Солілоквій

Соліло́квій (уд лат. sōliloquium, из sōlus „сам“ +‎ loquor „говорити“) є монолоґ, котрый ся адресує самому собі, думкы, проговорені вголос, не вповіджені другому челяднику.

Солілоквії ся хоснувут як драматичный прийом. Бігом солілоквія, персонаж обычайно є сам на сцені и доводит свої думкы, чуства тай інтенції до авдиторії. Британська драматурґія періода Ренесанса часто хосновала солілоквії; прикладом того є „быти ци не быти…“ из „Гамлета“ Вільяма Шекспіра.