Сухумі

місто
Сухумі
	Аҟәа, სოხუმი
Основны інформації
	43°0'13"N, 41°1'9"E
Країна	Ґрузія, Републіка Абхазія
Админединка	Абхазька Автономна Республіка, Абхазьке князівство, Кутаїська губернія, Сухумський округ, Соціалістична Радянська Республіка Абхазія, Абхазька Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Сухумський муніципалітет (автономна республіка, уряд в екзилі, мхаре)
Админцентр для	Републіка Абхазія, Сухумський район, Соціалістична Радянська Республіка Абхазія, Абхазька Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Абхазька Автономна Республіка, Сухумський муніципалітет, Абхазія
Жытелїв	64 441
Розлога	27 Квадратный кілометер
Поштовы індексы	384900, 6600
Надморьска вышка	20 метер
Братьскы міста	Тирасполь, Бандирма, Курьск, Нижнїй Новгород, Краснодар
Містьскый уряд
Вебова сторінка	https://abkhazia.gov.ge/cities/sokhumi

Суху́мі (абх. Аҟәа^[1], /а́куа/, ґруз. სოხუმი, /соху́мі/), авадь Суху́м^[1]^[2]^[3] (альтеранативні варіанты: А́куа; Соху́мі), — прибережный варош републіканського значіня у Абхазії. За адміністративным поділом Ґрузії — столиця Абхазької Автономної Реппублікы, адміністративно-територіалної єдноткы Ґрузії. За адміністративным поділом часточно признаної Републікы Абхазія, котра де-факто контролює варош, — столиця часточно признаної державы. Бӱлшина держав у світі признає Сухумі ґрузинськыв територіёв. У май старі часы Сухумі быв столицёв Абхазької ССР и столицёв Абхазької АССР.

У VI ст. до н. е. на місті нынішнёго Сухумі закладена была ґрецька колонія Діоскуріа́да, котру пак замінила римська твердыня Себасто́поліс. На зачаткови VI стороча варош контроловала Візантія^[4]. У Серидьных віках город Цху́мі (алтернативноє читаня: Цхум) быв уже у складови Абхазького царства, а потому и Ґрузинського царства^[5]^[6]. У XVI — началови XIX стороча варош, што дӱстав потурчену назву Сухум-Кале, контроловав ся Османьскыв имперіёв через посередництво місных феодалӱ^[4]^[5]. У 1810 році захваченый російськыв армадов перебігом русько-турицької войны 1806—1812 году. У другӱв половині 1840-ых рокӱв одержав офіційный статус вароша^[4]^[7].

Обывательство на януар 2020 року ся оцінёвало у 65 530 чоловік.

Етимолоґія

У ґрузиньскых літописях населеный пункт споминать ся, начинавучи из VIII — X^[8] стороч, ге ცხუმი [цхумі]^[8] (иппен назва у руському языкови передає ся ге Цхум^[9]^[4]^[10]^[11]). Обычно етимолоґію слова зъязувуть из сванетьскым словом «цхумі» — граб^[12], иппен є и верзія, озвучена, у тому числови, Йосифом Орбелі^[10] и, потому, Олегом Трубачовым, за похождіня слова «цхум» уд ґрузиньского, меґрельского и чаньского «цхум» — близникы, удповідавучого за смыслом грецькӯв назві Діоскуріады^[11].

Построєна у 1724 році турками кріпость и варош зачали называти Сухум-Кале^[8]^[13] (тур. «су» — вода, «хум» — пісок, «кала» — кріпость, варош^[14], по другӯй думци, турицькый «Сухум» мӯг произыйти уд ґрузиньского «Цхумі»).

Історія

Ціла історія вароша має бӯлше ги 2500 рокӯв. На місті великого поселеня^{[чійого?]}, у пуднӱжёви трёх гӱр — Яштхвов, Бырцхов и Гвадров — у VI сторочови до нашої еры грецькі купці из Мілета заклали колонію Дірскуріада (Діоскурія), названу на чисть братӱв Діоскурӱв, Кастора и Полідевка (Поллукса), участникӱв міфічного похода арґонавтӱв на Колхиду.

Проведені у кӱнцёви XIX стороча археолоґічні роботы уднайшли предметы, котрі пудтверджувуть, ож туй было античноє поселеня у III—I сторочах до нашої еры.

У V—II сторочах до н. е. Діоскурія — важный торговный центр, што мав читаву політичну тай економічну вагу на Западному Кавказови, застачавучи не леш потребы реґіона, айбо и транзитну торговлю из Северным Кавказом. Сесе зазначать античный ґеоґраф и історик Страбон:

…Діоскурія є и началом перешийка миже Каспійськым морём тай Понтом, и общым торговым центром для народӱв, што живуть вокруг и май увирьх; туй ся збиравуть, кажуть, 70 народностий…

Из 736 року поселеня з назвов Цхумі зафіксованоє у складі Абхазького царства, де стає центром Цхумського ериставства^[15].

У 1846 годі Сухум-Кале дустає статус торгового порта, а у 1848 годі — статус портового вароша [удкликованя?]. У 1866 годі ся поміняла назывка на Сухум^{[удкликованя?]}. У 1864 годі, коли російська влада ануловала Абхазькоє княжество, варош стає центром Сухумського воєнного удділа, котрым керує Кутаіськый ґенерал-ґубернатор. Из 1883 года — центр Сухумського округа Кутаіської ґубернії. За час русько-турицької войны 1877—1878 рокӯв Османьска имперія попробовала заняти Чорноморьскоє побережя Російської имперії. 2 мая 1877 года турицькый флот зачав бомбардованя вароша и десантованя, позад чого російськый ґарнізон удступив. 20 авґуста формованя ґенералӱв Бабича, Алхазова тай Шелковнікова вернули контрол над Сухумом. У 1903 році варош стає центром самоуправного, Сухумського округа, тай пудчинять ся головному фивникови на Кавказі (из 1905 року — намістникови Кавказького края Російської имперії)^[16].

Позад читавого роста обывательства у 1960-ых и 1970-ых роках активно ся зачала застройка типової жылої и курортної инфраструктур^[17], а май у западнӱв, приморськӱв части вароша.

У авґустови 1990 року у Сухумі пройшов єден из майвеликых тюремных бунтӱв у новітню̄в історії. Арештанты захватили комору из збройов, што была ублаштована у єднуй з камер темниці. Бунташі заяли у заложникы трьох контролеру и зажадали автобусы тай літак. Спеціальні формованя КДБ «Альфа» и спецназ МВД «Витязь» ослободили заложникӱв у ході операції, єден з арештантӱв быв забитый^[18].

На зачаткови 1990-ых году Сухумі быв єдным из центрӱв ґрузино-абхазького конфлікта.