых огуркув, мадярськый журналішта тай винороб Адам Ґері пише, ож посправді така верзія напоя ся появила лиш у 1997. році позад хыбної інтерпретації ситуації, кой Уйгазі пив сок знамых вомпетицькых маринованых огуркув из шпріцерового погара. Ґері пише, ож до 1997. року Уйгазі-шпріцером ся кликав фрыч из кодоркы (без огуркового сока), пропорції котрого ся не всокотили.[9]
| Назывка | Приблизный уговор | Дослувноє товмаченя назывкы | Рецепт |
|---|---|---|---|
| mismás | мішмаш | „мішмаш“ | 4 децы черленого вина
1 деца бороцкового сока |
| Francia fröccs | Фронціо фрыч | „французькый фрыч“ | домашня паленка
сода |
| málnás | малнаш | „малиняк“ | квасноє білоє вино
малиновый сіруп |
| Tiszafröccs | Тісофрыч | „Тиса-фрыч“ | 1 деца черленого вина
1 деца игристого вина |
| Kassfröccs | Кошфрыч | ||
| matrózfröccs | мотровзфрыч | „матроськый фрыч“ | 1 пінта пива
пак 0.5 децы рома |
| Ózdi kohászfröccs | Овзді когасфрыч | „фрыч овздувського металурґа“ | 1 пінта пива
пак 0.5 децы любого муцного спиртного напоя |
| kazánkovács | козанковач | „фрыч ковача [котрый кує металічні пластины на котлы]“ | 1 пінта пива
пак 1 шот 60% ромової суміші |
| postásfröccs | пошташфрыч | „поштарьськый фрыч“ | двойный чорный кавіль
0.5 децы рома |
| kisvadász | кішводас | „малый вадас“ | 1 деца вина
1 деца колы |
| kisboroskóla | кішборошковло | „мала кола з вином“ | |
| kis-VBK (kisvörösboroskóla) | кішвырышборошковло | „мала кола з черленым вином“ | |
| kisboxos | кішбоксош | ||
| kisleó | кілшеов | ||
| kiscibere | кішцібере | „малоє цібере (борш)“ | |
| kislimbó | кішлімбов | „малоє лімбо“ | |
| nagyvadász | нодьводас | „великый вадас“ | 2 децы вина
1 деца колы |
| nagyboroskóla | нодьборошковло | „велика кола з вином“ | |
| nagy-VBK (nagyvörösboroskóla) | нодьвырышборошковло | „велика кола з черленым вином“ | |
| nagyboxos | нодьбоксош | ||
| nagyleó | нодьлеов | ||
| nagycibere | нодьцібере | „великоє цібере“ | |
| nagylimbó | нодьлімбов | „великоє лімбо“ | |
| KVBK (katalizátoros vörösboros kóla) | „каталізаторна кола з черленым вином“ | 2 децы вина
2 децы колы 1 деца рома | |
| Medgyessy-koktél | Медєші-коктийл | 3 децы вина
2 децы колы | |
| háromkettesboroskóla | гаромкетешборошковло | „3:2-кола з вином“ | |
| háromkettes-VBK (háromkettesvörösboroskóla) | гаромкетешвырышборошковло | „3:2-кола з черленым вином“ | |
| háromkettesleó | гаромкетешлеов | ||
| háromkettescibere | гаромкетешцібере | „3:2-цібере“ | |
| lórúgás | ловруґаш | „копняк коня“ | 1 часть брендія
1 часть колы |
| kuka fröccs | куко фрыч | „смітьовый фрыч“ | вечур вино
на рано сода |
| (nagy)medve | (нодь)медве | „(великый) медвідь“ | 1 деца колы
3 децы черленого вина 1 деца рома |
| szerencsés flótás | серенчийш фловташ | „серенчливый фловташ“ | 1 деца вина
1 деца соды піціцько рома |
| vidéki | відийкі | „відицькый“ | 1 деца білого вина
1 деца колы |
| bagú fröccs | 3 децы білого вина
2 децы кофолы | ||
| „viszkis“ | віскіш | 0.4 децы віскія
малиновый сіруп сода | |
| kis mixer | кіш міксер | „малый міксер“ | 1 деца черленого вина
1 деца колы |
| nagy mixer | нодь міксер | „великый міксер“ | 2 децы черленого вина
1 деца колы |
| szamuráj | сомурай | „самурай“ | 1 часть солодкого білого вина
1 часть Sprite |
| spröccs | шпрыч | ||
| horgász | горґаз | „рыбарь“ | |
| 4Fenyő fröccs (учиненый писательом Дьырдьом Керийедяртовом на честь першого раза, кой ся справила богемна подія 4Fenyő Piknik) | нийдьфеньыв фрыч | 2 децы вина
2 децы соды бузиновый сіруп | |
| agy fröccs | одь фрыч | „мозґовый фрыч“ | |
| Császár fröccs | Часар фрыч | 0.5 децы лікыра Kevert
0.5 децы лікыра Császárkörte 1 деца соды | |
| Balázs bácsi fröccse | Болаж бачі фрыче | „фрыч Болажа-бачія“ | 2 децы піно нуара
1 деца колы 0.1 децы лаймового сока |
| étolaj | ийтолой | „олуй“ | 1 часть білого вина
1 часть проціженого яблычного сока |
Варіації фрыча у другых крайинах
[едітовати | едітовати жрідло]| Назывка | Приблизный уговор | Дослувноє товмачіня назывкы | Рецепт |
|---|---|---|---|
| нїм. Süssgespritzter | зіссґешпріцтер | „солодкый фрыч“ | вино, ґазованый лимонад |
| нїм. Sauergespritzter | заверґешпріцтер | „квасный фрыч“ | вино, содова вода |
| рум. șpriț de vară | шпріц де вары | „літньый шпріц“ | 1 часть білого вина до 2 частий содової воды |
| словін. brizganec авадь špricar | брізґанец/шпріцар | вино и мінерална вода (майчасто місна „Radenska“) | |
| серб. шприцер | шпріцер | пув погара білого вина вадь розе, пув погара содової вадь мінералної воды | |
| хорв. gemišt | ґемішт | „мішанка“ (уд нїм. gemischt) | теперь синонім шпріцера, історично, а май у Меджімурьови — білоє вино, переколоченоє ипен из мінералнов водов[10] |
| хорв. tanki gemišt | танкі ґемішт | „тонкый ґемішт“ | ги ґемішт, айбо бульше воды |
| хорв. škropec | шкропец | ги ґемішт, айбо из дуже малым обсягом воды. Головно ся пє у Меджімурю[10] | |
| гессенськый gespritzt | ґешпріцт | як правило суміш содової воды вадь лимонада из яблычным вином Apfelwein (по централногессенськы Ebblwoi) |
У сіверовосточных реґіонах Італії, а май у Венеції тай коло неї є популарный коктейл из игристого білого вина (ги просеко), содової воды тай апероля вадь бітера кампарі, котрый ся кличе spritz.
Безалкоголні варіації
[едітовати | едітовати жрідло]| Назывка | Приблизный уговор | Дослувноє товмачіня назывкы | Рецепт |
|---|---|---|---|
| gyerekfröccs | дєрекфрыч | „діточый фрыч“ | 1 деца грезнового сока
1 деца соды |
| színészfröccs | сінийсфрыч | „акторськый фрыч“ | 2 децы літеплої соды |
| kishörpi | кішгырпі | 0.3 децы сірупа
2 децы соды | |
| nagyhörpi | нодьгырпі | 0.5 децы сірупа
3 децы соды | |
| káplánfröccs | капланфрыч | „капланськый фрыч“ | 1 деца воды з крана
1 деца соды |
У Споєных штатах Америкы поєдны безалкоголні ґазовані сокы ся кличут спріцеры (анґл. spritzer). Такый филь напоюв, уробленых из сокув и мінералної воды, у Німещині ся кличе Saftschorle вадь Fruchtschorle (и то, и то покуртаноє уд нечасто хоснованого Fruchtsaftschorle „шорле из овочного сока“); у Австрії такі сокы ся кличут g’spritzt залежно на овоч, наприклад Apfelsaft g’spritzt про ґазованый напуй из яблычного сока.
Література
[едітовати | едітовати жрідло]- Baksa Péter (2007-05-04). „Fölfelé megy borban a gyöngy…” / A világmindenség első fröccse ihlette-e Vörösmartyt? (по hu). gyoriszalon.hu. Архівна копія з оріґінала зроблена 2014-07-29. https://web.archive.org/web/20121101060921/http://www.gyoriszalon.hu/szabadter/froccs.html. [перевірено 2019-04-19].
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ fröcsög — Magyar etimológiai szótár (по hu). Arcanum. https://www.arcanum.com/hu/online-kiadvanyok/Lexikonok-magyar-etimologiai-szotar-F14D3/f-F2003/frocsog-F2204/. "A szócsalád fröcs- töve hangutánzó eredetű; ehhez járulnak különböző gyakorító, kezdő, illetve műveltető képzők. A fröccs (‘szódás bor’) elvonás a fröccsent tövéből, a német eredetű spriccer magyarítására."
- ↑ John F. Mariani (2014). Encyclopedia of American Food and Drink. ISBN 9781620401613. https://www.google.co.in/books/edition/Encyclopedia_of_American_Food_and_Drink/K5taAgAAQBAJ?hl=en&gbpv=1&dq=Spritzer+drink&pg=PT906&printsec=frontcover.
- ↑ Vörösmarty: Fóti dal. Arcanum Verstár – ötven költő összes verse
- ↑ Nyulas, Ferentz (1800) (по hu). Az Erdély országi orvos vizeknek bontásáról közönségesen. Hochmeister Márton. https://books.google.com.ua/books/about/Az_Erd%C3%A9ly_orsz%C3%A1gi_orvos_vizeknek_bont.html?id=l297zwEACAAJ&redir_esc=y. "[…] Borral elegyítése a borviznek nem ujsag közöttünk, mert ehez othon, és a kut mellett asztalnál, és idő közben hozzá vannak szokva hazánkfiai […]"
- ↑ Marinov, Iván (2007-07-25). Mennyire magyar a szóda? (по magyar). urbanlegends.hu. pp. 1. http://www.urbanlegends.hu/2007/07/mennyire-magyar-a-szoda/. [перевірено 2014]. "nem ő volt a felfedező, de ő tette lehetővé az ital olcsó, nagyüzemi előállítását"
- ↑ Milyen fröccsöket ismerünk?, hvg.hu
- ↑ Fröccs kisokos Шаблона:Wayback, prima.hu
- ↑ Fröccskódex, mkk.org.hu
- ↑ Geri, Ádám (24/06/2025). Újházi-fröccs: az eredeti receptben nem volt uborkalé. Gasztrorégész. https://gasztroregesz.hu/2022/08/24/ujhazi-froccs-kovaszos-uborka-wampetics/.
- ↑ 10,0 10,1 Škropec (по hr). Bima Shop. 2023-17-04. https://bima-shop.hr/novosti/sto-skropec-469/.