Пуерторіканци
Популация | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Регионы зо значнов популациов | ||||||
|

Пуерторіка́нци (исп. puertorriqueños, borincanos, borinqueños, boricuas)[1] — народ у Латиньскӯв Америці, основноє обывательство оострова Пуерто Ріко. Станом на 2009. рӯк общоє число было 8,5 млн чоловік у тому числі у Пуерто Рікови — около 4,0 млн чоловік, у США — 4,4 млн чоловік. Віра — у основному католицизм. Язык — містный діалект испаньского.
Происхождіня
[едітовати | едітовати жрідло]У XVI. строчови на островови жили индіане таїно. У них было розвито земледільство, рыболовство, охота, гончарьноє діло. У настоящее время основу ядра нации составляют потомкы испаньскых іміґрантӯв (креолы), змішані из корінным обывательством и увезеными из Африкы неґрами-рабами. Согласно ґенетическым изслядованям, пуерториканци мавуть слідувущоє происхождіня: по чоловічым Y-хромосомам европскоє происхождіня мать 70 % популяції, неґритяньскоє 20 % и индіаньскоє 10 %, по жӯньскӯв мітохондріалнӯв ДНК картина принципіално инна (61 % несуть индіаньскі ґены, 26 % африканьскі и леш 13 % европські).[2]
Занятя
[едітовати | едітовати жрідло]У основному народ занятый у сфері обслужіня (36 %). Менше — у промышленности и сільському ґаздӯвствови. Живущі у ЗША пуерторіканци заняті, ге правило, на низкооплачованых роботах.[жрідло?]
Бытовый сохташ
[едітовати | едітовати жрідло]У области родовых удношінь у Пуерто Рікови шырена нуклеарна файта, встрічать ся велика. Шырено и обрядовоє родство — компадрасґо, т. е ужношіня из крестными. Популарны неформалны бракы. Многі файты состоять из єдної матери и дітий уд разных вӯтцю̄в.[жрідло?]
Цуря, ге и на югови ЗША. Замітно розніня — сомбреро.[жрідло?]
Ідіня: позад єдностороннёго розвитя економікы продовольство у основному завозноє. Употріблявуть ся жиры, свинятина, булі, мука, рис, овощі. У трудящых ся у бӯлшӯв мірі у пищу идуть тинґериця, бобы, бананы.[жрідло?]
Култура
[едітовати | едітовати жрідло]Из народных ремесел розвиті різьба по деревови, кераміка, лозярьство, чиніня палацӯв, шапок, кружевноє уробництво, ушивка.[жрідло?]
Из розвлечінь розвиті пісні и танці, широко бытувуть азартні игры, кугутячі бої. У културі змішали ся елементы трёх култур: испаньской, индіаньской и африканьской. Попадавуть ся танці, восходящі ид африканьскым, наприклад, бомба, исполняєма пуд звукы барабана. Прикладом основої націоналної музыкы є старинны мелодії (данса). Из инструментӯв май шырена ґітара. Май яркый композитор — Хуан Морено Кампос (1858–1896).[жрідло?]
Для художественной літературы Пуерто Ріка характерно значителноє розвитя поезії. Хосе Ґотьє Бенітес (1850–1880) и Хосе Х. Паділья (1829–1896) у XIX. сторочах были знамы в усьых испаноязычных крайнах.[жрідло?]
У изобразителному искусстві ка-май древні памнятникы — пещерні розписы индіан, их кераміка и камляні статуеткы. У архітектурі розцвіт припав на колоніалный період, XVI–XVII. стороча. У наш час туй силный вплыв ЗША. У облікови варошӯв сочетавуть ся трущобы и єдноетажні варощикы из стройками банкӯв, отелю̄в, клубӯв, вілл, многоетажных хыжӯв. У XX. строчови ведущу роль у искусствови играть направліня демократичного реалізма, возрождавуть ся націоналні традиції. Ото зъязано ищи и из розвитям туризма.[жрідло?]
Удкликованя
[едітовати | едітовати жрідло]- Народы и релиґії світа, под ред. В. А. Тишкова, М.,1992.
- Латиньска Америка: енциклопедическый справочник, том 2, гл. ред. В. В. Вольскый, М.,1982.