Сухумі

місто
Сухумі
	Аҟәа, სოხუმი
Основны інформації
	43°0'13"N, 41°1'9"E
Країна	Ґрузія
Админединка	Абхазька Автономна Республіка, Абхазьке князівство, Кутаїська губернія, Сухумський округ, Соціалістична Радянська Республіка Абхазія, Абхазька Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Сухумський муніципалітет (автономна республіка, уряд в екзилі, мхаре)
Админцентр для	Републіка Абхазія, Сухумський район, Соціалістична Радянська Республіка Абхазія, Абхазька Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Абхазька Автономна Республіка, Сухумський муніципалітет
Жытелїв	Помилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value.
Розлога	27 Квадратный кілометер
Поштовы індексы	384900, 6600
Часова зона	UTC+3:00, московський час
Надморьска вышка	20 метер
Братьскы міста	Тирасполь, Бандирма, Курьск, Нижнїй Новгород, Краснодар
Містьскый уряд
Вебова сторінка	https://www.sukhumcity.ru/
	Медіа у Вікіскладї GND:4257217-4;

Суху́мі (абх. Аҟәа^[1], /а́куа/, ґруз. სოხუმი, /соху́мі/), авадь Суху́м^[1]^[2]^[3] (иппен даколи А́куа авадь Соху́мі), — майвеликый у Абхазії варош. Зложно адміністративному діленёви часточно признатой Републікы Абхазія, контролувущой територію де-факто, — її столиця и варош републіканьского значеня. Согласно адміністративному діленёви Ґрузії, чійыв територіёв векшынов держав світа признає ся Абхазія, — столиця, варош републіканьского значеня Абхазькой Автономной Републікы. Давно — столиця Абхазькой ССР и Абхазькой АССР.

У VI сторочови до н. е. гануто на містови нынішнёго вароша была антична грецька колонія Діоскуріа́да, за тым туй находила ся римська кріпость Себасто́поліс. У началови VI стороча варош став надлежати Візантії^[4]. У середнёвік ге варош-кріпость Цху́мі (авадь Цхум) находив ся у составови Абхазького царства, а потому Ґрузиньского царства^[5]^[6]. У XVI — началови XIX стороча варош, переименованый турками у Сухум-Кале, управляв ся Османьскыв имперіёв и місными феодалами^[4]^[5]. У 1810 році быв узятый руськыми вӯйськами у ходови русько-турицькой во̄йны 1806—1812 рокӯв. У другӯв половині 1840-ых рокӯв здобыв статус вароша^[4]^[7].

Обывательство на януар 2020 року оцінёвало ся у 65 530 чоловік.

Етимолоґія

У ґрузиньскых літописях населеный пункт споминать ся, начинавучи из VIII — X^[8] стороч, ге ცხუმი [цхумі]^[8] (иппен назва у руському языкови передає ся ге Цхум^[9]^[4]^[10]^[11]). Обычно етимолоґію слова зъязувуть из сванетьскым словом «цхумі» — граб^[12], иппен є и верзія, озвучена, у тому числови, Йосифом Орбелі^[10] и, потому, Олегом Трубачовым, за похождіня слова «цхум» уд ґрузиньского, меґрельского и чаньского «цхум» — близникы, удповідавучого за смыслом грецькӯв назві Діоскуріады^[11].

Построєна у 1724 році турками кріпость и варош зачали называти Сухум-Кале^[8]^[13] (тур. «су» — вода, «хум» — пісок, «кала» — кріпость, варош^[14], по другӯй думци, турицькый «Сухум» мӯг произыйти уд ґрузиньского «Цхумі»).

Історія

У кӯнцёви XIX стороча были проведены розкопкы и найдені предметы, указувущі на нахождіня туй античного поселеня у III—I сторочах до нашой еры^[15].

Історія вароша нараховує бӯлше 2500 рокӯв. На містови великого поселеня, у пуднӯжёви трёх гӯр Яштхвы, Бырцхі и Гвадры у VI сторочови до нашой еры грецькі купці из Мілета основали колонію Дірскуріаду (Діоскурію), назвавши ї так у честь братӯв Діоскурӯв, Кастора и Полидевка (Поллукса), участникӯв похода арґонавтӯв в Колхиду, принадлежавшу потому Понтьскому царствови.

Діоскурія была значителным торговым центром, обеспечувучи не леш містні нужды реґіона, но и транзитну торговлю из народами Северного Кавказа. У V—II сторочах до н. е. она играла значителну політичну и економічну роль на Западному Кавказови. На иск указує древньый ґеоґраф и історик Страбон:

…Діоскурія служить и началом перешийка миже Каспійськым морём и Понтом, и общым торговым центром для народӯв, живущых вышше її и поблизь; сюды зходять ся, говорять, 70 народностий…

Из 736 року поселеня изнамоє пуд назвов Цхумі у составови Абхазького царства, де оно стає центром Цхумського ериставства^[16].

У 1846 году Сухум-Кале получать статус торгового порта, а у 1848 році статус портового вароша, который у 1866 році став называти ся Сухумом. По упраздніню Абхазького княжества у 1864 році став центром Сухумського воєнного удділа у пудчиненю Кутаіського ґенерал-ґубернатора, из 1883 року — центр Сухумського округа Кутаіськой ґубернії. За час русько-турицькой во̄йны 1877—1878 рокӯв Османьска имперія попробовала удторгнути Чорноморьскоє побережя уд Росії. 2 мая 1877 року турицькый флот начав бомбардованя вароша и усадку десанта, руськый ґарнізон удступив. Обратноє узятя Сухума отрядами ґенералӯв Бабича, Алхазова и Шелковникова было осуществлено 20 авґуста того же року.

У 1903 році варош став центром самостойного Сухумського округа, пудчинявшогося напряму головноначалствувущому на Кавказови (из 1905 року — намістникови Кавказького края Російськой імперії)^[17].

У зъязи из значителным ростом обывательства у 1960-ых и 1970-ых роках активно розвернула ся стройка типічной жилой и курортной инфраструктуры^[18], особенно у западнӯв, приморьскӯв части вароша.

У авґустови 1990 року у Сухумі пройшов єден из майвеликых тюремных бунтӯв у новітню̄в історії. Заключені захватили склад из оружиєм, котрый хранив ся у єднӯв из камер. Узяли у заложникы трёх контролерӯв и потрібовали автобусы и самолёт. Быв узваный отряд спеціалного назначеня КДБ «Альфа» и спецназ МВД «Витязь». Заложникы были ослобождены, а єден из осужденых у ходови операціхтубитый^[19].

У началови 1990-ых рокӯв Сухумі быв єдным из центрӯв ґрузино-абхазького конфлікта.