Потушняк Мигаль Федорович
Мигаль Федорович Потушня́к (* 7. фебруара 1946, Ужгород — † 1. марца 2009, Ужгород) — украйинскый археолоґ, історик тай етноґраф. Сын украйинського і русиньского писателя, етноґрафа, археолоґа, фолклоріста, лінґвіста Федора Потушняка.
| Потушняк Мигаль Федорович | |
|---|---|
| Чинность | археолоґ |
| Уроджѣня | 7 фебруара 1946 Ужгород |
| Упокоеня | 1 марца 2009 Ужгород |
| GKG:/g/11ggfrvf3_;
| |
Животопис
[едітовати | едітовати жрідло]Мигаль Потушняк родив ся 7. фебруара 1946 року в Ужгородї в родинї украйинського і русинського писателя Федора Потушняка. Научаючи ся на історичному факултетї Ужгородского державного універзитету брав активну участь у археолоґічных експедіціях. У 1966. роцї опубликовав першу роботу, придїлену неолїтичным старовизнам Підкарпатя.
Послїдь закончованя універзитету в 1969. роцї робив науковым працовником катедры загалної історії Ужгородского універзитету в плынутї 1971-1972. років.
3. децембра 1972. року Мигаль Потушняк робив на посадї младшего наукового працовника Інституту археолоґії АН УССР. У 1985. роцї — науковый працовник Ужгородскої групы віддїлу археолоґії Інституту спулковых наук АН УРСР, а з 1993. року — Інституту украйинознавства им. І.Крипякевича НАН Украйины.
З 1972. року зачав изученя старовизны неолїту-енеолїту, быв главов відряду Закарпатскої археолоґічної експедіції. Мигалём Потушняком першый раз учинено обороні роскопованя грубыми площами в селах Запсонь, Мала Добронь, Дерцен, Серне, Баркасово, Неветленфолу, які значущо поповнили жерелну базу, дали возмогу зрепродуковати матеріалну і духовну културу неолїтичных племен, спулкову устройность, датованя.
За час роботы Мигаль Потушняк выявив, проникав тай ослїдив поверх 15 новых памяток часїв неолїту-енеолїту.
Доробок
[едітовати | едітовати жрідло]Мигаль Потушняк творец поверх 50 розвідок і статїв, опубликованых у академічному выданёви «Археологія Української РСР», мадярскых, словацькых, румуньскых часописах.
Публикації
[едітовати | едітовати жрідло]- Потушняк М.Ф. Археологічні дослідження Федора Потушняка. Ужгород: Карпати-Ґражда, 2000. 20 с.
- Потушняк М.Ф. Деякі наслідки дослідження багатошарового поселення Ково Домб поблизу с. Заставне в Закарпатті. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Львів, 1995. Вип. 6. 267 с.
- Пеняк С.І., Попович І.І., Потушняк М.Ф. Звіт Закарпатської археологічної експедиції про наслідки розкопок 1989 року. НА ІА. 1989/231.
- Потушняк М.Ф. Полгарська і биденська культури Закарпаття. Археология Украинской ССР. - К., 1985. - Т,1. -. С.291-301;
- Потушняк М.Ф. Неолит Закарпатья: культуры Криш и росписной керамики. В кн.: Археология Украинской ССР, т. 1. К., 1985
- Пеняк С.І., Попович І.І., Потушняк М.Ф. Отчёт Закарпатской новостроечной экспедиции о разведках и раскопках 1983 г. Науковий архів Інституту археології НАН України, 1983/5.
- Потушняк М.Ф. Неолітичне поселення Дякове І на Закарпатті. Археолоґія, 1979, вип. 30.
- Пеняк С.И., Попович И.И., Потушняк М.Ф. Отчет об охранных раскопках в зонах новостроек в Закарпатской области УССР в 1977 году. Науковий архів Інституту археологіїНАН України, 1977/18.
- Балагурі Е.А., Потушняк М.Ф., Пеняк С.І. Звіт. Археологічні дослідження в зонах меліоративних робіт у Виноградівському і Берегівському районах Закарпатської області УРСР 1972 р. Науковий архів Інституту археології НАН України, 1972/97.
- Потушняк М.Ф. Неолітична стоянка Великі Лази. Доповіді та повідомлення Ужгородського ун-ту, сер.істор., 1958 р., т. 2, с. 63 – 64.
- Потушняк М.Ф. Неолітична стоянка Підставлинець (біля с.Великі Лази на Закарпатті). Наукові записки Ужгородського ун-ту, сер.істор.-філол., 1958 р., т. 36, с. 180 – 203.
Жерела
[едітовати | едітовати жрідло]- Пеняк Павло. Пам'яті Михайла Потушняка. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. 2010. Вип. 24. С. 275-276.
- О. Гаврош. Потушняк Михайло. Потушняки: батько і син: інтерв'ю із сином видат. закарпат. письменника. Закарпатська правда. 1997. 20 груд. С. 7.