Тверськый діалект (карельськый язык)
| Тверськый діалект (карельськый язык) | |
| Число бесѣдникох | 3,7 тыс. |
|---|---|
| Класификация | Діалект |
| Графика | Латыниця |
| Статус языка | |
| Регулатор | не вызначеный |
| Урядный статус | не мать |
| Коды | |
| ISO 639-1 | не екзистуе |
| ISO 639-2 | не екзистуе |
| ISO 639-3 | не екзистуе |
Тверськы́й діале́кт каре́льсткого языка, тверськы́й каре́льськый (карел. tverin karielan kieli) — єден из діалектӯв карельського языка, шыреный миже народа тверськых карел. Удносить ся ид южным діалектам собственно карельського языка. Офіціалный язык Карельського націоналного округа, бывшого у 1937—1939 роках.
Тверськый діалект карельського учить ся у Лихославльському педаґоґічному училищови, факултативно у дакотрых школах, у містах компактного проживаня карел, иппен суть орґанізовані курсы у областному центрови. Из 1996 року уходить новинка «Karielan Sana», публікувуща матеріалы у тому числови и на тверському діалектови карельського языка. У 2011 році Обществом карельського языка зачало ся изданя журнала на карельському языкови «Karjal Žurnualu» (у основному на ливвиковському діалектови, но собственно карельськый и тверськый тоже представлені).
Происхождіня
[едітовати | едітовати жрідло]Происхождіня тверського діалекта до настоящого часу достовірно не опреділено у силу неопреділености и самого происхождіня тверьскых карел. Вӯн удносить ся ид прибалтійсько-фіньскӯв рӯсці фіно-угорьской ґрупы языкӯв и класифікує ся ге аґлютинативный язык. Дякувучи довгому нахождіню у изоляції уд большинства родственных языкӯв и діалектӯв, тверьскый, у одлік уд другых языкӯв и діалектӯв карел, сохранив ся у ка-май архаічнӯв формі, майжек являвущыв ся майблизкӯв ид общому протоязыкови карел. У частности, у тому языкови назва Карелії уговорює ся ге Kariela, а не Karjala, как во всех остальных прибалтийско-фіньскых языках. Из другого бока, по тӯв же причині, язык тверьскых карелӯв претерпів значительный вплыв уд, у буквальному смыслович окружавущого ёго руського языка, особенно у ужношіню словарного запаса. Иппен рахує ся, што на формованя лексикы тверьского языка оказали вплыв зычок из языка сериднёвіковой егоньской веси, у наш час абсолутно умершого.
Письменность
[едітовати | едітовати жрідло]Достовірных свідітельств о взнику письменности у тверьскых карел не має ся, у XIX сторочови она уже екзістовала на основі кирилици, на нёму же написано у 1820 році Єванґеліє уд Матія. У апрілёви 1930 року была уведена письменность на основі латиници.
Алфавіт тверьского діалекта, утвержденый Тверской реґіоналной націонално-културной автономії у 1996 році[1]:
| A a | B b | C c | Č č | D d | E e | F f | G g | H h | I i | J j |
| K k | L l | Ĺ ĺ | M m | N n | Ń ń | O o | P p | R r | Ŕ ŕ | S s |
| Š š | Ś ś | Z z | Ž ž | T t | T́ t́ | U u | V v | Ü ü | Ä ä | Ö ö |
У 2007 році Правительством Републікы Карелія быв утвержденый новый алфавіт карельского языка, єден про усі діалекты[2] (из измінами уд 29.05.2014[3]):
| A a | B b | C c | Č č | D d | E e | F f | G g | H h | I i |
| J j | K k | L l | M m | N n | O o | P p | R r | S s | Š š |
| Z z | Ž ž | T t | U u | V v | Y y | Ä ä | Ö ö | ʼ |
Субдіалекты и говоры
[едітовати | едітовати жрідло]У составови тверьского діалекта уділявуть ся слідувущі говоры:
- зубцовськый (дёржаньскый) говор
- максатихиньскый говор
- рамешковськый говор
- лихославльськый (толмачевськый) говор
- весьегоньскый говор
- талдомськый говор
Основными говорами рахувуть ся толмачевськый и весьегоньскый. Разниця между ними заключать ся у уговорови свистящых и шипящых приголосных. На весьегоньчкому говорови говорить леш выходна половина карелӯв Весьегоньского района. Весьегоньскый и Зубцовськшй (умершшй) говоры мавуть шор черт, свідітельствувущых о наявности у них вепськых складовых, што зближать их из ливвиковськым и людиковськым діалектами карельского языка. Другі же тверьскі карелы говорять на говорах, близкых ид лихославльскому (толмачевському).
Дакотры исслідователи причислявуть ид тверьскым говорам иппен тихвиньскый и валдайськый, офіціално рахувущі ся говорами южнокарельского діалекта собственно карельского языка. У російськӯв лінґвістиці тверьскый діалект вобще не принято уділяти из собственно карельского, даколи го рахувуть говором карельского языка, у тот час кой часть фіньскых лінґвістӯв и дакотры из западных рахувуть го самостоятельным языком.
Удкликованя
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Z. Turičeva. {{{тітул}}}. — ISBN 5-7401-0011-9.
- ↑ Правительство Карелии утвердило единый алфавит карельского языка. Официальный интернет-портал Республики Карелия. 2007-04-17. Архівна копія з оріґінала зроблена 2014-11-04. https://web.archive.org/web/20141104132051/http://gov.karelia.ru/gov/News/2007/04/0417_06.html. [перевірено 2015-03-19].
- ↑ Внесены изменения в единый алфавит карельского языка. Министерство Республики Карелия по вопросам национальной политики. 2014-06-06. Архівна копія з оріґінала зроблена 2014-12-23. https://web.archive.org/web/20141223153036/http://nationalkom.karelia.ru/press-centr/novosti/vneseny-izmenenija-v-edinyj-alfavit-karel-skogo-jazyka. [перевірено 2015-03-19].
Література
[едітовати | едітовати жрідло]- Макаров Г. Н. Образцы карельской речи: Калининские говоры. Сборник. — М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1963.
- Новак И. П. Тверские диалекты карельского языка: Фонетика. Фонология — Петрозаводск: Карельский научный центр РАН, 2016. — 226 с.