Банан: Роздїлы міджі ревізіями

Матеріал з Вікіпедія
Вилучено вміст Додано вміст
Gazeb (діскузія | приспівкы)
м Створена сторінка: thumb|upright=1.4|Банан і ёго перерїз [[Файл:Musa-sp3.1.jpg|thumb|Бананы на банановн...
(Не є роздїлне)

Ревізія 07:08, 1 септембра 2011

Банан і ёго перерїз
Бананы на банановнику

Банан є подовговаста [[овоцина] і плод банановника , котра є дуже жаданов комодітов продукованов польногосподарями тропічных земель. Бананы звычайно мають вагу міджі 125-200 ґ, тота є вызначно залежна на конкретнім култіварі. З той вагы дас 80 % представлює їдлу часть і решта - 20 % є скорка.

Пах, смак і конзістенція плодів є значно овпливнена теплотов, при котрій зрїють. При низкых теплотах сивіють і псують ся. Бананы додаваны на торг мірного пасма (т.є. і ку нам) суть збераны так, же дозрївають почас транспорту. Знижіня теплоты почас траспорту звышує жывотность плодів, але як было спомянуте высше, неґатівно овпливнює їх кваліту, зато почас траспорту не бывають холоджены під 13,5 °C. Зато ся тыж не рекомендує класти купчі бананы до леднічкы, бо їх кваліта тым значно терпить. Інтересне є як ся бананы охабляють дозрївати. Тот процес ся дїє в тзв. тисковых коморах, до котрых ся цілы нероспакованы картоны з бананами уміщують. В тісковій коморї дійде "ку ошаганю плодів" інертным ґазом, чім ся спустить прискореный процес дозрїваня. Зрїлость бананів ся становлює подля шпеціалной шкалы подля подїлу гнєдковастых фляків і плох на скорцї.

Бананы роснуть у вісячіх ґрупах, од пару кусів по много кусів у верстві (званой тыж рука) в многоверствовім звязку.