Звычайна синиця: Роздїлы міджі ревізіями
Немає опису редагування Значкы: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
Значкы: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
'''Звичайна синиця''' (''Parus major'') є найвекша і найросширеніша [[синицёвы|синиця]]. Спочатку преферовала листяні ліси, але на сьогоднішній день в парках і загородах і дуже добре навчилася виужувати близкість людей в свій проспіх. Звичайна синиця є релатівно выразно фарбована. Має жовтий брішок з поздовжнов чорних смужок, чорних чапочков і чорне лемоване лице. Має великі голосові прояви а є цілком добрим імітатором голосів інших видів. Влітку живиться хробаками, але взимку мусить перейти на насіння з высоким обсягом туку, котрий часто знаходять на кормитках (найлїпше [[сонячніця]]) і згодни по них прилетіти аж на людьску руку. Також полюбляють різні шмалці (напр. шмалець із скота). В Англії прославилися синиці тим, що навчилися розробляти дзьобом алюміневі кришки фляшок молока і дзьобати сметану під ними. |
'''Звичайна синиця''' (''Parus major'') є найвекша і найросширеніша [[синицёвы|синиця]]. Спочатку преферовала листяні ліси, але на сьогоднішній день в парках і загородах і дуже добре навчилася виужувати близкість людей в свій проспіх. Звичайна синиця є релатівно выразно фарбована. Має жовтий брішок з поздовжнов чорних смужок, чорних чапочков і чорне лемоване лице. Має великі голосові прояви а є цілком добрим імітатором голосів інших видів. Влітку живиться хробаками, але взимку мусить перейти на насіння з высоким обсягом туку, котрий часто знаходять на кормитках (найлїпше [[сонячніця]]) і згодни по них прилетіти аж на людьску руку. Також полюбляють різні шмалці (напр. шмалець із скота). В Англії прославилися синиці тим, що навчилися розробляти дзьобом алюміневі кришки фляшок молока і дзьобати сметану під ними. |
||
== |
== Екологія == |
||
Звичайна синиця має '''палеарктичне поширення''' (Європа, Азія і північ Африки) а ділиться на три групи підвидів (цілком приблизно 20 підвидів). Наша звичайна синиця, європейська (''P. major major'') обывать векшыну Европы і западну [[Сібірь]]. Особливо выглядавать листяны лїсы, але обявує ся і в шпильковых. Часто ся находить піля людьского обыстя в загородах, парках, садах ітд. |
|||
[[Файл:Kjøttmeisegґ.jpg|left|thumb|Гнїздо з яєчками в гнїздовій будцї]] |
[[Файл:Kjøttmeisegґ.jpg|left|thumb|Гнїздо з яєчками в гнїздовій будцї]] |
||
Природне '''гнїздїня''' є в дутинах стромів, дуже часто обывають будькы, але суть барже приспособливы а годен їх найтит в дрывах, желїзных рулках, дутинах стїн, старых гнїздах сорок, але ай в земных дїрях. Гнїздо будують лем саміцї а пак до нёго зношають коло десять яєць. Яєчка важать дас 1,6 ґ а суть червенобуро точкованы на білім підкладї. На яйцях сидить лем самічка, яку самець кормить. Довжа сиджиня є 12–16 днїв, пак родічі 14–23 днїв кормлять молодята на гнїздї а далщых 8–14 днїв суть молодята кормлены по выведжіню з гнїзда. Звычайны синицї часто гнїздять двараз в єдній сезонї. Молодята оставають з родічами і через зиму а іщі в першім роцї жывота поглавно дозрївають. Найвысшый зазначеный вік быв асі 15 років. |
Природне '''гнїздїня''' є в дутинах стромів, дуже часто обывають будькы, але суть барже приспособливы а годен їх найтит в дрывах, желїзных рулках, дутинах стїн, старых гнїздах сорок, але ай в земных дїрях. Гнїздо будують лем саміцї а пак до нёго зношають коло десять яєць. Яєчка важать дас 1,6 ґ а суть червенобуро точкованы на білім підкладї. На яйцях сидить лем самічка, яку самець кормить. Довжа сиджиня є 12–16 днїв, пак родічі 14–23 днїв кормлять молодята на гнїздї а далщых 8–14 днїв суть молодята кормлены по выведжіню з гнїзда. Звычайны синицї часто гнїздять двараз в єдній сезонї. Молодята оставають з родічами і через зиму а іщі в першім роцї жывота поглавно дозрївають. Найвысшый зазначеный вік быв асі 15 років. |
Ревізія 17:26, 25 марца 2020
Звичайна синиця (Parus major) є найвекша і найросширеніша синиця. Спочатку преферовала листяні ліси, але на сьогоднішній день в парках і загородах і дуже добре навчилася виужувати близкість людей в свій проспіх. Звичайна синиця є релатівно выразно фарбована. Має жовтий брішок з поздовжнов чорних смужок, чорних чапочков і чорне лемоване лице. Має великі голосові прояви а є цілком добрим імітатором голосів інших видів. Влітку живиться хробаками, але взимку мусить перейти на насіння з высоким обсягом туку, котрий часто знаходять на кормитках (найлїпше сонячніця) і згодни по них прилетіти аж на людьску руку. Також полюбляють різні шмалці (напр. шмалець із скота). В Англії прославилися синиці тим, що навчилися розробляти дзьобом алюміневі кришки фляшок молока і дзьобати сметану під ними.
Екологія
Звичайна синиця має палеарктичне поширення (Європа, Азія і північ Африки) а ділиться на три групи підвидів (цілком приблизно 20 підвидів). Наша звичайна синиця, європейська (P. major major) обывать векшыну Европы і западну Сібірь. Особливо выглядавать листяны лїсы, але обявує ся і в шпильковых. Часто ся находить піля людьского обыстя в загородах, парках, садах ітд.
Природне гнїздїня є в дутинах стромів, дуже часто обывають будькы, але суть барже приспособливы а годен їх найтит в дрывах, желїзных рулках, дутинах стїн, старых гнїздах сорок, але ай в земных дїрях. Гнїздо будують лем саміцї а пак до нёго зношають коло десять яєць. Яєчка важать дас 1,6 ґ а суть червенобуро точкованы на білім підкладї. На яйцях сидить лем самічка, яку самець кормить. Довжа сиджиня є 12–16 днїв, пак родічі 14–23 днїв кормлять молодята на гнїздї а далщых 8–14 днїв суть молодята кормлены по выведжіню з гнїзда. Звычайны синицї часто гнїздять двараз в єдній сезонї. Молодята оставають з родічами і через зиму а іщі в першім роцї жывота поглавно дозрївають. Найвысшый зазначеный вік быв асі 15 років.
Через лїто ся жывить переважно стравов з жывых творів. Головну часть творять хробакы в різных вывоёвых штадіях. На осїнь а в зимі выглядавають олїёвы насїня сонячницї, бука, орїхы а даколи і насїня грабу. Може і оскіповати дужинаты плоды деревистых рослин, квітя або листя. Молодята суть кормлены переважно гусеніцями (ай через 80 %), павуками а різныма ларвами хробаків. Про свої молодята часто зоженуть 500 кусів гусеніць денно, чім дуже успішно реґулують росшырїня шкодцїв. Страву зберають на конарях стромів і кряків, на земли а выїмково єй їмають при лїтаню.
Звычайна синиця є переважно сталый ці перелїтавый вид, часть популації орґанізує курты стягованя. З Польска, Україны а Нїмецька прилїтають на зиму до Чех, дакотры чеськы зясь одлїтають дале на юг.
Опис
Звычайна синиця є велика асі як воробель, але щіглкиша. Є то наша найвекша синиця, є 14 цм довга а важыть 20 ґ. Голову мать чорну, лем лиця і приуша суть білы. Чорна фарба продовжує і на грудь і зужує ся до чорной смужкы, як ся тягне через бріх (у саміць є тота смужка тонша і менше выразна). Хырбет є жовткавый аж зеленый, бріх жовтый, гудзіця а зверьхнї кровкы хвоста синёсивы, крыла суть тмаво синёсивы з невыразнов білов смугов. Дзёбак є міцный, кужелёвый а чорный. Молоды птахы суть блядшы а лиця мають жовткавы, дзёбак буросивый.
Лїтать вовнками і релатівно фрышно. Голос мать промінливый.
Екстерны одказы
- Голос про сесь день Чеськый розглас
- www.priroda.cz
- www.ptacisvet.cz
- Шаблона:Google obrázky
- Онлайн вебкамеры в гнїздовій будцї
Референції
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Sýkora koňadra на чеській Вікіпедії.