Перейти до вмісту

Перм

Матеріал з Вікіпедія
Перм
Пермь
На честьВелика Перм, Біармія
Ерб Прапор
Герб Перми Флаг Перми

,

Основны інформації
58°0'50"N, 56°14'56"E
КраїнаРосія
Админединка Пермськый край (край Росії)
Админцентр дляПермськый край, Пермський район
Засноване4 мая 1723
ЗасновникСтроганови, Татищев Василь Микитович
Перша змінка1780
Жытелїв Помилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value.
Розлога 799,68 Квадратный кілометер
Поштовы індексы614000–614999
Телефонный код342
Часова зонаUTC+5
Надморьска вышка 171 метер, 90 метер
Водный обєктКама
Подїл Дзержинський район (Перм), Індустріальний район (Перм), Кіровський район, Ленінський район, Мотовилихинський район, Орджонікідзевський район (Перм), Свердловський район, Нові Ляди
Назва жытелївпермяк, пермячка, пермяки, пермячки
Братьскы містаЛуїсвілл, Оксфорд, Дуйсбурґ, Амневіль, Аґрідженто, Ціндао, Реальмонте
Історіяистория Перми
Мапа
Містьскый уряд
Вебова сторінка http://www.gorodperm.ru/
VIAF:143067504;GND:4216585-4;OSM:1084793;

Перм (комі Перым, комі-перм. Перем, рос. Пермь МФА: /pʲermʲ/[1]; місный выговор /pʲerʲmʲ/[2]) — варош на востокови европейської части Росії, в Предуральови, на берегах рікы Камы, ниже впаданя в ниї рікы Чусова, адміністративный центр Пермського края и Пермського района, транспортный узел на Транссибірськуй маґістралї, річный порт, має статус вароша крайового значеня и варошського округа.

Великый многофаховый промысловый, научный и культурный центр Урала. Обывательство — 1 026 908 чол. (2024), пятнадцятый варош по обывательствови в Росії.

Варош основаный в 1723. годови, в 1940—1957. годах называв ся Мо́лотов. У 1916. годови в Пермі быв удкрытый первый на Уралови університет[3].

У 2020. годови варошови было дано званя «Варош трудової доблестї»[4].

Фізико-ґеоґрафічна характеристика

[едітовати | едітовати жрідло]

Ґеоґрафічноє положеня

[едітовати | едітовати жрідло]
Перм на картї Европы

Варош Перм находит ся на востокови европейської части Росіїи, на берегах рікы Камы, ид югови уд устя рікы Чусової. Протяжность Камы в границях вароша[5] складає около 60 км (уд устя р. Ласьвы до устя потуку Азово и Глушата — правых притоку Камы)[6]. Дякуючи Камі, Перм скапчана водными путями из пятьма европейськыми морями: Каспійськым, Білым, Чорным, Азовськым и Балтійськым.

Площадь території Пермы складає близько 800,5 км² авадь 80 049,6 га[7].

Релєф в границях вароша — рувнина з берегами в долинї рікы Камы. Лївый берег май высокый за правый, май сильно розотятый логами и зворами[8]. Характерна особенность вароша — много малых рік, які протїкают в основному по многочисленым варошськым зворам.

Часовый пояс

[едітовати | едітовати жрідло]

Удповідно из хоснуючым ся часом и ґеоґрафічнов довготов[9] середньоє сонячноє полудне в Пермі настає в 13:15.

Клімат

[едітовати | едітовати жрідло]

Клімат Пермі — помірно континентальный.

Довгота дня ся мірят уд 6 часу 28 мінут до 18 часу 11 мінут (приблизнї значеня в час сонцестояній)[9].

Середньомісячна вогкость воздуха уд 60 % в майови до 84 % в новемброви, середньогодова — 75 %[10]. Годова норма осадку 638 мм; максимальноє число осадку обычно трафлят на юній-авґуст, а мінімальноє — на фебруар-март. Зимов середня высота снїжного покрыва годна доходити до 60 см. Даколи незначна кулькость снїга годна упасти и в лїтньый період[10]. Варош дає сильноє тепловоє дїйство на околище, завто клімат вароша удличає ся уд приварошської зоны бульш высоков середньогодовов температуров[8].

Кліматичнї рекорды, зареґістрованї в Пермі[10]:

  • Сама высока температура: +37,5 °C (11. юлія 2023 года)[11],
  • Сама низька температура: −47,1 °C (децембер 1978 года),
  • Сама высока кулькость осадку за суткы: 63 мм (юній 1960 года).

Історія

[едітовати | едітовати жрідло]

Територія, на якуй ся находит варош Перм, заселена людьми из давньых часу. У вароши найдено бульш 130 археолоґічных памнятнику, уд камняного віка (стоянка Егошиха) до пузнього Середньовіччя.

У XVII. віцї йсї землї належали купцям Строгановым. Перві документальнї спомины про поселеня на території історичного центра вароша стрічают ся в переписных книгах воєводы Прокопія Елізарова в 1647 годови по вотчинам Строгановых. Там споминає ся «починок на ріцї на Камі и на ріцї Егошихе»[12].

Основаня вароша

[едітовати | едітовати жрідло]
В. Н. Татіщев

У 1720 годови по приказови Петра I капітан-поручик артилерії Василій Нікітіч Татіщев удправив ся на Урал для ставбы заводу по выплавцї мідї и срібла. Ун выбрав для постройкы мідноплавного завода місто близькоє ид устьови рікы Єгошихы дякуючи доступностї мідної руды и удобному місто находженьови для вывоза продукції по судоходным рікам[12].

Г. В. де Геннін

У 1722 годови наслїдником Татіщева як управляючого заводами став генерал-майор артилерії Георг Вільгельм де Геннін, котрый одобрив проект и роспорядив ся о пудготовцї ид ставбі завода[13].

Татіщев быв при закладцї завода. У рукописї «Описание Уральских и Сибирских заводов. 1735 г.» В. И. де Геннін писав: «И по опрідїленьови його, генерала лейтенанта, сись завод зачали класти мая 4. дня 1723 года и построєный по януар місяць 1724 года»[14].

Дата начала ставбы Єгошихінського (Ягошихінського) мідноплавного завода — 1723 года — рахує ся з 1995 года[15]офіціальнов начальнов датов історії Пермі[16].

Губернськый центр

[едітовати | едітовати жрідло]

Імператриця Єкатерина II, яка носила титул «княгинї Пермської», 16. новембра 1780 года пудписала именный указ, в якому ся писало передати Єгошихінськый завод в казну и рахуючи хосенность його містонахоженя, передписовало ся «варош губернськый для Пермського наместнічества назначити в сьому містови, названый варош Перм…»[17][18].

Лїтом 1781 года быстро йшла постройка будов для наместника, для присутственых міст и гауптвахты недалеко уд Петропавловської церквы, котора 12. авґуста была переназвана в собор[17]. Торжественоє удкрытя вароша и намістничества стало ся 18. октовбра 1781 года[19][20]. Первым варошськым головов быв убраный торговиць из Кунгура Міхаил Абрамович Попов[21].


К. Ф. Модерах

Удповідно из указом імператора Павла I уд 12. децембра 1796 года «Про новоє раздїленя державы на губернії» Пермськоє намістничество было преобразовано в Пермську губернію из центром в Пермі. Губернатором быв назначеный Карл Федорович Модерах, якый быв на сюй посадї до 1811 года. Серед другых його заслуг істориками удмічає ся розроблена ним планіровка вулиць Пермі. Ставбовый план Модераха робив ся пробігом всього XIX. віка[20]. Його ставбові роботы вышли далеко за границї вароша. Без вытрат для казны и не очажуча обыватилю ун довюг дорогы до ідеала, чудуючи іностранцю, які віділи шосе Франції и Анґлії[17]. При ньому в Пермі было заведено управляня казенных горных заводу по Уралови на основі нового положеня 1806 года[22].

П. Е. Размахнін. Вид Пермі. Акварель 1832 года. Єдно з май старых подобенок Пермі які ся сохранили — панорама из стороны Камы

Коли став губернськым центром, Перм стала и центром созданої в 1799 годови Пермської епархії[17].

У 1861 годови у вароши быв удкрытый телеґраф. У 1863 годови на Сибірськуй вулици впершый раз провели опыт по освітленьови керосіновыми лампошами[17].

У 1876 годови быв удкрытый первый спеціалізованый книжный бовт, де-факто власником котрого быв участник польського востаня Юзеф Піотровськый[23], высланый и удбывшый срок на каторзї и пусля сього дустав дозвул поселити ся в Пермі. На своє имня йому, як бывшому каторжникови, удкрыти бовт не мож было, завто ун быв удкрытый на имня жоны и робив пуд вывісков «Ольга Петровская»[17].

При губернаторстві Ніколая Єфимовича Андрєєвського (1870—1878) в Пермі было вчинено газовоє освітленя (1873), удкрыто Пермськоє Алексєєвськоє реальноє училище (1876)[24].

Куниць XIX. віка став у Пермі періодом активного штрекового будованя. 24. авґуста 1878 года стало ся удкрытя участка Уральської штрекы уд Пермі до Чусовської, а 1. октовбра 1878 года уже фунґувала вся лінія — Перм — Кушва — Єкатеринбурґ. У 1897—1898 годах была прокладена Перм-Котласька штрека, яка скапчала Уральську штреку из жилїзнодорожнов сітьов Европейської Росії.

У кунцьови XIX. віка в Пермі активно розвивали ся уставы умільства и культуры. У 1874 годови ся начала ставба театра оперы и балета. У 1896 годови появив ся первый заклад для демонстрації кінематоґрафа (електротеатр «Иллюзион»).

У 1902 годови при екcпертнуй пуддержцї А. С. Попова, якый учив ся в свуй час у Пермськуй духовнуй семінарії, в Пермі появило ся електричноє освітленя на вулицях. Из сімох представленных Попову на рассмотрение проєкту електростанції быв утверждён проєкт інженера фірмы «Уніон» Б. Ю. Гецена[25].

  • Фотографії С. М. Прокудіна-Горского, 1909 гуд
  • Перм. Общьый вид.
    Перм. Общьый вид.
  • Вид на Перм из Варошськых горок.
    Вид на Перм из Варошськых горок.
  • Пригород Пермі — Разгуляй
    Пригород Пермі — Разгуляй
  • Церква Марії Маґдалины
    Церква Марії Маґдалины
  • Перм. Лїтньоє приміщеня біржы.
    Перм. Лїтньоє приміщеня біржы.
  • Старо-Сибірська застава
    Старо-Сибірська застава
  • Жилїзнодорожный муст через Каму
    Жилїзнодорожный муст через Каму
  • Дум управліня Уральськых жилїзных дорог
    Дум управліня Уральськых жилїзных дорог

Революція 1905 года

[едітовати | едітовати жрідло]
Мотовіліхінські заводы. Начало XX. віка

У началови XX. віка населеня Пермі вместї из Мотовіліхой складав около 100 тисяч чоловік. У самуй Пермі было мало промысловых пудприятий. Велика дараба населеня вароша — міщани, торговцї, ремесленикы, чиновникы и служащі — была лояльна ид существуйочому устройови. Но близько ид варошови находили ся Пермські пушочнї заводы, де РСДРП вела активну пропаганду и хосновала ся пуддержков части робочых. Серед тых ко ся учив у Пермі так само были як сочувствуючі революціонерам, так и активнї участникы антиправительственого дїяня. В рокаши из прикапчавшими ся ид ним представниками радикально настроєної інтеліґенції йсї групы населеня стали активными участниками революціоных выступлянь 1905 года[26]. Кульминаційов конфлікта рабочых из правительствеными войсками стали подїями в Мотовілісї 13. децембра 1905 года.

Перм и царські особы

[едітовати | едітовати жрідло]

Из 30. септемба до 3. октовбра 1824 года у Перм візітовав імператор Александр I из свитов[27]. Спеціально ид приїздови імператора были покладенї обеліскы Сибірської и Казанської застав, вчинена ротонда в Загородному садови. Квартира для імператора находила ся в будові на углови улицї Покровської и Сибірської, де дале, пусля перестройкы будовы, была Пермська губернська державна палата[20].

Из 23. по 25. мая 1837 года[20] в Пермі находив ся проїздом наслїдник цесаревич, будучый імператор Александр II. у спровожаньови свого воспитателя знамого поета В. А. Жуковського. Цесаревич зопер ся в губернаторськуй хыжи, котра ся находила товгды на площади у Петропавловського собора[28].

Михаил Романов (злїва) и П. Л. Знамеровськый[29]. Фотка вчинена у апрільови 1918 г. уличным фотографом на Сеннуй площадї Пермі

Из 9. до 11. юлія 1873 года в Пермі быв проїздом великый князь Алексій Александрович. В память про його перебываня у вароши было удкрыто Пермськоє Алексєєвськоє реальноє училище[30].

Удкликованя

[едітовати | едітовати жрідло]

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Пермь на російскій Вікіпедії.

  1. ↑ ГРАМОТА.РУ — справочно-информационный интернет-портал «Русский язык». Архівна копія з оріґінала зроблена 2011-05-23. https://web.archive.org/web/20110523090149/http://gramota.ru/spravka/buro/29_287593. 
  2. ↑ Черепанов М. (2016-04-25). Говорит «Мсква»: Ирина Максимова об отклонении пермского говора от языковой нормы. Архівна копія з оріґінала зроблена 2017-08-28. https://web.archive.org/web/20170828000413/http://tribunaperm.ru:80/2016/04/25/govorit-mskva-irina-maksimova-ob-otklonenii-permskogo-govora-ot-yazykovoj-normy. 
  3. ↑ Кертман Л. Е., Васильева Н. Е., Шустов С. Г.. {{{тітул}}}.
  4. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 02.07.2020 № 444 «О присвоении почётного звания Российской Федерации „Город трудовой доблести“». Архівна копія з оріґінала зроблена 2020-07-05. https://web.archive.org/web/20200705013852/http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/0001202007020031. [перевірено 2020-07-04]. 
  5. ↑ Об утверждении описания границ города перми (по ru). perm.news-city.info. Архівна копія з оріґінала зроблена 2017-07-21. https://web.archive.org/web/20170721222045/http://perm.news-city.info/docs/sistemsj/dok_oeqsfb.htm. [перевірено 2017-07-04]. 
  6. ↑ Карта Перми: улицы, дома, организации — Яндекс.Карты. yandex.ru. Архівна копія з оріґінала зроблена 2018-02-25. https://web.archive.org/web/20180225064934/https://yandex.ru/maps/50/perm/?text=%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D1%8F,%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%8C&sll=56.229398,58.010374&source=wizgeo&l=map&mode=search&ll=56.229420,58.035946&z=10. [перевірено 2017-07-06]. 
  7. ↑ Хыбна цітація: Хыба в таґу <ref>; цітації означеной Площадь по Генплану не є доданый жаден текст
  8. ↑ 8,0 8,1 Областной центр - город Пермь. Пермский региональный сервер. http://www.perm.ru/region/gorrai/?document=108. 
  9. ↑ 9,0 9,1 Время в Перми, Пермский край, Россия. Сколько сейчас времени в Перми. dateandtime.info. http://dateandtime.info/ru/city.php?id=511196. [перевірено 2017-10-18]. 
  10. ↑ 10,0 10,1 10,2 Погода и климат — Климат Перми. http://pogoda.ru.net/climate/28224.htm. 
  11. ↑ В Перми 11 июля был побит температурный рекорд, державшийся 140 лет. АиФ Пермь. perm.aif.ru. https://perm.aif.ru/society/v_permi_11_iyulya_byl_pobit_temperaturnyy_rekord_derzhavshiysya_140_let. [перевірено 2024-05-05]. 
  12. ↑ 12,0 12,1 Историческая справка об образовании города Перми. http://www.permonline.ru/perm/history.htm. [перевірено 2006-08-14]. 
  13. ↑ Основание Егошихинского медеплавильного завода. http://www.archive.perm.ru/projects/articles-and-publications/1116172-the-base-of-the-smelter/. [перевірено 2021-11-14]. 
  14. ↑ Шаблона:Source
  15. ↑ 15.05.1723. Основание города Перми :: Энциклопедия "Пермский край". http://enc.permculture.ru/showObject.do?object=1805045995&idParentObject=1804258144. [перевірено 2021-11-13]. 
  16. ↑ Установлена точная дата основания Перми: 15 мая, а не 12 июня. 2014-12-22. https://59.ru/text/gorod/2014/12/22/26124252/. [перевірено 2021-11-13]. 
  17. ↑ 17,0 17,1 17,2 17,3 17,4 17,5 Трапезников В. Н. Летопись города Перми. http://www.archive.perm.ru/upload/iblock/670/trapez.pdf. 
  18. ↑ Государственный архив Пермского края. Указ Екатерины II об образовании Перми.. http://www.archive.perm.ru/exhibits/100documents/show/18/8.jpg. [перевірено 2017-06-30]. 
  19. ↑ Дмитриев А. А. Очерки из истории губернского города Перми с основания поселения до 1845 года с приложением летописи города Перми с 1845 до 1890 года. — Перм: Типоґрафія П. Ф. Каменського, 1889.
  20. ↑ 20,0 20,1 20,2 20,3 Верхоланцев В. С. Город Пермь, его прошлое и настоящее. — Пермь, 1913. (главы из книги. http://www.perm.ru/region/history/hist_links/?document=285. )
  21. ↑ Ёлтышева Л. Ю.. {{{тітул}}}. Архивировано из первоисточника 3 фебруара 2008.
  22. ↑ Перм политическая. Под ред Л. А. Фадеевой. — Пермь: Пушка, 2004 г. С 20.
  23. ↑ 11.01.1876. Удкрытя спеціального книжного бовта Иосифа и Ольгы Петровськых (Піотровськых) :: Енциклопедія "Пермский край". http://enc.permculture.ru/showObject.do?object=1804272946&idParentObject=1804273072. [перевірено 2021-11-15]. 
  24. ↑ Николаев В. (2016). "Губернский Дом" 220 году Костромської губернії. Архівы и свідотства.. Областная Типография им. Горького г. Кострома. http://bibl-kostroma.ru/wp-content/uploads/2018/02/Guber-Dom_2016_3.pdf. [перевірено 2020-12-22]. 
  25. ↑ Герценка: Вятские записки - Первая Вятская городская электростанция. herzenlib.ru. http://herzenlib.ru/almanac/number/detail.php?NUMBER=number24&ELEMENT=gerzenka24_2_5. [перевірено 2020-02-18]. 
  26. ↑ Пермь и пермяки в 1905 году. http://www.archive.perm.ru/page.php?id=67.  — Державный архів Пермської области.
  27. ↑ Государственный архив Пермского края — Пермский край «День за днём». Сентябрь. http://www.archive.perm.ru/page.php?id=342. 
  28. ↑ Государственный архив Пермского края — Пермский край «День за днём». Май. http://www.archive.perm.ru/page.php?id=261. 
  29. ↑ Маркова Л.. Знакомьтесь: Николай Жонсон. https://www.newsko.ru/articles/nk-4619944.html. [перевірено 2018-06-16]. 
  30. ↑ Хыбна цітація: Хыба в таґу <ref>; цітації означеной Верхоланцев2 не є доданый жаден текст
Обтримане з "https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Перм&oldid=156253"