Метафора: Роздїлы міджі ревізіями

Вилучено вміст Додано вміст

Лінійно

Ревізія 16:20, 22 фебруара 2021

Метафора, з грец. μεταφορά перенос; переносный вызнам, од μετά над и φορός несучый — языкова и реторична литературна конштрукция, основана на переношаню значѣня на базѣ вонкашной (штруктуралной) подобности.^[1]

Метафора — одмѣна тропу, значить, переносить вызнам з оригиналного понятя на иншый предмет. Е частьов звычайной функции и хоснованя языка, але векше значѣня мать передовшыткым в поезии.

Метафоры годны схосновати розличны сорты подобностей, дотычны:

формы або штруктуры – зуб пилы;
россягу або множества – капка щастя;
функции – голова родины;
мѣста або пологы – чоло постели.

Од метафоры ся одрознять метономия, што е переношаня значѣня на базѣ иншой, як подобность, повязаности, напримѣр, переношаня значѣня подля походжѣня або причинности (примѣром, з автора на дѣло, з активит на фирму итд.), переношаня з едного яву на другый находячи ся типично в его околици (стрѣлив перун), з горнця на его обсяг.

Метафора несе в собѣ великый набой субъективной перцепции, индивидуалного виджѣня свѣта, особности умѣлця. Своеродность поетичного свѣту писателя во великой мѣрѣ звязана з его метафориков (практиков хоснованя метафор).^[2]

Так исто в метафорѣ мож видѣти характерности регионалной або зоналной културно-литературной системы, а тыж народностной менталиты, свѣтозору, традиций, што свойствено вшиткым тропам, але в метафорѣ ся указуе найповнѣйше. Се чинить проблемы при перекладѣ красного писемства: тяжкость, а даколи неможность адекватного перекладу метафоры.^[2]

Метафоричность вышла за границѣ поезии, характерна не лем про литературу, але вообще про сегочасне умѣлецке мыслѣня, так мож говорити о метафоричности филму, метафоричности малярства и подобне. Метафора уже не е лем объектом штилистикы и поетикы, але ставать ся предметом штудий в семиологии, логицѣ и методологии наукы, в теории познаня.^[2]

Жерела и одказы

Білоус П.: Термінологічний словник. //Білоус П. В.: Вступ до літературознавства: навч. посіб. — Київ: ВЦ «Академія», 2011. — 336 с. — ISBN 978-966-580-367-6 — сс. 316-330. укр.
Соловей-Гончарик Е.: Метафора //Лексикон загального та порівняльного літературознавства. Гол. ред. Волков А. — Чернівці: Золоті літаври, 2001 — 636 с. ISBN 966-7577-88-0укр. Сс. 324–325

Commons

Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Метафора

Референции

↑ Білоус П., с. 323.
↑ ^2,0 ^2,1 ^2,2 Соловей-Гончарик Е.

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Metafora на чеській Вікіпедії.

[1] Білоус П., с. 323.

[Solovej-2] 2,0 ^2,1 ^2,2 Соловей-Гончарик Е.

[1]

[2]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
+[[File:Martina Hozova Pozemska adorace 2003 sadra 90 cm.jpg|thumb|{{center|Мартина Гозова: Адорация}}]]
-'''Метафора''', з ґрецького ''μεταφορά'' ''перенос; переносный вызнам'', од ''μετά'' ''над'' и ''φορός''  ''несучый'' — [[лінґвістіка|языкова]] і [[реторіка|реторічна]] літературна конштрукція, основана на переношаню значіня на базї вонкашнёй (штруктуралной) [[подобность|подобности]].<ref>Білоус П., с. 323.</ref> Є сортов [[троп]]у, значіть, переносить значіня з оріґіналного понятя на іншый предмет. Є частёв звычайной функції і хоснованя языка, але значіня мать передовшыткым в [[поезія|поезії]].
+'''Метафора''', з {{ref-el}} ''μεταφορά'' ''перенос; переносный вызнам'', од ''μετά'' ''над'' и ''φορός''  ''несучый'' — [[лінґвістіка|языкова]] и [[реторіка|реторична]] литературна конштрукция, основана на переношаню значѣня на базѣ вонкашной (штруктуралной) подобности.<ref>Білоус П., с. 323.</ref>
+Метафора — одмѣна [[троп]]у, значить, переносить вызнам з оригиналного понятя на иншый предмет. Е частьов звычайной функции и хоснованя языка, але векше значѣня мать передовшыткым в [[поезия|поезии]].
-Метафоры годны схосновати різны сорты подобностей, дотычны:
+Метафоры годны схосновати розличны сорты подобностей, дотычны:
 * формы або штруктуры – ''зуб пилы'';
 * россягу або множества – ''капка щастя'';
-* функції – ''голова родины'';
+* функции – ''голова родины'';
-* місця або пологы – ''чоло постелї''.
+* мѣста або пологы – ''чоло постели''.
-Од метафоры ся одрізнять [[метономія]], што є переношаня значіня на базї іншой повязаности як є подобность, наприклад переношаня значіня подля походжіня або прічінности (наприклад з [[автор]]а на [[дїло]], з актівіт на фірму ітд.), переношаня з єдного яву на другый находячі ся тіпічно в ёго околїцї (стрїлив перун), з горнця на ёго обсяг.
+Од метафоры ся одрознять [[метономия]], што е переношаня значѣня на базѣ иншой, як  подобность, повязаности, напримѣр, переношаня значѣня подля походжѣня або причинности (примѣром, з [[автор]]а на дѣло, з активит на фирму итд.), переношаня з едного яву на другый находячи ся типично в его околици (стрѣлив перун), з горнця на его обсяг.
 Метафора несе в собѣ великый набой субъективной перцепции, индивидуалного виджѣня свѣта, особности умѣлця. Своеродность поетичного свѣту [[Писатель|писателя]] во великой мѣрѣ звязана з его метафориков (практиков хоснованя метафор).<ref name=Solovej>Соловей-Гончарик Е.</ref>
@@ Рядок 19: / Рядок 22: @@
 * '''Соловей-Гончарик Е.''': Метафора //Лексикон загального та порівняльного літературознавства.  {{nowrap|Гол. ред. Волков А.}} — Чернівці: Золоті літаври, 2001 — 636&nbsp;с. {{ISBN|966-7577-88-0}}{{ref-uk}}  {{nowrap|Сс. 324–325}}
+{{Commonscat|Metaphors}}
-== Референції ==
+== Референции==
+{{reflist}}
 {{Переклад|cs|Metafora|8070610}}