Русиньскый язык у Мадярщині
Русинськый язык у Мадярщині має спеціалный правный статус уд 1993. року, коли русины были вызнані за націоналну вадь етнічну меншину Законом LXXVII/1993.[1] Уд єї ратифікації в Мадярщині в 1995. році на русинськый язык ся пошырили нормы Европської харты реґіоналных языкув (лем II. часть).[2][3] Позад народочисленя в Мадярщині з 2022. року русинськый язык назвали материнськым 1981 людий, языком бесідованя з родинов и цімборами — 2382 людий, при тому ид русинам ся уднесли 5162 жытелі Мадярщины.[4]
Уд 1990. рокув у Мадярщині йде выданя книг и періодикы по-русинськы (изокрема, у 1993–1999. роках ся выдавала новинка «Русинскый Жывот», уд 2003. року ся выдає журнал «Русинськый Світ/Ruszin világ»)[5], иде радіовысыланя[6][7] на русинському языкови. Русинськый язык ся учить у дакулькох школах.[8] Язык штудує Інститут им. Антонія Годинкы при Вседержавному русинському самосправованю, а до 2013. року ся штудовав на кафедрі украйиністикы и русиністикы Ніредьгазької высшої школы.[9]
На Першому конґресі русинського языка в 1992. році, де ся дорадило за вытвореня окремых літературных стандартув діля держав из компактным поселеньом русинув, делеґація з Мадярщины ся удказала уд вытвореня власної літературної нормы.[10] Гадка за кодифікацію русинського языка у Мадярщині постала вже в 2000. рокы, а сам процес рушив у 2010. роках, коли члены комісії з наукы и школованя при Русинському самосправованю зачали роботу над учебниками діля русинськых ошколашув у Мадярщині.[11][12][9] До кунця 2022. року были выдані перекладові словникы, орфоґрафічный словник, правила писаня и выговорьованя (орфоґрафії и орфоепії).[13][14][15][16] Наконець, у 2023. році была офіційно выголошена кодифікація мадярського варіанта русинського языка.[17]
Кодифікованый русинськый язык Мадярщины ся спирать на діалекты западної части Пудкарпатської Руси, передушыткым ужанські.[9][18] Носителі пудкарпатськых говорув чинять булшину днешньої русинськоязычної спулности в Мадярщині. Діалект села Комловшка стойить ближе ид діалектам русинського языка у Словакії, а діалект села Мучонь — русинському языкови Бачкы и Сріма.[9][19] Ушыткі русинські діалекты в Мадярщині позначені силным уплывом мадярського языка, майнавперед на уровню лексикы.[20]
Ареал и чиселность
[едітовати | едітовати жрідло]Ареал русинського языка в Мадярщині тото сівер и восток державы: жупы Боршод-Абов-Земплин, Саболч-Сатмар-Береґ, Пешт и столиця Будапешт.[21] Русинськоязычну спулность Мадярщины складають давні жытелі в селах Комловшка и Мучонь и нові жытелі, што ся переселили до Мадярщины из Закарпатської области Украйины (з Ужгорода, Мукачова, Хуста и т.д.). Тоты послідні говорять на восточных русинськых діалектах и чинять булшину носителюв русинського языка в Мадярщині.[22]
Позад народочисленя у Мадярщині з 1930. року русинськый язык назвали материнськым 996 людий. По Другуй світовуй войні статистичні дані за русинськый язык и народность не подавали ся — так ся стало и по народочисленю з 1990. року. Першый раз у сучаснуй Мадярщині русинув и русинськый язык пораховали при народочисленю в 2001. році, дале в 2011. и 2022. роках:
| рук народочисленя | материнськый язык | язык бесідованя з родинов и цімборами | народность |
|---|---|---|---|
| 1930[23] | 996 | — | — |
| 2001[4] | 1113 | 1068 | 1098 |
| 2011[4] | 999 | 1131 | 3332 |
| 2022[4] | 1981 | 2382 | 5162 |
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ 1993. évi LXXVII. törvény a nemzeti és etnikai kisebbségek jogairól. Nemzeti Jogszabálytár. Архівна копія з оріґінала зроблена 20.06.2025. https://web.archive.org/web/20250620211416/https://njt.hu/jogszabaly/1993-77-00-00. [перевірено 09.08.2025].
- ↑ 35/1995. (IV. 7.) OGY határozat a Regionális vagy Kisebbségi Nyelvek Európai Kartájának megerősítéséről és a Magyar Köztársaság 2. Cikk 2. pontja szerinti kötelezettségvállalásairól. Nemzeti Jogszabálytár. Архівна копія з оріґінала зроблена 11.09.2024. https://web.archive.org/web/20240911024220/https://njt.hu/jogszabaly/1995-35-30-41. [перевірено 09.08.2025].
- ↑ Initial Periodical Report presented to the Secretary General of the Council of Europe in accordance with Article 15 of the Charter. Council of Europe. 07.09.1999. https://rm.coe.int/CoERMPublicCommonSearchServices/DisplayDCTMContent?documentId=09000016806c8ddf. [перевірено 09.08.2025].
- ↑ 4,0 4,1 4,2 4,3 Népszámlálási adatbázis. A népessés nemzetiségi jellemzői vármegyénként, településtípusonként. Központi Statisztikai Hivatal. Архівна копія з оріґінала зроблена 09.08.2025. https://archive.ph/fPxN9. [перевірено 09.08.2025].
- ↑ Леньо, 2013, с. 666—668.
- ↑ Ruszin nemzetiségi műsor. MédiaKlikk. https://mediaklikk.hu/musor/ruszin-nemzetisegi-musor/. [перевірено 09.08.2025].
- ↑ Дуличенко, 2014, с. 115.
- ↑ Government of Hungary (28.02.2024). Eighth Periodic Report on the implementation of the commitments undertaken by ratifying the European Charter for Regional or Minority Languages. Council of Europe. https://rm.coe.int/hungary-pr8-en/1680aeb172. [перевірено 09.08.2025].
- ↑ 9,0 9,1 9,2 9,3 Каріна Муляр (07.03.2020). Михаіл Капраль: «Моя русиністiка начала ся в році 1997 у фебруарі». Лем.fm. Архівна копія з оріґінала зроблена 2020-12-02. https://archive.today/20201202055832/https://www.lem.fm/mikhail-kapral-moya-rusinistika-nacha/. [перевірено 09.08.2025].
- ↑ Маґочій, 2018, с. 55—56.
- ↑ Капраль, 2015, с. 90, 95—96.
- ↑ Капраль, 2019, с. 176—179.
- ↑ Капраль, 2017.
- ↑ Giricz et al., 2018.
- ↑ Ґіріц и кол., 2018.
- ↑ Капраль, 2021.
- ↑ Петро Медвідь (12.11.2023). Русины святочно выголосили кодіфікацію русиньского языка в Будапешті. Лем.fm. Архівна копія з оріґінала зроблена 30.03.2025. https://web.archive.org/web/20250330172459/https://www.lem.fm/rusiny-svyatochno-vyholosili-kodifikatsiyu-rusinskoho-yazyka-v-budapeshti/. [перевірено 09.08.2025].
- ↑ Капраль, 2021, с. 23—24.
- ↑ Бенедек, 2004, с. 263.
- ↑ Ванько, 2004, с. 83.
- ↑ Népszámlálási adatbázis. A népessés nemzetiségi jellemzői vármegyénként, településtípusonként. Központi Statisztikai Hivatal. Архівна копія з оріґінала зроблена 09.08.2025. https://archive.ph/8pSAJ. [перевірено 09.08.2025].
- ↑ Капраль, 2019.
- ↑ Population census 2011. Data. National data. 1. Retrospective data 1.1. Number and characteristics of the population 1.1.1. Population number, population density 1.1.6. Nationality, mother tongue. 1.1.6.1. Population by mother tongue, nationality and sex. Központi Statisztikai Hivatal. Архівна копія з оріґінала зроблена 22.10.2014. https://archive.today/20141022171245/http://www.ksh.hu/nepszamlalas/tables_regional_00?lang=en. [перевірено 09.08.2025].
Література
[едітовати | едітовати жрідло]- Giricz G., Vorinka-Szűcs I., Szkiba I. (szerk.) Magyar-ruszin szótár — Budapest: Croatica Kiadó, 2018. — 351 с. — ISBN 978-615-5615-76-4.
- Ljavinec М. Kultúrny život a edukácia Rusínov v Maďarsku // A. Plišková (ed.) Rusínska kultúra a školstvo po roku 1989 (Zborník vedeckých a vedecko-populárnych príspevkov I.). — Prešov: Prešovská univerzita v Prešove. Ústav rusínskeho jazyka a kultúry, 2008. — С. 244—251. — ISBN 978-80-8068-867-7.
- Бенедек Ґ. Мадярьско // Русиньскый язык / Magocsi P. R. (red. nauk.) — Opole: Uniwersytet Opolski — Instytut Filologii Polskiej, 2004. — С. 263–275. — 482 с. — ISBN 83-86881-38-0.
- Ванько Ю. Класіфікація і головны знакы Карпатьскых Русиньскых діалектів // Русиньскый язык / Magocsi P. R. (red. nauk.) — Opole: Uniwersytet Opolski — Instytut Filologii Polskiej, 2004. — С. 67–84. — 482 с. — ISBN 83-86881-38-0.
- Ґіріц Ґ., Ворінка-Сюч І., Скіба І. (ред.) Ruszin-magyar szótár — Budapest: Croatica Kiadó, 2018. — 517 с. — ISBN 978-615-5615-77-1.
- Дуличенко А. Д. Малые славянские литературные языки. III. Восточнославянские малые литературные языки. IIIа. Карпаторусинский // Языки мира. Славянские языки / А. М. Молдован, С. С. Скорвид, А. А. Кибрик и др. — Москва: Academia, 2005. — С. 610–611. — 656 с. — ISBN 5-87444-216-2.
- Дуличенко А. Д. Письменность и литературные языки Карпатской Руси (XV—XX вв.) — Ужгород: Издательство В. Падяка, 2008. — 908 с. — ISBN 978-966-387-020-5.. Архівна копія з оріґінала зроблена 23.12.2019. http://www.lemko.org/pdf/Dulichenko.pdf
- Дуличенко А. Д. Введение в славянскую филологию — 2-е изд., стер. — Москва: Флинта, 2014. — 720 с. — ISBN 978-5-9765-0321-2.
- Капраль М. Кодіфікація модерного русинського літературного языка в Мадярщинї // А. Плїшкова (гол. ред.) Русиньскый літературный язык на Словакії: 20 років кодіфікації (Зборник рефератів з IV. Міджінародного конґресу русиньского языка). — Пряшів: Пряшівска універзіта в Пряшові, 2015. — С. 90—97. — ISBN 978-80-555-1521-2.
- Капраль М. (ред.) Русинськый ортоґрафічный словарь — Будапешт: Вседержавноє Русинськоє Самосправованя, Русинськый Научный Інстітут имени Антонія Годинкы, 2017. — 222 с. — ISBN 978963-89139-3-7.
- Капраль М. Русинськый язык у Мадярщинї по 1989 рокови // Річник Руской Бурсы. — 2019. — № 15. — С. 171—182.
- Капраль М. (ред.) Зберька правил писаня и выговорёваня про Русинув Мадярщины — Будапешт: Кроатика, 2021. — 209 с. — ISBN 978-615-6014-31-3.
- Леньо П. Становище та перспективи русинського руху в Угорщині // Г. Скрипник (гол. ред.) Українці-русини: етнолінгвістичні та етнокультурні процеси в історичному розвитку. — Київ: НАН України, МАУ, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2013. — С. 653—674. — ISBN 978-966-02-6767-1.
- Маґочій П. Р. Кодіфікачный процес русиньского языка: досягнутя і новы задачі // А. Плїшкова (гол. ред.) 20 років высокошкольской русиністікы на Словакії (Зборник рефератів з меджінародной научной конференції). — Пряшів: Пряшівска універзіта в Пряшові, 2018. — С. 43—66. — ISBN 978-80-555-2081-0.
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Русинский язык в Венгрии на російскій Вікіпедії.