Чонкаш

Тота статя (або їй часть) потребує перекласти до русиньского языка. Кедь ку перекладу не дійде до тыждня, буде статя (або часть з іншоязычным текстом) змазана. Можете Вікіпедії помочі тым, же єй вылїпшыте. Час означіня є SE(L)Č, т.є. змазаный буде SE(L)Č.

Чонкаш

48°6'43"N, 22°54'30"E Держава Україна Админединка Виноградівскый район, Берегівський район, Виноградӯвська вароська община • Закарпатьска область Население 124 человека (2001) GeoNames:8275283;

Чо́нкаш авадь Притися́нськоє (мад. Csonkás, укр. Притисянське) — село у Берегӱвському районови (бывшый Виноградӱвськый район) Закарпатської области, Украйина. Входить у Виноградӱвську варошську общину.

Історія

Назва села происходить уд рікы Чонкаш, яка паде у Тису. За ріку Чонкаш у історичных документах у межах Фанчикова у 1785. році, Нового Села — у 1702. році и Вилока — у 1680. році.^{[жрідло?]}

Пуд час чехословацького списованя обывательства у 1921. році Чонкаш быв присілком Вилока из чотырьма хыжами. У кӱнци 20-х на зачаткови 30-х рокӱв прошлого стороча у рамках аґрарної реформы, што проводила ся чехословацькыв управов, сюды переселили из Воловського, Хустського, Тячӱвського округӱв безземельных селян, учинивши окремоє село.^{[жрідло?]}

У советські часы ися ситуація утяжбила ся, внесено правкы, які щи бӱлше запутали стан діла. Невеличкоє село пудрядили трём сільськым радам: часть Чонкаша припойили до Нового Села (рішіня облисповнкома № 155 уд 15 квітня 1967 року), другу частину — перейменували в Притисянське, підпорядкувавши його Фанчиківській сільській раді (рішення облвиконкому № 431 від 30 липня 1962 року), третю — саму меншу складову Чонкаша, всього 22 чоловіки, також перейменували в Вербове, надавши йому статус села рішенням облвиконкому № 431 від 30 липня 1962 року.^{[жрідло?]}

Своєї церкви село не має. В радянський період була спроба євангельських християн-баптистів побудувати тут молитовний дім з дерева на земельній ділянці Танчинця. Але в той час це суворо присікалося — довелося дерев'яну споруду розібрати. Діяла в селі і початкова школа. Спочатку діти перших-четвертих класів вчилися в одній великій кімнаті в приватному будинку Ковача. А в 1951 році була побудована школа із чотирма класними приміщеннями. В цій же школі вечорами двічі-тричі на тиждень демонстрували художні фільми. Кіномеханіком працював Дезидерій Сенек.^{[жрідло?]}

Туристичні міста

• На юг уд села є ботанічный заказник містного значіня «Еґреш».
• долина Тисы
• озера

Обывательство

У селі на 2001. рӱк живе 124 людий, из ниє подля языка:

Язык	Процент
украйинськый	95,97 %
мадярськый	3,23 %
руськый	0,81 %