Псалтырь

Свиток из псалмами

Текст псалома 1:1–2 івритом

Тото статя за Книгу псалмув. Не поплетьте з Псавтыря (ритуал).

Кни́га псалму́в (ищи Псалты́рь, Псавты́ря, Псалты́ря ци Савты́ря; уд ст.-ґр. Ψαλμός, Psalmós, гебр. תְּהִלִּים Tehill‎īm, досл. „Хвалы“) є перша книга третьої части Танаха (гебрейської Біблії) „Кетувім“ (гебр. כְּתוּבִים‎ Kǝṯuḇim) и єдна из книг Старого Завіта.

Книга є антолоґійов гебрейськых реліґійных гімнув. У юдейськуй и западнохристиянськуй традиціях Псалтырь ся чинит 150 псалмами, а у восточнум обряді їх є мало булше. Книга псалмув поділена на пять секцій, кажджа з котрых ся кунчат доксолоґійов, гімнов хвалы. Межи филями псалмув сут: гімны вадь пісні хвалы, комуналні тай індивідуалні оплакованя, царські псалмы, псалмы проклятя, комуналні тай індивідуалні подякы, мудрості, паломництва тай другі.

Авторство псалмув ся приписує царю Давыду и другым біблійным особам, наприклад Асафу, сынам Коры, Мойсею и Соломону. Давыдовоє авторство ся не принимат як історичный факт сучасныма зглядователями; держит ся, ож часть псалмув была написана перед угнаньом ізраїлського народа у пустыню, а часть по тому, хоть датованя псалмув вцілови є доста тяжкым. Свиткы Мертвого моря указувут на вто, ож шор и обсяг псалмув 90–150 не были зафіксовані у середині 1. стороча н. е. Изглядателі Септуаґінты (майстарого дожывшого доднесь старогрецького товмачіня), у тому числі Юджин Улріх, писали, ож гебрейськый Псалтырь не быв завершеный до 1. стороча н. е.

Структура

Поділ

Царь Давыд складат псалмы, Парижськый Псалтырь, 10. стороча

Книга псалмув поділена на пять секцій, кажджа з котрых ся кунчат доксолоґійов. Такый поділ, годно быти, учинили при фіналнуй редактурі, обы зімітовати поділ Торы:

• Книга 1 (псалмы 1–41)
• Книга 2 (псалмы 42–72)
• Книга 3 (псалмы 73–89)
• Книга 4 (псалмы 90–106)
• Книга 5 (псалмы 107–150)

Пописы

116 из 150 псалмув мавут окремі пописы; подакотрі ся чинят єдным словом, а другі — довгым коментарьом. Третина из них подабавут на музичні інструкції, наприклад „из струнныма інструментами“. Другі ся удкликавут на филі музичных композицій, наприклад „Псалм“ и „Піснь“ авадь коментувут оказію, котруй псалм є присяченый („Присяченый храму“, „На спомин“ и т. д.). Многі из них сут пудписані именами людий; майбулше (73 псалмы) пудписані „Давыдовыма), и тридцять из них напряму скапчані обсягом из трафунками з жывота царя Давыда. Межи именами щи сут: Асаф (12), сыны Коры (11), Соломон (2), Мойсей (1) тай Етан Езрахіт (1). Септуаґінта, Пешітта (Сирійська Вулґата) и Латинська Вулґата приписувут дакулко псалмув (напр. 111 и 145) Аґею и Захарії. Окрем того, Септуаґінта щи приписує дакулко псалмув (напр. 112 и 135) Езекіелю и Єремії.

Нумерація

Гебрейська (Масоретськый текст)	Грецька (Септуаґінта)
1–8	1–8
9–10	9
11–113	10–112
114–115	113
116	114–115
117–146	116–145
147	146–147
148–150	148–150

Псалмы обычно ся реферувут подля їхнього порядкового числа, айбо нумерація ся розличат у гебрейськум (Масоретськый текст) и грецькум (Септуаґінта) рукописах. Розлука головно у єдному числови. Протестантські товмачіня хоснувут гебрейську нумерацію; што ся кыват другых християнськых традицій:

• Офіціалні католицькі літурґійні тексты, наприклад Римськый місал, хоснувут грецьку нумерацію.
• Сучасні католицькі товмачіня часто хоснувут гебрейську нумерацію, айбо давут зазначками и грецькі еквіваленты.
• Восточні православні и грекокатолицькі товмачіня хоснувут грецьку нумерацію, айбо давут зазначками гебрейські еквіваленты.

Другі псалмы

Септуаґінта обсягує псалом 151; гебрейська його верзія была найдена у свиткови псалмув у Свитках Мертвого моря. Поєдны верзії Пешітты (Біблії, котру хоснувут головно сирійські церьквы) мавут псалмы 152–155. Ищи сут Соломонові псалмы — 18 псалмув жидувського походжіня, котрі ориґінално майскорі были написані івритом, айбо дуйшли до сучасности лиш у виді грецького и сирійського товмачінь.

Русинські традиції

У русинськуй традиції Псавтыря скапчана из єдноименным ритуалом, бігом котрого ся молят и читат ся Книга псалмув.

Ник. щи

• Псавтыря (ритуал)

Жерела

• Berlin, Adele; Brettler, Marc Zvi (2004). Psalms. in Berlin, Adele; Brettler, Marc Zvi; Fishbane, Michael A.. The Jewish Study Bible. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-529751-5. https://books.google.com/books?id=aDuy3p5QvEYC. 
• Bullock, C. Hassell (2004). Encountering the Book of Psalms: A Literary and Theological Introduction. Baker Academic. ISBN 978-0-8010-2795-6. https://books.google.com/books?id=d8DMr2bTQsMC. 
• Hayes, John H. (1998). The Songs of Israel. in McKenzie, Steven L.; Graham, Matt Patrick. The Hebrew Bible Today: An Introduction to Critical Issues. Westminster John Knox Press. ISBN 978-0-664-25652-4. https://books.google.com/books?id=owwhpmIVgSAC&pg=PA153. 
• Kselman, John S. (2007). Psalms. in Coogan, Michael David; Brettler, Marc Zvi; Newsom, Carol Ann. The New Oxford Annotated Bible with the Apocryphal/Deuterocanonical Books. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-528880-3. https://books.google.com/books?id=Nc-i_pQsiW8C&pg=PA775. 
• Mazor, Lea (2011). Book of Psalms. in Berlin, Adele; Grossman, Maxine. The Oxford Dictionary of the Jewish Religion. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-973004-9. https://books.google.com/books?id=hKAaJXvUaUoC&pg=PA589.