Псавтыря (ритуал)

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.

Тото статя за молитовный ритуал. Не поплетьте з Псалтырь.

Псавты́ря, псалты́ря ци савты́ря є молитовный ритуал у християнстві, читаня Книгы псалмув (Псалтыря). Псавтыря ся годна чинити на рожденя, авадь як удпіва́ніє — заупокойноє богослужіня за умершым. У такому случайови псавтыря годна быти скапчана з комашньов — ритуалнов гостинов по опроводі.

Назывка

Терміны „псавтыря“, „псалтыря“, „савтыря“ походят уд назывкы Книгы псалмув, „Псалтырь“, котра у свою очерідь є позычена через старославянськый язык из ґрец. ψαλτήριον psaltírion „книга псалмув“, уд ґрец. ψάλλω psállo „цырмаву (струны); гуду на струнох“. У западнославянські языкы тото слово прийшло через латинськоє тай німецькоє посередництво: давньонімецькоє saltāri пушло уд лат. psaltērium/psaltārium.^[1]

Референції

↑ Етимологічний словник української мови: В 7 т. – Т. 4: Н–П / Ред. кол.: О. С. Мельничук (гол. ред.), В. Т. Коломієць, Т. Б. Лукінова, Г. П. Півторак, В. Г. Скляренко, О. Б. Ткаченко; Укладачі: Р. В. Болдирєв, В. Т. Коломієць, А. П. Критенко, О. С. Мельничук, Г. П. Півторак, А. Д. Пономарів, В. Г. Скляренко, І. А. Стоянов, В. А. Ткаченко, О. Б. Ткаченко, А. М. Шамота. НАН України. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — К.: Наукова думка, 2003. – 657 с.

[1] Етимологічний словник української мови: В 7 т. – Т. 4: Н–П / Ред. кол.: О. С. Мельничук (гол. ред.), В. Т. Коломієць, Т. Б. Лукінова, Г. П. Півторак, В. Г. Скляренко, О. Б. Ткаченко; Укладачі: Р. В. Болдирєв, В. Т. Коломієць, А. П. Критенко, О. С. Мельничук, Г. П. Півторак, А. Д. Пономарів, В. Г. Скляренко, І. А. Стоянов, В. А. Ткаченко, О. Б. Ткаченко, А. М. Шамота. НАН України. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — К.: Наукова думка, 2003. – 657 с.

[1]