Ратувці

село України Ратувці

48°31'16"N, 22°15'59"E Держава Україна Админединка Ужгородьскый район, Ужгородьскый район, Сюртівська сільська громада • Закарпатьска область Часова зона UTC+2:00 Почтовый индекс 89433

Ра́тувці, Ра́товці вадь Рат (укр. Ратівці, мад. Rát, чеськ. и словен. Rátovce) є село в Сюртувськуй територіалнуй громаді, Ужгородськый район, Закарпатська область, Украйина.

Історія

Першый спомин ся датує 1284. роком, дарованьом мадярськым корольом Ратовець уєдно з трьома другыма селами в комітаті Унґ шляхтичу Якубови, сынови Ґреґора з Паньока. Писемні жерела подавут дакулко варіантув назвы села: Rat, Rath, Raad. Археолоґічні зглядованя, што ся проводили на околици села, засвідчили сліды дакулкох епох — раннього тай пузнього желізного вікув першої половкы І. тис. н. е., давньых славян раннього Середнього віку.

У 1955. році доцент історичного факултета Ужгородського державного універзитета (ныні Ужгородськый націоналный університет) Федор Потушняк найшов пять темных печетлув на груникови Ґороґдомб на южнуй околици села, які спознав як міста давньых жытел. Тоты бываня были подобы пувземлянкы. У заповненю жытел ся найшли остаткы обгорілого дерева, угля, маржинськоє кустя, кераміка. Изглядательови ся дало прослідити план жытловых поміщень и закономірность у їх положеню. Поміщеня лягли у єден шор на краю округлого мыса, а центер поселеня не быв забудованый — припущат ся, ож ся хосновав на загон маргы.

У Ратувцях Потушняк найшов ищи й сліды давньославянського поселеня, дослідив два обєкты, котрі вызначив як жытла. Оба мали план овалної формы из слідами огнищ. Ф. Потушняк датовав поселеня ІХ–ХІ. ст.

У 1973. році ужгородська ґрупа Інститута археолоґії АН УССР пуд керовництвом С. Пеняка провела спасателні розкопкы в зоні меліоративных робут колгоза „Борець“. Поселеня ся находило в міряжи Човкашмезев, за 20 м уд желізниці Ужгород – Чоп, и занимало площу 3–3.5 га, у нюм ся найшли чотыри ґаздувсько-бытові обєкты: дві жытла латенської културы (ІІ–І. ст. до н. е.) тай два гончарні пецы пузньої римської добы. Бываня были пувземлянками неправилної за формов трапеції из завкругленыма углами и площадков при вході; гріли ся удкрытыма й заглубленыма огнищами. У них была зафіксована кераміка, біконічноє пряслице, справленоє на гончарському крузі.

У 1978. році експедиція УжДУ пуд керовництвом В. Котигорошка выявила середньовічноє поселеня за 0.3 км на югозапад уд дорогы Ратувці–Малі Ґеювці, в міряжи Кішнілош.

У 1983. році ужгородська ґрупа Інститута археолоґії АН УССР выявила поселеня першої половкы I. тис. н. е. на сіверозападнуй околици Ратовець, на трасі ґазопровода Уренґой-Помары-Ужгород. Изглядателі удкрыли чотыри жытла, пять пецув, сім ґаздувськых ям. Подля німецького научника Й. Геннінґа, такі пецы походили з Дакії, де їх уд античности хосновали грецькі переселенці.

У 1986. році Закарпатська експедиція Інститута соціалных наук АН УССР (ныні Інститут украйинознавства им. И. Крипякевича НАН Украйины) пуд керовництвом С. Пеняка продовжила розкопкы на околици Ратувцюв позад будованя нової голузкы ґазопровода „Проґрес“. На поселеню зглядали 16 обєктув, датованых IV–V. ст. н. е.

Жерела

• Пеняк, С. І. (1980). Ранньослов’янське і давньоруське населення Закарпаття VI–XIII cт.. Київ: Наукова думка. 180 с.. 
• Пеняк, С.; Пеняк, П. (2013). Археологія Закарпаття: історія дослідження. Ужгород: Краєвиди Карпат. 256 с.. 
• Пеняк, П.; Кочан, В. (2020). Історико-археологічні нариси села Ратівці. Ужгород: ФОП Данило С.І.. 112 с.. 
• Пеняк, Павло (2025). Село з дописемнов історійов. Отцюзнина №4 (16) 2024. Ужгород: РІК-У. бб. 6–8. https://otcuznyna.com/selo-z-dopysemnov-istorijov/. 
• Потушняк, Ф. М. (1955). Звіт про археологічну розвідку 1955 року в Ужгородському районі. Ужгород: Фонди Закарпатського краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького. pp. 5. 
• Потушняк, Ф. М. (1958). Археологічні знахідки бронзового та залізного віку на Закарпатті. Ужгород: УжДУ. 143 с. + LXXV табл..