Татарьскый язык
Не поплетьте з Крымскотатарьскый язык.
| Татарськый язык (татар теле) | |
|---|---|
| Region | Росія |
Native speakers |
|
| |
| Языковы коды | |
| ISO 639-3 | – |
Татарськый язык (татар теле) — то народный язык Татарів и державный язык у Республіці Татарстан. Він належит до кыпчацькых тюркськых языків. Як и другі тоты мовы, він є аґлютинативный (слова ся творят через додавання суфіксів).
У Росії то другый май пошыреный народный язык по кількости тых, што ним бісідуют. Скоріше «татарськым» называли и дакотрі другі тюркськы языкы.
Лінгвоґеографія
[едітовати | едітовати жрідло]Ареал і чисельность
[едітовати | едітовати жрідло]Татарськый язык пошыреный у Татарстанї, Башкортостанї та во многых областях Росії (уд Поволжя до Сибіра), а за позеров — у Узбекистанї, Казахстанї, Кырґызстанї и Туркменістанї.
Число тых, што бісідуют у Росії — близко 4,28 млн людей (по даных 2010 рока)[1]. Татарськым языком тыж володіють башкіры, руські, чуваші, марійці та другі народы Росії.
Татарськый язык у Татарстанї
[едітовати | едітовати жрідло]Татарськый язык є державным у Республіці Татарстан вєдно з руськым (за законом уд 1992 рока). У реґіоні діє сіть школок и шкіл, де выховують и учат по-татарськы.
У 2017 гоцї парламент Татарстана проголосовав за добровільне учіня мовы. Татарськый перестав быти обовязковым предметом: школярі можуть го вчити за згодов родичів не май як дві годины на тыждень.
Окрем філолоґічных факультетів, мову частково хоснують при учіню юристів, журналістів, архітекторів та у консерваторії Казанського універзітету. По-татарськы выдають книжкы й ґазеты, роблять радіо, телевізія та театры.
Головні центры наукы — Казанськый и Башкірськый універзітеты, а тыж Інститут языка, літературы и мистетства АН РТ. Великый вклад у науку внесли Г. Алпаров, Г. Ахатов, В. Богородицькый та инші.
Діалекты
[едітовати | едітовати жрідло]Народно-бесїдный татарськый язык дослідникы ділять на 3 або 5 головных діалектів, які мають близко 70 говорів.
Класифікація з трьома діалектами:
- Мішарськый (западный);
- Казанськый (центральный);
- Сибірськый (выходный).
Класифікація з пятьома діалектами (коли сибірськый ділять на окремі части):
- Мішарськый;
- Казанськый;
- Тоболо-іртышськый, барабінськый та томськый.
Татарськый и крымськотатарськый — то суть два розличні языкы, хоч обідва належать до кыпчацької групы тюркськых языків[2].
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Сучасный татарськый язык сформував ся на основі булгарського, кыпчацькых и чаґатайськых ідіомів. Він творив ся у Поволжі та Приураллі через тісный контакт из фіно-угорськыми (мадярськым, марійськым), арабськым, перськым и руськым языками. Науковцї кажуть, што фонетика (зміна гласных) поміняла ся якраз під вплывом фіно-угрів.
З другої половины XIX віка на основі казанського діалекту почав ся творити сучасный національный язык. Великый вклад у тото внись Каюм Насыри. По революціях 1905–1917 років літературный язык зблизив ся з народным.
У 1920-х роках словник розшыряли за рахунок своїх та арабо-перськых слів, а з 1930-х — через руські та межинародні терміны на кирилицї. Днесь за фонетиков мова близка до казанського діалекту, а за морфолоґійов — до мішарського.