Уйгурьскый язык
Уйгу́рьскый язы́к (кирил. ''Уйғурчә'' авадь ''Уйғур тили''; МФА [ʔʊjˈʁʊrtʃɛ], араб.]] ''ئۇيغۇر تىلى'' чи ''ئۇيغۇرچە''; кит.]] 维吾尔语/維吾爾語, піньїнь, Wéiwú'ěryǔ) — язык уйгурӯв, єдна из тюркськых языкӯв. Шырена у Сінцзян-Уйгурьскому автономному районови, Китая у Кахахстанови тай Сиридню̄в Азії. Въедно из узбецькым и ілі-тюркськым творить карлуцьку ґрупу. Современный уйгурьскый язык авадь ''новоуйгурська'' є історичним і генетичним продовженням уйгурсько-караханідьского языка, проте она не є продовжіням древнёуйгурьского языка охоньскых тюркӯв (оґузӯв).
Терміны «уйгуры» тай «уйгурьскый язык» принято про єдну етнолінґвістичну общность на зъїыдови уйгурӯв СССР у 1921 році (до того они именовали ся «китайські татары», «китайські мусулмане», «туркестанци Китая» и т.д). Офіціална назва у Російськӯв Ріші и СССР до 1920-ых рокӯв. — таранчи́ньскый язы́к (таранчинский язык).
Діалекты
[едітовати | едітовати жрідло]- Централный (говорять на території уд Кумула на юг до Яркенда);
- Южный (говорять у районови уд Гумы на выход до Чарлыкаа);
- Выходный (говорять на території уд Чарлыка на север до Чункёля).
В основу сучасної літературної уйгурьского языка положено централный діалект, што охвачує три домінувущі говоры: турфанськый, ілійськый тай кашґарськый, и иппен много говорӯв містного значеня: урумчинський, кумульський, карашарський, кучарський, корлинський, аксуйський, яркендський, атушський. Централным нарічям говорить приблизно 90 % уйгуроязычного обывательства, у тот час двома другыми діалектами хоснує ся доста невелика часть уйгурӯв.
Норма выгвара у літературной у языкови закріплена за говором ілійськых (кульджиньскых) уйгурӯв, а літературный штандарт базує ся у основі на дуже близкому говорови Урумчі.
Алфавіт
[едітовати | едітовати жрідло]
ﯪ ﯭ ب پ ت ج چ خ د ر ز ژ س ش غ ف ق ك گ ڭ ل م ن و ﯮ ﯰ ه ﰃ ى
Уйгурьскый латиніцькый алфавіт 1930—1946 (СССР)
| A a | B в | C c | Ç ç | D d | E e | Ə ə | G g |
| Ƣ ƣ | H h | I i | J j | K k | L l | M m | N n |
| Ŋ ŋ | O o | Ө ө | P p | Q q | R r | S s | Ş ş |
| T t | U u | V v | X x | Y y | Z z | Ƶ ƶ | ’ |
Уйгурьскый кириличный алфавіт из 1947 (СССР)
| А а | Б б | В в | Г г | Ғ ғ | Д д | Е е | Һ һ |
| Ә ә | Ж ж | Җ җ | З з | И и | Й й | К к | Қ қ |
| Л л | М м | Н н | Ң ң | О о | Ө ө | П п | Р р |
| С с | Т т | У у | Ү ү | Ф ф | Х х | Ц ц | Ч ч |
| Ш ш | Щ щ | Ъ ъ | Ы ы | Ь ь | Э э | Ю ю | Я я |
| Арабьска (КНР, из 1982) | Латыниця (КНР, 1965-82) | Кирилиця (СССР, СНД) | Латыниця (СССР, до 1946) | Сучасна латиниця (ULY) | IPA | Арабьска (КНР, из 1982) | Латыниця (КНР, 1965-82) | Кирилиця (СССР, СНД) | Латыниця (СССР, до 1946) | Современна латыниця (ULY) | IPA | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ئا | A a | A a | A a | A a | /a/ | ق | Ⱪ ⱪ | Қ қ | Q q | Q q | /q/ | |
| ئە | Ə ə | Ə ə | Ə ə | E e | /æ/ | ك | K k | К к | K k | K k | /k/ | |
| ب | B b | Б б | B в | B b | /b/ | ڭ | -ng | Ң ң | Ŋ ŋ | -ng | /ŋ/ | |
| پ | P p | П п | P p | P p | /p/ | گ | G g | Г г | G g | G g | /ɡ/ | |
| ت | T t | Т т | T t | T t | /t/ | ل | L l | Л л | L l | L l | /l/ | |
| ج | J j | Җ җ | Ç ç | J j | /ʤ/ | م | M m | М м | M m | M m | /m/ | |
| چ | Q q | Ч ч | C c | Ch ch | /ʧ/ | ن | N n | Н н | N n | N n | /n/ | |
| خ | H h | X x | X x | X x | /x/ | ھ | Ⱨ ⱨ | Һ һ | H h | H h | /h/ | |
| د | D d | Д д | D d | D d | /d/ | ئو | O o | О о | О о | O o | /o/ | |
| ر | R r | Р р | R r | R r | /r/ | ئۇ | U u | У у | U u | U u | /u/ | |
| ز | Z z | З з | Z z | Z z | /z/ | ئۆ | Ɵ ɵ | Ө ө | Ɵ ɵ | Ö ö | /ø/ | |
| ژ | Ⱬ ⱬ | Ж ж | Ƶ ƶ | J j/Zh zh | /ʒ/ | ئۈ | Ü ü | Ү ү | Y y | Ü ü | /y/ | |
| س | S s | С с | S s | S s | /s/ | ۋ | V v | В в | V v | W w | /v/ | |
| ش | X x | Ш ш | Ş ş | Sh sh | /ʃ/ | ئې | E e | E e | E e | É é | /e/ | |
| غ | Ƣ ƣ | Ғ ғ | Ƣ ƣ | Gh gh | /ʁ/ | ئى | I i | И и | I i | I i | /i/,/ɨ/ | |
| ف | F f | Ф ф | F f | F f | /f/ | ي | Y y | Й й | J j | Y y | /j/ | |
Окрем того, уйгурьскый кириличний алфавіт мать ищи дві дополнялні буквы, які у другых двох системах (арабьскому письмі и латыници) записувуть ся двома знаками кажда:
| Кирилиця | Арабьскый алфавіт | Латыниця |
|---|---|---|
| Ю ю | يۇ | yu |
| Я я | يا | ya |
Жрідла
[едітовати | едітовати жрідло]- В. Н. Ярцева и др. Лингвистический энциклопедический словарь, Москва, «Советская энциклопедия», 1990
