Пылзень

Плзень
Застава	Герб
Держава	Чехия
Край	Плзеньскый
Район	Плзень-город
Магистрат	Magistrát města Plzně; náměstí Republiky 1; 306 32 Plzeň
Координаты	49°44′51″ с. ш. 13°22′39″ в. д. / 49.7475° с. ш. 13.3775° в. д. (G) (O) (Я)
Розлога	137,65 км²
Надморска вышка	293–452 м
Обывательство	175 219 особ (2021)
Часова зона	UTC+1, влѣтѣ UTC+2
Телефонный код	+420 37
Поштовый индекс	301 00 – 326 00
LAU	CZ0323 554791
Официалный сайт	[1] чеш.англ.
	Плзень

Пы́лзень вадь Плзень (чес. Plzeň, нїм. Pilsen) тото четвертый майвеликый варош у Чеськуй республіці по Празі, Бырну и Остраві, адміністративный центер Пылзенського краю. Читавый научный и културный центер державы.^[2]^[3]^:458

Історія

Середні вікы

Перша писана спомина за пылзенськый замок датована 976. роком; у 1295 Вацлав II. заклав коло нього варош Новый Пылзень — на противагу старому поселеньови, котроє удтовды стало ся кликати Старый Пылзенець (чес. Starý Plzenec). З часом варош ся яв кликати просто Пылзень. Ун ся скоро розрус до важного торгового пункта на пути з Богемії в Нуремберґ и Реґенсбурґ. Першый писаный споминок за варіня пива у Пылзню ся датує 1307. роком. У 14. сторочови варош мав дас 3,000 бывателюв и площу 20 гектарув, што го чинило третьым майвеликым варошом у Богемії попри Прагу тай Кутну Гору.^[4]

Бігом гуситськых воєн Пылзень быв центром католицького опору против гуситув: Прокоп Великый трираз неуспішно го пробовав обложити; Пылзень ся быв прикапчав ид лізі католицькых шляхтичув против короля Їржія из Подєбрад. У 1470–1480. роках варош мав першый у Богемії печатный прес. У 1476 у Пылзньови была напечатана перша у Богемії печатна книга Statuta авторства Арношта з Пардубіць.^[4]

17. стороча

Імператор Рудолф II. засідав у Пылзню уд 1599. по 1600. рук. Бігом Тридцятьручної войны у 1618 варош быв занятый мансфелдськым ґрофом Петером Ернстом по Облозі Пылзня, и быв удвойованый імперськым войськом онь у 1621. Албрехт фон Валленштайн мав Пылзень за зимову штабквартиру в 1633. році. Ун быв обвиненый у державнуй зраді и стратив пудпору свої армії, позад чого 23. фебруара 1634. року втік гет у Хеб, де го через два дны забили. У послідні рокы варош чим май дале, тым быв у май великуй угрозі з боку Шведської імперії. Ян ван дер Кроон, вароськый командір, у рокы 1645–1649 усилив пылзенські фортифікації. У 1645. тай 1649. роках шведські войська пруйшли варош не атакувучи. Варош и край ся лишили дуже католицькі попри гуситські войны.^[5]

Уд кунця 17. стороча на архітектуру Пылзня вливав бароковый стиль.

19. стороча

У другуй половині 19. стороча Пылзень, уже и на тот момент будучи важным торговым центром Богемії, яв ся скорым темпом індустріалізовати. У 1869. році Еміл Шкода заклав Škoda, котра пак стала майважнов інжінірнов компанійов у крайині и критичным постачалником зброї про австро-мадярську армію. До 1917. року Škoda нанимала бульш як 30,000 робутникув.

По 1898. рокови другым майчитавым робочым містом вароша став цуґовый завод, на котрому робило дас 2,000 чоловік: тото быв майвеликый завод на ремонт штрекы у вшыткуй Австро-Мадярщині. Межи 1861 и 1877 была завершена пылзенська желізнична чеперушка, и у 1899. році ся пустила перша трамвайна линія у вароши. Індустріалізація привела ид ростови місного чеського бывательства; по 1868. рокови быв убратый першый чеськый мер.

Друга світова война

По Мінхенськуй догоді 1938. року и тому, як вытвореня Зудетенланда змістило гатары Націштської Німещины ближе ид Пылзньови, варош став прифронтовым. Уд 1939. по 1945. рук, бігом німецької окупації Чехословакії, пылзнювські заводы Škoda мусіли постачати зброю Вермахтови. Націшты держали у вароши ґестапувську тюрьму^[6] тай трудовый лаґерь у Карловому районі.^[7]

За період 17–26. януара 1942. року бульшину жыдувського населеня вароша, бульш як 2,000 чоловік, націшты депортовали у концентрачный лаґерь Терезін (Терезієнштадт).

У апрільови 1945, пуд конець Другої світової войны, Пылзень пережыв майтяжкі за свою історію воздушні атакы. 17. апріля бомбардіры британськых воздушных сил атаковали желізничну шоровалну штацію, обы зрушити воєнну лоґістику німцюв; атака привела д читавым цивілным стратам и обшырну згубу жылых районув. Пару днув по тому, 25. апріля, Восьма воздушна армія США зачала бомбардовалну місію против пылзенськых заводув Škoda. Исі операції значнов міров пошкодили інфраструктуру вароша тай лишили по собі довгочасный слід.^[8]

6. мая 1945. року Пылзень быв услобоженый уд Націштської Німещины 16. танковов дівізійов Третьої армії ґенерала Джорджа Петтона. Кроме того в удвойованьови вароша участвовали дарабы 97. тай 2. піхотных дівізій из пудпоров польської Свєнтокшыської бріґады. Остаток Чехословакії уд німецького контроля услободила совєтська Черлена армія. Дарабы Третьої тай Першої армії ся лишали у Пылзньови до кунця новембра 1945.^[9]

По войні етнічну німецьку меншину вароша укіряли, а їхню власность конфісковали подля пунктув Потсдамського договора.

Комуністична власть

По перевороті 1948. року в Чехословакії уряд зачав валутну реформу в 1953, против чого была габа недоволства, у тому числі Пылзенськоє повстаня. 1. юнія 1953 бульш ги 20,000 чоловік, головно робочі на заводі Škoda, яли протестовати против власти. Протестарі зайшли у вароську хыжу тай поумітовали з оболокув комуністичну символіку, бутор и другі предметы. Протест узвав удповідь уряду, у тум числі демонтаж статуї Томаша Ґарріґа Масарика, першого президента Чехословакії — статуя на днешньый день є вернута на місто.

Архітектура

В центрі Пылзня сут:^[2]

Катедрала сят. Бартоломея из тонкым шпіцом (102 м), майвысокым у Богемії;
францішканськый костьол Дівы Марії;
ренесанчна радниця (1556);
старі міщанські хыжі.

Ґаздувство

Пылзень — економічный центер западної Чехії, котрый продукує дас ⅔ ГДП краю, хоть чинит лиш 30% його населеня.^[10] У Пылзньови сут офісы многых великых корпорацій; майвеликі робочі міста из головными штабкватирами у вароши тай маймало 1,000 робутникув тото:^[11]

Economic entity	Number of employees	Main activity
Університетська клініка Пылзень	5,000–9,999	Медицина
Западочеськый університет у Пылзні	3,000–3,999	Ошколованя
Pilsner Urquell	2,500–2,999	Пивоварня
Škoda Transportation	2,500–2,999	Выроба желізничного транспорта
Реґіоналноє удділеня поліції Пылзенського краю	2,500–2,999	Державна адміністрація
Пылзенська адміністрація	2,000–2,499	Державна адміністрація
Daikin Industries Czech Republic	1,500–1,999	Выроба кондиціонерув воздуха
Autoneum	1,000–1,499	Выроба текстиля про автомобілну індустрію
Doosan Škoda Power	1,000–1,499	Выроба паровых турбін
HP-Pelzer	1,000–1,499	Автомобілна індустрія
JTEKT Czech Republic	1,000–1,499	Автомобілна індустрія
Lasselsberger	1,000–1,499	Выроба керамічної коцкы
Plzeňské městské dopravní podniky	1,000–1,499	Вароськый и меживароськый транспорт
Safran Cabin CZ	1,000–1,499	Выроба обладнаня на літакы
Škoda Electric	1,000–1,499	Выроба електроходувникув

У Пылзньови у 1859. році Еміл Шкода купив быв завод (покладеный перед 10 роками), котрый ся пак розрус у єден из майвеликых европськых індустріалных конґломератув 20. стороча и критичного постачалника зброї про австро-мадярську армію — Škoda (чес. Škodovy závody, нїм. Skodawerke). Завод занимат бульшу часть западного сектора вароша.^[2]

Пивоваріня

Пылзень знамый за місноє пивоваріня — головно за пивоварні Pilsner Urquell (закладена у 1842) тай Gambrinus (закладена у 1869), котрі на днешньый день належат голдінґови Asahi Group.

На честь вароша названый филь лаґера низового бродіня пілзнер (Pilsner), історично розробленый у Пылзньови.^[12] У 1375. році Карел IV. дав пивноє право Добровському монастырю коло Пылзня — тото єдна из майстарых пивоварень, дожывшых до сучасности.^[13]^[14] Многі пивоварні ся розміщовали у пивницях по вшыткому варошови.^[15]^[16]

У 1839. році пылзенські урядникы заклали пивоварню в вароськуй власности, названу Bürger Brauerei („Громадська пивоварня“, ныні Plzeňský Prazdroj),^[2]^[17] куды закликали баварського пивовара Йозефа Ґролла (1813–1887). 5. октовбра 1842. року была зварена перша партія сучасного пілзнера.^[12] Комбінація світлого цвіта уд свіжого солоду, пылзенської мнягкої воды, „благородного“ жатецького хміля и баварського лаґерного процеса у резултаті дала такый пілзнер, якый знаєме теперь; сесе новоє пиво скоро ся розыйшло централнов Европов, и многі другі пивовары пробовали зімітовати пілзнеровый процес.

У 1859. році назывку пілзнер зареєстровали в Палаті комерції и торговли у Пылзньови. У 1898 была зареєстрована торгова марка Pilsner Urquell.