Перейти до вмісту

Сухумі

Зо сторінкы Вікіпедія
місто
Сухумі
Аҟәа, სოხუმი
Ерб

Основны інформації
43°0'13"N, 41°1'9"E
КраїнаҐрузія, Републіка Абхазія
Админединка Абхазька Автономна Республіка, Абхазьке князівство, Кутаїська губернія, Сухумський округ, Соціалістична Радянська Республіка Абхазія, Абхазька Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Сухумський муніципалітет (автономна республіка, уряд в екзилі, мхаре)
Админцентр дляРепубліка Абхазія, Сухумський район, Соціалістична Радянська Республіка Абхазія, Абхазька Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Абхазька Автономна Республіка, Сухумський муніципалітет
Жытелїв Помилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value.
Розлога 27 Квадратный кілометер
Поштовы індексы384900, 6600
Часова зонаUTC+3:00, московський час
Надморьска вышка 20 метер
Братьскы містаТирасполь, Бандирма, Курьск, Нижнїй Новгород, Краснодар
Мапа
Містьскый уряд
Вебова сторінка https://abkhazia.gov.ge/cities/sokhumi

GND:4257217-4;

Суху́мі (абх. Аҟәа[1], /а́куа/, ґруз. სოხუმი, /соху́мі/), авадь Суху́м[1][2][3] (альтеранативні варіанты: А́куа; Соху́мі), — прибережный варош републіканського значіня у Абхазії. За адміністративным поділом Ґрузії — столиця Абхазької Автономної Реппублікы, адміністративно-територіалної єдноткы Ґрузії. За адміністративным поділом часточно признаної Републікы Абхазія, котра де-факто контролює варош, — столиця часточно признаної державы. Бӱлшина держав у світі признає Сухумі ґрузинськыв територіёв. У май старі часы Сухумі быв столицёв Абхазької ССР и столицёв Абхазької АССР.

У VI ст. до н. е. на місті нынішнёго Сухумі закладена была ґрецька колонія Діоскуріа́да, котру пак замінила римська твердыня Себасто́поліс. На зачаткови VI стороча варош контроловала Візантія[4]. У Серидьных віках город Цху́мі (алтернативноє читаня: Цхум) быв уже у складови Абхазького царства, а потому и Ґрузинського царства[5][6]. У XVI — началови XIX стороча варош, што дӱстав потурчену назву Сухум-Кале, контроловав ся Османьскыв имперіёв через посередництво місных феодалӱ[4][5]. У 1810 році захваченый російськыв армадов перебігом русько-турицької войны 1806—1812 году. У другӱв половині 1840-ых рокӱв одержав офіційный статус вароша[4][7].

Обывательство на януар 2020 року ся оцінёвало у 65 530 чоловік.

У ґрузиньскых літописях населеный пункт споминать ся, начинавучи из VIII — X[8] стороч, ге ცხუმი [цхумі][8] (иппен назва у руському языкови передає ся ге Цхум[9][4][10][11]). Обычно етимолоґію слова зъязувуть из сванетьскым словом «цхумі» — граб[12], иппен є и верзія, озвучена, у тому числови, Йосифом Орбелі[10] и, потому, Олегом Трубачовым, за похождіня слова «цхум» уд ґрузиньского, меґрельского и чаньского «цхум» — близникы, удповідавучого за смыслом грецькӯв назві Діоскуріады[11].

Построєна у 1724 році турками кріпость и варош зачали называти Сухум-Кале[8][13] (тур. «су» — вода, «хум» — пісок, «кала» — кріпость, варош[14], по другӯй думци, турицькый «Сухум» мӯг произыйти уд ґрузиньского «Цхумі»).

Ціла історія вароша має бӯлше ги 2500 рокӯв. На місті великого поселеня[чійого?], у пуднӱжёви трёх гӱр — Яштхвов, Бырцхов и Гвадров — у VI сторочови до нашої еры грецькі купці из Мілета заклали колонію Дірскуріада (Діоскурія), названу на чисть братӱв Діоскурӱв, Кастора и Полідевка (Поллукса), участникӱв міфічного похода арґонавтӱв на Колхиду.

Проведені у кӱнцёви XIX стороча археолоґічні роботы уднайшли предметы, котрі пудтверджувуть, ож туй было античноє поселеня у III—I сторочах до нашої еры.

У V—II сторочах до н. е. Діоскурія — важный торговный центр, што мав читаву політичну тай економічну вагу на Западному Кавказови, застачавучи не леш потребы реґіона, айбо и транзитну торговлю из Северным Кавказом. Сесе зазначать античный ґеоґраф и історик Страбон:

…Діоскурія є и началом перешийка миже Каспійськым морём тай Понтом, и общым торговым центром для народӱв, што живуть вокруг и май увирьх; туй ся збиравуть, кажуть, 70 народностий…

Из 736 року поселеня з назвов Цхумі зафіксованоє у складі Абхазького царства, де стає центром Цхумського ериставства[15].

У 1846 годі Сухум-Кале дустає статус торгового порта, а у 1848 годі — статус портового вароша [удкликованя?]. У 1866 годі ся поміняла назывка на Сухум[удкликованя?]. У 1864 годі, коли російська влада ануловала Абхазькоє княжество, варош стає центром Сухумського воєнного удділа, котрым керує Кутаіськый ґенерал-ґубернатор. Из 1883 года — центр Сухумського округа Кутаіської ґубернії. За час русько-турицької войны 1877—1878 рокӯв Османьска имперія попробовала заняти Чорноморьскоє побережя Російської имперії. 2 мая 1877 года турицькый флот зачав бомбардованя вароша и десантованя, позад чого російськый ґарнізон удступив. 20 авґуста формованя ґенералӱв Бабича, Алхазова тай Шелковнікова вернули контрол над Сухумом. У 1903 році варош стає центром самоуправного, Сухумського округа, тай пудчинять ся головному фивникови на Кавказі (из 1905 року — намістникови Кавказького края Російської имперії)[16].

Позад читавого роста обывательства у 1960-ых и 1970-ых роках активно ся зачала застройка типової жылої и курортної инфраструктур[17], а май у западнӱв, приморськӱв части вароша.

У авґустови 1990 року у Сухумі пройшов єден из майвеликых тюремных бунтӱв у новітню̄в історії. Арештанты захватили комору из збройов, што была ублаштована у єднуй з камер темниці. Бунташі заяли у заложникы трьох контролеру и зажадали автобусы тай літак. Спеціальні формованя КДБ «Альфа» и спецназ МВД «Витязь» ослободили заложникӱв у ході операції, єден з арештантӱв быв забитый[18].

На зачаткови 1990-ых году Сухумі быв єдным из центрӱв ґрузино-абхазького конфлікта.

Націоналный состав

[едітовати | едітовати жрідло]

По списованёви 1939 року обывательство столиці Абхазькой АССР составляло 44 299 чоловік, у тому числови[19]:

  • русы — 18 580 чол.(41,9 %),
  • ґрузины — 8 813 чол.(19,9 %),
  • грекы — 4 990 чол. (11,3 %),
  • армяне — 4 322 чол. (9,8 %),
  • абхазы — 2 415 чол. (5,5 %).

По списованёви 1989 року обывательство столиці Абхазькой АССР составляло 119 150 чоловік, у тому числови[19]:

  • ґрузины — 49 460 чол. (41,5 %),
  • русы — 25 739 чол. (21,6 %),
  • абхазы — 14 922 чол. (12,5 %),
  • армяне — 12 242 чол. (10,3 %),
  • грекы — 7355 чол. (6,2 %).

По даным списованя 2003 року, проведеного часточно признаныв Републіков Абхазія, у варошови проживало 43 716 чоловік, у тому числови[19]:

  • абхазы — 24 603 чол. (56,3 %),
  • русы — 8902 чол. (20,4 %),
  • армяне — 5565 чол. (12,7 %),
  • ґрузины — 1847 чол. (4,2 %),
  • грекы — 677 чол. (1,5 %).

По даным списованя 2011 года обывательство вароша составило 62 914 чоловік, у тому числови[19]:

  • абхазы — 42 342 чол. (67,3 %),
  • русы — 9288 чол. (14,8 %),
  • армяне — 6192 чол. (9,8 %),
  • ґрузины — 1755 чол. (2,8 %),
  • грекы — 645 чол. (1,0 %).

Націонална валюта Абхазії — апсар[20]но вӱн практично не хоснує ся. У бӱлшӱв мірі люди хоснувуть російськый рубль.

  1. 1,0 1,1 Чирикба В. А (2022). Словарь географических названий Абхазии и других стран. Сухум – Москва: Абхазский институт гуманитарных исследований им. Д.И. Гулиа Академии наук Абхазии; Институт языкознания Российской Академии наук. p. 45, 200. https://www.researchgate.net/profile/Viacheslav-Chirikba/publication/372372252_Dictionary_of_Geographical_Names_of_Abkhazia_And_Other_States_Slovar_geograficeskih_nazvanij_Abhazii_i_drugih_stran_Suhum-Moskva_2022/links/64b2712395bbbe0c6e393585/Dictionary-of-Geographical-Names-of-Abkhazia-And-Other-States-Slovar-geograficeskih-nazvanij-Abhazii-i-drugih-stran-Suhum-Moskva-2022.pdf. 
  2. Сухум. https://bigenc.ru/c/sukhum-764a21. [перевірено 2023-07-25]. 
  3. Шаблона:Книга:А.ИА
  4. 4,0 4,1 4,2 4,3 Хыбна цітація: Хыба в таґу <ref>; цітації означеной bse не є доданый жаден текст
  5. 5,0 5,1 Хыбна цітація: Хыба в таґу <ref>; цітації означеной Котляков не є доданый жаден текст
  6. З. Анчабадзе. {{{тітул}}}.
  7. Бгажба О. Х., Лакоба С. З.. Городская жизнь // {{{тітул}}}.
  8. 8,0 8,1 8,2 Х. С. Бгажба.. {{{тітул}}}. Хыбна цітація: Некоректний тег <ref>; назва «bgajba» визначена кілька разів з різним вмістом
  9. Ю. Н. Воронов.. {{{тітул}}}.
  10. 10,0 10,1 Орбели И. А.. {{{тітул}}}.
  11. 11,0 11,1 Институт русского языка (Академия наук СССР) {{{тітул}}}.

    О. Н. Трубачев.. {{{тітул}}} / Ответственные редакторы Л. А. Гиндин к И. Б. Еськова. — ISBN 5-02-011675-0. Архивированная копия. Архівна копія з оріґінала зроблена 2011-09-04. https://web.archive.org/web/20110904014144/http://www.biblio.nhat-nam.ru/Trubachev_Indoarica.pdf. [перевірено 2010-10-12]. 
  12. Хыбна цітація: Хыба в таґу <ref>; цітації означеной Поспелов не є доданый жаден текст
  13. Документы свидетельствуют, 1992.
  14. Бгажба О. Х., Лакоба С. З.. Диоскуриада // {{{тітул}}}.
  15. З. Анчабадзе. {{{тітул}}}.
  16. СУХУМСКИЙ ОКРУГ • Большая российская энциклопедия - электронная версия. old.bigenc.ru. Архівна копія з оріґінала зроблена 2023-07-29. https://web.archive.org/web/20230729065237/https://old.bigenc.ru/domestic_history/text/4175503. [перевірено 2023-07-29]. 
  17. Беглый обзор Сухума. Архівна копія з оріґінала зроблена 2016-10-11. https://web.archive.org/web/20161011055142/http://nicko.ru/%d1%81%d1%83%d1%85%d1%83%d0%bc/. [перевірено 2016-10-10]. 
  18. Газета «Ситуация», № 25, январь 2009 г., стр. 3. Архівна копія з оріґінала зроблена 2011-10-26. https://web.archive.org/web/20111026004422/http://avtonom.org/files/situazion/situazion25.pdf. [перевірено 2010-06-12]. 
  19. 19,0 19,1 19,2 19,3 Этносостав Абхазии. Архівна копія з оріґінала зроблена 2020-04-07. https://web.archive.org/web/20200407171653/http://www.ethno-kavkaz.narod.ru/rnabkhazia.html. [перевірено 2009-01-22]. 
  20. Банк Абхазии - Монеты и банкноты. nb-ra.org. Архівна копія з оріґінала зроблена 2020-06-18. https://web.archive.org/web/20200618154154/https://nb-ra.org/monetyi/. [перевірено 2020-11-24].