Микола Мушинка: Роздїлы міджі ревізіями
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Мушинка.jpg|thumb|250px|Микола Мушинка. Цілосвітовый форум українцїв. [[Київ]]. 2011 р.]] |
|||
'''Микола Мушинка''' ({{lang-sk|Mikuláš Mušinka}}, [[20. фебруар]] [[1936]], село [[Курів]], [[Словеньско]]) — словеньскый [[фолклоріста]] і українознавець русиньского походжіня, іншоземный член Україньской академії наук. Бадать лемківскый фолклор в Югославії, Румунії, Польщі, Українї, Западных Чехах і Мораві. Вышу освіту обтримав на [[Карлова універзіта|Карловій універзітї]] в Празї, де під веджінём І. Панькевича та Є. Врабцовой почав штудовати фолклор южных Лемків. Штудовав в ашпірантурї на Празькій та і Київській універзітї. За сполкованя з дісідентами быв вышмареный з науковой области в роцї [[1971]] і змушеный быв працовати як [[пастырь]] коров ці як [[котелник]] аж до року [[1990]] коли быв регабілітованый і ся вернув на [[Пряшівска універзіта|Пряшівску універзіту]]. В роцї [[1999]] здобыв тітул [[універзітный професор]]. |
'''Микола Мушинка''' ({{lang-sk|Mikuláš Mušinka}}, [[20. фебруар]] [[1936]], село [[Курів]], [[Словеньско]]) — словеньскый [[фолклоріста]] і українознавець русиньского походжіня, іншоземный член Україньской академії наук. Бадать лемківскый фолклор в Югославії, Румунії, Польщі, Українї, Западных Чехах і Мораві. Вышу освіту обтримав на [[Карлова універзіта|Карловій універзітї]] в Празї, де під веджінём І. Панькевича та Є. Врабцовой почав штудовати фолклор южных Лемків. Штудовав в ашпірантурї на Празькій та і Київській універзітї. За сполкованя з дісідентами быв вышмареный з науковой области в роцї [[1971]] і змушеный быв працовати як [[пастырь]] коров ці як [[котелник]] аж до року [[1990]] коли быв регабілітованый і ся вернув на [[Пряшівска універзіта|Пряшівску універзіту]]. В роцї [[1999]] здобыв тітул [[універзітный професор]]. |
||
Ревізія 16:09, 14 октовбра 2011
Микола Мушинка (словен. Mikuláš Mušinka, 20. фебруар 1936, село Курів, Словеньско) — словеньскый фолклоріста і українознавець русиньского походжіня, іншоземный член Україньской академії наук. Бадать лемківскый фолклор в Югославії, Румунії, Польщі, Українї, Западных Чехах і Мораві. Вышу освіту обтримав на Карловій універзітї в Празї, де під веджінём І. Панькевича та Є. Врабцовой почав штудовати фолклор южных Лемків. Штудовав в ашпірантурї на Празькій та і Київській універзітї. За сполкованя з дісідентами быв вышмареный з науковой области в роцї 1971 і змушеный быв працовати як пастырь коров ці як котелник аж до року 1990 коли быв регабілітованый і ся вернув на Пряшівску універзіту. В роцї 1999 здобыв тітул універзітный професор.
Бібліоґрафія
- «З глибини віків. Антологія усної народної творчості українців Східної Словаччини» (1967)
- «Володимир Гнатюк — дослідник фольклору Закарпаття» (Париж, 1975)
- «Фольклор Пряшівщини в працях українських та російських вчених і сучасний стан його дослідження» (1968)
- «Спільні і відмінні риси у фольклорі русинів Пряшівщини та Войводини» (1971)
- «Фольклорні видання українців Пряшівщини» (Український календар на 1979 р., Варшава)
- «Флоріан Заплетал - маловідомий чеський дослідник сакральної архітектури Закарпаття», Народознавчі зошити 1-2, 2003, стор. 252-259