Церьков Покровы Пресвятой Богородицї (Мироля): Роздїлы міджі ревізіями

Матеріал з Вікіпедія
Вилучено вміст Додано вміст
Gazeb (діскузія | приспівкы)
Створена сторінка: [[Файл:Mirol a pohľad z východu na presbytérium ZeliPV.jpg|right|thumb|Церьков Покровы Пресвятой Богородицї є народн...
 
Gazeb (діскузія | приспівкы)
Рядок 25: Рядок 25:
==Екстерны одказы ==
==Екстерны одказы ==
* [http://drevenechramy.sk/drevene-chramy/svidnik-a-okolie/mirola/ Мироля, Церьков Покровы Пресвятой Богородицї, 1770, NKP]
* [http://drevenechramy.sk/drevene-chramy/svidnik-a-okolie/mirola/ Мироля, Церьков Покровы Пресвятой Богородицї, 1770, NKP]

[[Катеґорія:Ґрекокатолицькы деревяны храмы|Покровы Пресвятой Богородицї (Мироля)]]


[[sk:Chrám Ochrany Presvätej Bohorodičky (Miroľa)]]
[[sk:Chrám Ochrany Presvätej Bohorodičky (Miroľa)]]

Ревізія 19:27, 25 септембра 2011

Церьков Покровы Пресвятой Богородицї є народнов културнов памятков
Южный погляд на церьков

Церьков Покровы Пресвятой Богородицї є деревяна ґрекокатолицька церьков в селї Мироля в окресї Свідник. Храм є народнов културнов памятков од року 1968.

Опис

Трипросторова деревяна церьков лемківского тіпу з року 1770 є поставлена на місцї старшого храму з кінце 17. стороча. В часї воєньскых операцій в другій світовій войнї в новембрї 1944 была пошкоджена і за рік знову реконштруована жытелями села. Днешня подоба сактралного обєкту выникла так, же ку оріґіналній наві і пресбітерію ся пізнїше добудовала гранолова вежа (якбы з ґотічным характером).

Де ареалу церькви ся входить через вступну капурку з вісембоков низков кужелёвов стрїшков, прикрытов шынделём. Над пресбітеріом є вальбова стрїха споєна з навов. Над навов є двоступнёва шіндлёва стрїха. На гребенях тырчать вісембокы маковічкы, шындлёвы конштрукції з ціліндровыма надставцями, носячіма вежочкы, в тварї грушкы (заобленый конус) з желїзныма крестами.

У вступній части церькви в підвежу (бабінцї), ся находять артефакты як наприклад: пару дорогоцінных книжок з добовыма записами в азбуцї, плащеніця (шырша смуга з полотна) - образ Хріста в гробі (была обявлена при реконштрукції олтаря) і тыж робота місцёвых майстрів, ручно кованы гвоздикы.

В інтерьєрї є іконостас з штирирядовов архітектуров з добы будованя церькви, в котрім суть выразны сыты фарбы. Іконы суть розверствены до штирёх шорів над собов. Першый ряд, головный є зачлененых міджі царьскы і дяковскы ворота і обсягує іконы св. єпіскопа Миколая, Богородицї Годеґетрії, ікона Ісуса Хріста (Пантократора - вседержителя, є зображеный лем верьхнёв частёв тїла, в лївій руцї тримать отвореный евангеліярь, правов руков благословить) і ікону a ikonu Покровы Пресвятой Богородицї. В другім рядї суть іконы головных церьковных свят в серединї з іконов Послїднёй вечерї. В третїм рядї суть іконы вшыткых апостолів, в котрім є централнов ікона Пантократора, божзького пановника з куртов бородков і довгыма волосями. Ісус Хрістос є зображеный фронтално в цалій поставі, в пурпуровім руху опарадженый синїм пантликом. Пантлик сімболізує доброго пастыря, котрый приносить страчену вівцю на плечах назад до свого кошара, міджі певных і послухняных вірників. Голову му обколесує мандорла (авреола). Правов руков благословить, і в лївій тримать синє ябко. Четвертый ряд є составеный з дванадцять медайлонів у шестёх надставцёх. Верьх іконостасу закінченый табліцёвов іконов Роспятя. Коло хреста є Богородиця і святый евангеліста Ян.

Література

  • Drevené gréckokatolícke chrámy na východnom Slovensku. Svidník a okolie. Prešov : PETRA n.o., 2007, s. 84-93: "MIROĽA, Gréckokatolícky chrám Ochrany Presvätej Bohorodičky z roku 1770, NKP". ISBN 978-80-8099-010-7.
  • Syrový, B.: Architektura, Oborové endyklopedie SNTL., SNTL, Praha 1973.
  • Herout, Jaroslav: Slabikář návštěvníků památek,Naše vojsko, 1980.
  • Baleka, Jan: Výtvarné umění malířství/sochřství/grafika. Výkladový slovník academia. Praha 1997.
  • Dudáš M. a kol.: Drevené kostoly. Edícia Kultúrne Krásy Slovenska. Vyd. Dajama, Bratislava, 2007 (ISBN 80-89226-14-0)
  • Dejiny ruského umenia, Bratislava, Pallas 1977, str. 83.
  • Koch Wilfried: Malý lexikon architektúry , Tatran Bratislava 1975, str. 209.

Екстерны одказы