Перейти до вмісту

Тур

Матеріал з Вікіпедія
Сімбол чеперушкы

Ту́р, авадь Бы́к пе́рвісный (лат. Bos primigenius; анґл. aurochs, иппен изнамый ге лат. urus, ure) — вид вымерлых дикых представникӯв рода бык (Bos). Є собственно предок свійського быка (великої рогатої худобы). Быв ширеный у Европі, Централӯв и юго-выходнӯв Азії, севернӯв Африці. Жив у хащах, лісостепови, степах.

Тур
Є єдным из вимерлий таксон
, ,
Коротка назва B. primigenius
Маса 1500 килограм
Наукова назва таксона Bos primigenius
Таксономічний ранг вид
Батьківський таксон бик
Вернакулярна назва Uro, Auroch, Aurochs, Auerochse, Eurasischer Auerochse, Ur, pratur, tur, uru, الأُرْخُص, tur
Охоронний статус згідно з МСОП вимерлий
Час/дата початку 2 мільйонів років до н.е.
Час/дата закінчення 1627
Місце відкриття Европа, Сіверна Африка, Середнїй Выход, Індія, Середня Азия, Східна Азія, Янъюань, Корейський півострів
Висота 1,9 метер
,
Описано в Nordisk familjebok, Паулі-Віссова, Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, Енциклопедія Нутталла, Encyclopædia Britannica, 11th edition, The American Cyclopædia (1879), Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона
Суб'єкт має роль протонім
Синоним для таксона Bos primigenius primigenius
Протоним у Bos taurus primigenius
Статус у Червоному списку загрожених видів у Чехії вимерлий
,
Дата вимирання 1627
Не плутати з зубр, Бізон американський, Bos primigenius primigenius, Bos primigenius namadicus, Bos primigenius africanus, Bos taurus
Галерея Вікісховища Bos primigenius
Категорія Вікісховища Bos primigenius
Основна катеґорія за темов Category:Bos primigenius
Bos primigenius
  • Bosurus minutus (1911)
  • Bos. namadicus (1859)
  • Bos taurus
  • Bos indicus
  • Bos urus
  • Bos primigenius primigenius (Bojanus, 1827) — евразійськый тур.
  • Bos primigenius namadicus (Falconer, 1859) — індійськый тур.
  • Bos primigenius africanus або mauretanicus (Thomas, 1881) — североафриканьскый тур.

Тур — великый бык (жива маса до 1200 кг, высота у холці — до 200 см), из тяжкыв головов, довгыми развитыми рогома, высокыми, мӯцными лабами, чорної, чорно-бурої и челленої мастий.[1] Тур удзначав ся великыв силов, скоростёв, злым норовом.[2] Самка тура за період лактації давала 500—700 кг молока.[1]Современнв велика рогата худоба происходить уд пары разновидӯв дикого тура, миже якых уділявуть такі: европскый, азійськый тай африканьскый. О. О. Браунер довӯг близку подобнӯсть тура и сірої степової худобы не леш за будовов черепа, а и скелета.

  • Тур — єден из словяньскых народных символӯв. Згаданий в ряді художніх творів, народних казках, переказах та бувальщинах.
  • Голова тура — старый символ и герб Молдавії, Молдавського княжества т Буковины. Гербова леґенда, у якӯв охота на тура споєна из основаням Молдавськой державности, описана у Словяно-молдавському літописови 1359—1504 рокӯв.

Иппен позерайте

[едітовати | едітовати жрідло]
  1. 1,0 1,1 Хыбна цітація: Хыба в таґу <ref>; цітації означеной Підпала не є доданый жаден текст
  2. Хыбна цітація: Хыба в таґу <ref>; цітації означеной Бусенко не є доданый жаден текст
  • Тур // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
  • Підпала Т. В. Скотарство та технологія виробництва молока і яловичини: Навч. посібник, — Миколаїв: Видавничий відділ МДАУ, 2007 ISBN 978-966-8205-40-8 с. 22-24
  • Тур // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
  • Тур // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1940-1941. — 1000 екз.