Перейти до вмісту

Софія (Мукачовскый раён)

Зо сторінкы Вікіпедія
село Софія
укр. Софія
Sofia muk gerb.png
Країна  Україна
Область Закарпатьска
Район Мукачовскый
Рада Верхнёкоропецька
Код КОАТУУ 2122783002
уміщіня села Софія
Основны інформації
Заложене 1804
Жытелїв 385 (2001)
Розлога 1,285 км²
Густота жытельства 300,39 особ/км²
Поштовы індексы 89664
Телефон +380 3131
Полога
Ґеоґрафічны коордінаты 48°23′29″N 22°49′34″E / 48.39139°N 22.82611°E / 48.39139; 22.82611
Надморьска вышка 157 м
Місцева влада
Адреса ради 89674, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Зубівка, вул. Миру, буд. 45
Жрідла інформацій

Софі́я або Жóвфія[1] (укр. Софія, мад. Zsófiafalva, чес. Žofia, Žofie, нїм. Sophiendorf) є село в Українї Закарпатьской области, Мукачовского раёну.

В періодї Австро-Угорьской імперії то было село Мукачовского окресу Бережской жупы. Офіціална назва є Жофіяфолво (мад. Zsófiafalva). Село мало властны сімболы — печать зо зображеным рольника з сокыров, котрый рубить поваленый дуб (взор такой печати было схвалено Міністерством загранічных дїл Мадярьского кралёвства).

Село заложив в роцї 1804 Франц Філіп Шенборн-Бухгайм з 303 нїмецькыма католицькыма осадниками з Чеська і Австрії. На памнятку своёй манжелкы поменовав село Софіендорф (мад. Sophiendorfnak). В 1877 роцї была в селї збудована церьков і рік ту пособила мадярьска народна школа, але назва села была змінена на мад. Zsófiafalva.

Містна студня є дїдовизном основателём села, переселенцями з Нїмецька і Австрії.

По Тріаноньской догоды село Софія была в роцї 1920 частёв Чехословакії,[2] в марцї 1939 ся вернула до Мадярьска як часть Підкарпатя. Концём року 1944 ся дістала до совєтьскых рук, векшына нїмецького обывательства уж тогды утелки, тых, котры зістали, депортовали в роцї 1946 до Казахстану і повернїня ся могли зачати в роцї 1950. Послїдня нїмецька родина з села ся повернула до Нїмецька в роцї 1989.

По списованю обывательства Україньской ССР з року 1989 мало село 437 обывателїв, з того 205 мужів і 232 жен.[3]

По списованю обывательства в Українї в роцї 2001 жыло в селї 385 обывателїв.[4]

Роздїлїня обывателїв подля материньского языка по списованю обывательства з року 2001:[5]

ЯзыкПроцент
україньскый 98,45 %
російскый 1,04 %
молдавскый 0,26 %
остатнї 0,25 %
  • Церьков Святого Штефана (1877)
  1. ↑ Капраль, Михаил; Вседержавноє Русинськоє Самосправованя; Русинськый научный інстітут имени Антонія Годинкы (2021). Жовфія. Карпаторусинські поселеня: Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины. Будапешт: Croatica. https://www.academia.edu/73965907/Карпаторусинські_поселеня_Лішта_сел_и_варошув_у_Централнуй_Европі_де_днесь_бывавуть_вадь_даколы_бывали_Карпаторусины_Составитель_Михаил_Капраль_Budapest_2021_96_c
  2. ↑ Seznam obcí a úřadů na Podkarpatské Rusi. Užhorod: [s.n.], 1922. Доступно онлайн. S. 8.
  3. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). Банк даних Державної служби статистики України. http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp. [перевірено 8 листопада 2019]. Архівовано 31 юлія 2014.
  4. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). Банк даних Державної служби статистики України. http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp. [перевірено 8 листопада 2019]. Архівовано 31 юлія 2014.
  5. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). Банк даних Державної служби статистики України. http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp. [перевірено 8 листопада 2019]. Архівовано 31 юлія 2014.