Шампанськоє
Шампа́нськоє — игристоє вино, уготовленоє в французькÿм реґіонови Шампань из установленых сортӱв вина методом другого брожіня вина у склянці[1]. Назва напитка происходить уд назвы провінції Шампань, де є даный реґіон.
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Вина из реґіона Шампани были знамі щи до Сериднёвіка. Были церковні винниці, а монахы уготавлёвали вино на хоснованя у тайинстві причастя. Помазаня французькых корольӱв традично проходило у Реймсови. Шампанськоє вино было частёв коронаційных услав.
Королі цінили неигристі, світлі и бодрящі вина и посылали их у знак повагы другым европськым монархам. У XVII сторочови неигристым шампансьскым винам уддавала ся перевага на торжествах у европськых державах. Анґлічане были майвеликыма потрібитилями шампанськых вин и тыж потрібляли много игристых вин.
Первоє комерційноє игристоє вино было уготовлено в области Ліму в Лангедокови около 1535 року. Увели го не там; неизнамо, ко первым уготовив го, хоть убосновані заявы на сись рахунок чинять британці. У історію шампанського внесли свӱй вклад многі. У другӱв леґинді й популарнӱв думці, французькый монах-бенедиктиниць абації Овіллер Пєр Периньон, жившый в XVII сторочови, не унаходив шампанського, айбо знамо, ож вӱн чинив много уліпшинь у процесови уробництва сёго напитка, у частности, вÿдкрыв секрет купажірованя, зєдининя сока разных сортӱв вина, й став розливати вина у склянкы из затычками из коры пробкового дуба, што позволяло удержовати углёвый діоксид, до того зрывавшый бочкы[2].
У сусідньӱв из Овіллером абації было замічено, што склянкы из темного скла зрывавуть ся ріже, айбо лиш у 1800 році батикарош Франсуа из Шалона придумав новӱтню склянку, у котрӱв ураховує ся и товщина и форма, а не лиш цвіт скла. У началови XIX стороча вдова винаря, унаслідкови ставша знаменитыв мадам Кліко, улучила другу значущу недоробку Пєра Периньона: ї майстер Антуан Міллер розробив технолоґію «ремÿажа», дякувучи чÿм шампанськоє ставало криштално прозрачным.
Рішавучый прорыв учинив винарь Віктор Ламбер, розробившый у 1874 році технолоґію ферментації, перечинявучу яблочый квас у молочный. Дякувучи сёму появив ся брӱт — дуже сухоє шампанськоє, вскорі ставшоє майпопуларным сортом у світі. Винарьськый дом «Лоран-Перрє» упускавуть екстрабрӱт — звирьхсухоє шампанськоє[3].
Приблизно в кӱнци XVII стороча метод уробництва игристого вина став изнамый у Шампани єдночасно из особенными процедурами уробництва (мняка ужимка, дозованя) и бӱлш кріпкыма склянками, унайдеными у Анґлії, котрі могли удержовати доповнёвалноє давліня. Приблизно у 1700 році родило ся игристоє шампанськоє.
Анґлічане полюбили новоє игристоє вино и поширили го по світови. «Брӱт», нынішнёє шампанськоє, быв учиненый про британцьӱв у 1876 році. Російськый императорськый двӱр тыж потрібляв много шампанського, уддавучи перевагу май солодкым сортам.
Сокочіня назвы «Шампанськоє»
[едітовати | едітовати жрідло]
У соотвітствови из Мадридськым договором (1891) у Европі и векшині другых держав назва «шампанськоє» (франц. vin de Champagne) защищено законом гий назва игристого вина, уробленого у єдноименнӱв области Франції и удовлнювучого установленым про такого вина стандартам. Исе зятковоє право на наименованя было пудтверджено Версалськым договором 1919 року по cкӱнчаню Первої світової войны. Даже тирмін «шампанськый метод» (франц. méthode champenoise и «champagne method») по станови на 2005 рӱк заказаный про вина не из Шампани в бӱк тирміна «традичный метод» («méthode traditionelle»). Игристі вина уготовлювуть ся по всёму світови, и у многых містах про опереділіня свого игристого вина хоснувуть ся свої тирміны: у Испанії йсе «Cava», у Италії — «spumante», у Южнӱв Африці — «Cap Classique». Италіянскоє игристоє вино из вина сорта мускат, уготовлюємоє у юго-выходному Пємонтови, называвуть «Asti». У Німцьох як май шириноє игристоє вино «Sekt[de]». Даже другым реґіонам Франції заказано хосновати назву «шампанськоє». Наприклад, виноділы Бордо, Бурґундії и Елзаса уготовлювуть вино пуд назвов «Crémant».
Тирмін «игристоє вино» хоснує ся на убызначіня на етикетках игристых вин не из провінції Шампань. Хоть и во многых державах суть законы, щасокочувучі реґіоны уробництва вин, такі гий Шампань, дакторі державы, уключавучи США, щи позволявуть уробникам вина хосновати назву «шампанськоє» на убызначіня продукції, не происходячӱв из Шампани. Из цілёв обеспечити таку возмогу Конґрес ЗША приняв закон, указувучый, ож тирмін «шампанськоє» є «часточно видовым» (анґл. semi-generic). Назва «шампанськоє» хосновало ся у Советськÿм Союзови, хоснує ся у Росії и у другых крайинах бывшого СССР, у зареґістрованых на території сих держав торговых марках «Советское шампанское», «Российское шампанское», «Украинское шампанское» и так дале.
Документалні кіна
[едітовати | едітовати жрідло]- 2012 — Жоны и шампанськоє: безумна любов! / Les femmes et le champagne: un amour fou!; режисер — Стефана Копескі / Stéphane Kopecky.
Иппен позирайте
[едітовати | едітовати жрідло]Удкликованя
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Вино // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец — М.: Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. русс.
- ↑ Павел Солахян (2022-05-28). Правда ли, что шампанское изобрёл французский монах Дом Периньон?. Проверено.Медиа. https://provereno.media/blog/2022/05/28/pravda-li-chto-shampanskoe-izobrel-dom-perignon/. [перевірено 2023-04-01].
- ↑ И ты, брют! Шаблона:Wayback. // The New Times, 27.12.2010
Література
[едітовати | едітовати жрідло]- Шампанское вино // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.) — СПб., 1890—1907.
- Выскочков Л. Шампанское в культуре Петербурга в XIX — начале XX в. Архивная копия от 19 августа 2007 на Wayback Machine // Петербург в мировой культуре: Сб. статей. — СПб.: Изд-во С.-Пб. ун-та, 2005. — С. 147—155.
- Peter Liem. Champagne: The Essential Guide To The Wines, Producers And Terriors Of The Iconic Region — Ten Speed Press. — 322 p. — ISBN 978-1-78472-447-4.
- Официальная страница Comité Interprofessionel du Vin de Champagne — www.champagne.com
- История шампанского Архивная копия от 23 апреля 2011 на Wayback Machine.