Пейч: Роздїлы міджі ревізіями
нова статья |
доповнѣня |
||
Рядок 39: | Рядок 39: | ||
}} |
}} |
||
'''Пейч''', {{ref-hu}} ''Pécs'', {{ref-de}} ''Fünfkirchen'' — [[город з правами жупы]] на югозападѣ [[Мадярщина|Мадярщины]], административный центер жупы Бараня, з обывательстом над {{nowrap|140 тысяч особ}}, пятый найвекшый мадярскый город по [[Будапешт]]ѣ, [[Дебрецен]]ѣ, [[Сегед]]ѣ и [[Мишколц]]у.<ref name=EB>Encyclopedia Britannica</ref><ref name=Lobanov>Лобанов М. М.</ref> |
'''Пейч''', {{ref-hu}} ''Pécs'', {{ref-de}} ''Fünfkirchen'' — [[город з правами жупы]] на югозападѣ [[Мадярщина|Мадярщины]], административный центер жупы Бараня, з обывательстом над {{nowrap|140 тысяч особ}}, пятый найвекшый мадярскый город по [[Будапешт]]ѣ, [[Дебрецен]]ѣ, [[Сегед]]ѣ и [[Мишколц]]у.<ref name=EB>Encyclopedia Britannica</ref><ref name=Lobanov>Лобанов М. М.</ref> |
||
== Полога == |
|||
Лежить в южной подошвѣ лѣсистых гор Мечек, в оддалѣню около {{nowrap|200 [[км]]}} на юг од Будапешта, около {{nowrap|50 [[км]]}} на запад од [[Дунай|Дуная]] и около {{nowrap|60 [[км]]}} на запад од троймеджа [[Мадярщина]]–[[Сербия]]–[[Хорватия]]. |
|||
== История == |
|||
На том мѣстѣ быв [[Старовікый Рим|римскый]] город ''Сопиане'', {{ref-la}} ''Sopianae'', центер провинции ''Южна Паннония''.<ref name=EB/> |
|||
Перва исторична упоминка з року 871 именуе осаду {{ref-la}} ''Quinque Ecclesiae'' 'пять церков'. Од зачатку [[XI. стороча]] входить |
|||
до Мадярского кральовства. В року 1009 краль [[Штефан I. Святый|Штефан I.]] (1000–1038) заложив ту римокатолицке бискупство. Под днешньов назвов споминать ся од року 1235.<ref name=Lobanov/> Тота назва мать славянску етимологию од числа 5, в языку [[Руснаци у Войводини|войводинскых Русинох]]: ''пейц''. |
|||
==Жерела и одказы== |
==Жерела и одказы== |
||
* {{cite web |title= "Pécs" |publisher= '''Encyclopedia Britannica''' |date=10 Jun. 2019 |url= https://www.britannica.com/place/Pecs. |accessdate=2021-07-30}}{{ref-en}} |
* {{cite web |title= "Pécs" |publisher= '''Encyclopedia Britannica''' |date=10 Jun. 2019 |url= https://www.britannica.com/place/Pecs. |accessdate=2021-07-30}}{{ref-en}} |
||
* '''Лобанов М. М.''' ПЕЧ //Большая российская энциклопедия. {{nowrap|Том 26.}} Москва, 2014, {{nowrap|стр. 142}} [https://bigenc.ru/geography/text/3137286 Вебова верзия (2016); одчитана: 30.07.2021] |
* '''Лобанов М. М.''' ПЕЧ //Большая российская энциклопедия. {{nowrap|Том 26.}} Москва, 2014, {{nowrap|стр. 142}} [https://bigenc.ru/geography/text/3137286 Вебова верзия (2016); одчитана: 30.07.2021]{{ref-ru}} |
||
* {{cite web |author= |editor= |date= |url=http://www.pecs.hu |title='''Официалный сайт''' |publisher= |format= |quote= |accessdate=2021-07-30 |archiveurl= |archivedate= }}{{ref-hu}}{{ref-en}} |
* {{cite web |author= |editor= |date= |url=http://www.pecs.hu |title='''Официалный сайт''' |publisher= |format= |quote= |accessdate=2021-07-30 |archiveurl= |archivedate= }}{{ref-hu}}{{ref-en}} |
||
Ревізія 12:29, 31 юлія 2021
Город з правами жупы
Пейч
Pécs мад.
|
Пейч, мад. Pécs, нѣм. Fünfkirchen — город з правами жупы на югозападѣ Мадярщины, административный центер жупы Бараня, з обывательстом над 140 тысяч особ, пятый найвекшый мадярскый город по Будапештѣ, Дебреценѣ, Сегедѣ и Мишколцу.[1][2]
Полога
Лежить в южной подошвѣ лѣсистых гор Мечек, в оддалѣню около 200 км на юг од Будапешта, около 50 км на запад од Дуная и около 60 км на запад од троймеджа Мадярщина–Сербия–Хорватия.
История
На том мѣстѣ быв римскый город Сопиане, лат. Sopianae, центер провинции Южна Паннония.[1]
Перва исторична упоминка з року 871 именуе осаду лат. Quinque Ecclesiae 'пять церков'. Од зачатку XI. стороча входить до Мадярского кральовства. В року 1009 краль Штефан I. (1000–1038) заложив ту римокатолицке бискупство. Под днешньов назвов споминать ся од року 1235.[2] Тота назва мать славянску етимологию од числа 5, в языку войводинскых Русинох: пейц.
Жерела и одказы
- "Pécs". Encyclopedia Britannica. 10 Jun. 2019. https://www.britannica.com/place/Pecs.. [перевірено 2021-07-30].англ.
- Лобанов М. М. ПЕЧ //Большая российская энциклопедия. Том 26. Москва, 2014, стр. 142 Вебова верзия (2016); одчитана: 30.07.2021русс.
- Официалный сайт. http://www.pecs.hu. [перевірено 2021-07-30].мад.англ.