Тімоті Снайдер
| Тімоті Снайдер | |
|---|---|
| Сфера | історія, історія Східної Європи, Академічне вивчення Голокосту, Середня Европа |
| Горожанство | США |
| Уроджѣня | |
| Праца | Єльський університет, Національний центр наукових досліджень, Інститут гуманітарних наук, Центр международных отношений Уэзерхеда, Лейденський університет, Школа глобальних відносин Мунка |
| Участь | Ежегодная встреча Всемирного экономического форума 2018, Ежегодная встреча Всемирного экономического форума 2019, Ежегодная встреча Всемирного экономического форума 2022 |
| Magnum Opus | |
| Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка, Криваві землі, Про тиранію | |
 Тімоті Снайдер на ВикискладѣVIAF:120114569; GND:124450016; LCCN:no98080445; BNF:13546700n; NLKR/NLC:xx0113399; OL:OL5442304A;
| |
Ті́моті Де́від Сна́йдер (анґл. Timothy David Snyder; рожд. 18. авґуста, 1969, Дейтон, Огайо, США)[1] є америцькый історик, котрый ся спеціалізує на історії централної и восточної Европы, Совєтського союза тай Голокауста. Вун першый голова кафедры сучасної европської історії (пудпорованої ендавментом Фонда Темертія про украйиністику) у Ошколі ґлобалных удношінь и державної політикы Мунка при Торонтськум університеті. Уд 2017. по 2025. рук ун быв професором історії у Єлськум університеті при Річардови Левінови.[2][3]
Вун навхтемашньый научный робутник Інститута наук за чоловіка у Відньови.[4][5] Снайдер робит у Комісії совісти Меморіалного музея Голокауста у США тай є членом Рады межинародных удношінь.
Снайдер — автор многых книг, у тум числі: „Крываві землі: Европа межи Гітлером и Сталіном“ (2010), „За тиранію: Двадцять урокув двадцятого стороча“ (2017), „Путь ид неслободі: Росія, Европа, Америка“ (2018) и „Наш бетег: Урокы слободы з болничного дньовника“ (2020). Подакотрі з його робут называвут бестселерами.[6][7]
Ранньый жывут и школованя
[едітовати | едітовати жрідло]Тімоті Снайдер ся родив у 1969. році[8] коло Дейтона, Огайо; вун — сын Крістін Гедлі Снайдер, учителькы, бухгалтеркы тай ґаздыні, и Естела Юджіна Снайдера, ветеринара.[9] Снайдерова старшина ся побрала на квакерськуй церемонії у Огайови в 1963. році, його мати активно ся старала за всокочіня єї файтового ґаздувства ги квакерської історичної памняткы. Сперед тым, як зачати файту в передвароши Дейтона, они служили в Корпусі миру в Домінікані тай Салвадорі. Кой Тімоті ся учив у девятуй класі ошколы, ун ходив из нима на вакації у квакерську молочарську комуну в Коста Ріці.[10] Ун каже, ож дуставав квакерськоє школованя.[11]
Снайдер ходив до Кентервілської высшої школы у Кентервілови, Огайо. Ун дустав ступінь балакаря з історії и політолоґії в Бравновому університеті в 1991. році,[12] а Мері Ґлак и Томас В. Сіммонс молодшый (котрый скоро по тому став консулом США у Польщи) пудговорили го заяти ся европськов історійов.[10] Ун дустав докторську ступінь из сучасної історії у 1995 в Оксфордськум університеті, защитивши дисертацію за польського марксішту Казімєжа Келлеса-Кравца пуд керовництвом Тімотія Ґартона Еша тай Єжыя Єдліцького из Польської академії наук. Уд 1991. по 1994. рокы вун дуставав стипендію Маршалла у Бейліоловому коледжі в Оксфорді.[13][14][15]
Роботы
[едітовати | едітовати жрідло]Тімоті Снайдер написав 16 книг и є спувредактором двох. Ун годен читати в десяти европськых языках и приказує пятьма.[16] Снайдер наголошує, ож знаня другых языкув є критично важным у його сфері, кажучи: „Кідь не знає російськый, не знаєш даже, што пропущаєш“.[17]
Ранні роботы
[едітовати | едітовати жрідло]Крываві землі
[едітовати | едітовати жрідло]Май пузні роботы
[едітовати | едітовати жрідло]Никаня
[едітовати | едітовати жрідло]Никаня на путінську Росію
[едітовати | едітовати жрідло] | |
 Ukraine: From Propaganda to Reality, Chicago Humanities Festival, 57:35, November 14, 2014 |
Уд зачатку повномасштабної інвазії Росії в Украйині 2022. року тай по бомбардованю Російов енерґетичної інфраструктуры Украйины, Тімоті Снайдер много говорив и писав за суміжні темы: історію Украйины тай єї ґлобалну важность про демократію; згубні ґеополітичні наслідкы інвазії; потребу помочі у защиті украйинської території з боку другых держав и людий. Снайдер зазначовав, ож „тот факт, ож мы домак маєме демократії, доста необычный“; варовав, ож демократія значит, ож „челядь має правити, и вна має хотіти правити“, выступавучи против розраховованя на май великі історичні силы у реалізації демократії.[18]
.JPG)
Снайдер вєдно запустив быв кравдфандінґову ініціативу, зобравши 1.25 міліона америцькых доларув на уліпшеня противовоздушної обороны Украйины у рамках свого амбасадорства про украйинську платформу UNITED24.[19][20] Подля Тімотія Снайдера, єдиный спосуб завершити войну тото вбы путінська Росія „пруйгравши выйграла“: лиш кідь Украйина побідит у войні, диктатор зможе лишити свою посаду, а крайина зможе зачати демократичный процес, котрый пуйде на хосен и самуй Росії. Снайдер є у исписови з 200 америчанув, котрым заказано заходити на російську територію, санкції на нього наклав російськый уряд у новемброви 2022.[21]
У 2015. році Снайдер исправив серію удкрытых лекцій по украйинськы у Кийові, Дніпрі тай Харькові. Лекції ся фокусовали на Снайдеровых історичных изглядованьох и сучаснуй політичнуй ситуації в Украйині.[22]
У „Пути д неслободі“ Снайдер арґументує, ож російськый уряд Владіміра Путіна є авторитарный и хоснує фашістські ідеї у своюй реториці.[23] У децембрі 2018. року бігом дискусії из другым істориком-изглядовачом восточної Европы, Джоном Коннеллійом, Снайдер назвав тото „шізофашізмом“:[24]
[…] фашістські ідеї прийшли в Росію у історичнум моменті, через три поколіня по Другуй світовуй войні, кой росіяне уже не годні за ся подумати ги за фашістув. Смысел войны у совєтськум ошколованю быв у борьбі против фашізма, де росіяне были на боці добра, а фашісты были врагами. Того туй є чудный момент, котрый я у книзі кличу „шізофашізмом“, кой челядь, котра сама є недвояко фашістами, называт фашістами другых.
.jpg)
Снайдер проводив паралелі межи раціоналізаціями територіалного розшыріня Адолфа Гітлера и Путіна. Снайдер передгадав російську інвазію до Крыму, уокремивши конкретні угрозы у свому op-ed матеріалі „Не дайте Путіну взяти Украйину“ (Don’t Let Putin Grab Ukraine), опублікованому 3. фебруара 2014. року. Снайдер писав, ож Путінова реторика подабат на Гітлерову мало не до плаґіата: и єден, и другый заявили, ож сосідня демократія є даяк тиранічна; обає апеловали д уявным нарушеням меншиновых прав и тым арґументовали інвазію; обадвоє заявляли, ож сосідньый народ посправді не екзістує и ож його держава не є леґітимна.[25]
Французька історичка и соціоложка Марлен Ларвел коментовала:[26] „На удлику уд [Снайдеровых] заяв, Кремель жыє в ідеолоґічнум світі, вдуховленум не Націштськов Німещинов, а в такому, де десятьроча Ялты, рокы Ґорбачова-Єльцина и розвал Совєтського союза дотеперь сут головными історичными референтами тай травмами.“[27]
14. марця 2023. року Тімоті Снайдер выступав перед Радов безпекы Орґанізації споєных націй на стрічи, скликануй Російов на тему русофобії. Снайдер уповів, ож термін „русофобія“ ся хоснує Російов на управданя єї воєнных злочинув в Украйині. Вун заявив, ож хотьяка шкода росіянам ци російськуй културі ся стала головно позад політикы тай дій самої Москвы; позад них ся стала еміґрація росіян по інвазії, придусеня незалежных медій, напады на културні памняткы, масові убивства російськоязычных и російськых громадян. По тому, як представник Росії Васілій Нєбензя зазвідав за жерела, Снайдер ся удкликав на заявы Путіна, напрямлені на запереченя єствованя Украйины.[28]
Никаня на Украйину
[едітовати | едітовати жрідло]Снайдер написав шість книг за Украйину.[29] У 2022. році ун учинив доступнов шырокуй публіці серію свойих лекцій „The Making of Modern Ukraine“ у Єлському університеті за причины тай біг Російсько-украйинської войны, у тум числі на YouTube[30] тай у формі подкаста,[31] уєдно из планом курса и списом на читаня.[32] Снайдер говорив[33] и писав за войну в пресі и публікує історичні и коментарні матеріалы у онлайн розсылці „Thinking About…“[34]
Убрані роботы
[едітовати | едітовати жрідло]- Nationalism, Marxism, and Modern Central Europe: A Biography of Kazimierz Kelles-Krauz. Harvard University Press, 1998. ISBN 978-0-19-084608-4
- Wall Around the West: State Power and Immigration Controls in Europe and North America. Rowman and Littlefield, 2000. Co-edited with Peter Andreas. ISBN 978-0-7425-0178-2
- The Reconstruction of Nations: Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus, 1569–1999. Yale University Press, 2003. ISBN 978-0-300-09569-2
- Sketches from a Secret War: A Polish Artist's Mission to Liberate Soviet Ukraine. Yale University Press, 2005. ISBN 978-0-300-12599-3
- The Red Prince: The Secret Lives of a Habsburg Archduke. Basic Books, 2008. ISBN 978-0-465-01897-0
- Bloodlands: Europe Between Hitler and Stalin. New York: Basic Books, 2010. ISBN 978-0-465-03147-4
- Thinking the Twentieth Century with Tony Judt. Penguin, 2012. ISBN 978-0-14-312304-0
- Stalin and Europe: Imitation and Domination, 1928–1953. Oxford University Press, 2014. Co-edited with Ray Brandon. ISBN 978-0199945580
- Black Earth: The Holocaust as History and Warning. Penguin, 2015. ISBN 978-1-101-90347-6
- On Tyranny: Twenty Lessons from the Twentieth Century. Penguin, 2017. ISBN 978-0-8041-9011-4
- On Tyranny Graphic Edition: Twenty Lessons from the Twentieth Century. Ten Speed Press. ISBN 978-1-9848-5915-0
- The Road to Unfreedom: Russia, Europe, America. Penguin, 2018. ISBN 978-0-525-57447-7
- Our Malady: Lessons in Liberty from a Hospital Diary. Penguin, 2020. ISBN 978-0-593-23889-9
- On Freedom. Crown, 2024. ISBN 978-0-593-72872-7
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Snyder, Timothy (September 17, 2024). Timothy Snyder on How the Collapse of the Soviet Union Took America By Surprise. https://lithub.com/timothy-snyder-on-how-the-collapse-of-the-soviet-union-took-america-by-surprise/.
- ↑ Snyder, Timothy (2025-04-04). SNYDER: On leaving Yale (по en). https://yaledailynews.com/blog/2025/04/04/snyder-on-leaving-yale/. [перевірено 2025-05-14].
- ↑ Timothy Snyder (по en). https://munkschool.utoronto.ca/person/timothy-snyder. [перевірено 2025-03-01].
- ↑ Timothy Snyder (по en). https://history.yale.edu/people/timothy-snyder. [перевірено May 24, 2022].
- ↑ Ian Kershaw and Timothy Snyder to be honoured with Leipzig Book Prize for European Understanding 2012 Leipzig.de, January 16, 2012 Архівовано 5 марца 2012.
- ↑ Gonzales, Susan (October 21, 2017). "One Yale historian, two NYT bestsellers". Yale News. Retrieved February 18, 2021.
- ↑ Timothy Snyder Books. https://timothysnyder.org/books. [перевірено April 8, 2023].
- ↑ Library of Congress Authorities. LCNAF Cataloging in Publication data – LC Control Number: no 98080445. Library of Congress. http://authorities.loc.gov/. [перевірено January 22, 2010].
- ↑ Estel Eugene Snyder and Christine Hadley Snyder. Crown. September 8, 2015. ISBN 978-1-101-90346-9. https://books.google.com/books?id=rnDWBQAAQBAJ&q=%22Estel+Eugene+Snyder+and+Christine+Hadley+Snyder%22&pg=PA349. [перевірено April 16, 2017].
- 1 2 Baird, Robert P (March 30, 2023). "Putin, Trump, Ukraine: how Timothy Snyder became the leading interpreter of our dark times". The Guardian. Retrieved April 4, 2023.
- ↑ Ehri, Gabriel (October 1, 2017). "The Advantage of History: An Interview with Timothy Snyder". Friends Journal. Archived from the original on May 18, 2020.
- ↑ "Brown to confer honorary degrees on seven distinguished leaders at Commencement 2025". Brown University. May 7, 2025. Archived from the original on May 7, 2025.
- ↑ "Timothy Snyder Receives 2011 Ralph Waldo Emerson Award" Архівовано 4 децембра 2012., The Phi Beta Kappa Society, December 5, 2011
- ↑ Baird, Robert P (2023-03-30). Putin, Trump, Ukraine: how Timothy Snyder became the leading interpreter of our dark times. https://www.theguardian.com/world/2023/mar/30/how-timothy-snyder-became-the-leading-interpreter-of-our-dark-times-putin-trump-ukraine. [перевірено 2024-10-08].
- ↑ Timothy David Snyder. 2022-11-02. http://rada.karazin.ua/en/personalia/15070. [перевірено 2024-10-08].
- ↑ Timothy Snyder. https://history.yale.edu/people/timothy-snyder.
- ↑ "Timothy Snyder, interviewed by 'Prospero' Архівовано 9 януара 2021., The Economist (Books), June 2011
- ↑ Ukraine and the problem of "futurelessness". Historian Timothy Snyder on the war in Ukraine and the future of democracy. June 21, 2022. https://www.vox.com/2022/6/21/23165718/vox-conversations-ukraine-russia-timothy-snyder-democracy. [перевірено April 9, 2023].
- ↑ A fundraiser that will make history. https://u24.gov.ua/shahedhunter. [перевірено November 28, 2022].
- ↑ American historian Timothy Snyder becomes an ambassador for the UNITED24 platform, launching the 'Shahed Hunter' fundraiser. https://www.president.gov.ua/en/news/amerikanskij-istorik-timoti-snajder-stav-ambasadorom-platfor-78885. [перевірено April 9, 2023].
- ↑ Rankin, Jennifer (November 28, 2022). "'Russia wins by losing': Timothy Snyder on raising funds for Ukrainian drone defence". The Guardian. Retrieved November 28, 2022.
- ↑ Котвіцька (Kotvitska), Катерина (Katerina). Історія для майбутнього (по uk). https://www.umoloda.kiev.ua/number/2672/164/93783/. [перевірено December 22, 2021].
- ↑ The Road to Unfreedom by Timothy Snyder | PenguinRandomHouse.com: Books (по en-US). https://www.penguinrandomhouse.com/books/570367/the-road-to-unfreedom-by-timothy-snyder/9780525574460. [перевірено January 14, 2019].
- ↑ "Public Thinker: Timothy Snyder on Russia and "Dark Globalization"". Public Books. December 7, 2018. Archived from the original on January 9, 2021. Retrieved January 14, 2019.
- ↑ Timothy Snyder (September 6, 2022). "Ukraine holds the future – the war between democracy and nihilism". No. September/October 2022. Foreign Affairs. Archived from the original on March 30, 2023. Retrieved April 9, 2023.
- ↑ The Bleak Prophecy of Timothy Snyder. April 12, 2019. https://www.chronicle.com/interactives/20190412snyder. [перевірено April 16, 2019].
- ↑ Is Russia Really "Fascist"? A Comment on Timothy Snyder. PONARS Eurasia. http://www.ponarseurasia.org/memo/russia-really-fascist-reply-timothy-snyder. [перевірено January 14, 2019].
- ↑ 'Russophobia' Term Used to Justify Moscow's War Crimes in Ukraine, Historian Tells Security Council. March 14, 2023. https://press.un.org/en/2023/sc15226.doc.htm. [перевірено April 7, 2023].
- ↑ My books about Ukraine. March 5, 2022. https://snyder.substack.com/p/my-books-about-ukraine. [перевірено April 8, 2023].
- ↑ Timothy Snyder: The Making of Modern Ukraine Yale Courses on Youtube. https://www.youtube.com/playlist?list=PLh9mgdi4rNewfxO7LhBoz_1Mx1MaO6sw_. [перевірено April 8, 2023].
- ↑ The Making of Modern Ukraine. November 7, 2022. https://podcasts.apple.com/us/podcast/the-making-of-modern-ukraine/id1653131950. [перевірено April 9, 2023].
- ↑ Syllabus of my Ukraine lecture class. Substack. September 6, 2022. https://snyder.substack.com/p/syllabus-of-my-ukraine-lecture-class. [перевірено April 9, 2023].
- ↑ On Point, WBUR. "Historian Timothy Snyder on how war ends in Ukraine". Archived from the original on November 30, 2022. Retrieved April 9, 2023.
- ↑ Thinking about.... https://snyder.substack.com/. [перевірено April 9, 2023].