Димитрий Вакаров: Роздїлы міджі ревізіями
Вилучено вміст Додано вміст
доповнѣня |
доповнѣня |
||
Рядок 36: | Рядок 36: | ||
'''Димитрий Вакаров''', {{nowrap|*[[3. новембер]] [[1920]]}}, [[Иза]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] — {{nowrap|†[[7. марец]] [[1945]]}}, [[Концентрачный лагер|концентрак]] Нацвайлер, [[Нацистична Германия|Третий райх]] — подкарпатскый русскоязычный поет.<ref name=Chlanta>Хланта І. В.</ref> |
'''Димитрий Вакаров''', {{nowrap|*[[3. новембер]] [[1920]]}}, [[Иза]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] — {{nowrap|†[[7. марец]] [[1945]]}}, [[Концентрачный лагер|концентрак]] Нацвайлер, [[Нацистична Германия|Третий райх]] — подкарпатскый русскоязычный поет.<ref name=Chlanta>Хланта І. В.</ref> |
||
== Биография == |
|||
Димитрий Вакаров походив з православной родины малоземелного селянина в селѣ [[Иза]] [[Хустскый район|Хустского округа]], де великый вплыв мали комунисты (на парламентскых выберанках року 1925 достали 50%). Тыж в том селѣ в роках 1920–1930 учителями народной школы были переважно [[Российска империя|российскы]] бѣлоемигранты. То они рекомендовали тринадцятьрочного хлопчиска до [[Хуст]]ской [[Гимназия|гимназии]] а од року 1936 за взорову успѣшность — до [[Прага|Пражской]] русской гимназии, де ся учив до окупации [[Чехия|Чех]] [[Нацистична Германия|гитлеровсков Германиев]]. Од року 1939 продовжив науку в Хустѣ, де [[русскый язык]] и литературу учив професор [[Петро Линтур]], котрый провадив про гимназистох литературный кружок и в року 1941 выдав зберьку творох участникох кружка зоз символичнов назвов ''Будет день'', де ся появили и поетичны пробы Димитрия Вакарова. Жебы |
;Штудии:Димитрий Вакаров походив з православной родины малоземелного селянина в селѣ [[Иза]] [[Хустскый район|Хустского округа]], де великый вплыв мали комунисты (на парламентскых выберанках року 1925 достали 50%). Тыж в том селѣ в роках 1920–1930 учителями народной школы были переважно [[Российска империя|российскы]] бѣлоемигранты. То они рекомендовали тринадцятьрочного хлопчиска до [[Хуст]]ской [[Гимназия|гимназии]] а од року 1936 за взорову успѣшность — до [[Прага|Пражской]] русской гимназии, де ся учив до окупации [[Чехия|Чех]] [[Нацистична Германия|гитлеровсков Германиев]]. Од року 1939 продовжив науку в Хустѣ, де [[русскый язык]] и литературу учив професор [[Петро Линтур]], котрый провадив про гимназистох литературный кружок и в року 1941 выдав зберьку творох участникох кружка зоз символичнов назвов ''Будет день'', де ся появили и поетичны пробы Димитрия Вакарова. Жебы не быв мобилизованый до мадярского войска, Вакаров ся записав на высокошколскы штудии и од септембра 1941 штудовав славянску и класичну [[Филология|филологию]] на [[Будапештска универзита|Будапештской универзитѣ]].<ref name=Senko>Сенько І.</ref> |
||
;Арешт:В марцу 1944 за участь в илегалном антифашистичном руху быв арештованый и умѣщеный до мараморош-сигетского криминалу, а [[18. апріль|17–18 апрѣля]] [[1941]] закрытым судом в [[Сигет]]ѣ засудженый на доживотя. Одты быв перекладеный до етапного арешту в [[Нове Мѣсто под Шатром|Новом Мѣстѣ под Шатром]], де пробыв три [[Місяць (календарьный)|мѣсяцѣ]], а в новембрѣ 1944 мадярска влада передала вшиткых политичных арештантох в рукы гитлеровцям. Так ся достав до [[концентрачный лагер|концентрачного лагра]] Дахау, [[24. новембра]] [[1944]] до лагра Нацвайлер, в марцу 1945 до команды Даутмерген (город Шимберг), де быв немилосердно збитый дозорцьом и [[7. марца]] [[1945]] умер.<ref name=Chlanta/> |
|||
== Творба == |
|||
Творба Димитрия Вакарова припадать на рокы 1939–1944. Його поезия повна надѣй на месианство од Выходу.<ref name=Pop>Поп І.</ref> |
|||
== Жерела и одказы == |
== Жерела и одказы == |
Ревізія 20:52, 1 новембра 2020
Димитрий Вакаров | |
---|---|
Уроджѣня | новембра 3, 1920 Иза, Подкарпатска Русь, Чехословакия |
Умертя | марца 7, 1945 (24 р.) концентрак Нацвайлер, Третий райх |
Псевдоним | Дима, Явор |
Занятя | поет |
Язык творох | русскый |
Alma mater | Будапештска универзита |
Участь | німецько-радянська війна |
Час творбы | 1939–1944 |
Одзнакы | |
медаль «За бойові заслуги» | |
GKG:/g/121711d2; ЕСУ:32913; |
Димитрий Вакаров, *3. новембер 1920, Иза, Подкарпатска Русь, Чехословакия — †7. марец 1945, концентрак Нацвайлер, Третий райх — подкарпатскый русскоязычный поет.[1]
Биография
- Штудии
- Димитрий Вакаров походив з православной родины малоземелного селянина в селѣ Иза Хустского округа, де великый вплыв мали комунисты (на парламентскых выберанках року 1925 достали 50%). Тыж в том селѣ в роках 1920–1930 учителями народной школы были переважно российскы бѣлоемигранты. То они рекомендовали тринадцятьрочного хлопчиска до Хустской гимназии а од року 1936 за взорову успѣшность — до Пражской русской гимназии, де ся учив до окупации Чех гитлеровсков Германиев. Од року 1939 продовжив науку в Хустѣ, де русскый язык и литературу учив професор Петро Линтур, котрый провадив про гимназистох литературный кружок и в року 1941 выдав зберьку творох участникох кружка зоз символичнов назвов Будет день, де ся появили и поетичны пробы Димитрия Вакарова. Жебы не быв мобилизованый до мадярского войска, Вакаров ся записав на высокошколскы штудии и од септембра 1941 штудовав славянску и класичну филологию на Будапештской универзитѣ.[2]
- Арешт
- В марцу 1944 за участь в илегалном антифашистичном руху быв арештованый и умѣщеный до мараморош-сигетского криминалу, а 17–18 апрѣля 1941 закрытым судом в Сигетѣ засудженый на доживотя. Одты быв перекладеный до етапного арешту в Новом Мѣстѣ под Шатром, де пробыв три мѣсяцѣ, а в новембрѣ 1944 мадярска влада передала вшиткых политичных арештантох в рукы гитлеровцям. Так ся достав до концентрачного лагра Дахау, 24. новембра 1944 до лагра Нацвайлер, в марцу 1945 до команды Даутмерген (город Шимберг), де быв немилосердно збитый дозорцьом и 7. марца 1945 умер.[1]
Творба
Творба Димитрия Вакарова припадать на рокы 1939–1944. Його поезия повна надѣй на месианство од Выходу.[3]
Жерела и одказы
- Гаврилюк Л. О.: Вакаров Дмитро Онуфрійович // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во "Наукова думка", 2003. укр. С. 427 Одчитане: 2020-10-31
- Геннадий Лукиных: «Закарпатский Есенин» звучит на пермской земле //Русин 2007 №1(7) русс. Сс. 139–144 Одчитане: 2020-10-31
- Мишанич О. В. (1984) (упор.) На Верховині. Збірник творів письменників дорадянського Закарпаття. — Ужгород: Ордена Дружби народів Видавництво «Карпати», 1984 укр. Сс. 482–493; 512
- Мишанич О. В. (2005). Вакаров Дмитро Онуфрійович. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=32913. [перевірено 2020-10-31]. укр.
- Іван Поп: Вакаров Дмитро (Вакаров Димитрий) //Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Укладачі Маґочій П. Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. ISBN 978-966-387-044-1 укр. С. 76
- Іван Сенько: Творчість Д. Вакарова і І. Ірлявського в часовому вимірі //Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. Випуск 1 (33) 2015. укр. Сс. 48–52 Формат: pdf. Одчитане: 2020-10-31
- Хланта І. В.: Вакаров Дмитро Онуфрійович //Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О. Д. — Ужгород: «Гражда», 2007 — 400 c. ISBN 978-966-8924-33-0 укр. С. 63
- Олег Юрьев. Воспоминание о «лирическом мы». http://booknik.ru/context/all/vospominanie-o-liricheskom-my/. [перевірено 2020-10-31]. русс.