Софія (Мукачовскый раён)
| село Софія | |||
|---|---|---|---|
| укр. Софія | |||
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Закарпатьска | ||
| Район | Мукачовскый | ||
| Рада | Верхнёкоропецька | ||
| Код КОАТУУ | 2122783002 | ||
 
| |||
| Основны інформації | |||
| Заложене | 1804 | ||
| Жытелїв | 385 (2001) | ||
| Розлога | 1,285 км² | ||
| Густота жытельства | 300,39 особ/км² | ||
| Поштовы індексы | 89664 | ||
| Телефон | +380 3131 | ||
| Полога | |||
| Ґеоґрафічны коордінаты | 48°23′29″N 22°49′34″E / 48.39139°N 22.82611°E | ||
| Надморьска вышка | 157 м | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 89674, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Зубівка, вул. Миру, буд. 45 | ||
| Жрідла інформацій | |||
Софі́я або Жóвфія[1] (укр. Софія, мад. Zsófiafalva, чес. Žofia, Žofie, нїм. Sophiendorf) — село в Українї Закарпатьской области, Мукачовского раёну.
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]В періодї Австро-Угорьской імперії то было село Мукачовского окресу Бережской жупы. Офіціална назва є Жофіяфолво (мад. Zsófiafalva). Село мало властны сімболы — печать зо зображеным рольника з сокыров, котрый рубить поваленый дуб (взор такой печати было схвалено Міністерством загранічных дїл Мадярьского кралёвства).
Село заложив в 1804 роцї Франц Філіп Шенборн-Бухгайм з 303 нїмецькыма католицькыма осадниками з Чеська і Австрії. На памнятку своёй манжелкы поменовав село Софіендорф (мад. Sophiendorfnak). В 1877 роцї была в селї збудована церьков і рік ту пособила мадярьска народна школа, але назва села была змінена на мад. Zsófiafalva.
Містна студня є дїдовизном основателём села, переселенцями з Нїмецька і Австрії.
По Тріаноньской догоды село Софія была в 1920 роцї частёв Чехословакії,[2] в марцї 1939 ся вернула до Мадярьска як часть Підкарпатя. Концём року 1944 ся дістала до совєтьскых рук, векшына нїмецького обывательства уж тогды утелки, тых, котры зістали, депортовали в 1946 роцї до Казахстану і повернїня ся могли зачати в 1950 роцї. Послїдня нїмецька родина з села ся повернула до Нїмецька в 1989 роцї.
Обывательство
[едітовати | едітовати жрідло]По списованю обывательства Україньской ССР з року 1989 мало село 437 обывателїв, з того 205 мужів і 232 жен.[3]
По списованю обывательства в Українї в 2001 роцї жыло в селї 385 обывателїв.[4]
Язык
[едітовати | едітовати жрідло]Роздїлїня обывателїв подля материньского языка по списованю обывательства з року 2001:[5]
| Язык | Процент |
|---|---|
| україньскый | 98,45 % |
| російскый | 1,04 % |
| молдавскый | 0,26 % |
| остатны | 0,25 % |
Особности
[едітовати | едітовати жрідло]- Мартон Іштван (1923–1996) — україньскый композітор, кваліріста, педаґоґ.
Памняткы
[едітовати | едітовати жрідло]- Церьков Святого Штефана (1877)
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Карпаторусинскі поселеня // Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывавуть вадь даколы бывали Карпаторусины // Кроатика – Будапешт, 2021
- ↑ Seznam obcí a úřadů na Podkarpatské Rusi. Užhorod: [s.n.], 1922. Доступно онлайн. S. 8.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). Банк даних Державної служби статистики України. http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp. [перевірено 8 листопада 2019]. Архівовано 31 юлія 2014.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). Банк даних Державної служби статистики України. http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp. [перевірено 8 листопада 2019]. Архівовано 31 юлія 2014.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). Банк даних Державної служби статистики України. http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp. [перевірено 8 листопада 2019]. Архівовано 31 юлія 2014.