Перейти до вмісту

Перм

Зо сторінкы Вікіпедія
Перм
Пермь
На честьВелика Перм, Біармія
Ерб Прапор
Герб Перми Флаг Перми

,

Основны інформації
58°0'50"N, 56°14'56"E
Країна Росія
Админединка Пермськый край (край Росії)
Админцентр дляПермськый край, Пермський район
Засноване4 мая 1723
ЗасновникСтроганови, Татищев Василь Микитович
Перша змінка1780
Жытелїв 1 027 518 (1 януар 2025)
Розлога 799,68 Квадратный кілометер
Поштовы індексы614000–614999
Телефонный код342
Часова зонаUTC+5
Кліматкнтинентальний клімат
Надморьска вышка 171 метер, 90 метер
Водный обєктКама
Подїл Дзержинський район (Перм), Індустріальний район (Перм), Кіровський район, Ленінський район, Мотовилихинський район, Орджонікідзевський район (Перм), Свердловський район, Нові Ляди
Назва жытелївпермяк, пермячка, пермяки, пермячки
Братьскы містаЛуїсвілл, Оксфорд, Дуйсбург, Амневіль, Аґрідженто, Ціндао, Реальмонте
Історіяистория Перми
Мапа
Містьскый уряд
Вебова сторінка http://www.gorodperm.ru/
VIAF:143067504;GND:4216585-4;OSM:1084793;

Перм (комі Перым, комі-перм. Перем, рос. Пермь МФА: /pʲermʲ/[1]; місный выговор /pʲerʲmʲ/[2]) — варош на востокови европейської части Росії, в Предуральови, на берегах рікы Камы, ниже впаданя в ниї рікы Чусова, адміністративный центр Пермського края и Пермського района, транспортный узел на Транссибірськуй маґістралї, річный порт, має статус вароша крайового значеня и варошського округа.

Великый многофаховый промысловый, научный и культурный центр Урала. Обывательство — 1 026 908 чол. (2024), пятнадцятый варош по обывательствови в Росії.

Варош основаный в 1723. годови, в 1940—1957. годах называв ся Мо́лотов. У 1916. годови в Пермі быв удкрытый первый на Уралови університет[3].

У 2020. годови варошови было дано званя «Варош трудової доблестї»[4].

Фізико-ґеоґрафічна характеристика

[едітовати | едітовати жрідло]

Ґеоґрафічноє положеня

[едітовати | едітовати жрідло]
Перм на картї Европы

Варош Перм находит ся на востокови европейської части Росіїи, на берегах рікы Камы, ид югови уд устя рікы Чусової. Протяжность Камы в границях вароша[5] складає около 60 км (уд устя р. Ласьвы до устя потуку Азово и Глушата — правых притоку Камы)[6]. Дякуючи Камі, Перм скапчана водными путями из пятьма европейськыми морями: Каспійськым, Білым, Чорным, Азовськым и Балтійськым.

Площадь території Пермы складає близько 800,5 км² авадь 80 049,6 га[7].

Релєф в границях вароша — рувнина з берегами в долинї рікы Камы. Лївый берег май высокый за правый, май сильно розотятый логами и зворами[8]. Характерна особенность вароша — много малых рік, які протїкают в основному по многочисленым варошськым зворам.

Часовый пояс

[едітовати | едітовати жрідло]

Удповідно из хоснуючым ся часом и ґеоґрафічнов довготов[9] середньоє сонячноє полудне в Пермі настає в 13:15.

Клімат

[едітовати | едітовати жрідло]

Клімат Пермі — помірно континентальный.

Довгота дня ся мірят уд 6 часу 28 мінут до 18 часу 11 мінут (приблизнї значеня в час сонцестояній)[9].

Середньомісячна вогкость воздуха уд 60 % в майови до 84 % в новемброви, середньогодова — 75 %[10]. Годова норма осадку 638 мм; максимальноє число осадку обычно трафлят на юній-авґуст, а мінімальноє — на фебруар-март. Зимов середня высота снїжного покрыва годна доходити до 60 см. Даколи незначна кулькость снїга годна упасти и в лїтньый період[10]. Варош дає сильноє тепловоє дїйство на околище, завто клімат вароша удличає ся уд приварошської зоны бульш высоков середньогодовов температуров[8].

Кліматичнї рекорды, зареґістрованї в Пермі[10]:

  • Сама высока температура: +37,5 °C (11. юлія 2023 года)[11],
  • Сама низька температура: −47,1 °C (децембер 1978 года),
  • Сама высока кулькость осадку за суткы: 63 мм (юній 1960 года).

Історія

[едітовати | едітовати жрідло]

Територія, на якуй ся находит варош Перм, заселена людьми из давньых часу. У вароши найдено бульш 130 археолоґічных памнятнику, уд камняного віка (стоянка Егошиха) до пузнього Середньовіччя.

У XVII. віцї йсї землї належали купцям Строгановым. Перві документальнї спомины про поселеня на території історичного центра вароша стрічают ся в переписных книгах воєводы Прокопія Елізарова в 1647 годови по вотчинам Строгановых. Там споминає ся «починок на ріцї на Камі и на ріцї Егошихе»[12].

Основаня вароша

[едітовати | едітовати жрідло]
В. Н. Татіщев

У 1720 годови по приказови Петра I капітан-поручик артилерії Василій Нікітіч Татіщев удправив ся на Урал для ставбы заводу по выплавцї мідї и срібла. Ун выбрав для постройкы мідноплавного завода місто близькоє ид устьови рікы Єгошихы дякуючи доступностї мідної руды и удобному місто находженьови для вывоза продукції по судоходным рікам[12].

Г. В. де Геннін

У 1722 годови наслїдником Татіщева як управляючого заводами став генерал-майор артилерії Георг Вільгельм де Геннін, котрый одобрив проект и роспорядив ся о пудготовцї ид ставбі завода[13].

Татіщев быв при закладцї завода. У рукописї «Описание Уральских и Сибирских заводов. 1735 г.» В. И. де Геннін писав: «И по опрідїленьови його, генерала лейтенанта, сись завод зачали класти мая 4. дня 1723 года и построєный по януар місяць 1724 года»[14].

Дата начала ставбы Єгошихінського (Ягошихінського) мідноплавного завода — 1723 года — рахує ся з 1995 года[15]офіціальнов начальнов датов історії Пермі[16].

Губернськый центр

[едітовати | едітовати жрідло]

Імператриця Єкатерина II, яка носила титул «княгинї Пермської», 16. новембра 1780 года пудписала именный указ, в якому ся писало передати Єгошихінськый завод в казну и рахуючи хосенность його містонахоженя, передписовало ся «варош губернськый для Пермського наместнічества назначити в сьому містови, названый варош Перм…»[17][18].

Лїтом 1781 года быстро йшла постройка будов для наместника, для присутственых міст и гауптвахты недалеко уд Петропавловської церквы, котора 12. авґуста была переназвана в собор[17]. Торжественоє удкрытя вароша и намістничества стало ся 18. октовбра 1781 года[19][20]. Первым варошськым головов быв убраный торговиць из Кунгура Міхаил Абрамович Попов[21].


К. Ф. Модерах

Удповідно из указом імператора Павла I уд 12. децембра 1796 года «Про новоє раздїленя державы на губернії» Пермськоє намістничество было преобразовано в Пермську губернію из центром в Пермі. Губернатором быв назначеный Карл Федорович Модерах, якый быв на сюй посадї до 1811 года. Серед другых його заслуг істориками удмічає ся розроблена ним планіровка вулиць Пермі. Ставбовый план Модераха робив ся пробігом всього XIX. віка[20]. Його ставбові роботы вышли далеко за границї вароша. Без вытрат для казны и не очажуча обыватилю ун довюг дорогы до ідеала, чудуючи іностранцю, які віділи шосе Франції и Анґлії[17]. При ньому в Пермі было заведено управляня казенных горных заводу по Уралови на основі нового положеня 1806 года[22].

П. Е. Размахнін. Вид Пермі. Акварель 1832 года. Єдно з май старых подобенок Пермі які ся сохранили — панорама из стороны Камы

Коли став губернськым центром, Перм стала и центром созданої в 1799 годови Пермської епархії[17].

У 1861 годови у вароши быв удкрытый телеґраф. У 1863 годови на Сибірськуй вулици впершый раз провели опыт по освітленьови керосіновыми лампошами[17].

У 1876 годови быв удкрытый первый спеціалізованый книжный бовт, де-факто власником котрого быв участник польського востаня Юзеф Піотровськый[23], высланый и удбывшый срок на каторзї и пусля сього дустав дозвул поселити ся в Пермі. На своє имня йому, як бывшому каторжникови, удкрыти бовт не мож было, завто ун быв удкрытый на имня жоны и робив пуд вывісков «Ольга Петровская»[17].

При губернаторстві Ніколая Єфимовича Андрєєвського (1870—1878) в Пермі было вчинено газовоє освітленя (1873), удкрыто Пермськоє Алексєєвськоє реальноє училище (1876)[24].

Куниць XIX. віка став у Пермі періодом активного штрекового будованя. 24. авґуста 1878 года стало ся удкрытя участка Уральської штрекы уд Пермі до Чусовської, а 1. октовбра 1878 года уже фунґувала вся лінія — Перм — Кушва — Єкатеринбурґ. У 1897—1898 годах была прокладена Перм-Котласька штрека, яка скапчала Уральську штреку из жилїзнодорожнов сітьов Европейської Росії.

У кунцьови XIX. віка в Пермі активно розвивали ся уставы умільства и культуры. У 1874 годови ся начала ставба театра оперы и балета. У 1896 годови появив ся первый заклад для демонстрації кінематоґрафа (електротеатр «Иллюзион»).

У 1902 годови при екcпертнуй пуддержцї А. С. Попова, якый учив ся в свуй час у Пермськуй духовнуй семінарії, в Пермі появило ся електричноє освітленя на вулицях. Из сімох представленных Попову на рассмотрение проєкту електростанції быв утверждён проєкт інженера фірмы «Уніон» Б. Ю. Гецена[25].

  • Фотографії С. М. Прокудіна-Горского, 1909 гуд
  • Перм. Общьый вид.
    Перм. Общьый вид.
  • Вид на Перм из Варошськых горок.
    Вид на Перм из Варошськых горок.
  • Пригород Пермі — Разгуляй
    Пригород Пермі — Разгуляй
  • Церква Марії Маґдалины
    Церква Марії Маґдалины
  • Перм. Лїтньоє приміщеня біржы.
    Перм. Лїтньоє приміщеня біржы.
  • Старо-Сибірська застава
    Старо-Сибірська застава
  • Жилїзнодорожный муст через Каму
    Жилїзнодорожный муст через Каму
  • Дум управліня Уральськых жилїзных дорог
    Дум управліня Уральськых жилїзных дорог

Революція 1905 года

[едітовати | едітовати жрідло]
Мотовіліхінські заводы. Начало XX. віка

У началови XX. віка населеня Пермі вместї из Мотовіліхой складав около 100 тисяч чоловік. У самуй Пермі было мало промысловых пудприятий. Велика дараба населеня вароша — міщани, торговцї, ремесленикы, чиновникы и служащі — была лояльна ид существуйочому устройови. Но близько ид варошови находили ся Пермські пушочнї заводы, де РСДРП вела активну пропаганду и хосновала ся пуддержков части робочых. Серед тых ко ся учив у Пермі так само были як сочувствуючі революціонерам, так и активнї участникы антиправительственого дїяня. В рокаши из прикапчавшими ся ид ним представниками радикально настроєної інтеліґенції йсї групы населеня стали активными участниками революціоных выступлянь 1905 года[26]. Кульминаційов конфлікта рабочых из правительствеными войсками стали подїями в Мотовілісї 13. децембра 1905 года.

Перм и царські особы

[едітовати | едітовати жрідло]

Из 30. септемба до 3. октовбра 1824 года у Перм візітовав імператор Александр I из свитов[27]. Спеціально ид приїздови імператора были покладенї обеліскы Сибірської и Казанської застав, вчинена ротонда в Загородному садови. Квартира для імператора находила ся в будові на углови улицї Покровської и Сибірської, де дале, пусля перестройкы будовы, была Пермська губернська державна палата[20].

Из 23. по 25. мая 1837 года[20] в Пермі находив ся проїздом наслїдник цесаревич, будучый імператор Александр II. у спровожаньови свого воспитателя знамого поета В. А. Жуковського. Цесаревич зопер ся в губернаторськуй хыжи, котра ся находила товгды на площади у Петропавловського собора[28].

Михаил Романов (злїва) и П. Л. Знамеровськый[29]. Фотка вчинена у апрільови 1918 г. уличным фотографом на Сеннуй площадї Пермі

Из 9. до 11. юлія 1873 года в Пермі быв проїздом великый князь Алексій Александрович. В память про його перебываня у вароши было удкрыто Пермськоє Алексєєвськоє реальноє училище[30].

11. и 12. юнія 1887 года в Перм пришов великый князь Михаил Ніколаєвич из сыном Сергійом Михайловичом. Они побывали в благотворительных и учебных будовах Пермі, Мотовіліхінськый завод и пушли никати містный батальон. Коли там быв великый князь в торжественуй обстановцї было осячено будову Маріїнської жунської гімназії[20].

В юлійови 1914. года в Перм пришла велика княгиня Єлізавета Федоровна. У вароши была устроєна іллюмінація, вчинена триумфальна арка на углови Сибірської и Петропавловської улиць. Губернатор лічно проваджовав высоку гостю в її поїздках по Пермському крайови[31].

Подробно см.: Вбийство Михаїла Александровича

У мартови 1918. года в Перм пуд конвойом прибыв вагон з великым князьом Михаїлом Александровичом, його лічным секретарьом и другыми сыльными, всіх раз поклали в варошську тюрму. А пак великому князьови и його спутникам удїлили поміщеня для проживаня в бывшуй хыжи Благородного собранія, а тош дозволили жити в гостиницї «Королёвские номера». В нуч из 12. на 13. юнія 1918. года Михаїл Александрович и його секретарь были украдині из гостиницї, вывезенї в хащу и убитї групов місных чекісту и міліціонеру[32]. Їхні тїла до типирь негоднї найти.

Октовберська революція и Гражданська война

[едітовати | едітовати жрідло]

26. октовбра 1917 года новины про Октовберську революцію дуйшли и Пермі. Варошська дума 27. октобра осудила захват властї Петроградськым Советом. 17. децембра в Пермі став ся губернськый зїзд Совету рабочых, солдатськых депутату и части селянськых депутату, які проголосили советської влады в Пермськуй губернії и сформіровавшый губернськый исповнительный комітет, предсїдательом котрого став большевик М. Н. Лукоянов[33].

Ще до выголошеня челленого терора уддїльными представниками советської влады (як в случаї из Михаїлом Александровичем) вадь її офіціальными органами в Пермі быв пудпринятый шор репресивных акцій. В частї, за контрреволюціоннї дїяня быв арестованый и убитый архієпископ Пермськый и Кунгурськый Андронік, потому причисленый Руськов православнов церквов ид ліку сятых.

25. децембра 1918 года в Перм зайшли части Сібірської армії[34] Радолы Гайды и пусля недовгых зударень в районови жилїзнодорожної станції Перм-2 заняли варош. Здача вароша и подальші просуваня білогвардійцю на запад были названї в ЦК РКП(б) «пермськов катастрофов». Пусля удрахованя комісії ЦК РКП(б) (пуд руководством Й. В. Сталіна и Ф. Е. Дзержинського) командованя Восточного фронта РККА пудпаровало наступ для вертаня Пермі. Ид 20. юнія 1919 года 2. и 3. армії челленых вышли на далекі пудступы ид Пермі, а 1. юлія войска 3. армії заняли варош[35]. При удступаньови білогвардейцї спалили такой всьый Камськый річный флот[36] и взорвали железнодорожный мост через Каму[37].

Гражданська война, воєнный комунізм и сопутна їм ґаздувська руина привели ид деградації варошського ґаздувства Пермі и як наслїдок, ид різкому ростови епідемичных захворьовань и скороченя числа обыватильства вароша в началови 1920. году[38]. В 1923 годови варош перестав быти губернськым центром, так як согласно новому адміністративно-територіальному дїленю была образована Уральська область из центром в Єкатеренбурзї.

Совітськый період

[едітовати | едітовати жрідло]

3. новембра 1927 года стало ся скапчаня Пермі и робочого селеща Мотовіліха в єден варош. У 1930 годови начала ся ставба завода на якому чинят моторы № 19 (май тош — завод именї Сталіна, завод именї Свердлова, нынї — Пермськый моторо выробничый комплекс). У 1931 годови Мотовіліха дустала статус самостойного вароша пуд назвов Молотово, а в 1938 годови была заново включена в состав Пермі пуд назвов Молотовського района (типирькы — Мотовіліхінськый район)[39].

Пудрахунок населеня, якый быв проведеный в 1926 годови, обывательство Пермі склало 84 804 чоловіка (39 968 мужчин и 44 836 жун). Ид израхованьови 1939 года, спозад індустріалізації, обывательство вароша выросло бульш чим в три разы и склало 306 тисяч чоловік[40].

Уже ид 20. майови 1979 года обывательство Пермі было міліон чоловік, вто выходит, што за 50 году увеличило ся бульш чим в 10 раз (прирост людий в даякі годы склав 15 % и быв самым великым серед всьых варошу Урала)[41].

Пуд назвов Молотов (1940—1957)

[едітовати | едітовати жрідло]

8. марта 1940 года Указом Презідіума Верховної Рады СССР варош быв переименованый в Молотов в честь В. М. Молотова, політичного дїятеля и предсїдателя влады СССР в 1930—1941 годах (спозад його 50. гуднього юбілея).

Указом Презідіума ВС РСФСР уд 18. януара 1941 года быв вчиненый Кіровськый район за рахунок включеня в границї вароша Молотова робочого селища Закамська, пригородної зоны вароша Краснокамська и селищ, скапчаных Закамськов селищнов Радов[42].

В часы войны в Совітському Союзови промысел вароша быв переоріентованый на воєннї жаданя. Машино выробництво завод именї Дзержінського быв переведеный на выробництво боєприпасу и другых средств защиты, хімічный завод именї Орджонікідзе — на выробництво хімічных средств борьбы из вражиськов техніков и сыровины для боєприпасу[43].

Памнятник героям фронта и тыла

Молотовська область стала одным из основных реґіону, котрі принимали евакуированоє населеня и пудприятя. В область было переведено 124 промисловых пудприятий, из них в областному центрови было разміщено 64. На території моторо выробничого завода № 19 было разміщено оборудованя пару пудприятий аналоґічного направленя[43].

В предвоєннї и воєннї годы в Молотовськуй области было сформіровано великоє число воєнных частий, в тому числови:

В по-воєннї годы Молотов як великый промисловый центр быв включеный у число 20 варошу СССР, які пудпадовали атомнуй бомбардіровцї согласно планови войны проти СССР (план «Totality»), вчиненому в США в 1945 годови, и так само включав ся и в другі подобнї планы[45].

6. авґуста 1952 года Молотовськый горісполком приняв рішеня, што включеня в варошську границю Молотова населеных пункту Соболї и Липова Гора[46].

В 1955 годови довершила ся робота над Камськов гідроелектростанційов.

Пусля 1957 года

[едітовати | едітовати жрідло]

2. октовбра 1957 года варошови вернули назву Перм[47].

В 1958 годови введена в експлуатацію перва очиридь Пермського нафтопереробного завода (нынї — ООО «Лукойл-Пермнефтеоргсинтез»).

1. фебруара 1963 года в состав Індустріального района Пермі было прикапчаноє село Верхнї Муллы[48], на території котрого находят ся органы влады Пермського района. Перм стала адміністративным центром Пермського района.

В 1967 годови было довершена ставба Комунального моста — автомобільно-пішоходного моста через Каму, якый скапчав центр вароша из правобережнов частьов.

18. марта 1965 года на корабльови «Восход-2» космонавт А. А. Леонов учинив первый в історії людства выход в удкрытый космос. Перед вертаньом на Землю у корабля удказала сістема автоматичної орієнтації. П. И. Беляєв ручно изориєнтовав корабиль и включив тормозный мотор. Приземленя стало ся в нерозрахованому районови, 180 км на сївер уд Пермі. Пусля двох ночовок в тайзї космонавты были довезенї вертульником в пермськый аеропорт. Май тош часть Казанського тракта межи аеропортом и варошом была переименована в «шоссе Космонавтов».

22. януара 1971 года варошови дали орден Леніна за то што они успішно довершили пятигудньый план по розвиткови промыслового выробляня[49].

За годы совітської влады в Пермі вчинили ся великі районы в якых живут, напримирь, Варошські горкы и Балатово, /рекойструрованый Комсомольськый проспект, зроблена набережна Камы, исповнила ся корінна перестройка вулици Леніна (в сторону жилїзнодорожного вокзала Перм II). Выбудованї такі великі обєкты, як комплекс будов політехнічного інститута (на правому берегови Камы), пару кінотеатру, цирк, планетарій, будова областної бібліотекы именї А. М. Горького, універмаг ЦУМ, много дитячых садику и яслю, школ, больниць, начала ся ставба Пермського метрополітена, айбо проєкт так и не быв реалізованый[41].

Постсовітськый період

[едітовати | едітовати жрідло]
Мікрорайон Парковый. Вид из моста на вулици Строителей
Вулиця Революції

Наслїдкы общеросійського кризиса выказовали ся на разных сторонах жизни пермяку. У вароши, як и по всюй країнї, знижали ся обємы промыслового выробництва, были задержкы из выплатов зарплат и т. д. В зачаткови 1993 года зачала ся «бюджетна война» межи варошськыми и областными владами и пробігом пару году продовжала ся из перемінным успіхом. Кроме довгого судового процеса, «бюджетна война» ся затямила, в тому числови, приїздом комісії Верховної влады, забастовков «Скорої помощі», перебоями в работї громадського транспорта и вуличного освітленя[50].

20. марта 1994 года стали ся в первый раз в постсовітськуй історії выборы в Пермську варошську Думу. А 8. децембра 1996 года стали ся перві прямі выборы главы вароша. Уже в первому турови выйграв Юрій Петрович Трутнєв. Ун занимав сись пост до 2000 года[50].

В 1990. годы Перм неофіціально стала ся называти «столицьов громадянського общества», часто мош учути и «столиця російського лібиралізма»[51][52].

В 1990. годы в вароши были основанї ФК «Амкар» и ПБК «Урал-Грейт», в 2000. куй досягли великых успіху в російському футболови и баскетболови («Амкар» бавив в премєр-лїзї, быв фіналістом Кубка країны и участником Кубка УЕФА, «Урал-Грейт» — двукратный чемпіон Росії).

21. октовбра 2005 года была удкрыта 1. очиридь Красавінського моста — нового моста через Каму в довжину 1736,95 метру. Роботу з 2. очиридьов моста довершили в септемброви 2008 года[53].

Кониць 2000. году быв затмавленый шором трагедій, скапчаных из Пермов. 14. септембра 2008 года над територійов вароша упав самольот Boeing 737—500 рейса Москва-Перм, умерло 82 пасажира и 6 члену екіпажа. 5. децембра 2009 года став ся пожар в ночному клубови, жертвами якого стали 156 чоловік, 78 пострадали.

Крайоугольным камньом обществено-політичної жизни Пермі кунця 2000. — начала 2010. году стала нова культурна політика крайовых влад, яка ся розникововала ними як основа для ідеолоґіної и економічної модернізації реґіона[54].

В юнійови 2010 года были удміненї прямі выборы Главы вароша Пермі[55].

20. септембра 2021 года на території Пермського государственого університета ся стало масовоє убийство. Умерло 6 чоловік, пострадало около 40.

Удкликованя

[едітовати | едітовати жрідло]

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Пермь на російскій Вікіпедії.

  1. ↑ ГРАМОТА.РУ — справочно-информационный интернет-портал «Русский язык». Архівна копія з оріґінала зроблена 2011-05-23. https://web.archive.org/web/20110523090149/http://gramota.ru/spravka/buro/29_287593. 
  2. ↑ Черепанов М. (2016-04-25). Говорит «Мсква»: Ирина Максимова об отклонении пермского говора от языковой нормы. Архівна копія з оріґінала зроблена 2017-08-28. https://web.archive.org/web/20170828000413/http://tribunaperm.ru:80/2016/04/25/govorit-mskva-irina-maksimova-ob-otklonenii-permskogo-govora-ot-yazykovoj-normy. 
  3. ↑ Кертман Л. Е., Васильева Н. Е., Шустов С. Г.. {{{тітул}}}.
  4. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 02.07.2020 № 444 «О присвоении почётного звания Российской Федерации „Город трудовой доблести“». Архівна копія з оріґінала зроблена 2020-07-05. https://web.archive.org/web/20200705013852/http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/0001202007020031. [перевірено 2020-07-04]. 
  5. ↑ Об утверждении описания границ города перми (по ru). perm.news-city.info. Архівна копія з оріґінала зроблена 2017-07-21. https://web.archive.org/web/20170721222045/http://perm.news-city.info/docs/sistemsj/dok_oeqsfb.htm. [перевірено 2017-07-04]. 
  6. ↑ Карта Перми: улицы, дома, организации — Яндекс.Карты. yandex.ru. Архівна копія з оріґінала зроблена 2018-02-25. https://web.archive.org/web/20180225064934/https://yandex.ru/maps/50/perm/?text=%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D1%8F,%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%8C&sll=56.229398,58.010374&source=wizgeo&l=map&mode=search&ll=56.229420,58.035946&z=10. [перевірено 2017-07-06]. 
  7. ↑ Хыбна цітація: Хыба в таґу <ref>; цітації означеной Площадь по Генплану не є доданый жаден текст
  8. ↑ 8,0 8,1 Областной центр - город Пермь. Пермский региональный сервер. http://www.perm.ru/region/gorrai/?document=108. 
  9. ↑ 9,0 9,1 Время в Перми, Пермский край, Россия. Сколько сейчас времени в Перми. dateandtime.info. http://dateandtime.info/ru/city.php?id=511196. [перевірено 2017-10-18]. 
  10. ↑ 10,0 10,1 10,2 Погода и климат — Климат Перми. http://pogoda.ru.net/climate/28224.htm. 
  11. ↑ В Перми 11 июля был побит температурный рекорд, державшийся 140 лет. АиФ Пермь. perm.aif.ru. https://perm.aif.ru/society/v_permi_11_iyulya_byl_pobit_temperaturnyy_rekord_derzhavshiysya_140_let. [перевірено 2024-05-05]. 
  12. ↑ 12,0 12,1 Историческая справка об образовании города Перми. http://www.permonline.ru/perm/history.htm. [перевірено 2006-08-14]. 
  13. ↑ Основание Егошихинского медеплавильного завода. http://www.archive.perm.ru/projects/articles-and-publications/1116172-the-base-of-the-smelter/. [перевірено 2021-11-14]. 
  14. ↑ Шаблона:Source
  15. ↑ 15.05.1723. Основание города Перми :: Энциклопедия "Пермский край". http://enc.permculture.ru/showObject.do?object=1805045995&idParentObject=1804258144. [перевірено 2021-11-13]. 
  16. ↑ Установлена точная дата основания Перми: 15 мая, а не 12 июня. 2014-12-22. https://59.ru/text/gorod/2014/12/22/26124252/. [перевірено 2021-11-13]. 
  17. ↑ 17,0 17,1 17,2 17,3 17,4 17,5 Трапезников В. Н. Летопись города Перми. http://www.archive.perm.ru/upload/iblock/670/trapez.pdf. 
  18. ↑ Государственный архив Пермского края. Указ Екатерины II об образовании Перми.. http://www.archive.perm.ru/exhibits/100documents/show/18/8.jpg. [перевірено 2017-06-30]. 
  19. ↑ Дмитриев А. А. Очерки из истории губернского города Перми с основания поселения до 1845 года с приложением летописи города Перми с 1845 до 1890 года. — Перм: Типоґрафія П. Ф. Каменського, 1889.
  20. ↑ 20,0 20,1 20,2 20,3 20,4 Верхоланцев В. С. Город Пермь, его прошлое и настоящее. — Пермь, 1913. (главы из книги. http://www.perm.ru/region/history/hist_links/?document=285. )
  21. ↑ Ёлтышева Л. Ю.. {{{тітул}}}. Архивировано из первоисточника 3 фебруара 2008.
  22. ↑ Перм политическая. Под ред Л. А. Фадеевой. — Пермь: Пушка, 2004 г. С 20.
  23. ↑ 11.01.1876. Удкрытя спеціального книжного бовта Иосифа и Ольгы Петровськых (Піотровськых) :: Енциклопедія "Пермский край". http://enc.permculture.ru/showObject.do?object=1804272946&idParentObject=1804273072. [перевірено 2021-11-15]. 
  24. ↑ Николаев В. (2016). "Губернский Дом" 220 году Костромської губернії. Архівы и свідотства.. Областная Типография им. Горького г. Кострома. http://bibl-kostroma.ru/wp-content/uploads/2018/02/Guber-Dom_2016_3.pdf. [перевірено 2020-12-22]. 
  25. ↑ Герценка: Вятские записки - Первая Вятская городская электростанция. herzenlib.ru. http://herzenlib.ru/almanac/number/detail.php?NUMBER=number24&ELEMENT=gerzenka24_2_5. [перевірено 2020-02-18]. 
  26. ↑ Пермь и пермяки в 1905 году. http://www.archive.perm.ru/page.php?id=67.  — Державный архів Пермської области.
  27. ↑ Государственный архив Пермского края — Пермский край «День за днём». Сентябрь. http://www.archive.perm.ru/page.php?id=342. 
  28. ↑ Государственный архив Пермского края — Пермский край «День за днём». Май. http://www.archive.perm.ru/page.php?id=261. 
  29. ↑ Маркова Л.. Знакомьтесь: Николай Жонсон. https://www.newsko.ru/articles/nk-4619944.html. [перевірено 2018-06-16]. 
  30. ↑ Хыбна цітація: Хыба в таґу <ref>; цітації означеной Верхоланцев2 не є доданый жаден текст
  31. ↑ Государственный архив Пермского края — Пермский край «День за днём». Юлій. http://www.archive.perm.ru/page.php?id=293. 
  32. ↑ Лыкова Л. А.. {{{тітул}}}. — ISBN 978-5-904552-05-3.
  33. ↑ Календарь вызначных и памнятных дат Пермського края на 2007 гуд. / Сост. О. С. Баранова; Пермская обл. библиотека им. А. М. Горького. — Пермь, 2006. 103 с (текст. http://lib.permregion.ru/docs/kalend_kray_2007.doc.  в MS Word)
  34. ↑ 1918 – 1919 гг. Бої пуд Пермю, Нытвов и Очором &124; Старіна Оханськая. http://org.detichaik.ru/grazhdanskaya-vojna/1918-1919-gg-boi-pod-permyu-nytvoj-i-ocherom.html. [перевірено 2022-01-05]. 
  35. ↑ Шаблона:БСЕ3
  36. ↑ Штейников С. Н.. {{{тітул}}}. — В. 1 (12).
  37. ↑ Лещёв М. (2019-02-08). 120 лет со дня открытия в Перми железнодорожного моста через Каму. http://www.archive.perm.ru/about/news/120-years-since-the-opening-of-the-perm-railway-bridge-across-the-kama-river/. [перевірено 2025-01-06]. 
  38. ↑ К історії Пермського варошського водопровода. www.archive.perm.ru. http://www.archive.perm.ru/projects/articles-and-publications/1116125-the-history-of-the-perm-municipal-water-supply/. [перевірено 2016-07-12]. 
  39. ↑ Указ Президиума ВС СССР от 3.10.1938 о разделении Свердловской области РСФСР на Пермскую и Свердловскую области. Викитека
  40. ↑ Переписи в Прикамье. http://www.bushmakov.narod.ru/statist.html.  — Из історії исписованя (Из матеріалу Державного архіва Пермської области).
  41. ↑ 41,0 41,1 Терехин А. С.. {{{тітул}}} / под редакцией доктора архитектуры, профессора В. И. Пилявского.
  42. ↑ Указ Презідіума ВС РСФСР уд 18.01.1941 «Об образовании Кировского района в городе Молотове» (Протокол № 11, п. 19). http://base.consultant.ru/cons/cgi/online.cgi?req=doc;base=ESU;n=27480. [перевірено 2013-09-21]. 
  43. ↑ 43,0 43,1 Война в Совітському Союзови и промысленоє розвиваня Западного Урала. http://www.perm1.ru/run/Kl9HotDEux.html?scenary=fT4wgks29D&sdo=47WfxEEmi8.  — Енциклопедія Пермської области.
  44. ↑ Первый из генералу Гітлера, убитых в СССР, нашов свою смирть пуд Краславов. (1. авґуста 2020). Шаблона:Wayback
  45. ↑ Чого не были реалізованї планы по ядернуй бомбардировцї СССР. https://ria.ru/analytics/20151203/1335028353.html. . Сергій Варшавчик. МИА «Россия сегодня». 03.12.2015
  46. ↑ Государственый архів Пермського края — Пермськый край «День за днём». Август. http://www.archive.perm.ru/page.php?id=320. 
  47. ↑ Указ Презідіума ВС РСФСР уд 02.10.1957. www.libussr.ru. http://www.libussr.ru/doc_ussr/ussr_5231.htm. [перевірено 2018-09-23]. 
  48. ↑ Календарь вызначных и памнятных дат Пермі на 2023 гуд[dead link]Шаблона:Недоступноє удкликованя
  49. ↑ Кудряшова А.. Орден Леніна в центрови Пермі: Ренесанс СССР ци повод для гордостї?. http://zvzda.ru/articles/8b5e7db8b203. [перевірено 2018-06-06]. 
  50. ↑ 50,0 50,1 Пермь от основания до наших дней: исторические очерки. — М.: Книжный мир, 2000.
  51. ↑ Алексеева Л. Перм — отцюзнина руського лібиралізма (інтервью) . http://www.mhg.ru/smi/5D720CF.  — Московская Хельсинкская Группа.
  52. ↑ Никитин А.. Пермь — родина российского либерализма. — М., Московская школа политических исследований, 2004. http://www.msps.ru/?page=108&module=302&id=44. [перевірено 2008-01-09]. 
  53. ↑ Довершена робота з другов очиридьов Красавінського моста и Южного обхода Пермы . http://eanews.ru/news/society/item145424. .
  54. ↑ Довершив ся шостый Пермськый економічный форум. Российская газета. https://rg.ru/2010/09/20/perm.html. [перевірено 2019-12-19]. 
  55. ↑ Депутаты пермської гордумы удмінили прямі выборы главы вароша. Российская газета. https://rg.ru/2010/06/29/reg-permkray/vybory-anons.html. [перевірено 2019-12-19]. 
Обтримане з "https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Перм&oldid=161472"