Суржик
Су́ржик (суржик, укр., рос. суржик, укр. уговор: [ˈsurʒek], рос. уговор: [ˈsurʐɨk]) є бесіда на основі суміші украйинського и російського языкув, котров приказувут в Украйині, подакотрых реґіонах Росії тай Молдовы. Статус суржика, як и критерії його дефінованя, закладні принципы до кунця не вызначені;[1][2] термін „суржик“ ся пораз хоснує и май нашыроко, вбы означити змішованя бесід вцілови, а не лиш конкретно украйинської и російської.
Хоснованя суржика и процентноє спувудношіня языкув у суміши читаво ся варіювут ґеоґрафічно, и даже межи окреме взятыми бесідниками. В основному ся просліжує тенденція ид увеличеньови процента лексикы тай фонетичного влива російського языка чим май дале на юг и восток позад історичної домінації російського языка ги престижного у реґіонах ближе ид востокови тай югови Украйины. При тому влив російської бесіды ся указує и у западных украйинськых діалектах тай русинському языкови.[3]
Етимолоґія и термінолоґія
[едітовати | едітовати жрідло]Термін „суржик“ походит уд прасловянського *sǫrъžica „мішанка пшениці тай жыта“, из пнюв *sǫ- „из“, „урокаши“ тай *rъžь „жыто“.[4][5]
Подля Лаады Біланюк: „Хотьяка мішанка разных языкув годна дустати цидолу [суржика], и сприятя ся варіює залежно уд лінґвістичного профіля челядника. Термін годен ся хосновати на означіня высокого ступіня міняня кодув у білінґвув вадь на означіня лінґвістичного кода, у котрому елементы двох бесід ся дуже силно сплавлювут уєдно. Того дефініція ‚суржика‘ вцілови ся лишат головно ідеолоґічнов, хоть мы можеме перераховати вливы тай формы, котрі пудпадавут пуд сесь общый термін“.[6] Она уділяє пять катеґорій суржика:
- урбанізовано-селянськый суржик;
- сілсько-діалектный суржик;
- суржик совєтизованого украйинського языка;
- суржик вароськых білінґвув;
- суржик часув незалежности.[7]
Перші три формы ся репрезентувут уводом російськых елементув в украйинську основу (перші два ориґінално ся головно дотыкали селянув 19. стороча у гатарах Російської імперії), а дві послідні формы — мішаня языкув у обадва бокы; суржик часув незалежности (вадь ищи „зворотный суржик“) головно представляє бывателюв варошув, про котрых є російська руднов и котрі пробувут уліпшити свуй украйинськый у часы незалежної Украйины.[8]
Суржик ся признає проміжнов лінґвістичнов комбінаційов украйинськых діалектув и стандартизованої російської, т. є. стабілізованый мезолект (середню точку в креолському контінуумі). Суржик контрастує свойов спонтанностьов из унормованов системов літературных украйинського и російського. Многі жытелі централної тай южної Украйины уроставут, приказувучи суржиком.[9]
У май шырокум контексті термін „суржик“ пораз ся хоснує, обы означити иншакі межиязыкові контакты, особено у постсовєтськум просторі, наприклад суміш російського и румынського, хосновану в Молдові. В Украйині ся часто хоснує сесь термін на ґеоґрафічні варіації украйинського, наприклад діалекты Галичины знавут колоквіално кликати „польсько-українським суржиком“ позад польського влива; украйинські лінґвішты ся схылявут ид розграниченьови „діалекта“ (ги вцілови ґеоґрафічної варіації языка) тай „суржика“ (ги конкретно наслідка русифікації украйинської бесіды).[10] Часто термін „суржик“ годен выражати май неґативноє удношіня ид языковуй варіації ги „діалект“ ци „говір“.
Ґеоґрафічноє пошыреня
[едітовати | едітовати жрідло]
Подля податкув Кийовського межинародного інститута соціолоґії за 2003. рук, 11–18% населеня Украйины были записані говорити суржиком. У западнуй Украйині тото число было 2.5%, на югови бульш як 12.4%, на востокови 9.6%, а в централнуй Украйині — 14.6%.[11]
Проблемов про выраховованя такої статистикы є тенденція населеня ідентифіковати себе російськоязычным авадь украйинськоязычным попри сохташ даяков міров мішати тоты два языкы. Не вшыткі респонденты могли усвідомити нестандартну природу свойого хоснованя языкув вадь домак присутность измішованя російського и украйинського у їхнюй бесіді.[12]
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Не є конзенса за датованя появліня суржика.[13] Меншиновый назур держит, ож суржик мож уднести онь до 17. стороча, айбо май велика ґрупа научникув ся держит думкы, ож індустріалізація тай урбанізація Украйины в 19. сторочови была поворотнов точков про появленя суржика.[13] Третя опінія тримле, ож суржик ся появив у 18. сторочови, кой украйинські селяне зачали мати май тісный контакт из російськым языком уєдно из модернізаційов украйинського общества.[14]
Політичні нюансы
[едітовати | едітовати жрідло]Націоналістично настроєні языкові активішты неґативно ся удносят ид хоснованьови суржика вмісто украйинського вадь російського. Екзістує сентимент за суржик ги за угрозу унікалности украйинської културы.[15] Часть населеня спринимат приказованя суржиком ліпше ги російськым языком позад неґативного удношіня ид російськуй бесіді внаслідок заостреня настроюв против Росії и Російсько-украйинської войны.
У літературі
[едітовати | едітовати жрідло]Ніколай Ґоґоль хосновав суржик у своюй зберьці повідок „Вечоры на хуторі коло Диканькы“. У „Енеїді“ Ивана Котляревського персонаж „Філозоп“ приказує суржиком, стоячи над трупом Паланта.[16]
У популарнуй културі
[едітовати | едітовати жрідло]Панкроковый рокаш Браты Гадюкіны мавут повно пісний у суржикови.
Суржик ся часто хоснує в уміньови про комічный ефект. Наприклад, такоє хоснованя ся стрічат у пєсах Леся Подервянського, репертуарі Вєркы Сердючкы.
Никайте ай
[едітовати | едітовати жрідло]- Азірівка, феномен ламаного украйинського языка, хоснованого російськоязычными украйинськыми політиками (головно М. Азаровым, уд покаженого варіанта фамілії котрого пушла назывка)
- Балачка, діалекты кубанськых козакув
- Одеськый російськый язык, варіація російського языка на території Украйины
- Русифікація, процес уведеня російського языка у неросійські комуніты
- Трасянка, проміжна бесіда межи білоруськов и російськов, котров приказувут у Білоруси
- Западнополіська бесіда, котра є проміжнов помежи украйинськым и білоруськым
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Hull, Geoffrey; Koscharsky, Halyna (2006), Contours and Consequences of the Lexical Divide in Ukrainian, ASEES 20 (1–2): 164-165, https://miskinhill.com.au/journals/asees/20:1-2/lexical-divide-ukrainian.pdf
- ↑ Bilaniuk (2005), pp. 126, 134.
- ↑ Bilaniuk, Laada (2004-12-01). "A Typology of Surzhyk: Mixed Ukrainian-Russian Language Forms". International Journal of Bilingualism 8 (4): 409–425. doi:10.1177/13670069040080040301.
- ↑ Етимологічний словник української мови. Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.
- ↑ Мельничук, Олександр С. (2006-01-01). Суржик. Етимологічний словник української мови (5): 453–454. ISBN 966-00-0785-X.
- ↑ Bilaniuk (2005), p. 105.
- ↑ Bilaniuk (2005), p. 125.
- ↑ Bilaniuk (2005), pp. 126, 134.
- ↑ Hentschel, Gerd; Palinska, Olesya (2022-12-28), Restructuring in a Mesolect: A Case Study on the Basis of the Formal Variation of the Infinitive in Ukrainian–Russian Surzhyk, Cognitive Studies | Études cognitives (22): 1-21, doi:10.11649/cs.2770
- ↑ Del Gaudio, Salvatore (2010). "On the Nature of Suržyk: A Matter of Terminology". The Ukrainian Suržyk: An Analytical and Comparative Perspective: 13–35. ISBN 978-3-631-59356-1.
- 1 2 Київський міжнародний інститут соціології
- ↑ Podolyan, 2005, с. 2—4.
- 1 2 Maxwell, Kudriavtseva, Skubii (2024).
- ↑ Moser, Michael (2014). "Language Contact: Ukrainian and Russian". Language and Society in Post-Soviet Europe: 121–134. ISBN 978-1137021649.
- ↑ Surzhyk and national identity in Ukrainian nationalist language ideology (Niklas Bernsand in Berliner Osteuropa-Info, Vol. 17 page 41, Freie Universität, Berlin). http://www.oei.fu-berlin.de/media/publikationen/boi/boi_17/11_bernsand.pdf.
- ↑ Масенко, Лариса. Суржик: між Мовою і Язиком. Києво-Могилянська Академія, 2011.
Література
[едітовати | едітовати жрідло]- Laada Bilaniuk (1 децембра 2004), A typology of surzhyk: Mixed Ukrainian-Russian language (по en), International Journal of Bilingualism 8 (4): 409-425, doi:10.1177/13670069040080040101, Wikidata Q107103120, ISSN 1367-0069, https://journals.sagepub.com/doi/abs/10.1177/13670069040080040101
- Bilaniuk, L. (2005). Contested Tongues: Language Politics and Cultural Correction in Ukraine. Cornell Paperbacks. Cornell University Press. с. 230. ISBN 978-0-8014-7279-4. https://books.google.com/books?id=gncrr5KrFvIC. [перевірено 4 January 2025].
- Del Gaudio S. On the Nature of Suržyk: a Double Perspective. Wiener Slawistischer Almanach, Sonderband 75. München – Berlin – Wien 2010.
- Maxwell, Olga; Kudriavtseva, Natalia; Skubii, Iryna (18 March 2024). Reclaiming Surzhyk: Ukraine's Linguistic Decolonisation. https://www.e-ir.info/2024/03/18/reclaiming-surzhyk-ukraines-linguistic-decolonisation/. [перевірено 4 January 2025].
- Podolyan, Ilona E. (20 July 2005), How Do Ukrainians Communicate? (Observations Based upon Youth Population of Kyiv), Journal of Intercultural Communication 5 (2): 1–14, doi:10.36923/jicc.v5i2.410, ISSN 1404-1634, https://immi.se/index.php/intercultural/article/view/Podolyan-2005-2, [перевірено 4 April 2026]