Кийзликы

Кийзликы
	; Кийзликы
Реґіон	Централна, восточна и сіверна Европа
Головні інґредієнты	Крумплі, мука, яйця, олуй
Назывкы по русинськы	кийзликы, кремзликы, ґуґлі, ресельованикы, ріпляникы

Ки́йзликы, кре́мзликы, ґу́ґлі, ресел(ь)о́ваникы, рі́пляникы тото їдіня из реселованых крумплюв, часто переколоченых из яйцьом авадь крохмалом про зязку, и жареных у олойови на палачінтоши. Елемент многых европськых кухонь; екзістує повно варіацій и назывок.

У вшылиякых културах

Кийзликы сут у многых европськых кухнях, у тум числі:

русинськуй (кийзликы, кремзликы, ґуґлі, ресельованикы, ріпляникы);
чеськуй (чес. bramborák, cmunda, vošouch);
словацькуй (словен. zemiakové placky);
мадярськуй (мад. tócsni, bandurák, bere, beré, berhe, bramborák, cicedli, cicege, ekcer, enge-menge, gaspi, görhöny, hadi rántotta, harula, huláble, kugli, kremzli, krumplibaba, krumplimálé, krumpliprósza, lapcsánka, lapotya, lapotyka, lapsi, lepcsánka, lepkepotyi, mackó, macok, matutka, nyist, picskedli, plácki, prósza, ragujla, recsege, rösztike, siligó, taccs, toksa, tócsi);
польськуй (пол. placki ziemniaczane);
румынськуй (рум. tocini, tocinei);
украйинськуй (укр. деруни, драники, драніки, картопляники, пляцки, тертюхи, терчаники);
білоруськуй (білорус. дранікі);
російськуй (рос. драники);
німецькуй и австрійськуй (нїм. Kartoffelpuffer, Reibekuchen, Reiberdatschi, Erdäpfelpuffer, Erdäpfellaibchen);
нідерландськуй (нід. aardappelpannenkoek, reifkoeken, reifjes);
луксембурськуй (лукс. Gromperekichelcher);
жыдувськуй (їд. לאַטקע latka/latkes,^[1] гебр. לביבה levivah, у мн. числі לביבות levivot);
латвійськуй (лот. kartupeļu pankūkas);
литовськуй (літ. bulviniai blynai);
болґарськуй (булг. пататник, патетник);
ірландськуй (ір. bacstaí, анґл. boxty);
таліянськуй (італ. frittelle di patate);
и многых другых, котрі тоже ріхтувут похожоє їдіня.

У Іспанії кийзликы ся кличут ісп. tortillitas de patatas; Мексиці у поєдных реґіонах — tortitas de papa вадь camaron. Сут реґіоны Мексикы, де такоє їдіня ся чинит у говіня вадь по пятницях.

У Німещині місні кийзликы ся їдят ги соленый ґарнір авадь солодкый десерт из яблычнов мачанков^[2] авадь яфинами, цукром и корицьов; они ся часто їдят на базарах и фестивалях у май студену погоду.

У Швайцови ся їст варіація без яйця тай мукы, котра ся кличе нїм. rösti; у Споєных штатах Америкы ріхтувут гешбравны (анґл. hash brown), тоже без яєць и мукы. У таліянськуй Таранті ся їдят італ. frittelle di patate alla tarantina, чинені з крумплюв, соли тай твердого сыра canestrato pugliese из вувцьового и кузлячого молока.

Чеськый bramborák

Польські placki ziemniaczane

Шведські raggmunkar, potatisplättar, rårakor тай potatisbullar

У Швеції сут чотыри місні верзії кийзликув:

Raggmunkar: у кісто на палачінты из пшеничної мукы, молока тай яйця ся реселувут сырі крумплі; они ся жарят у маслі тай узиравут ги палачінты.^[3]
Potatisplättar: так само, айбо крумплі ся варят перед реселованьом.^[4]
Rårakor: варіант, котрый май подабат на гешбравны тай rösti, т. є. реселовані сырі крумплі ся формувут у палачінты и жарят ся у маслі без кіста. Їх знавут подавати из сметанов, черленов цибульов тай икров Kalix Löjrom.^[5]
Potatisbullar: грубі палачінтовидні шайбы из топтаных крумплюв и яєць, котрі ся друблят на крыхты тай жарят ся у маслі. У Швеції ся знавут продавати у бовтах готовыми.^[6]