Републіка Адигея

Адыґея (або Республіка Адыґея) — субєкт Российской Федероції, республіка у єй составі. Входить у состав Южного федералного округа. Головне містом — город Майкоп.

Адыґея є анклявом: єй терїторія є окружена терїторійов Краснодарского края.

Была заснована 27. юлія 1922 року як Черкеська (Адыґейська) автономна область. 23. марта 1992 року было принято днешне названя.

Державны языкы: адыґейськый и руськый.

Клімат

Клімат є помірно теплый и мягкый. На формованя клімата великый вплыв має характер атмосферной ціркулації. Важнов кліматічнов характерістіков є продовжітелность сонячного сіяня. Обще по республіцї є од 200 до 250 ясных днїв у роцї.

Характер клімата є великым дїлом опредїленый близкостьов незамерзаючого Чорного моря, шыротёв місцевости, вышков и розподілїням гірськых хребтів Сїверо-Западного Кавказу. Чорне море є добрый «акумулатор» тепла. Кавказькы горы затримують вогкы вітры и способлюють достаточну влагу у весняно-лїтнїй період. Зато опадів у Адиґеї выпадає удвої веце, чим наприклад у сїверній степовій зоні Краснодарського края. Кілько днїв з опадами за рок быває 115–150. Теплых днїв у роцї 200–210.

Выпадіня опадів по терїторії республікы є нерівномірне, особлїво у предгірно-гірскій зоні. Обще кілько опадів ся звышує з вышков. Найвекше середнёрочне кілько опадів (2744 міліметрів) было зареґістровано на Бїлорїченьскім перевалі.

Швидкість вітра на терїторії є одвідно невелика. Характернов особлївостю є наявность гірсько-долинных вітрів.

Наперек невеличкій продовжітелности Адиґеї із сївера на юг, клімат республікы ся одрізняє великым розмаітством. У сїверній равнинній части клімат є помірно-контіненталный, у предгірній — теплый, вогкый, a у южній части — студеный клімат высокогірїв.

Зима у республіцї є малосніжна, помірно-студена, мягка. В середнїм, зима начинає ся у першій половині децембра. Найхолоднїшым зимным мїсяцём є януар. Єго середня температура ся колише од мінус 2 градусів у равнинній части до мінус 4,4 градуса у предгорях. Абсолютный мінімум може досягати мінус 30 до мінус 35 градусів.

Вышка снїгового покрыва на равнинній части є невелика: 6–10 сантіметрів, у гірській ся колише од 50 сантіметрів до 2–5 метрів. Максімална вышка снїга (6,1 метрів) была зареґістрована у гірській ґрупі Фішта.

Весна на равнинї настає рано (на концї фебруара — першій декадї марца), a у горах на вышцї 2000 метрів — на концї марца и пізнїше.

Лїто у Адиґеї продовжує ся у середнїм 140–150 днїв. Середня місячна температура воздуха у найтеплїшім мїсяцї рока: юлії чінить на равнинї плюс 23,2 градуса. Лїтнї опады носять переважно ливнёвый характер.

Осїнь на равнинній Адиґеї настає на концї септембра — зачатку октобра. Зачаток осени ся характерізує постійно теплою, сухов и сонячнов погодов («бабскє лїто»).