Цукор
 Білый цукор з цукрового бурака
| |
Енерґетична
цїнність (на порцію) |
395 ккал (1654 кДж) |
|---|---|
Поживна
цїнність (на порцію) |
|
| Глікемічний індекс | 70 (высокий) |
Цу́кор [1] авадь цýкерь — солодкый на смак стравовый продукт. Се обща назва ґрупы простых углёводів, які хоснуют у каждоденному варинї їды. Ся ґрупа составляє ся із моносахаридів і дисахаридів.
У каждодиній бисїдї слово «цукор» переважно кажут за сахарозы (C12H22O11), яка выроблят ся промысловым способом з цукрового бурака (31 % світового выробиня), цукрової тростины (69 % світового выробиня) авадь, намного рідше, з цукрового явіря, соку пальмы ци цірка. У цукровому бураку обсяг сахарозы составляє від 16 до 20 %, а в цукровій тростинї — 14-26 %.
Формы реалізації
[едітовати | едітовати жрідло]Для хоснованя у варинї їды, сахароза продає ся в такых варіантах:
- цукор білый — білї зернистї крішталі розміром від 0,2 до 0,5 мм;
- кусковый цукор;
- порошковый цукор — порошок, добытый путём крышиня білого цукру;
- цукрова вата;
- барнастый цукор — барнастї ґранулы, часто вогкі. Звычаём достают путём перемішованя перижнё обчищеного ґранулёваного цукру з патоков;
- цукрові кулькы-перлы (Демерара) — грубозернистый цукор із розмірами крішталів приблизно 3 мм;
Дякуючи цїнным поживовым, смаковым і фізичным властностям цукор віднесено до продуктів першої потребности. Ушиткі иншакі субстанції, які хоснуют для підсолоджованя, рахуют замістками цукра — субстанціями, які мають солодкість і выповнюут в продукті функцію заповнителя масы.
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Отцюзнина цукра — Індія, де ёго научили ся робити з соку цукрової тростины у I сторочі до н. е.
В Европі цукор быв знаємый щи римлянам. Барнастї цукрові крішталикы варили із соку цукрової тростины тай вывозили в Европу з Індії. Еґіпет, провінція Римської імперії, быв посредником в торговлї з Індіёв.
Важность цукровых бураків для підготовеня цукрового сірупа было відкрыто у XVI ст. паном Олівє де Серра[2]. Методичнї розробкы хоснованя цукровых бураків для вытяганя цукра зачатї в 1747 роцї[3].
Надвышноє споживаня цукра
[едітовати | едітовати жрідло]| Країна | 2007/08 | 2008/09 | 2009/10 | 2010/11 | 2011/12 |
|---|---|---|---|---|---|
| Бразілія | 31 600 | 31 850 | 36 400 | 38 350 | 35 750 |
| Індія | 28 630 | 15 950 | 20 637 | 26 650 | 28 300 |
| Европейска унія | 15 614 | 14 014 | 16 687 | 15 090 | 16 740 |
 Кітай
|
15 898 | 13 317 | 11 429 | 11 199 | 11 840 |
| Тайланд | 7 820 | 7 200 | 6 930 | 9 663 | 10 170 |
 США
|
7 396 | 6 833 | 7 224 | 7 110 | 7 153 |
| Мексіко | 5 852 | 5 260 | 5 115 | 5 495 | 5 650 |
 Росія
|
3 200 | 3 481 | 3 444 | 2 996 | 4 800 |
| Пакістан | 4 163 | 3 512 | 3 420 | 3 920 | 4 220 |
 Австралія
|
4 939 | 4 814 | 4 700 | 3 700 | 4 150 |
| Другі державы | 38 424 | 37 913 | 37 701 | 37 264 | 39 474 |
| Всёго | 163 536 | 144 144 | 153 687 | 161 437 | 168 247 |
Добова потреба у сахарозі є 30-50[5] грамів, єднак, чилядник часто перевышає фізіолоґічнї потребы в ній. Обща світова статістика каже про то, що сериднёорічноє споживаня цукра у розрахунку на єдного чоловіка є 40-50 кг, то є 100—150 г на добу, що у 3-4 разы перевышає фізіолоґічну норму[5].
В послїднї рокы зглядоватилї хылят ся до потребности ограниченя споживаня сёго продукту[6].
Надвышноє споживаня цукра тай продуктів з доданым цукром може призвести до метаболічного сіндрому, тучноты, цукровкы, тукової дістрофії пичінкы тай другый патолоґій[7].
Дїло у тому, що неосвойинї углёводы трафляют ся з черевного провода в кровоток і роздражают інсулярный апарат піджолудковый слызник.
Зазначкы
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Керча Іґорь. Словник русько-русинськый — Ужгород: ПоліПрінт, 2012. — Т. 1. — С. 190. — 580 с. — ISBN 978-966-2595-26-0.
- ↑ Jules Hélot (Fortier et Marotte). Histoire Centennale du Sucre de Betterave. Архівна копія з оріґінала зроблена 2013-06-24. https://www.webcitation.org/6HcqTGmy1?url=http://www.worldcat.org/title/histoire-centennale-du-sucre-de-betterave-album-illustre-des-reproductions-de-documents-extraits-de-la-collection-de-m-jules-helot/oclc/11941819. [перевірено 2013-01-11].
- ↑ Marggraf (1747) «Experiences chimiques faites dans le dessein de tirer un veritable sucre de diverses plantes, qui croissent dans nos contrées» [Chemical experiments made with the intention of extracting real sugar from diverse plants that grow in our lands], Histoire de l'académie royale des sciences et belles-lettres de Berlin, ст. 79-90
- ↑ англ. Sugar: World Markets and Trade. United States Department of Agriculture. November 2011. Архівна копія з оріґінала зроблена 2012-10-16. https://www.webcitation.org/6BSxXMpsa?url=http://www.fas.usda.gov/htp/sugar/2011/Nov2011sugar.pdf. [перевірено 2013-01-11].
- ↑ 5,0 5,1 Балён Я. Г., Сімуров О. В. Синтез та біологічні властивості цукрозамінників // Вісник Черкаського університету Науковий журнал. 2007, Вип.87
- ↑ Цукор — наркотик з продуктової полички. Архівна копія з оріґінала зроблена 2010-11-13. https://web.archive.org/web/20101113032719/http://www.chaskor.ru/article/sahar_20858. [перевірено 2011-12-25].
- ↑ https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/23482247/