Сухумі

місто
Сухумі
	Аҟәа, სოხუმი
Основны інформації
	43°0'13"N, 41°1'9"E
Країна	Ґрузія, Републіка Абхазія
Админединка	Абхазька Автономна Республіка, Абхазьке князівство, Кутаїська губернія, Сухумський округ, Соціалістична Радянська Республіка Абхазія, Абхазька Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Сухумський муніципалітет (автономна республіка, уряд в екзилі, мхаре)
Админцентр для	Републіка Абхазія, Сухумський район, Соціалістична Радянська Республіка Абхазія, Абхазька Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Абхазька Автономна Республіка, Сухумський муніципалітет
Жытелїв	Помилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value.
Розлога	27 Квадратный кілометер
Поштовы індексы	384900, 6600
Часова зона	UTC+3:00, московський час
Надморьска вышка	20 метер
Братьскы міста	Тирасполь, Бандирма, Курьск, Нижнїй Новгород, Краснодар
Містьскый уряд
Вебова сторінка	https://abkhazia.gov.ge/cities/sokhumi
	Медіа у Вікіскладї GND:4257217-4;

Суху́мі (абх. Аҟәа^[1], /а́куа/, ґруз. სოხუმი, /соху́мі/), авадь Суху́м^[1]^[2]^[3] (альтеранативні варіанты: А́куа; Соху́мі), — прибережный варош републіканського значіня у Абхазії. За адміністративным поділом Ґрузії — столиця Абхазької Автономної Реппублікы, адміністративно-територіалної єдноткы Ґрузії. За адміністративным поділом часточно признаної Републікы Абхазія, котра де-факто контролює варош, — столиця часточно признаної державы. Бӱлшина держав у світі признає Сухумі ґрузинськыв територіёв. У май старі часы Сухумі быв столицёв Абхазької ССР и столицёв Абхазької АССР.

У VI ст. до н. е. на місті нынішнёго Сухумі закладена была ґрецька колонія Діоскуріа́да, котру пак замінила римська твердыня Себасто́поліс. На зачаткови VI стороча варош контроловала Візантія^[4]. У Серидьных віках город Цху́мі (алтернативноє читаня: Цхум) быв уже у складови Абхазького царства, а потому и Ґрузинського царства^[5]^[6]. У XVI — началови XIX стороча варош, што дӱстав потурчену назву Сухум-Кале, контроловав ся Османьскыв имперіёв через посередництво місных феодалӱ^[4]^[5]. У 1810 році захваченый російськыв армадов перебігом русько-турицької войны 1806—1812 году. У другӱв половині 1840-ых рокӱв одержав офіційный статус вароша^[4]^[7].

Обывательство на януар 2020 року ся оцінёвало у 65 530 чоловік.

Етимолоґія

У ґрузиньскых літописях населеный пункт споминать ся, начинавучи из VIII — X^[8] стороч, ге ცხუმი [цхумі]^[8] (иппен назва у руському языкови передає ся ге Цхум^[9]^[4]^[10]^[11]). Обычно етимолоґію слова зъязувуть из сванетьскым словом «цхумі» — граб^[12], иппен є и верзія, озвучена, у тому числови, Йосифом Орбелі^[10] и, потому, Олегом Трубачовым, за похождіня слова «цхум» уд ґрузиньского, меґрельского и чаньского «цхум» — близникы, удповідавучого за смыслом грецькӯв назві Діоскуріады^[11].

Построєна у 1724 році турками кріпость и варош зачали называти Сухум-Кале^[8]^[13] (тур. «су» — вода, «хум» — пісок, «кала» — кріпость, варош^[14], по другӯй думци, турицькый «Сухум» мӯг произыйти уд ґрузиньского «Цхумі»).

Історія

Ціла історія вароша має бӯлше ги 2500 рокӯв. На місті великого поселеня^{[чійого?]}, у пуднӱжёви трёх гӱр — Яштхвов, Бырцхов и Гвадров — у VI сторочови до нашої еры грецькі купці из Мілета заклали колонію Дірскуріада (Діоскурія), названу на чисть братӱв Діоскурӱв, Кастора и Полідевка (Поллукса), участникӱв міфічного похода арґонавтӱв на Колхиду.

Проведені у кӱнцёви XIX стороча археолоґічні роботы уднайшли предметы, котрі пудтверджувуть, ож туй было античноє поселеня у III—I сторочах до нашої еры.

У V—II сторочах до н. е. Діоскурія — важный торговный центр, што мав читаву політичну тай економічну вагу на Западному Кавказови, застачавучи не леш потребы реґіона, айбо и транзитну торговлю из Северным Кавказом. Сесе зазначать античный ґеоґраф и історик Страбон:

…Діоскурія є и началом перешийка миже Каспійськым морём тай Понтом, и общым торговым центром для народӱв, што живуть вокруг и май увирьх; туй ся збиравуть, кажуть, 70 народностий…

Из 736 року поселеня з назвов Цхумі зафіксованоє у складі Абхазького царства, де стає центром Цхумського ериставства^[15].

У 1846 годі Сухум-Кале дустає статус торгового порта, а у 1848 годі — статус портового вароша [удкликованя?]. У 1866 годі ся поміняла назывка на Сухум^{[удкликованя?]}. У 1864 годі, коли російська влада ануловала Абхазькоє княжество, варош стає центром Сухумського воєнного удділа, котрым керує Кутаіськый ґенерал-ґубернатор. Из 1883 года — центр Сухумського округа Кутаіської ґубернії. За час русько-турицької войны 1877—1878 рокӯв Османьска имперія попробовала заняти Чорноморьскоє побережя Російської имперії. 2 мая 1877 года турицькый флот зачав бомбардованя вароша и десантованя, позад чого російськый ґарнізон удступив. 20 авґуста формованя ґенералӱв Бабича, Алхазова тай Шелковнікова вернули контрол над Сухумом. У 1903 році варош стає центром самоуправного, Сухумського округа, тай пудчинять ся головному фивникови на Кавказі (из 1905 року — намістникови Кавказького края Російської имперії)^[16].

Позад читавого роста обывательства у 1960-ых и 1970-ых роках активно ся зачала застройка типової жылої и курортної инфраструктур^[17], а май у западнӱв, приморськӱв части вароша.

У авґустови 1990 року у Сухумі пройшов єден из майвеликых тюремных бунтӱв у новітню̄в історії. Арештанты захватили комору из збройов, што была ублаштована у єднуй з камер темниці. Бунташі заяли у заложникы трьох контролеру и зажадали автобусы тай літак. Спеціальні формованя КДБ «Альфа» и спецназ МВД «Витязь» ослободили заложникӱв у ході операції, єден з арештантӱв быв забитый^[18].

На зачаткови 1990-ых году Сухумі быв єдным из центрӱв ґрузино-абхазького конфлікта.