Протерозой
Протерозо́й (др.-греч. πρότερος «первый, старшый» + ζωή «живот») — ґеолоґічный еон, осягувущый період уд 2500 до 538,8 ±0,6 млн рокӱв назад.[1] Прийшов на заміну археёви и замінив ся фанерозоём. Майдовгый еон у історії Земли, ишовшый 1 .961.000 рокӱв. У многых енциклопедіях XX. стороча даколи пише ся ге протерозойська ера, езозойська ера авадь езозойська ґрупа періодӱв
Протерозой характеризує ся колосалными перемінами у біосфері, атмосфері и літосфері Земли. Кідь у спередошнёму археёви атмосфера практично не зодержала слободный квасород, та ужек у зачаткови протерозоя (2.460 млрд рокӱв назад) проходить Великый квасородный збыток[2], у резултатови котрого процент квасорода у атмосфері став май великым на 2% (циже 10% уд нынішнёго уровня). За сим избӱлшінём послідовало первоє у історії Земли масовоє удумираня — Квасородна катастрофа, покӱлку вся живнӱсть товды была ищи анаеробныв (циже бездыхалныв). Щи єдным наслідком сёї катастрофы стало Ґуронськоє оледініня, пробывшоє дас 300 млн рокӱв и ставшоє майдовгым у історії планеты. Пиля 2,1 млрд рокӱв назад появили ся перві еукаріоты, у тӱм числі многоклітні (Франсвілська біота).
Пиля 2.100—1.800 млрд рокӱв назад насочіня атмосферы воздухом зперло ся, а сама планета была у удноснӱв кліматичнӱв и тектонічнӱв стабілности, у течение около миллиарда лет. Даный період (1.800 млрд—~800 млн рокӱв назад) знамый ге Лудный міліард. Иппен у сись час появили ся перві водорослі! (у тому числі челлені), и так само взникли меёз и половоє розмножіня. Приблизно 1 міліард рокӱв типирь взникли перві грибы[3], а мало потӱм (близко 665 млн рокӱв назад) и перві быдла. 850 млн рокӱв назад зачало ся Неопротерозойськоє квасородноє збытя, за котрым 717 млн рокӱв назад послідовало Стертськоє, а за тым и Маріноанськоє оледініня. Думать ся, ож лёды сягали екватора, того исі оледініня изнамі ге «Зимля-сніжок». У послідньый період протерозоя, едіакарськый, объявила ся перва бизӱвно изнама фауна многоклітных быдел — едіакарська біота.
Періодизація
[едітовати | едітовати жрідло]Ка май значні збытя
[едітовати | едітовати жрідло]- Квасородна катастрофа у палеопротерозоёви, и объявліня озонової пліны планеты. Давно была думка, ож через 600 млн рокӱв по зачаткови протерозоя, коло 2 млрд рокӱв назад, зодержаня квасоррода сягло так именоватої «точкы Пастера» — 1% уд усёго обсяга у нынішньӱв атмосфері. Учені мнять, ож такої концентрації квасорода доста было про тото, обы забезпечити устойчиву животодійность єдноклітоньых аеробных орґанізмӱв. Ныні же, доказано, ож не май пӱзно 2,4 млрд рокӱв назад обсяг квасорода у атмосфері уже досяг приблизно 10 % уд типирішнёго — стала ся квасородна катастрофа.
- Формованя бӱлш-менш типирішнёго объёма світового океана[6].
- Майдовгоє у історії Земли ґуронськоє оледініня (2,4—2,1 млрд рокӱв назад); дакӱлко апох ґлобалного оледініня у пӱзнёму неопротерозоёви.
- Появліня многоклітньых орґанізмӱв: губкы, грибы.
- Резултатом животодійности прокаріот (бактерій и єдноклетных водоросльӱв, жившых, видко, и на суши, у плінках воды миже мінералными частицями у зонох часточного затопліня поблизь водозборӱв) стало образованя ґрунта.
Зимля-сніжок
[едітовати | едітовати жрідло]В резултатови природної еволуції Сонце давало все май много світа, у архёви и протерозоёви, світимость Сонця повышать ся на 6 % каждый міліард рокӱв. У резултатови Зимля стала одержовати бӱлше тепла уд Сонця у протерозоёви. Тым не менш Зимля не нагрівать ся. Замісто того ґеолоґічна літопись указує, што у зачаткови протерозоя Зимля значно студенить ся. Леднякові удложіня, найдені у Южнӱв Африці, датувуть ся дас у 2,2 млрд рокӱв, а дані палеомаґнітных умірёвань указувуть на их положіня у районовиекватора. Такым образом, оледініня, изнамоє ге Ґуронськоє, видав, было ґлобалным. Дакотрі учені предполагавуть, ож исе, и послідувущі протерозойські ледові періоды были натӱлко серьёзными, што планета была повнӱстю заморожена уд полӱв до екватора. Ота гіпотеза называть ся Зимля-сніжок.
Ледовый період коло 2,3 млрд рокӱв назад мӱг быти прясо узваный увеличінём концентрації квасорода у атмосфері, што привело ид уменшінёви зодержаня метана (CH4). Метан є силныи парниковым газом, но из оксиґеном реаґує из образованём — менш ефективного парникового газа. Кой слободный квасород появив ся у атмосфері, концентрація метана годна была різко знизити ся, што и привело ид уменшінёви парникового ефекта и устужінёви.
Лудный міліард
[едітовати | едітовати жрідло]Промижка уд 1,8 до 0,72 млрд рокӱв назад примітный тектонічныв и кліматичныв стабілностёв, низкым уровнём квасорода у атмосфері и дуже помалыв еволуціёв живых орґанізмӱв, удкӱть и назва.
Лудный міліард осягує статерійськый період палеопротерозоя, всьый мезопротерозой и тонійськый період неопротерозоя.
Удкликованя
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ https://stratigraphy.org/ICSchart/ChronostratChart2024-12.pdf
- ↑ https://arxiv.org/abs/1907.13567?utm_
- ↑ Timmer, John (2019-05-22). Billion-year-old fossils may be early fungus. Ars Technica. Архівна копія з оріґінала зроблена 2019-05-23. https://web.archive.org/web/20190523003551/https://arstechnica.com/science/2019/05/billion-year-old-fossils-may-be-early-fungus/. [перевірено 2019-05-23].
- ↑ https://www.britannica.com/science/Precambrian/Precambrian-geology?utm_source=chatgpt.com
- ↑ http://www.ucmp.berkeley.edu/precambrian/proterozoic.php
- ↑ История атмосферы и гидросферы. Архівна копія з оріґінала зроблена 2011-02-08. https://web.archive.org/web/20110208013827/http://www.seapeace.ru/oceanology/atmosphere/669.html. [перевірено 2010-10-29].