Хум
|
| ||||
|
| ||||
| Основны інформації | ||||
| Реґіон | Істрія | |||
| Край | Істрійска жупанія | |||
| Окрес | Бузет | |||
| Густота населїня[d] | 4 особ/км² | |||
| Телефонный код | 052 | |||
| ||||
| Містьскый уряд | ||||
|
VIAF:316747539, 7146095222800370268; | ||||
Хум (хорв. Hum [ˈhuːm], італ. Colmo, нїм. Cholm) є місто в Хорватії, котре ся находить в середнїй части полоострова Істрія, в общінї Бузет. Хум є во світї шыроко знамый як „найменше місто на світї“,[1] што потверджує ай Ґінісова книга рекордів.[2] Місто сі заховало свій середнёвікый взгляд і є важным културно-історічным центром, переважно вдяка своєй дідовизнї споєній з глаголіцёв.
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Подля леґенды місто поставили ґіґанты, котры будовали міста в долинї рїкы Мірна і на побудову Хуму хосновали остаткы каміня. Перша історічна змінка о Хумі ся датує до року 1102 в дарительскій ґрамотї ґрафа Улріха II. В тім часї ся місто звало „Castrum Cholm“.
По многых стороч было місто під надвладов аквілейского патріархату а пізнїше Венеціаньской републікы. В 16. сторочу быв Хум силно пошкодженый почас воєн меджі Австріёв і Венеціёв, пізнїше лемже быв обновеный. Місто зограло важну задачу як програнічна кріпость. Єдно з найвызначнїшых сторінок історії Хуму є ёго поставіня центра славяньского писомництва: глаголіця ся ту хосновала в богослужінях і урядных документах аж до зачатку 20. стороча.[3]
Ґеоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]Хум лежыть на вершку горба во вышцї 349 метрів над морём, приближно 14 кілометрів юговыходно од міста Бузет. Місто є цалком обколешене оборонныма стїнами, за котрыма ся находять лем малы плохы польногосподарьского ґрунту і лїсы. Вдяка своєй полозї ся з міста отворять панораматічный выгляд на навколишнї істрійскы країны.[4]
Архітектура і памняткы
[едітовати | едітовати жрідло]Місто творять лем три ряды домів і дві узкы уліцї, котры суть цалком обколешены кругом оборонных стїн.
- Містьска борона: Головный вход до міста, здобеный 12 мідяныма дочками, котры сімболізують місяцї в роцї.
- Церьков успіня пресвятой Дївы Марії: Поставеный в класіцістічнім штілї в роцї 1802 на містї старшой церькви.
- Романьска церьков св. Єроніма: Находить ся в близкости містьского цінтеря і є знамый своїма унікалныма фресками з 12. стороча, котры споюють візантійскы і романьскы вплывы.[5]
- Алея глаголашів: Дорога довжкы 7 кілометрів, котра споює місто Роч з Хумом. Поздовж нёй є вміщеных 11 камянных памнятників присвяченых розвою глаголічного писма.[6]
Обывательство і култура
[едітовати | едітовати жрідло]Подля даных з послїднїх списовань людей ся чісло обывателїв Хуму находить в обємі 20 аж 30 особ. В сучасности має 52 обывателїв (2021). Непозераючі на мале чісло обывателїв сі Хум заховала штатут міста і має свого старосту. Каждый рік в юнї ся ту конать традічный обряд „вольбы старосту на єден рік“, почас котрого мужы міста передають свої гласы вырїзанём зарізїв на шпеціалній деревяній паліцї (raboš).[7]
Хум є тыж знамый своїм традічным напоём – „Humska biska“. Є то силна тінктура (ракія) на базї омела і лїчівых зїль, котрой рецепт якбы зохабили місту стары Келты. Каждый рік ся в Хумі конать фестівал домашнёй ракії (Smotra domaćih rakija), на котрім ся стрїчають выробцёве з цїлой Істрії.
Ґалерія
[едітовати | едітовати жрідло]Література
[едітовати | едітовати жрідло]- Fučić, B. (1982). Glagoljski natpisi. Zagreb: Jugoslavenska akademija znanosti i umjetnosti.
- Hek, V. (2001). Istarske freske. Zagreb: Turistička naklada.
- Radovan, A. (1996). Istria: The Golden Guide. Venice: Casa Editrice Bonechi.
- Sappe, G. (2005). Hum: Smallest Town in the World. Rijeka: Adamić.
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Bruyn, Pippa de; James, Beckett; Mastrini, Hana; Baker, Mark Raphael; Olson, Karen L.; Charlton, Angela; Bain, Keith (2009). Frommer's Eastern Europe (Frommer's Complete). Frommers. ISBN 978-0-470-39908-8. https://archive.org/details/frommerseasterne00bake_0.
- ↑ Guinness World Records. Smallest town. London.
- ↑ Fučić, B. (1982). Glagoljski natpisi. Zagreb: Jugoslavenska akademija znanosti i umjetnosti.
- ↑ Turistička zajednica Istarske županije. Hum - najmanji grad na svijetu. Poreč.
- ↑ Ertić, M. (2010). Srednjovjekovne freske u Istri. Pula: Histria Croatica.
- ↑ Stipčević, A. (1989). The Glagolitic Alley. Zagreb: Turistkomerc.
- ↑ Grad Buzet. Statut Grada Buzeta i mjesna samouprava. Buzet.
