Перейти до вмісту

Сопунка

Матеріал з Вікіпедія
комуни Румунії
Сопунка
Săpânța
47°55'11,791"N, 23°40'13,242"E
Держава Румуньско
Админединка Марамуреш
• Румуньско
Внутреннее делениеSăpânța
ГлаваGheorghe Stan
Площадь139,14±0,01 Квадратный кілометер
Население3 031 (1 децембер 2021)
Часова зонаUTC+2:00, UTC+3:00
Почтовый индекс 437305
АдресStr. Principală, nr. 512, Localitate: Săpânţa, Judeţ: Maramureş, Cod poştal: 437305
Официальный сайтhttp://www.sapanta.ro/
 Сопунка на Вікіскладови
GeoNames:668074; OSM:11672592;

Сопунка авадь Сапыньця (рум. Săpânța, мад. Szaplonca, мад. выголошіня: [sɒplontsɒ], словац. Sapunka, їд. ספינקא, кіріліцё: Шпінка авадь Спінка) є комунов на 3,365 житилю, розміщинов у Мараморошському жудецови, Румынія, 15 кілометру на сївер уд Мараморошського Сигота на сївер уд Ґутинськых гур у містї дн р. Сопунка паде в Тису, май мало чим єден кілометр уд кордона із Украйинов.[1]Граничит із селами Довге Поле, Реметы, тай через Тису із Тересвов в Украйинї.

Сопунка розміщїна на сїверо-заподнуй части Повіті Мараморош, 53 км. (33 мілю), што лежит на сївер уд повіта, Бая-Маре. На заподї ун граничит із Краями Оаш, в повітї Сату-Маре, і на югови уд рїчку Тиса тай граници із Украйинов. Туй рїчка Сопунка паде в Тису. У Сопунцї проходит Націонална дорога DN19, котра ся зачинат в Орадї, котра проходит через Сату-Маре, і кочаєся в Сигутї.

Комуна знана свойым "Веселым Цвынтарём", котрый є єдным із Сїм чуд Румынії. Сопунськый Монастырь є майгрубов деревлянов церьквов світа, онь 78 метру.[2][3]

Етимолоґія тай Історія

[едітовати | едітовати жрідло]
Сопунка в Йозефінському дсліжіню земли у мараморошському повітови 1782-85

Назва Запанча (нынїшня Săpânța) споминатся уперве в 1373 годови позад конфлікта власности миже місными панами, саксонами тай мадярськым поселинцями, привезеными Мадярськым Королювством. У сюй ґрамоті, границя миже теріторіёв, подаренов колоністам (што формує границю Кампулунґ на Тисї) тай границю Сопункы. Конфлікт ійшов май довго і споминатся у дакулькох инакых ґрамотах із Марамороша, написаных історіком Іоаном Міхалієм із Апші в 1900 годї.[4][5]

Документ із 1404 года споминат млин, што тягла вода рїчкы Сопунка. Історік Тіт Буд подає, же млин мав два колеса і належав монастырёви Сятого Арханґела Михаїла в Перях (теріторія нынїшнёї Украйины).[6]

Сопунци є дуже стара хыжа, закладена в сериднёвічови. Із документу того часа видиме, же житилї села оселили ся на тепирїшнюй теріторії на зачаткови XIII стогоддя. Походячі з другых читаво заселиных міст, прийшли на землю Марамороша, убы закласти людську хыжу не із цїлёв колонізації, айбо убы уживати права, дарованї їм сяторимськыми владары, на вырубованя хащ і переробліня їх на ораницю. Робутникы, будучи фізічно валовшными, змогли включити грубі теріторії до своёй комуны, у разы май грубі за сусїднї села.[7]

Демоґрафія

[едітовати | едітовати жрідло]
  

Подля переписа житильства і хыжий із года 1930, было зазнамленых 3 727 обыватилю, із чого 2 668 были Румыны, 998 Жиды, 22 Циґани, 18 Мадяри і 13 Русины. Реліґійно тай конфесійно обыватильство складало ся із 2 577 Ґрекокатолику, 999 Юдею, 88 Адвентісту і 29 Православных.[8]

У переписови 2002 года повне число обыватилю 3 267, 3 240 были Румыны, 2 Мадяри, 17 Циґани і 8 Украйинцю(Русину). Реліґійно тай конфесійно было 2 936 Православных, 257 Адвентісту семого дня, 65 Ґрекокатолику, 3 пятидисятнику, єден римокатолик і єден реформат.[жрідло?]

У переписови обыватильство і хыж із 2021 года, сполочна кулькость обыватильства Сопункы 3 031 душ, што є нарост руняно із переписом 2011 года, ди было зазнамленых 2 903 обыватилю.[9] Бульша часть обыватильства є Румыны (96,21%), а у 3,7% етнічна належность є незнана.[10] Конфесійна приналежность, то бульшость обыватилю належат Румынської православної церькви (83,8%), із меншинов адвентісту (7,03%) тай ґрекокатолику (4,85%), а 3,86% не мают вызначину конфесію.[11]

Жидувська громада

[едітовати | едітовати жрідло]

Перед Другов Світовов Войнов у Сопунци жила груба жидувська громада. У годї 1920 у селови было 1 023 Жиды, іменно туй ся зародила хасидська дінастія Спінка. За час Другої Світової Войны Жиды села, включно із Ісаком Гіршом Вайсом, были депортованї гортёвськыми властями до Аушвіца, ди бульшость умерла. Ай тоты, што пережили, были переслїдованї румунськыми комуністічными властями, і послїдку выміґровали до Ізраїля авадь Споєных Штату і там щи раз заложили дінастію.[12]

Політіка тай адмініштрація

[едітовати | едітовати жрідло]

У Сопунци є адмініштратівно головна місна селишна рада, котра має 13 депутату. Староста Іон Брайку із Соціал-Демократічної Партії (PSD) є в урадови уд 2020 года. За час місных выбору 2020 года склад рады по політічных партіях быв сякый:[13] У юню 2024 года нововыбраным старостом комуны став Ґеорґе Стан із Націонално-Лібералної Партії (PNL), ай урад має перебрати в септемброви 2024 года.

Інтересні міста

[едітовати | едітовати жрідло]

Май грубым інтересным містом села є Веселый Цвынтарь, знаный свойыми ярко розмалёваными надгробками із наївными образами, котрї оріґіналным і поетічным способом описуют не лем людий, котрї туй почивавут, ай і сцены із їх житя. Веселый Цвынтарь став музейом пуд удвореным небом і народнов турістічным містом.[14] Турістічный проводник Imperator Travel вызначив його гий єден із "Сім чуд Румынії". Унікалность того цвынтаря є у тому, же удходит уд сполочної европейскої културної думкы, што смирть є чимысь смутным.

Веселый Цвынтарь із высоты

Ізборка епітафій із Веселого Цвынтаря была выдана у 2017 годї у книжци Crucile de la Săpânța, яку уклала авторка Роксана Міхалчеа[15], а так само у фотоалбумі The Merry Cemetery of Sapanta фотоґрафа Пітера Каяфаса.[16]

Знанї особы

[едітовати | едітовати жрідло]

Ґалерея

[едітовати | едітовати жрідло]

Удкликаня

[едітовати | едітовати жрідло]
  1. ↑ Enciclopedia României - Comuna Săpânţa. enciclopediaromaniei.ro. Enciclopedia României. https://enciclopediaromaniei.ro/wiki/Comuna_S%C4%83p%C3%A2n%C5%A3a. [перевірено July 7, 2024]. 
  2. ↑ World's tallest wooden church: Săpânța-Peri Monastery. www.worldrecordacademy.org. June 14, 2019. https://www.worldrecordacademy.org/architecture/worlds-tallest-wooden-church-sapanta-peri-monastery-219288. [перевірено January 3, 2024]. 
  3. ↑ Ciortescu, Ramona (October 13, 2015). Săpânța-Peri, The Highest Wooden Church In The World. www.romaniajournal.ro. https://www.romaniajournal.ro/travel/sapanta-peri-the-highest-wooden-church-in-the-world/. [перевірено January 3, 2024]. 
  4. ↑ Ioan Mihalyi de Apşa - Acta Musei Maramorosiensis (1900). biblioteca-digitala.ro. Biblioteca Digitală a României. https://biblioteca-digitala.ro/reviste/Acta-Musei-Maramorosiensis/dl.asp?filename=06-Acta-Musei-Maramorosiensis-VI-2007_288.pdf. [перевірено July 7, 2024]. 
  5. ↑ SUCIU-CORIOLAN DICTIONAR ISTORIC AL LOCALITĂTILOR DIN TRANSILVANIA VOL. I. A-N. biblioteca-digitala.ro. Biblioteca Digitală a României. https://biblioteca-digitala.ro/reviste/carte/SUCIU-CORIOLAN_Dictionar-istoric-localitatilor-Transilvania_vol-I_a-n__1966.pdf. [перевірено July 7, 2024]. 
  6. ↑ La Româneasa LOC DE POVESTE/Săpânța. laromaneasa.ro. La Româneasa. https://laromaneasa.ro/index.php/sapanta-3/. [перевірено July 7, 2024]. 
  7. ↑ Acasă/Comuna/Istoric (по Romanian). primariacomuneisapanta.ro. Primăria Comunei Săpânța. https://primariacomuneisapanta.ro/comuna/istoric/. [перевірено July 7, 2024]. 
  8. ↑ RECENSĂMÂNTUL GENERAL AL POLULAȚIEI ROMÂNIEI DIN 29 DECEMVRIE 1930. insse.ro. National Institute of Statistics. https://insse.ro/cms/files/biblioteca/rpl/2023/7_Recensamantul-general-al-populatiei-Romaniei-1930_VOL.7-sumar.pdf. [перевірено July 7, 2024]. 
  9. ↑ Rezultatele recensământului din 2011: Tab8. Populația stabilă după etnie – județe, municipii, orașe, comune. Institutul Național de Statistică din România. July 2013. https://www.recensamantromania.ro/wp-content/uploads/2022/02/sR_Tab_8.xls. [перевірено 2013-08-05]. 
  10. ↑ Rezultatele recensământului din 2021: Populația rezidentă după etnie (Etnii, Macroregiuni, Regiuni de dezvoltare, Județe, Municipii, orașe și comune). Institutul Național de Statistică din România. June 2023. https://www.recensamantromania.ro/wp-content/uploads/2023/06/Tabel-2.02.1-si-Tabel-2.02.2.xlsx. [перевірено 2023-08-23]. 
  11. ↑ Rezultatele recensământului din 2021: Populația rezidentă după religie (Religii, Macroregiuni, Regiuni de dezvoltare, Județe, Municipii, orașe și comune*). Institutul Național de Statistică din România. June 2023. https://www.recensamantromania.ro/wp-content/uploads/2023/06/Tabel-2.04.1-si-Tabel-2.04.2.xlsx. [перевірено 2023-08-23]. 
  12. ↑ Ce este antisemitismul? Istoria uitată a evreilor din Maramureș (по ro). curaj.tv. May 29, 2021. https://curaj.tv/2021/05/29/ce-este-antisemitismul-istoria-uitata-a-evreilor-din-maramures/. [перевірено January 3, 2024]. 
  13. ↑ Rezultatele finale ale alegerilor locale din 2020 (Json). Autoritatea Electorală Permanentă. https://prezenta.roaep.ro/locale27092020/data/json/sicpv/pv/pv_mm_final.json. [перевірено 2020-11-02]. 
  14. ↑ Cele 7 minuni ale României – la final! (по ro). July 20, 2012. https://www.imperatortravel.ro/2012/07/cele-7-minuni-ale-romaniei-la-final.html. 
  15. ↑ Mihalcea, Roxana (2017). Crucile de la Săpânța: o colecție de epitafuri din veselul cimitir maramureșan. București: ALL. ISBN 978-606-587-515-9. OCLC 1031115821. 
  16. ↑ The Merry Cemetery of Sapanta. Purple Martin Press. https://purplemartinpress.com/the-merry-cemetery-of-sapanta/. [перевірено 17 June 2020]. 

Шпеціалні удкликаня

[едітовати | едітовати жрідло]
Обтримане з "https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Сопунка&oldid=154925"