Рис
| Рис | |
|---|---|
| |
| Колося довгого рису, США | |
| Біолоґічна класіфікація | |
| Domain: | Ядернї (Eukaryota) |
| царьство: | Plantae |
| Division: | Вышнї ростины (Streptophyta) |
| Superclass: | Покрытонасїнї (Magnoliophyta) |
| клас: | Єднодїложнї (Liliopsida) |
| ряд: | Тонконогоцвітї (Poales) |
| родина: | Зернатї (Poaceae) |
| Tribe: | Рисові (Oryzeae) |
| род: | Рис (Oryza) |
Рис авадь рíжа — култівована ростина вадь ґрупа култівованых ростин, що звычаём замыкат в собі два виды роду рис: рис азійськый (Oryza sativa) і рис африканськый (Oryza glaberrima). Вирощує ся збільша у тропіках і субтропіках, особливо Южної, Юговыходної тай Восточної Азії, де є основным продуктом годованя.
Дакілько файтовых видїв тоже вирощуют ся чоловіком і май знаємі під назвов «дикый рис», сисї виды обгортают даякых инакых представитилїв як файты Oryza[1], так і файт Zizania тай Zizaniopsis[2].
Опис ростины
[едітовати | едітовати жрідло]
Ходь усї виды рису култівуют ся плыном єдного сезону, се многорочнї ростины, годнї жити дакілько сезонів позад свого коренивища, кідь не удїє ся заморожованя ґрунту[3].
При пророщованёви насїня, централноє стебло першый раз обявляє ся під водов авадь у вогкому ґрунтови. У плынутї дакількох днїв послїдь пророщованя корневища авадь відбочок пагонїв від пучків. Число такых креневищ мінят ся подля збитости ростин тай их різноти. Лем бокові пагоны від першых пророщеных ростин годнї дати урожай[3].
Высота стебла варірує ся від 50 см до 1,8 м, даколи даже більше, з довгыми стройными листками 50-100 см у довжину і 2-2,5 см у ширину. Стебла порожнї межи узлами. Майбільш высокі сорты часто падают авадь хылят ся, позад сёго нижі сорты май поширинї[4].
Колос похожый на колос вівса, айбо май компактный. Колос звычаём має довжину від 10 до 25 см, із голузами, що ростут окремо авадь у кытицях. Кажда голузка має дакілько колосїв другого ряда — каждый із єднов чічков. Колося раз розростає ся в оболонї, яка розкрыват ся приблизно за 75 — 80 днїв послїдь сїяня в ранных сортах і від 125 до 130 днїв у піздных. Період від появеня колоса до повного дозріваня насїня є приблизно 35 днїв[5].
Оплодненя май часто дїє ся позад самооплодненя авадь, як і в другых зернатых, через вітер[6]. Чічка риса складує ся з двох малых нижных чічковых лусок, які почасти покривают насїня, що розростає. Підцвіткові листкы — нижнї тай вирьхнї чічкові лускы, в іх межах розміщают ся тычинки і стовпик — полові орґаны чічкы. Як і в переважного числа різнотей вівса і ярьця, чічкові лускы прикапчанї до насїня, що розростає ся. Насїня — зерно 5-12 мм у довжину і 2-3 мм у ширину. Прикапчанї до насїня чічкові лускы составляют лушпиня риса[7].
Хемічный состав
[едітовати | едітовати жрідло]Обсяг крохмаля в зернах 89 %.[8]
Култівованя
[едітовати | едітовати жрідло]Історично были здомашненї два виды рису, азійськый рис (O. sativa) і африканськый рис (O. glaberrima). Май поширеный азійськый рис у свою очирідь складає ся з двох підвидів авадь підфайт: куртоземного японського риса (O. sativa subsp. japonica) тай індійського риса (O. sativa subsp. indica, тіповым взором є довгозерный рис «басматі»)[9]. Даякі авторы щи выдїляли третый підвид, тепложадный яванськый рис (javonica), айбо типирь він розникує ся як тепложадна підфайта японського риса[10].
Хоснованя в їдї
[едітовати | едітовати жрідло]Є много підфайт риса для всякых цїлий, айбо головноє подїлиня є межи довго-, середно-тай куртозернистым рисом. Зерна довгозернистого риса (з высокым обсягом амілозы), як правило, лишают ся невідмінными послїдь вариня[11]; середнозернистого риса (з высокым обсягом амілопектину) стают май липкыми. Середнозернистый рис хоснує ся для солодкых страв.
З риса мож ищи зварити ріскашу (congee, fawrclaab, okayu, Xifan, jook), додавши більше воды, ги звычаём[12].
Спотребованя
[едітовати | едітовати жрідло]| Спотребованя рису за державами — 2003/2004 (млн т)[13] | |
|---|---|
 Кітай
|
135.0 |
| Індія | 85.3 |
| Індонезія | 37.0 |
| Банґладеш | 26.4 |
 Вєтнам
|
17.7 |
| Тайланд | 10.2 |
| Мянма | 10.2 |
| Філіпіны | 9.7 |
| Японія | 8.7 |
| Бразілія | 8.1 |
| Южна Корея | 5.0 |
 США
|
3.9 |
| Еґіпет | 3.3 |
| Іран | 3.1 |
| Сїверна Корея | 1.6 |
 Тайван
|
1.2 |
 ЮАР
|
0.7 |
| Джерело: United States Department of Agriculture Архівовано {{{2}}}. | |
Зазначкы
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Phylogeography of Asian wild rice, Oryza rufipogon, reveals multiple independent domestications of cultivated rice, Oryza sativa (по анґл.)
- ↑ Wild and wilder (по анґл.)
- ↑ 3,0 3,1 Temperature Effect on Rhizome Development in Perennial rice (по анґл.)
- ↑ Crop Guide: Rice Cultivation (по анґл.)
- ↑ Rice (по анґл.)
- ↑ Pollination in Rice Production (по анґл.)
- ↑ Root Foraging Performance and Life-History Traits (по анґл.)
- ↑ Artikel Starch und Starch, Composition. In: Hans Zoebelein (Hrsg.): Dictionary of Renewable Ressources. 2. Auflage, Wiley-VCH, Weinheim und New York 1996; Seiten 265—266, 267. ISBN 3-527-30114-3.
- ↑ Daniel Zohary and Maria Hopf (2000). Domestication of plants in the Old World (вид. 3rd). Oxford University Press.
- ↑ Glaszmann JC, Arraudeau M (1986). Rice plant type variation: ‘Japonica-Javanica’ relationships. Rice Genet Newsl. 3: 41—43.
- ↑ Guide To Long-Grain Rice Varieties (по анґл.)
- ↑ HOW TO MAKE BASIC ASIAN RICE PORRIDGE (CONGEE) (анґл.)
- ↑ Nationmaster.com. Agriculture Statistics > Grains > Rice consumption (most recent) by country. Архівна копія з оріґінала зроблена 2013-06-25. https://www.webcitation.org/6HeLMXmBn?url=http://www.nationmaster.com/graph/agr_gra_ric_con-agriculture-grains-rice-consumption. [перевірено 2008-04-24]