Ржанка берегівка: Роздїлы міджі ревізіями
Немає опису редагування |
м пару языковых корекцій |
||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
== Росшырїня == |
== Росшырїня == |
||
Ржанка берегівка є росшыреный і чіселный вид, котрого популація рахує на 410 - 540 000 екземпларів. Гнїздить передовшыткым коло северного побережа [[Европа|европского]] і [[Азія|азійского контінента]], в [[Ґроньско|Ґроньску]] і на северовыходї [[Канада|Канады]]. Часточно є |
Ржанка берегівка є росшыреный і чіселный вид, котрого популація рахує на 410 - 540 000 екземпларів. Гнїздить передовшыткым коло северного побережа [[Европа|европского]] і [[Азія|азійского контінента]], в [[Ґроньско|Ґроньску]] і на северовыходї [[Канада|Канады]]. Часточно є перелїтный, европскы птахы свої гнїзда опущають в меджах міджі [[авґуст]]ом аж [[септембер|септембром]] і міґрують южным напрямом аж по южны побережа далекого [[Африка|африцького контінента]]. |
||
== Еколоґія == |
== Еколоґія == |
||
Ревізія 18:00, 29 септембра 2012
Ржанка берегівка (Charadrius hiaticula) є малый, шыроко росшыреный представитель родины ржанковых.
Опис
Великый дас як перепеліця, росте до 18 - 20 цм, важыть 50 - 70 ґ і роспятя крыл мірять 35 - 41 цм. Тїло мать приземисте, довшы ногы, куртый шпіцятый дзёбак і релатівно выразне зафарблїня. Мать сивобурый хырбет, крыла і тимя, білый бріх, помаранчовы ногы, тмаву смугу через око і грудь, выразнїшу тонку смужку коло ока. Обі поглавя ся фарбов не різнять, молоды птахы мають простїше зафарблїня і од дорослых їх можеме розознати легко подля світло бурой, часто недокінченой смугы на груди і сивожовто зафарбленых ніг.
Росшырїня
Ржанка берегівка є росшыреный і чіселный вид, котрого популація рахує на 410 - 540 000 екземпларів. Гнїздить передовшыткым коло северного побережа европского і азійского контінента, в Ґроньску і на северовыходї Канады. Часточно є перелїтный, европскы птахы свої гнїзда опущають в меджах міджі авґустом аж септембром і міґрують южным напрямом аж по южны побережа далекого африцького контінента.
Еколоґія
Стримує ся єднотливо, часто є зазначеный в притомности іншых видів прибережных птахів. Страву глядать звычайно на болотистых і пісковых берегах вод, жере переважно малы гробакы, слимакы і червы. Озывать ся характерістічным „туіп“.
Ржанка берегівка гнїздить на земли на пісковім або багнистім підкладї. Кладе 3-5 легко жовткавых яєць з тмавыма фляками, на котрых сидять черяво обоми родічі приближно 23-26 днїв. В часї гнїздїня суть обоми родічі і нехранены яйця дуже зранительны, зато ржанка берегівка выужывать про одлаканя предаторів од гнїзда внимаву методу. В припадї, же ся к гнїзду ближыть предатор, єден з родічів швыдко одбігне гнїзда, голосно ґрявчіть, сімулує неспособность лїтаня і увагу предатора на ся оберне. В достаточній оддалености од гнїзда взлїтне і о дашто шізнїше ся знову верне до свого гнїзда.
Референції
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Kulík písečný на чеській Вікіпедії.
Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.