Перейти до вмісту

Тверськый діалект (карельськый язык)

Зо сторінкы Вікіпедія
Тверськый діалект (карельськый язык)
Число бесѣдникох 3,7 тыс.
Класификация Діалект
Графика Латыниця
Статус языка
Регулатор не вызначеный
Урядный статус не мать
Коды
ISO 639-1 не екзистуе
ISO 639-2 не екзистуе
ISO 639-3 не екзистуе
За карельскый язык и за карелох розказує Ирина Петровна Новак, научный сотрудник ИЯЛИ КарНЦ РАН, 2018. Она говорить на толмачевськӯм діалектови карельского языка (толмачевский диалект ‒ ото єден из трёх тверьскых, єден из собственно карельскых діалектӯв карельского языка). Субтитры на руському языкови.
Територіальноє розпреділеня діалектӯв карельського языка

Тверськы́й діале́кт каре́льсткого языка, тверськы́й каре́льськый (карел. tverin karielan kieli) — єден из діалектӯв карельського языка, шыреный миже народа тверськых карел. Удносить ся ид южным діалектам собственно карельського языка. Офіціалный язык Карельського націоналного округа, бывшого у 19371939 роках.

Тверськый діалект карельського учить ся у Лихославльському педаґоґічному училищови, факултативно у дакотрых школах, у містах компактного проживаня карел, иппен суть орґанізовані курсы у областному центрови. Из 1996 року уходить новинка «Karielan Sana», публікувуща матеріалы у тому числови и на тверському діалектови карельського языка. У 2011 році Обществом карельського языка зачало ся изданя журнала на карельському языкови «Karjal Žurnualu» (у основному на ливвиковському діалектови, но собственно карельськый и тверськый тоже представлені).

Происхождіня тверського діалекта до настоящого часу достовірно не опреділено у силу неопреділености и самого происхождіня тверьскых карел. Вӯн удносить ся ид прибалтійсько-фіньскӯв рӯсці фіно-угорьской ґрупы языкӯв и класифікує ся ге аґлютинативный язык. Дякувучи довгому нахождіню у изоляції уд большинства родственных языкӯв и діалектӯв, тверьскый, у одлік уд другых языкӯв и діалектӯв карел, сохранив ся у ка-май архаічнӯв формі, майжек являвущыв ся майблизкӯв ид общому протоязыкови карел. У частности, у тому языкови назва Карелії уговорює ся ге Kariela, а не Karjala, как во всех остальных прибалтийско-фіньскых языках. Из другого бока, по тӯв же причині, язык тверьскых карелӯв претерпів значительный вплыв уд, у буквальному смыслович окружавущого ёго руського языка, особенно у ужношіню словарного запаса. Иппен рахує ся, што на формованя лексикы тверьского языка оказали вплыв зычок из языка сериднёвіковой егоньской веси, у наш час абсолутно умершого.

Достовірных свідітельств о взнику письменности у тверьскых карел не має ся, у XIX сторочови она уже екзістовала на основі кирилици, на нёму же написано у 1820 році Єванґеліє уд Матія. У апрілёви 1930 року была уведена письменность на основі латиници.

Алфавіт тверьского діалекта, утвержденый Тверской реґіоналной націонално-културной автономії у 1996 році[1]:

A a B b C c Č č D d E e F f G g H h I i J j
K k L l Ĺ ĺ M m N n Ń ń O o P p R r Ŕ ŕ S s
Š š Ś ś Z z Ž ž T t T́ t́ U u V v Ü ü Ä ä Ö ö

У 2007 році Правительством Републікы Карелія быв утвержденый новый алфавіт карельского языка, єден про усі діалекты[2] (из измінами уд 29.05.2014[3]):

A a B b C c Č č D d E e F f G g H h I i
J j K k L l M m N n O o P p R r S s Š š
Z z Ž ž T t U u V v Y y Ä ä Ö ö ʼ

Субдіалекты и говоры

[едітовати | едітовати жрідло]

У составови тверьского діалекта уділявуть ся слідувущі говоры:

  • зубцовськый (дёржаньскый) говор
  • максатихиньскый говор
  • рамешковськый говор
  • лихославльськый (толмачевськый) говор
  • весьегоньскый говор
  • талдомськый говор

Основными говорами рахувуть ся толмачевськый и весьегоньскый. Разниця между ними заключать ся у уговорови свистящых и шипящых приголосных. На весьегоньчкому говорови говорить леш выходна половина карелӯв Весьегоньского района. Весьегоньскый и Зубцовськшй (умершшй) говоры мавуть шор черт, свідітельствувущых о наявности у них вепськых складовых, што зближать их из ливвиковськым и людиковськым діалектами карельского языка. Другі же тверьскі карелы говорять на говорах, близкых ид лихославльскому (толмачевському).

Дакотры исслідователи причислявуть ид тверьскым говорам иппен тихвиньскый и валдайськый, офіціално рахувущі ся говорами южнокарельского діалекта собственно карельского языка. У російськӯв лінґвістиці тверьскый діалект вобще не принято уділяти из собственно карельского, даколи го рахувуть говором карельского языка, у тот час кой часть фіньскых лінґвістӯв и дакотры из западных рахувуть го самостоятельным языком.

  1. Z. Turičeva. {{{тітул}}}. — ISBN 5-7401-0011-9.
  2. Правительство Карелии утвердило единый алфавит карельского языка. Официальный интернет-портал Республики Карелия. 2007-04-17. Архівна копія з оріґінала зроблена 2014-11-04. https://web.archive.org/web/20141104132051/http://gov.karelia.ru/gov/News/2007/04/0417_06.html. [перевірено 2015-03-19]. 
  3. Внесены изменения в единый алфавит карельского языка. Министерство Республики Карелия по вопросам национальной политики. 2014-06-06. Архівна копія з оріґінала зроблена 2014-12-23. https://web.archive.org/web/20141223153036/http://nationalkom.karelia.ru/press-centr/novosti/vneseny-izmenenija-v-edinyj-alfavit-karel-skogo-jazyka. [перевірено 2015-03-19]. 
  • Макаров Г. Н. Образцы карельской речи: Калининские говоры. Сборник. — М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1963.
  • Новак И. П. Тверские диалекты карельского языка: Фонетика. Фонология — Петрозаводск: Карельский научный центр РАН, 2016. — 226 с.