Сухумі
| Сухумі | ||||
|---|---|---|---|---|
| Аҟәа, სოხუმი | ||||
|
| ||||
| Основны інформації | ||||
| 43°0'13"N, 41°1'9"E | ||||
| Країна | Ґрузія, Републіка Абхазія | |||
| Админединка | ||||
| Админцентр для | Републіка Абхазія, Сухумський район, Соціалістична Радянська Республіка Абхазія, Абхазька Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Абхазька Автономна Республіка, Сухумський муніципалітет | |||
| Жытелїв | Помилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value. | |||
| Розлога | 27 Квадратный кілометер | |||
| Поштовы індексы | 384900, 6600 | |||
| Часова зона | UTC+3:00, московський час | |||
| Надморьска вышка | 20 метер | |||
| Братьскы міста | Тирасполь, Бандирма, Курьск, Нижнїй Новгород, Краснодар | |||
| ||||
| Містьскый уряд | ||||
| Вебова сторінка | https://abkhazia.gov.ge/cities/sokhumi | |||
|
GND:4257217-4; | ||||
Суху́мі (абх. Аҟәа[1], /а́куа/, ґруз. სოხუმი, /соху́мі/), авадь Суху́м[1][2][3] (альтеранативні варіанты: А́куа; Соху́мі), — прибережный варош републіканського значіня у Абхазії. За адміністративным поділом Ґрузії — столиця Абхазької Автономної Реппублікы, адміністративно-територіалної єдноткы Ґрузії. За адміністративным поділом часточно признаної Републікы Абхазія, котра де-факто контролює варош, — столиця часточно признаної державы. Бӱлшина держав у світі признає Сухумі ґрузинськыв територіёв. У май старі часы Сухумі быв столицёв Абхазької ССР и столицёв Абхазької АССР.
У VI ст. до н. е. на місті нынішнёго Сухумі закладена была ґрецька колонія Діоскуріа́да, котру пак замінила римська твердыня Себасто́поліс. На зачаткови VI стороча варош контроловала Візантія[4]. У Серидьных віках город Цху́мі (алтернативноє читаня: Цхум) быв уже у складови Абхазького царства, а потому и Ґрузинського царства[5][6]. У XVI — началови XIX стороча варош, што дӱстав потурчену назву Сухум-Кале, контроловав ся Османьскыв имперіёв через посередництво місных феодалӱ[4][5]. У 1810 році захваченый російськыв армадов перебігом русько-турицької войны 1806—1812 году. У другӱв половині 1840-ых рокӱв одержав офіційный статус вароша[4][7].
Обывательство на януар 2020 року ся оцінёвало у 65 530 чоловік.
Етимолоґія
[едітовати | едітовати жрідло]У ґрузиньскых літописях населеный пункт споминать ся, начинавучи из VIII — X[8] стороч, ге ცხუმი [цхумі][8] (иппен назва у руському языкови передає ся ге Цхум[9][4][10][11]). Обычно етимолоґію слова зъязувуть из сванетьскым словом «цхумі» — граб[12], иппен є и верзія, озвучена, у тому числови, Йосифом Орбелі[10] и, потому, Олегом Трубачовым, за похождіня слова «цхум» уд ґрузиньского, меґрельского и чаньского «цхум» — близникы, удповідавучого за смыслом грецькӯв назві Діоскуріады[11].
Построєна у 1724 році турками кріпость и варош зачали называти Сухум-Кале[8][13] (тур. «су» — вода, «хум» — пісок, «кала» — кріпость, варош[14], по другӯй думци, турицькый «Сухум» мӯг произыйти уд ґрузиньского «Цхумі»).
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Ціла історія вароша має бӯлше ги 2500 рокӯв. На місті великого поселеня[чійого?], у пуднӱжёви трёх гӱр — Яштхвов, Бырцхов и Гвадров — у VI сторочови до нашої еры грецькі купці из Мілета заклали колонію Дірскуріада (Діоскурія), названу на чисть братӱв Діоскурӱв, Кастора и Полідевка (Поллукса), участникӱв міфічного похода арґонавтӱв на Колхиду.
Проведені у кӱнцёви XIX стороча археолоґічні роботы уднайшли предметы, котрі пудтверджувуть, ож туй было античноє поселеня у III—I сторочах до нашої еры.
У V—II сторочах до н. е. Діоскурія — важный торговный центр, што мав читаву політичну тай економічну вагу на Западному Кавказови, застачавучи не леш потребы реґіона, айбо и транзитну торговлю из Северным Кавказом. Сесе зазначать античный ґеоґраф и історик Страбон:
…Діоскурія є и началом перешийка миже Каспійськым морём тай Понтом, и общым торговым центром для народӱв, што живуть вокруг и май увирьх; туй ся збиравуть, кажуть, 70 народностий…
Из 736 року поселеня з назвов Цхумі зафіксованоє у складі Абхазького царства, де стає центром Цхумського ериставства[15].
У 1846 годі Сухум-Кале дустає статус торгового порта, а у 1848 годі — статус портового вароша [удкликованя?]. У 1866 годі ся поміняла назывка на Сухум[удкликованя?]. У 1864 годі, коли російська влада ануловала Абхазькоє княжество, варош стає центром Сухумського воєнного удділа, котрым керує Кутаіськый ґенерал-ґубернатор. Из 1883 года — центр Сухумського округа Кутаіської ґубернії. За час русько-турицької войны 1877—1878 рокӯв Османьска имперія попробовала заняти Чорноморьскоє побережя Російської имперії. 2 мая 1877 года турицькый флот зачав бомбардованя вароша и десантованя, позад чого російськый ґарнізон удступив. 20 авґуста формованя ґенералӱв Бабича, Алхазова тай Шелковнікова вернули контрол над Сухумом. У 1903 році варош стає центром самоуправного, Сухумського округа, тай пудчинять ся головному фивникови на Кавказі (из 1905 року — намістникови Кавказького края Російської имперії)[16].
Позад читавого роста обывательства у 1960-ых и 1970-ых роках активно ся зачала застройка типової жылої и курортної инфраструктур[17], а май у западнӱв, приморськӱв части вароша.
У авґустови 1990 року у Сухумі пройшов єден из майвеликых тюремных бунтӱв у новітню̄в історії. Арештанты захватили комору из збройов, што была ублаштована у єднуй з камер темниці. Бунташі заяли у заложникы трьох контролеру и зажадали автобусы тай літак. Спеціальні формованя КДБ «Альфа» и спецназ МВД «Витязь» ослободили заложникӱв у ході операції, єден з арештантӱв быв забитый[18].
На зачаткови 1990-ых году Сухумі быв єдным из центрӱв ґрузино-абхазького конфлікта.
Обывательство
[едітовати | едітовати жрідло]Націоналный состав
[едітовати | едітовати жрідло]По списованёви 1939 року обывательство столиці Абхазькой АССР составляло 44 299 чоловік, у тому числови[19]:
- русы — 18 580 чол.(41,9 %),
- ґрузины — 8 813 чол.(19,9 %),
- грекы — 4 990 чол. (11,3 %),
- армяне — 4 322 чол. (9,8 %),
- абхазы — 2 415 чол. (5,5 %).
По списованёви 1989 року обывательство столиці Абхазькой АССР составляло 119 150 чоловік, у тому числови[19]:
- ґрузины — 49 460 чол. (41,5 %),
- русы — 25 739 чол. (21,6 %),
- абхазы — 14 922 чол. (12,5 %),
- армяне — 12 242 чол. (10,3 %),
- грекы — 7355 чол. (6,2 %).
По даным списованя 2003 року, проведеного часточно признаныв Републіков Абхазія, у варошови проживало 43 716 чоловік, у тому числови[19]:
- абхазы — 24 603 чол. (56,3 %),
- русы — 8902 чол. (20,4 %),
- армяне — 5565 чол. (12,7 %),
- ґрузины — 1847 чол. (4,2 %),
- грекы — 677 чол. (1,5 %).
По даным списованя 2011 года обывательство вароша составило 62 914 чоловік, у тому числови[19]:
- абхазы — 42 342 чол. (67,3 %),
- русы — 9288 чол. (14,8 %),
- армяне — 6192 чол. (9,8 %),
- ґрузины — 1755 чол. (2,8 %),
- грекы — 645 чол. (1,0 %).
Валюта
[едітовати | едітовати жрідло]Націонална валюта Абхазії — апсар[20]но вӱн практично не хоснує ся. У бӱлшӱв мірі люди хоснувуть російськый рубль.
Ґалерея
[едітовати | едітовати жрідло]-
Благовіщенськый собор
-
Римокатолицька цирьков Сятого Апостола Симона Кананіта
-
Єванґеліцько-Лютераньска цирьков Сятого Иоанна
-
Даколишня будова рады міністрӯв советьской Абхазії
-
Абхазькый институт гуманітарных студій имени Д. И. Гуліа
-
Гостиниця «Рица». Построєна у 1914 році.
-
Ґенерална прокуратура Републікы Абхазія
-
Резиденція управы и Президента Републікы Абхазія
-
Парк имени Леніна
-
Колоннада
-
Вид на санаторії РВСН и МВО из набережной
-
Російськый драматическый театр
-
Вхӯд у ботаніческый сад
-
Набережна Магаджирӯв
-
Площадь Слободы, будова парламента Абхазії
-
Сухумськый ботанічеськый сад у 1912 році.
-
Будова мерії.
-
Сухумі. Вид из космоса.
-
Сухумі на грузиньскӯв купюрі у 200 ларі.
-
Вид на Сухумі 1912 року. Фото Прокудина-Горьского
-
П. П. Верещагін — Сухум-кале (кӯниць XIX стороча)
-
Желізнодорожна станція
-
Ресторан "Нартаа"
Позерайте щи
[едітовати | едітовати жрідло]- Площадь Слободы (Сухумі)
- Сухумськый тролейбус
- Абхазькый державный універзитет
- Чорноморьскоє побережя Кавказа
Удкликованя
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ 1,0 1,1 Чирикба В. А (2022). Словарь географических названий Абхазии и других стран. Сухум – Москва: Абхазский институт гуманитарных исследований им. Д.И. Гулиа Академии наук Абхазии; Институт языкознания Российской Академии наук. p. 45, 200. https://www.researchgate.net/profile/Viacheslav-Chirikba/publication/372372252_Dictionary_of_Geographical_Names_of_Abkhazia_And_Other_States_Slovar_geograficeskih_nazvanij_Abhazii_i_drugih_stran_Suhum-Moskva_2022/links/64b2712395bbbe0c6e393585/Dictionary-of-Geographical-Names-of-Abkhazia-And-Other-States-Slovar-geograficeskih-nazvanij-Abhazii-i-drugih-stran-Suhum-Moskva-2022.pdf.
- ↑ Сухум. https://bigenc.ru/c/sukhum-764a21. [перевірено 2023-07-25].
- ↑ Шаблона:Книга:А.ИА
- ↑ 4,0 4,1 4,2 4,3 Хыбна цітація: Хыба в таґу
<ref>; цітації означенойbseне є доданый жаден текст - ↑ 5,0 5,1 Хыбна цітація: Хыба в таґу
<ref>; цітації означенойКотляковне є доданый жаден текст - ↑ З. Анчабадзе. {{{тітул}}}.
- ↑ Бгажба О. Х., Лакоба С. З.. Городская жизнь // {{{тітул}}}.
- ↑ 8,0 8,1 8,2 Х. С. Бгажба.. {{{тітул}}}. Хыбна цітація: Некоректний тег
<ref>; назва «bgajba» визначена кілька разів з різним вмістом - ↑ Ю. Н. Воронов.. {{{тітул}}}.
- ↑ 10,0 10,1 Орбели И. А.. {{{тітул}}}.
- ↑ 11,0 11,1 Институт русского языка (Академия наук СССР) {{{тітул}}}.
О. Н. Трубачев.. {{{тітул}}} / Ответственные редакторы Л. А. Гиндин к И. Б. Еськова. — ISBN 5-02-011675-0. Архивированная копия. Архівна копія з оріґінала зроблена 2011-09-04. https://web.archive.org/web/20110904014144/http://www.biblio.nhat-nam.ru/Trubachev_Indoarica.pdf. [перевірено 2010-10-12]. - ↑ Хыбна цітація: Хыба в таґу
<ref>; цітації означенойПоспеловне є доданый жаден текст - ↑ Документы свидетельствуют, 1992.
- ↑ Бгажба О. Х., Лакоба С. З.. Диоскуриада // {{{тітул}}}.
- ↑ З. Анчабадзе. {{{тітул}}}.
- ↑ СУХУМСКИЙ ОКРУГ • Большая российская энциклопедия - электронная версия. old.bigenc.ru. Архівна копія з оріґінала зроблена 2023-07-29. https://web.archive.org/web/20230729065237/https://old.bigenc.ru/domestic_history/text/4175503. [перевірено 2023-07-29].
- ↑ Беглый обзор Сухума. Архівна копія з оріґінала зроблена 2016-10-11. https://web.archive.org/web/20161011055142/http://nicko.ru/%d1%81%d1%83%d1%85%d1%83%d0%bc/. [перевірено 2016-10-10].
- ↑ Газета «Ситуация», № 25, январь 2009 г., стр. 3. Архівна копія з оріґінала зроблена 2011-10-26. https://web.archive.org/web/20111026004422/http://avtonom.org/files/situazion/situazion25.pdf. [перевірено 2010-06-12].
- ↑ 19,0 19,1 19,2 19,3 Этносостав Абхазии. Архівна копія з оріґінала зроблена 2020-04-07. https://web.archive.org/web/20200407171653/http://www.ethno-kavkaz.narod.ru/rnabkhazia.html. [перевірено 2009-01-22].
- ↑ Банк Абхазии - Монеты и банкноты. nb-ra.org. Архівна копія з оріґінала зроблена 2020-06-18. https://web.archive.org/web/20200618154154/https://nb-ra.org/monetyi/. [перевірено 2020-11-24].
- Сайт администрации города Сухум
- Погода в Сухуме. Архівна копія з оріґінала зроблена 2009-08-18. https://web.archive.org/web/20090818123011/http://weathermap.biz/ru/Sukhumi.html. [перевірено 2008-08-28].
- Вебкамера на Проспекте Мира
- Сухум — столица Абхазии. Архівна копія з оріґінала зроблена 2010-05-16. https://web.archive.org/web/20100516042526/http://abhazy.com/suhum.shtml. [перевірено 2008-04-18].
- Сухум, экскурсии, фотографии города
- Министерство культуры Республики Абхазия. Архівна копія з оріґінала зроблена 2013-10-17. https://web.archive.org/web/20131017070108/http://mkra.org/ministerstvo/. [перевірено 2012-04-04].
- Сторінки з помилками скриптів
- Сторінкы, што ся одказують на неіснуючі файлы
- Сторінки з помилками посилань
- Міста подля алфавіту
- Населены пункты подля алфавиту
- Головні міста країн Европы
- Міста
- Міста Абхазії
- Міста подля країны
- Населены пункты
- Населены пункты подля країны
- Населены пункты Абхазії
- Сухумі
- Курорты Абхазії
- Порты Европы
- Сторінки з неперевіреними перекладами
- Сторінки, що використовують розширення Kartographer
