Інґмар Берґман: Роздїлы міджі ревізіями

Матеріал з Вікіпедія
Вилучено вміст Додано вміст
Igor Kercsa (діскузія | приспівкы)
доповніня
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Ingmar Bergman Smultronstallet.jpg|thumb|right|Інґмар Берґман]]
[[Файл:Ingmar Bergman Smultronstallet.jpg|thumb|right|Інґмар Берґман]]
'''Ернст Інґмар Берґман''' ([[Шведськый язык|по шведьскы]] ''Ernst Ingmar Bergman'' {{Audio|sv-Ingmar_Bergman.ogg|[ˈɪŋmar ˈbærjman]}} [[14. юл]] [[1918]], [[Упсала]] — [[30. юл]] [[2007]], [[Форе]]) быв шведьскый філмовый і театровый режісер, писатель і драматік, єден з найвызначнїшых авторьскых філмарїв [[20. стороча]].
'''Ернст Інґмар Берґман''' ([[Шведськый язык|по шведьскы]] ''Ernst Ingmar Bergman'' {{Audio|sv-Ingmar_Bergman.ogg|[ˈɪŋmar ˈbærjman]}} [[14. юл]] [[1918]], [[Упсала]] — [[30. юл]] [[2007]], [[Форе]]) быв шведьскый філмовый і театровый режісер, писатель і драматік, єден з найвызначнїшых авторьскых філмарїв [[20. стороча]].

Учив ся во Высшой школї в [[Штокголм]]у (1937-1941). Филмы Берґмана кладуть остры вопросы, звязаны зоз ситуациов єдинця в буржоазном сполоченстві.<ref>Украинский советский энциклопедический словарь, том 1, с. 172.</ref>

Берґман достав широке признаня в серединї 1950-х рокох. Ёго филмы указують чоловіка в условіях крізы, упадка духовных вартостей, режисер схылять ся ку неґативному, песимистичному погляду на світ, але у нёго звучить тема моралного одпору силам зла. В 1960-х роках ёго филмы достали окремо понурый колоріт зоз темов роспада людской особности и апокаліптичніма мотівами. Про штіл Берґмана суть характерны злучіня реалістичной достовірности зоз алеґоріями, сімболиков, поетиков природы, строгость и пластичне богатство творчы рішінь. Многы ёго филмы вызнаменаны наградами на меджинародных філмовых фестівалах.<ref>[http://bse.sci-lib.com/article110187.html Ингмар Бергман. //Большая Советская Энциклопедия.]</ref>

== Дїло ==
== Дїло ==
=== Філмы ===
=== Філмы ===
Рядок 65: Рядок 70:
* 1990 - Образы (''Bilder''), філмоґрафія
* 1990 - Образы (''Bilder''), філмоґрафія


==Жерела и одказы==
* Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Том 1. ISBN 5-88500-001-8.
* [http://bse.sci-lib.com/article110187.html Ингмар Бергман. //Большая Советская Энциклопедия.]

== Референции ==
{{reflist}}
{{DEFAULTSORT:Бергман, Ингмар}}
[[Катеґорія:Персоналії]]
[[Катеґорія:Персоналії]]
[[Катеґорія:Филмовы режиссеры]]
[[Катеґорія:Филмовы режиссеры]]

Ревізія 20:55, 13 юлія 2018

Інґмар Берґман

Ернст Інґмар Берґман (по шведьскы Ernst Ingmar Bergman Аудіо [ˈɪŋmar ˈbærjman] (файл) 14. юл 1918, Упсала30. юл 2007, Форе) быв шведьскый філмовый і театровый режісер, писатель і драматік, єден з найвызначнїшых авторьскых філмарїв 20. стороча.

Учив ся во Высшой школї в Штокголму (1937-1941). Филмы Берґмана кладуть остры вопросы, звязаны зоз ситуациов єдинця в буржоазном сполоченстві.[1]

Берґман достав широке признаня в серединї 1950-х рокох. Ёго филмы указують чоловіка в условіях крізы, упадка духовных вартостей, режисер схылять ся ку неґативному, песимистичному погляду на світ, але у нёго звучить тема моралного одпору силам зла. В 1960-х роках ёго филмы достали окремо понурый колоріт зоз темов роспада людской особности и апокаліптичніма мотівами. Про штіл Берґмана суть характерны злучіня реалістичной достовірности зоз алеґоріями, сімболиков, поетиков природы, строгость и пластичне богатство творчы рішінь. Многы ёго филмы вызнаменаны наградами на меджинародных філмовых фестівалах.[2]

Дїло

Філмы

  • 1944 - Штваниця (Hets), сценарь
  • 1946 – Кріза (Kris)
  • 1946 - Додж падать на нашу любов (Det regnar på vår kärlek)
  • 1947 - Лодь до Індії (Skepp till India land)
  • 1947 - Жена без лиця (Kvinna utan ansikte), сценарь
  • 1948 - Ева (сценарь)
  • 1948 - Музика в темнотах (Musik i mörker), режія
  • 1948 - Приставне місто (Hamnstad)
  • 1949 – Вязніця (Fängelse), сценарь, режія
  • 1949 - Сушіня (Törst)
  • 1950 - За серенчов (Till glädje)
  • 1950 - У нас ся то стати не може (Sånt händer inte här)
  • 1950 - Кідь місто дримать (Medan staden sover), сценарь
  • 1951 - Лїтнїй сен (Sommarlek)
  • 1951 - Розлучены (Frånskild)
  • 1952 - Чекаючі жены (Kvinnors väntan)
  • 1953 - Лїто з Моніков (Sommaren med Monika)
  • 1953 - Вечур фіґлярїв (Gycklarnas afton)
  • 1954 - Легко в любові (En lektion i kärlek)
  • 1955 - Сны жен (Kvinnodröm)
  • 1955 - Усмішкы лїтнёй ночі (Sommarnattens leende)
  • 1956 - Послїдня пара з кола вон (Sista paret ut)
  • 1957 - Семый штемпель (Det sjunde inseglet)
  • 1957 - Лїсны ягоды (Smultronstället)
  • 1958 - Кым выйде раняйша зоря (Nära livet)
  • 1958 - Ліцо (Ansiktet)
  • 1960 - Прядь девы (Jungfrukällan)
  • 1960 - Дяблове око (Djävulens öga)
  • 1961 - Як в зеркалї (Såsom i en spegel)
  • 1961 - Загорода роскошы (Lustgården), scénář
  • 1963 - Гостї Вечерї Господа (Nattvardsgästerna)
  • 1963 - Молчаня (Tystnaden)
  • 1964 - А што вшыткы тоты жены (För att inte tala om alla dessa kvinnor)
  • 1966 - Персона
  • 1968 - Година вовків (Vargtimmen)
  • 1968 - Ганьба (Skammen)
  • 1969 - Завзятость (En passion)
  • 1971 - Дотулїня (Beröringen)
  • 1972 - Шепоты і выкрикы (Viskningar och rop)
  • 1975 - Ворожытельна флавта (Trollflöjten)
  • 1976 - Ліцом в ліцо (Ansikte mot ansikte)
  • 1977 - Яйце гада (Ormens ägg)
  • 1978 - Соната осени (Höstsonaten)
  • 1980 - Із жывота бабок (Ur marionetternas liv)
  • 1982 - Фанні і Александер (Fanny och Alexander)
  • 1986 - Карініне ліцо (Karins ansikte), куртый філм
  • 1992 - Недїльнятка (Söndagsbarn), сценарь
  • 2000 - Невіра (Trolösa), сценарь

Філмы про телевізію

  • 1969 - Обряд (Riten)
  • 1973 - Сцены з манжелского жывота (Scener ur ett äktenskap)
  • 1984 - По екзами (Efter repetitionen)
  • 1991 - Добра воля (Den goda viljan), scénář
  • 1993 – Бакхус (Backanterna), režie, scénář
  • 1997 - Што хвілю крічіть на явіску світа, (Larmar och gör sig till)
  • 2003 - Сарабанд

Література

  • 1987 - Laterna Magica, автобіоґрафія
  • 1990 - Образы (Bilder), філмоґрафія

Жерела и одказы

Референции

  1. Украинский советский энциклопедический словарь, том 1, с. 172.
  2. Ингмар Бергман. //Большая Советская Энциклопедия.