Уйгурьскый язык

Уйгу́рьскый язы́к (кирил. ''Уйғурчә'' авадь ''Уйғур тили''; МФА [ʔʊjˈʁʊrtʃɛ], араб.]] ''ئۇيغۇر تىلى'' чи ''ئۇيغۇرچە''; кит.]] 维吾尔语/維吾爾語, піньїнь, Wéiwú'ěryǔ) — язык уйгурӯв, єдна из тюркськых языкӯв. Шырена у Сінцзян-Уйгурьскому автономному районови, Китая у Кахахстанови тай Сиридню̄в Азії. Въедно из узбецькым и ілі-тюркськым творить карлуцьку ґрупу. Современный уйгурьскый язык авадь ''новоуйгурська'' є історичним і генетичним продовженням уйгурсько-караханідьского языка, проте она не є продовжіням древнёуйгурьского языка охоньскых тюркӯв (оґузӯв).

Терміны «уйгуры» тай «уйгурьскый язык» принято про єдну етнолінґвістичну общность на зъїыдови уйгурӯв СССР у 1921 році (до того они именовали ся «китайські татары», «китайські мусулмане», «туркестанци Китая» и т.д). Офіціална назва у Російськӯв Ріші и СССР до 1920-ых рокӯв. — таранчи́ньскый язы́к (таранчинский язык).

Діалекты

• Централный (говорять на території уд Кумула на юг до Яркенда);
• Южный (говорять у районови уд Гумы на выход до Чарлыкаа);
• Выходный (говорять на території уд Чарлыка на север до Чункёля).

В основу сучасної літературної уйгурьского языка положено централный діалект, што охвачує три домінувущі говоры: турфанськый, ілійськый тай кашґарськый, и иппен много говорӯв містного значеня: урумчинський, кумульський, карашарський, кучарський, корлинський, аксуйський, яркендський, атушський. Централным нарічям говорить приблизно 90 % уйгуроязычного обывательства, у тот час двома другыми діалектами хоснує ся доста невелика часть уйгурӯв.

Норма выгвара у літературной у языкови закріплена за говором ілійськых (кульджиньскых) уйгурӯв, а літературный штандарт базує ся у основі на дуже близкому говорови Урумчі.

Алфавіт

Современный китайсько-уйгурьскый словарь

ﯪ ﯭ ب پ ت ج چ خ د ر ز ژ س ش غ ف ق ك گ ڭ ل م ن و ﯮ ﯰ ه ﰃ ى

Уйгурьскый латиніцькый алфавіт 1930—1946 (СССР)

A a	B в	C c	Ç ç	D d	E e	Ə ə	G g
Ƣ ƣ	H h	I i	J j	K k	L l	M m	N n
Ŋ ŋ	O o	Ө ө	P p	Q q	R r	S s	Ş ş
T t	U u	V v	X x	Y y	Z z	Ƶ ƶ	’

Уйгурьскый кириличный алфавіт из 1947 (СССР)

А а	Б б	В в	Г г	Ғ ғ	Д д	Е е	Һ һ
Ә ә	Ж ж	Җ җ	З з	И и	Й й	К к	Қ қ
Л л	М м	Н н	Ң ң	О о	Ө ө	П п	Р р
С с	Т т	У у	Ү ү	Ф ф	Х х	Ц ц	Ч ч
Ш ш	Щ щ	Ъ ъ	Ы ы	Ь ь	Э э	Ю ю	Я я

Рунялна таблиця уйгурьскых алфавітӯв

Арабьска (КНР, из 1982)	Латыниця (КНР, 1965-82)	Кирилиця (СССР, СНД)	Латыниця (СССР, до 1946)	Сучасна латиниця (ULY)	IPA		Арабьска (КНР, из 1982)	Латыниця (КНР, 1965-82)	Кирилиця (СССР, СНД)	Латыниця (СССР, до 1946)	Современна латыниця (ULY)	IPA
ئا	A a	A a	A a	A a	/a/		ق	Ⱪ ⱪ	Қ қ	Q q	Q q	/q/
ئە	Ə ə	Ə ə	Ə ə	E e	/æ/		ك	K k	К к	K k	K k	/k/
ب	B b	Б б	B в	B b	/b/		ڭ	-ng	Ң ң	Ŋ ŋ	-ng	/ŋ/
پ	P p	П п	P p	P p	/p/		گ	G g	Г г	G g	G g	/ɡ/
ت	T t	Т т	T t	T t	/t/		ل	L l	Л л	L l	L l	/l/
ج	J j	Җ җ	Ç ç	J j	/ʤ/		م	M m	М м	M m	M m	/m/
چ	Q q	Ч ч	C c	Ch ch	/ʧ/		ن	N n	Н н	N n	N n	/n/
خ	H h	X x	X x	X x	/x/		ھ	Ⱨ ⱨ	Һ һ	H h	H h	/h/
د	D d	Д д	D d	D d	/d/		ئو	O o	О о	О о	O o	/o/
ر	R r	Р р	R r	R r	/r/		ئۇ	U u	У у	U u	U u	/u/
ز	Z z	З з	Z z	Z z	/z/		ئۆ	Ɵ ɵ	Ө ө	Ɵ ɵ	Ö ö	/ø/
ژ	Ⱬ ⱬ	Ж ж	Ƶ ƶ	J j/Zh zh	/ʒ/		ئۈ	Ü ü	Ү ү	Y y	Ü ü	/y/
س	S s	С с	S s	S s	/s/		ۋ	V v	В в	V v	W w	/v/
ش	X x	Ш ш	Ş ş	Sh sh	/ʃ/		ئې	E e	E e	E e	É é	/e/
غ	Ƣ ƣ	Ғ ғ	Ƣ ƣ	Gh gh	/ʁ/		ئى	I i	И и	I i	I i	/i/,/ɨ/
ف	F f	Ф ф	F f	F f	/f/		ي	Y y	Й й	J j	Y y	/j/

Окрем того, уйгурьскый кириличний алфавіт мать ищи дві дополнялні буквы, які у другых двох системах (арабьскому письмі и латыници) записувуть ся двома знаками кажда:

Кирилиця	Арабьскый алфавіт	Латыниця
Ю ю	يۇ	yu
Я я	يا	ya

Жрідла

• В. Н. Ярцева и др. Лингвистический энциклопедический словарь, Москва, «Советская энциклопедия», 1990

Удкликованя

• Шаблона:ШевЕ-6