Перейти до вмісту

Уйгурьскый язык

Зо сторінкы Вікіпедія

Уйгу́рьскый язы́к (кирил. ''Уйғурчә'' авадь ''Уйғур тили''; МФА [ʔʊjˈʁʊrtʃɛ], араб.]] ''ئۇيغۇر تىلى'' чи ''ئۇيغۇرچە''; кит.]] 维吾尔语/維吾爾語, піньїнь, Wéiwú'ěryǔ) — язык уйгурӯв, єдна из тюркськых языкӯв. Шырена у Сінцзян-Уйгурьскому автономному районови, Китая у Кахахстанови тай Сиридню̄в Азії. Въедно из узбецькым и ілі-тюркськым творить карлуцьку ґрупу. Современный уйгурьскый язык авадь ''новоуйгурська'' є історичним і генетичним продовженням уйгурсько-караханідьского языка, проте она не є продовжіням древнёуйгурьского языка охоньскых тюркӯв (оґузӯв).

Терміны «уйгуры» тай «уйгурьскый язык» принято про єдну етнолінґвістичну общность на зъїыдови уйгурӯв СССР у 1921 році (до того они именовали ся «китайські татары», «китайські мусулмане», «туркестанци Китая» и т.д). Офіціална назва у Російськӯв Ріші и СССР до 1920-ых рокӯв. таранчи́ньскый язы́к (таранчинский язык).

В основу сучасної літературної уйгурьского языка положено централный діалект, што охвачує три домінувущі говоры: турфанськый, ілійськый тай кашґарськый, и иппен много говорӯв містного значеня: урумчинський, кумульський, карашарський, кучарський, корлинський, аксуйський, яркендський, атушський. Централным нарічям говорить приблизно 90 % уйгуроязычного обывательства, у тот час двома другыми діалектами хоснує ся доста невелика часть уйгурӯв.

Норма выгвара у літературной у языкови закріплена за говором ілійськых (кульджиньскых) уйгурӯв, а літературный штандарт базує ся у основі на дуже близкому говорови Урумчі.

Современный китайсько-уйгурьскый словарь

ﯪ ﯭ ب پ ت ج چ خ د ر ز ژ س ش غ ف ق ك گ ڭ ل م ن و ﯮ ﯰ ه ﰃ ى

Уйгурьскый латиніцькый алфавіт 19301946 (СССР)

A a B в C c Ç ç D d E e Ə ə G g
Ƣ ƣ H h I i J j K k L l M m N n
Ŋ ŋ O o Ө ө P p Q q R r S s Ş ş
T t U u V v X x Y y Z z Ƶ ƶ

Уйгурьскый кириличный алфавіт из 1947 (СССР)

А а Б б В в Г г Ғ ғ Д д Е е Һ һ
Ә ә Ж ж Җ җ З з И и Й й К к Қ қ
Л л М м Н н Ң ң О о Ө ө П п Р р
С с Т т У у Ү ү Ф ф Х х Ц ц Ч ч
Ш ш Щ щ Ъ ъ Ы ы Ь ь Э э Ю ю Я я
Рунялна таблиця уйгурьскых алфавітӯв
Арабьска (КНР, из 1982) Латыниця (КНР, 1965-82) Кирилиця (СССР, СНД) Латыниця (СССР, до 1946) Сучасна латиниця (ULY) IPA   Арабьска (КНР, из 1982) Латыниця (КНР, 1965-82) Кирилиця (СССР, СНД) Латыниця (СССР, до 1946) Современна латыниця (ULY) IPA
ئا A a A a A a A a /a/ ق Ⱪ ⱪ Қ қ Q q Q q /q/
ئەƏ əƏ əƏ əE e/æ/كK kК кK k K k/k/
بB bБ бB вB b/b/ڭ-ngҢ ңŊ ŋ -ng /ŋ/
پP pП пP pP p/p/گG gГ гG gG g/ɡ/
تT tТ тT tT t/t/لL lЛ лL lL l/l/
جJ jҖ җÇ çJ j/ʤ/مM mМ мM mM m/m/
چQ qЧ чC cCh ch/ʧ/نN nН нN nN n/n/
خH hX xX xX x/x/ھⱧ ⱨҺ һH hH h/h/
دD dД дD dD d/d/ئوO oО оО оO o/o/
رR rР рR rR r/r/ئۇU uУ уU uU u/u/
زZ zЗ зZ zZ z/z/ئۆƟ ɵӨ өƟ ɵÖ ö/ø/
ژⱫ ⱬЖ жƵ ƶJ j/Zh zh/ʒ/ئۈÜ üҮ үY yÜ ü/y/
سS sС сS sS s/s/ۋV vВ вV vW w/v/
شX xШ шŞ şSh sh/ʃ/ئېE eE eE eÉ é/e/
غƢ ƣҒ ғƢ ƣGh gh/ʁ/ئىI iИ иI iI i/i/,/ɨ/
فF fФ фF fF f/f/يY yЙ йJ jY y/j/

Окрем того, уйгурьскый кириличний алфавіт мать ищи дві дополнялні буквы, які у другых двох системах (арабьскому письмі и латыници) записувуть ся двома знаками кажда:

Кирилиця Арабьскый алфавіт Латыниця
Ю ю يۇ yu
Я я يا ya
  • В. Н. Ярцева и др. Лингвистический энциклопедический словарь, Москва, «Советская энциклопедия», 1990