Тересвюськый деревообробный комбінат
Тересвюськый деревообробный комбінат (ДОК) — промыслена фірма в варощикови Тересва, Тячувського района, Закарпатскої области, Украйины.
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]По розпадови Австро-Мядярщины Тересва лишилася на теріторії Мадярщины, но в апрілёви 1919 года ї окуповало румынське вуйсько. У юнї 1919 года їх замінило чехословенське вуйсько і в подалшому варощик оказався частёв Чехословенщины[1].
Ґеоґрафичне положіня села приспівало розвою туй лїсозаготовок і в зачинанёви 1920-ых году туй зачали роботу державный лїсопілный завод і дві малї особнї лїсопілкы. по тому, як д Терисві была проложина узькоколїйная жилїзна дорога, на окрайинї поселїня быв зробленый склад піломатеріалу.[1]
По Мюнхенської догварькы 1938 года убстановка в Чехословенщинї убтяжилася, 14 марца 1939 года была оголошена незалежность Словещины, а потум же Карпатської Украйины і в тот же динь мадярські вуйска перейшли в наступ на Пудкарпатя, і Тересва лишилася в складови Мадярщины.[1]
24 октобря 1944 года село заняли части 17-го гвардійського стрілкового корпуса РККА, туй быв зобраный Народный комітет, проведена інвентарізація, і в 1945 годови в складови Пудкарпатя Тересва стала частёв СРСР.[1]
Дале, лїсопільный завод быв націоналізованый. У удповідности із четвертым пятигудньым планом возновлїня і розвоя народного ґаздувства СРСР (1945 - 1950 гг.) завод получив нові ублады із Москвы, Єревана, Казані, Уфы, Ярославля і другых варошу, быв реконструйованы і розширеный, і став майгрубым деревоубробнов фірмов на теріторії Закарпатскої области. Продукційні процесы были механізовані, і якшто в 1945 годови завод зробив валової продукції на 356 тыс. рублю, то в слїдующі годы обємы выробництва ізбульшилися. Дїля вывоза готової продукції уд комбіната ід жилїзнопутёвої станції Тересва были проложинї пудїзднї путї.[1]
У 1968 годови цїна выробленої комбінатом продукції склала 5,8 млн. рублю СРСР.[1]
У 1969 годови было завершино будованя і введеный до ряду корпус мебелного цеха.[1]
На 1969 гуд основнов продукціёй Тересвюського ДОК были дїлова деревина і піломатеріалы, также выроблялася мебел. Продукція комбіната поставлялася в всї републікы СРСР і експортовалася в ФРН, Францію тай Швайцарію.[1]
У авґустови 1970 года Рада міністру УРСР прийняла рішіня за заміну номенклатуры выпускаючовся продукції дакоторых фірм мінліспрома УРСР - і із 1971 года комбінат быв переведеный на выпуск збиральної мебелі.[2]
У цїлому, в рядіанськый час Тересвюськый деревообробный комбінат треста "Закарпатлес" входив у число ведучых фірм села тай Тячувського района.[1][3][4]
По проголошіня незалежности Украйины, державна фірма была перероблена в удперте акціонерне сполоченство.
Пудміткы
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,6 1,7 1,8 Тересва, Тячівський район, Закарпатська область // Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969.
- ↑ Постановление Совета министров УССР № 445 от 27 августа 1970 г. "Про стан використання виробничих потужностей на промислових підприємствах лісової і деревообробної промисловості"
- ↑ Тересва // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 25. М., «Советская энциклопедия», 1976.
- ↑ Тересва // Украинская Советская Энциклопедия. том 11 кн.1. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1984. стр.118