Письмова система

Письмові системы у світі

Письмові системы подля напряму писаня

Письмо́ва систе́ма є спосуб записа языка з помочов стандартизованых ґрафічных знакув. Майдавньоє письмо ся появило у другуй половині 4. тысячроча до н. е.

Письмові системы ся типово класифікувут подля того, як їх знакы (ґрафемы) удносят ся ид єдиницям языка. Фонетичні письмові системы — наприклад алфавіты тай силабарії — хоснувут ґрафемы, котрі удповідавут звукам у респективнуй говоренуй бесіді. Алфавіты хоснувут ґрафемы, котрі ся называвут буквы, и обычно удповідавут говореным фонемам. З правила алфавіты ся ділят на три филі: чисті алфавіты хоснувут буквы и на согласні (консонанты), и на гласні звукы; абжады хоснувут лиш буквы, котрі репрезентувут согласні звукы; а абуґіды хоснувут буквы на представленя пар согласных–гласных. Силабарії хоснувут ґрафемы, котрі ся кличут силабоґрамы — они репрезентувут цілі склады авадь моры. Лоґоґрафічні (вадь морфоґрафічні) письмові системы мавут ґрафемы на репрезентацію єдиниць значіня у языкови, наприклад слув авадь морфем. Алфавіты типово хоснувут менше ги 100 разных знакув, а силабарії тай лоґоґрафії годні респективно хосновати стувкы тай тысячі знакув.

Історія

Письмові системы ся появляли з протописьма, айбо історично булшина протописьмовых систем не розвила ся у письмові системы. Протописьмові системы часто хосновали мнемонічні знакы вадь мали ідеоґрафічну основу, т. є. хосновали знакы, котрі прямо репрезентовали даяку ідею вадь понятя. Їм хыбіла можность повнустю передавати языкы. Наприклад:

• знакы з Чаху (дас 7. тысячроча до н. е. ), урізані на панцырьох корытниць, найдені у 24 неолітичных гробах у Чаху, Сіверный Китай.
• знакы з Вінчі (дас 6–5. тысячроча до н. е.), найдені на артефактах културы Вінча у централнуй и юговосточнуй Европі.
• гарапськоє письмо (вадь письмо долины Інд; дас 2600–2000 до н. е.), найденоє на вшылиякых артефактах, выробленых індськов цивілізаційов на Індійському субконтіненті.
• Кіпу (15. стороча н. е.), система сплетеных в узлы мотузув, котрі ся хосновали ги мнемонічна серсама у Інкськуй імперії у Южнуй Америці.

Діаґрама порувняня абстракції у піктоґрафії межиріцького клинописа, еґіпетськых гієроґліфув тай китайськых знакув. — из публікації 1870. рока авторства французького еґіптолоґа Ґастона Маспера.

Письмо ся незалежно унаходило много раз бігом людської історії, першый раз появлявучи ся межи 3400. тай 3200. роками до н. е. у виді клинописа, системы, котров ся на зачаткови записовав шумерськый язык у южнуй Мезопотамії (Межирічови); пак його адаптовали пуд запис акадської бесіды, кой єї носителі ся розселили по реґіонови. За унайденьом клинописа хронолоґічно йшли еґіпетські гієроґліфы; вцілови є научный консенсус, ож сі дві письмові системы ся появили незалежно єдна уд другої — обідві они ся розвили з протописьмовых систем, майстарі послідовні тексты котрых ся датувут дас 2600. роками до н. е. Китайські знакы ся появили самостуйно у долині Хуанхе (Жовтої рікы) дас у 1200. роках до н. е. Не є доказув контакта межи Китайом тай ґрамотныма народами Близкого Востока, а межиріцькый и китайськый пудходы д репрезентації звукув и значінь ся дуже читаво розличавут. Мезоамерицькі письмові системы, у тум числі олмецькоє письмо и письмо мая тоже ся розвивали незалежно.

Из розвойом письма май сучасні верзії письмовых систем ся удкапчовали уд того прямого зязка межи ґрафемами тай ідеями. Тото ся ставало через ребусовый принцип: знак ся брав и на означованя даякого другого слова, котроє в уговорі звучало похожо на слово, ідею котрого знак зачатково репрезентовав. Сесе позволило словам без конкретных візуалізацій першый раз быти поданыма у виді сімболув; поступовоє удходжіня уд ідеоґрафії ид системам письма, валовшным повноцінно передавати язык, ишло цілі стороча и потребовало свідомої аналізы даякого языка тыма, ко пробовав го записовати.

Алфавітноє письмо походит уд май ранньых морфоґрафічных письмен, и першый раз ся появило до 2000. року до н. е. про писаня семітського языка, говореного на Сінайськум пувострові. Булшина світовых алфавітув авадь прямо походят уд сього протосінайського письма, вадь были ним напряму іншпіровані. Межи його потомками сут фінікійськый алфавіт (1050 до н. е.) тай його дериватив, грецькый алфавіт (800 до н. е.). Латинськый алфавіт (латиниця), котрый пушов уд грецького, є майчастым письмом, хоснованым письмовыма системами.

Русинськый язык

Днешньый русинськый язык хоснує два письма: кириличный алфавіт (кирилицю) и латинськый (латиницю). Усі варіації русинського языка мавут кириличні варіанты запису; поєдні варіації мавут офіціалні латинські еквіваленты, як наприклад пряшовські русины у Словакії. Латиниця ся головно хоснує русинами, жыючыми у тых крайинах, де офіціалный язык пише ся латинков, т. є. на Словаках, на Чехах и у Польщи — и удповідно латинськый запис язык варіює ся подля ортоґрафії офіціалного языка респективної державы; наприклад, русины у Чехії и Словакії хоснувут похожый на словацькый алфавіт на латиничный запис русинського, а лемкы, жыючі у Польщи — полськый алфавіт. Окрем того, латиницю пораз сохтувут хосновати паннонські (бачванські) руснакы, и она є головно закладена на сербськогорватськуй латиничнуй ортоґрафії.

Жерела

• Boltz, William G. (1999). Language and writing. in Loewe, Michael. The Cambridge History of Ancient China: From the Origins of Civilization to 221 BC. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-47030-8. https://books.google.com/books?id=cHA7Ey0-pbEC&q=The+Origin+and+Early+Development+of+the+Chinese+Writing+System.&pg=PA108. 
• Bußmann, Hadumod (1998). Routledge Dictionary of Language and Linguistics. Routledge. ISBN 978-0-203-98005-7. 
• Houston, Stephen, ред. (2004). The First Writing: Script Invention as History and Process. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-83861-0. 
  • Bagley, Robert. "Anyang writing and the origin of the Chinese writing system". In Houston (2004), pp. 190–249.
  • Robertson, John S. "The possibility and actuality of writing". In Houston (2004), pp. 16–38.
• Condorelli, Marco (2022). Introducing Historical Orthography. Cambridge University Press. ISBN 978-1-00-910073-1. 
• Condorelli, Marco, ред. (2023). The Cambridge Handbook of Historical Orthography. Cambridge Handbooks in Language and Linguistics. Cambridge University Press. ISBN 978-1-108-48731-3. 
  • Barbarić, Vuk-Tadija. "Grapholinguistics". In Condorelli, Rutkowska (2023), pp. 118–137.
  • Gnanadesikan, Amalia E. "Classifying and comparing early writing systems". In Condorelli, Rutkowska (2023), pp. 29–49. |in1=Condorelli |in2=Rutkowska |c= |pages=29–49}}
  • Hartmann, Stefan; Szczepaniak, Renata. "Elements of writing systems". In Condorelli, Rutkowska (2023), pp. 50–72.
  • Joyce, Terry. "Typologies of writing systems". In Condorelli, Rutkowska (2023), pp. 138–160.
  • Rutkowska, Hanna. "Theoretical approaches to understanding writing systems". In Condorelli, Rutkowska (2023), pp. 95–117.
  • Tamošiūnaitė, Aurelija. "Orthographic conventionality". In Condorelli, Rutkowska (2023), pp. 74–94.
• Collinge, N. E. (2002). Language and Writing Systems. An Encyclopedia of Language. Routledge. ISBN 978-1-134-97716-1. https://books.google.com/books?id=1PbO7NveuRgC&pg=RA7-PT21. 
• Coulmas, Florian (1991). The Writing Systems of the World. Blackwell. ISBN 978-0-631-18028-9. 
• Шаблона:Loop (2002). The Blackwell Encyclopedia of Writing Systems (Repr. ed.). Blackwell. ISBN 978-0-631-19446-0. 
• Шаблона:Loop (2002). Writing Systems: An Introduction to Their Linguistic Analysis. Cambridge Textbooks in Linguistics. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-78217-3. 
• Crystal, David (2008). A Dictionary of Linguistics and Phonetics. The Language Library (6th ed.). Blackwell. ISBN 978-1-4051-5296-9. 
• Daniels, Peter T., ред. (1996). The World's Writing Systems. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-507993-7. 
• Шаблона:Loop (2013). The history of writing as a history of linguistics. in Allan, Keith. The Oxford Handbook of the History of Linguistics. Oxford University Press. pp. 53–70. ISBN 978-0-19-958584-7. 
• Шаблона:Loop (2018). An Exploration of Writing. Equinox. ISBN 978-1-78179-528-6. 
• de Kovel, Carolien G. F.; Carrión-Castillo, Amaia; Francks, Clyde (2019), A large-scale population study of early life factors influencing left-handedness, Scientific Reports 9 (1): 584, doi:10.1038/s41598-018-37423-8, ISSN 2045-2322, PMID 30679750, Bibcode: 2019NatSR...9..584D 
• DeFrancis, John (1989). Visible Speech: The Diverse Oneness of Writing Systems. University of Hawaiʻi Press. ISBN 978-0-8248-1207-2. 
• Шаблона:Loop (1990). The Chinese Language: Fact and Fantasy. University of Hawaiʻi Press. ISBN 978-0-8248-1068-9. 
• Diringer, David (1962). Writing: Ancient Peoples And Places. Frederick A. Praeger. OCLC 2824973. 
• Dobbs-Allsopp, F. W. (2023), On Hieratic and the Direction of Alphabetic Writing, Journal of the Ancient Near Eastern Society 36 (1): 28–47, https://janes.scholasticahq.com/article/75247-on-hieratic-and-the-direction-of-alphabetic-writing/attachment/159076.pdf 
• Fischer, Steven Roger (2001). A History of Writing. Globalities. Reaktion. ISBN 978-1-86189-101-3. 
• Gnanadesikan, Amalia E. (2009). The Writing Revolution: Cuneiform to the Internet. The Language Library. John Wiley & Sons. ISBN 978-1-4051-5406-2. 
• Шаблона:Loop (2017), Towards a typology of phonemic scripts, Writing Systems Research 9 (1): 14–35, doi:10.1080/17586801.2017.1308239, ISSN 1758-6801 
• Haarmann, Harald (2004) (по de). Geschichte der Schrift (2nd ed.). C. H. Beck. ISBN 978-3-406-47998-4. 
• Hannas, William C. (1997). Asia's Orthographic Dilemma. University of Hawaiʻi Press. ISBN 978-0-8248-1842-5. 
• Harris, Roy (1995). Signs of Writing. Routledge. ISBN 0-415-10088-7. 
• Keightley, David N. (1983). The Origins of Chinese Civilization. University of California Press. ISBN 978-0-520-04229-2. 
• Köhler, Reinhard, ред. (2008). Analyses of Script: Properties of Characters and Writing Systems. Quantitative Linguistics. 63. Mouton de Gruyter. ISBN 978-3-11-019641-2. 
• Meletis, Dimitrios (2020). The Nature of Writing: A Theory of Grapholinguistics. Grapholinguistics and Its Applications. 3. Fluxus. doi:10.36824/2020-meletis. ISBN 978-2-9570549-2-3. 
• Шаблона:Loop; Dürscheid, Christa (2022). Writing Systems and Their Use: An Overview of Grapholinguistics. Trends in Linguistics. 369. De Gruyter Mouton. ISBN 978-3-11-075777-4. 
• Millard, A. R. (1986), The Infancy of the Alphabet, World Archaeology 17 (3): 390–398, doi:10.1080/00438243.1986.9979978 
• Morford, Jill P.; Wilkinson, Erin; Villwock, Agnes; Piñar, Pilar; Kroll, Judith F. (2011), When deaf signers read English: Do written words activate their sign translations?, Cognition 118 (2): 286–292, doi:10.1016/j.cognition.2010.11.006, PMID 21145047 
• Ottenheimer, Harriet Joseph (2012). The Anthropology of Language: An Introduction to Linguistic Anthropology. Cengage. ISBN 978-1-133-70909-1. 
• Papadatou-Pastou, Marietta; Ntolka, Eleni; Schmitz, Judith; Martin, Maryanne; Munafò, Marcus R.; Ocklenburg, Sebastian; Paracchini, Silvia (2020), Human handedness: A meta-analysis, Psychological Bulletin 146 (6): 481–524, doi:10.1037/bul0000229, ISSN 1939-1455, PMID 32237881 
• Powell, Barry B. (2012). Writing: Theory and History of the Technology of Civilization. Wiley-Blackwell. ISBN 978-1-118-25532-2. 
• Primus, Beatrice (2003), Zum Silbenbegriff in der Schrift-, Laut- und Gebärdensprache—Versuch einer mediumübergreifenden Fundierung (по de), Zeitschrift für Sprachwissenschaft 22 (1): 3–55, doi:10.1515/zfsw.2003.22.1.3, ISSN 1613-3706 
• Шаблона:Loop (2004), A featural analysis of the Modern Roman Alphabet, Written Language and Literacy (John Benjamins) 7 (2): 235–274, doi:10.1075/wll.7.2.06pri, ISSN 1387-6732, http://idsl1.phil-fak.uni-koeln.de/fileadmin/IDSLI/dozentenseiten/artikel_primus/Primus_Featural_Analysis_2004.pdf 
• Rogers, Henry (2005). Writing Systems: A Linguistic Approach. Blackwell Textbooks in Linguistics. Blackwell. ISBN 978-0-631-23463-0. 
• Sampson, Geoffrey (1985). Writing Systems: A Linguistic Introduction. Stanford University Press. ISBN 978-0-8047-1254-5. 
• Шаблона:Loop (2016). Writing systems: methods for recording language. in Allan, Keith. The Routledge Handbook of Linguistics. Routledge. pp. 47–61. ISBN 978-0-415-83257-1. 
• Schmandt-Besserat, Denise (1996). How Writing Came About. University of Texas Press. ISBN 978-0-292-77704-0. 
• Sproat, Richard (2010). Language, Technology, and Society. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-954938-2. 
• Steele, Philippa M., ред. (2017). Understanding Relations Between Scripts: The Aegean Writing Systems. I. Oxbow. ISBN 978-1-78570-644-8. 
• Steele, Philippa M., ред. (2022). Writing Around the Ancient Mediterranean: Practices and Adaptations. Contexts Of and Relations Between Early Writing Systems. 6. Oxbow. p. 232. ISBN 978-1-78925-850-9. 
• Tabouret-Keller, Andrée, ред. (1997). Vernacular Literacy: A Re-Evaluation. Oxford Studies in Anthropological Linguistics. 13. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-823635-1. 
  • Baker, Philip. "Developing ways of writing vernaculars: problems and solutions in a historical perspective". In Tabouret-Keller et al. (1997), pp. 93–141.
• Taylor, Insup, ред. (1995). Scripts and Literacy: Reading and Learning to Read Alphabets, Syllabaries and Characters. Neuropsychology and Cognition. 7. Springer. ISBN 978-94-010-4506-3. 
  • Scholes, Robert J. "Orthography, vision, and phonemic awareness". In Taylor, Olson (1995), pp. 359–374.
• Voogt, Alexander J. de, ред. (2012). The Idea of Writing: Writing Across Borders. Brill. ISBN 978-90-04-21545-0. 
  • Krispijn, Theo J. H. "Writing Semitic with cuneiform script. The interaction of Sumerian and Akkadian orthography in the second half of the third millennium BC". In Voogt, Quack (2012), pp. 181–218.
• Woods, Christopher; Emberling, Geoff; Teeter, Emily (2010). Visible Language: Inventions of Writing in the Ancient Middle East and Beyond. Oriental Institute Museum Publications. Oriental Institute, University of Chicago. ISBN 978-1-885923-76-9.