Рені

Рені
	Рені
Герб Рені	Прапор Рені
Основны інформації
	45°27'14,501"N, 28°16'50,401"E
Країна	Україна
Админединка	Ренійська міська громада (територіальна громада)
Админцентр для	Ренійська міська громада
Жытелїв	17 736 (1 януар 2022)
Розлога	393,33 Квадратный кілометер
Поштовы індексы	68800
Часова зона	UTC+2:00, UTC+3:00, Східноєвропейський час
Надморьска вышка	285 метер
Містьскый уряд
Вебова сторінка	https://reni.od.ua/
	Медіа у Вікіскладї OSM:7670972;

Рені́ (укр. Рені, рос. Рени, рум. Reni) — варош у Измаїльскому районови, Одеськой области, Украйины. У варошови є пункт контроля украйино-молдавськой граници Рені–Джурджулешті.

Ґеоґрафія

Рені є на лівому берегови Дунаю у 3 км уд гырловины Прута, и є майдалекым варошом уд областного центра. До облцентра близко 310 км, а до райцентра 69 км и проходить автопутём E87.

Клімат

Варош находить ся у межох студеного семіаридного (степового) клімата.

Історія

Стародавня історія

Рені принадлежить до числа древньых поселень на берегови Дуная. Найдено на ёго території археолоґічны памняткы принадлежать до четвертого стороча до нашой еры. Идучи у западному напрямови, люди сотворили раз поселеня пиля озера Ялпуг, потӯм досягли рікы Прут, основавши недалеко уд ёго пада у Дунай нынішньый варош Рені, якый пройшов період давнёгрецькой колонізації. У другому сторочови нашой еры сюды прийшли римляне. У нижнёму току Дунаю они основали коіпости, што служили плацдармом на розшыріня свойых границь.^{[жрідло?]}

За історію назвы вароша Рені ниє єдиной думкы сереґ історикӯв и краёзнавцю̄в. Велика часть из них є сторонниками славяньского происхождіня топоніма Рені. Друга сторона додержує ся латыньского происхождіня сёго слова.^{[жрідло?]}

У даный час є основна гіпотеза за происхождіня назвы вароша — славяньска: рень — пристань. Но, є и иншака верзія — романьска. Історикы думавуть, што нынішня назва вароша иде уд романьского слова arena (арена), якоє пак генуезько-венецькі купці перечинили на свӯй лад у Рені. Оно значить піщаноє місто, удобноє на стоянку суден, то є — порт, гавань. А из II стороча до нашой еры и аж до 271 року — III стороча ужек новой еры ися територія входила у состав Римськой имперії — провінції Нижня Мезія. Ґето-дакы, што жили туй, за сись час забыли свӯй рӯдный язык (племени Децебала), и асиміловали ся у латыньскый. Того при основанёви поселеня, ищи до приходу сюды славян, а иппен на лівому берегови Дуная ниже типирішнёго порта, ёму была дана назва RENIE, што латынёв означать пісок. Сёї верыії додержувуть ся и краёзнавці Валерій Кожокару, Ярослав Козырь и изслідователь из Кишинёва Віталій Пастух-Коболтяну. Пастух-Коболтянц у 2008 році найшов у єдному из архівӯв Кишинёва ищи єдну назву Рені часӯв юетто-дакӯв — Тамасидава. Найти товмаченя сёго слова тяжко, бо язык ґетто-дакӯв давно забытый, не мала письма и є мертвыв. Но изнамо, ож кӯнчаня «дава» мать значеня «варош», «селище». Заперечіня сёї верзії є два независно єден уд єдного записы "Tamarovo, Erien oder Ren" тай "TAMASIDAVA" у періодичному выжанёви "Reales Staats-Zeitungs und Conversations-Lexicon" за 1744 рӯк, и иппен положіня позначеня "Tamasidava" на карті "Dacia rvm , moesia rvm qve, vetvs descriptio" за 1595 рӯк, якоє не удповідать положінёви вароша Рені на типирішню̄в карті.^[2]

Знамый римськый ґеоґраф Касторій твердив, ож на зачаткови IV сторлча на берегови Дуная оселили ся выходны славяне. За исе писав и руськый літописець Нестор, автор «Повісти временных літ». У тот же час миже Южным Бугом и Дунаём жили славяньскі племена — тыверці тай уличі.^{[жрідло?]}

Пӯсля розпада Римськой имперії варош войшов у склад Візантії.^{[жрідло?]}

Серидні вікы (IV—XII)

Выходны славяне стали селити ся на берегови Дуная на зачаткови IV стороча. У X—XII сторочах Рені входив у склад Киёвськой Руси, а потому Ґалицько-Волыньского княжества и, пак, Княжества Молдавського. Варош первый раз ся споминать у 1548 році.^[3]

Османьска имперія (1621—1821)

Варош быв завоёваный османами, які дали му назву Томарово. Ися назва до ныні изнама жытелям містных сел вароськой громады.^{[жрідло?]}

Молдавськоє Княжество (1821—1862)

У сись період Рені быв у составови Молдовського княжества.^{[жрідло?]}

Румыния (1862—1877)

Из припоєням Молдавського княжества до Румыниї варош став частёв румыньской державы.^{[жрідло?]}

Російська імперія (1877—1917)

У сись період Рені входив у склад Російськой имперії (Бессарабська ґубернія). Обывательство Придунавля значно уросло за рахунок козакӯв, які хлынули сюды пӯсля знищіня у 1775 Запорозькой Січі. 1915 року у Рені прибыв из візитом царь Микула II.^{[жрідло?]}

Румыния (1918—1940)

Из розпадом Російськой имперії въедно из всьыв Бесарабіёв Рені перейшов пуд румыньску юрисдикцію. Из 1925 до 1938 року варош входив у Измаїльськый жудец, а у 1938—1940 роках было у составови цинута Дунеря. У 1937 році обывательство Рені становило 12,761 особ. 1932 року быв утвержденый румыньскый герб вароша.^[4]

Украйиньска ССР (1940—1991)

Рені войшов у склад Советьского Союза. Період бурного розвитя вароша. Морьскый порт Рені став мпйвеликым транспортным узлом. Из провінційного варощика Рені став индустріалным районным центром, што динамічно розвивать ся. У рунянёви из румыньскым періодом обывательство вароша уросло бӯлш ге удвычи.^[5]

1963—1970 роках Рені принадлежав ид варошам областного пудпорядкованя^[6].

Украйина (из 1991)

У 2018 році было капітално поремонтовано дорогу Одеса-Рені
Морськый порт. Централный вход
Портові краны
Портові краны
Портовы ємности

У марцови 2000 року Верховна Рада Украйины приняла Закон «За спеціалну економічну зону „Рені“».^[7]

Знамі Родаци

Власов Володимир Володимирович (1998—2023) — старшый сержант Вооруженых сил Украйины, участник російсько-украйиньской во̄йны.
Капланьскый Рудолф Илліч — украйиньскый и молдавськый естрадный спӯвак и скрипаль, соліста джаз-оркестра «Букурія».
Йосл Лернер — жидӯвськый поет (ідіш).
Доватур Аристид Иванович — советьскый історик, антикознавиць.
Огородніков Віталій Антонович — украйиньскый ученый, унаходник, доктор технічных наук, професор, завідовач кафедры опору матеріалӯв тай прикладной механікы Вінницького націоналного технічного універзитета, заслуженый діятель наукы и технікы Украйины, Почестный доктор Донбаськой машиностройной академії, судовый експерт по спеціалности «обставины ДТП».
Полтавськый Сергій Єфремович — общественный діятель. Депутат Верховной Рады УССР. Кавалер ордена Леніна.
Топала Станіслав Костантинович (2003—2022) — матрос Вооруженых Сил Украйины, участник російсько-украйиньской во̄йны, што быв убитый пуд час російського вторжіня у Украйину у 2022 році.
Чаба Катона (Csaba Katona) (1971–) — мадярьскый історик.

Обывательство

У варошови на 2001 рӯк живе 20481 чилядник, из них:^[8]

Народ	Процент
украйинці	32,24%
молдаване	29,51%
русы	26,92%
болгары	4,87%
ґаґаузы	3,55%
білорусы	0,72%
армяне	0,15%
полякы	0,14%
ґрузины	0,13%
жиды	0,12%
инні/не указали	1,65%