Перейти до вмісту

Баклава

Зо сторінкы Вікіпедія
(Напрямленый з Пахлава)
Не поплетьте з Балаклава.
Баклава

Фісташкова баклава из Ґазіантепа, Турція
Подає ся надесерт
Головні інґредієнтыФіло, оріхы, сіруп (мнюд вадь цукор)

Баклава́ ци пахлава́ (тур. baklava) є десерт из кіста філо, котрый ся з правила наповнят молотыми оріхами тай пудсоложує ся медом, цукром авадь сірупом. Баклава популарна у кухнях народув западної Азії, юговосточної Европы, централної Азії тай сіверної Африкы.

Етимолоґія

[едітовати | едітовати жрідло]

Майстароє хоснованя слова баклава (осм. тур.باقلاوه) на письмі ся фіксує у поемі 15. стороча авторства турецького поета Кайґусуза Абдала.[1] Історик Пол Д. Бюел припустив, ож baklava годно походити уд монґолського пня baγla- „язати, завертати, намітовати на ворох“ тай турецького часослувного закунченя -v;[2] при тум baγla- у монґолськый позыченоє из турецького.[3] Лексикоґраф Севан Нішанян держит майстарыма зафіксованыма формами слова baklağı тай baklağu и дає їм прототурецькоє походжіня.[4] Щи єдна форма фіксує ся у перському — باقلبا (bāqlabā).[5] Хоть суфікс -vā годен указовати на перськоє походжіня слова,[6][7] baqla- не з перського тай не має встановленого походжіня.[8] Лінґвішта Тунчер Ґіленсой пише, ож baklava йде уд прототурецького bakl-ı „кормити“, ид котрому ся додали суфіксы -la-ğı: bakılağı → bakılavı → baklava.[9] Арабська назывка بقلاوة (baqlāwa) походит из турецького языка.[10]

Історія

[едітовати | едітовати жрідло]

Три основні теорії походжіня баклавы тото: уд грецького слоєного десерта плаценты (рецепта, вдухновленого перськым кістом);[11] уд середньовічного арабського тай перського мигдальового десерта лавзінаджа;[12][13] уд централноазійської тюркської традіції чинити слоєный хліб.[14] Сут ай пропозиції, ож баклава походит из асірійської кухні, подля котрых асірійці чинили такый десерт у 8. сторочови до н. е.[15]

Баклава мало подабат на старогрецькі десерты ґастріс (ґрец. γάστρις),[16] копте сесаміс (ґрец. κοπτὴ σησαμίς) тай коптон (ґрец. κοπτόν), за котрі ся споминат у 14. книзі „Трапезы філозофув“ (ґрец. Δειπνοσοφισταί, Deipnosophistaí).[17][18] Айбо рецепт у нюй обсягує начинку из оріхув и меду из горішньым и долушньым слоями з меду тай перемолотого сезама, што є май ближе ид сучасным пастелі вадь халві, и не має кіста.[19]

Щи єден подобный рецепт ся стрічат у турецькуй кухни з назывков ґіллач (тур. güllaç), котрый дако держит родаком баклавы.[20] Ун ся чинит из слоюв філа, котрі ся по єден кладут у молоко тай цукор; подає ся из волоськым оріхом тай свіжым ґранатом и сохтує ся їсти у Рамадан. Майпершый спомин за ґіллач ся подає у настанові за їдіня тай здоровля „Важні принципы їдіня тай питя“ (кіт. 飮膳正要, Yinshan Zhengyao), написануй у 1330. рокови етнічным монґолом и придворным дієтолоґом юанської дінастії Ху Сыхвейом.[21][22]

Попри вто, ож історія баклавы не є дуже добрі задокументована, припущат ся, ож архаічна верзія баклавы ся чинила у Бізантійськуй імперії,[23][24] а єї турецька верзія была майскорі розроблена у імперськых кухнях палаца Топкапы у Константінопольови (ныні Істанбул).[14][25] Султан подавав яничарам тепші баклавы кажджого 15. числа Рамадана у церемоніалнуй процесії, котра ся кликала Baklava Alayı.[13][26]

Плацента

[едітовати | едітовати жрідло]

Повно верзій походжіня баклавы выводят ї уд старогрецького рецепта плаценты (ґрец. πλατσέντα).[27] Гомерова Одіссея, написана приблизно у 800. роках до н. е., споминат тонкі слої кіста, пудсоложені волоськым оріхом и медом. У 5. ст. до н. е. Філоксен у своюй поемі „Вечеря“ пише, ож на послідньый етап питя бігом їдіня ґазды чинили тай подавали сырні шитимині из молоком и медом, котрі ся пекли у колач.[28]

Слово „плацента“ (ґрец. πλατσέντα) походит уд грецького πλακοῦς plakous, што значит дашто „плыскоє и шырокоє“.[29][30] Архестрат у свойих поемах споминат плакус ги десерт авадь делікатес другого стола; ун описує подачу из оріхами вадь сушеными овочами тай хвалит полляту медом атенську верзію плакуса.[31] Антіфан, сучасник Архестрата, дав такый попис плакуса:[31][32]

— […] «Взбитый сгусток влаги блеющей козы [сыр],

Смешанный с источниками полосато-жёлтых пчел [мнюд],
Угнездившийся под плоской кровлей девы, дочери
Непорочнейшей Деметры [мука], и роскошествующий
Мириадами сложенных утонченно покрывал»,
Иль скажу «пирог-лепёшка» [πλακοῦς]?

— Я лепёшку [πλακοῦς] предпочту.

— Антіфан, цитованый Атенейом, „Трапеза філозофув“ (Deipnosophistae) у російському товмачіньови Н. Т. Ґолінкевіча, 3. стороча[33]

У Бізантійськуй імперії ся їла плацента (знама ги коптоплакус, κοπτοπλακοῦς), котра подабала на баклаву.[34][35][36] Майстарый знамый деталный рецепт плаценты, датованый 2. ст. до н. е., описує покрытый медом печеный слоєный десерт, котрый Патрік Фаас, ґастрономічный історик, держит родаком баклавы.[11][37]

Тот рецепт записаный так:

Сформуйте плаценту так: покладьте єден шор тракты по цілуй довготі основного кіста. Товды покрыйте йсе сумішов [сыра тай меду] из товчкы. Покладьте щи єден шор тракты поверьх сього тай чиніт так докідь не ухоснуйте вшыток сыр и мед. Завершіт слойом тракты. […] покладьте плаценту в шпор и накрыйте навпереда нагрітов крышков. […] Кой буде готовоє, полляйте плаценту медом.

— Катон Старшый, De agri cultura, 160 до н. е.[11]

Подля подакотрых ученых, коптоплакус быв родаком баклавы;[11][38][39] межи другыма,[29] Історик Сперос Вріоніс описує коптоплакус ги „облюбленый [десерт] бізантійцюв“ и „тото ипен, што и турецька баклава“.[40] Назывка плацента (ґрец. πλατσέντα) хоснує ся ныні на острові Лесбос про печеный и покрытый сірупом тонкый слоєный шитиминь из товченыма оріхами.[41][42]

Лавзінадж

[едітовати | едітовати жрідло]

Баклава — частый десерт у сучасных арабськых крайинах, айбо арабськоязычна книга рецептув „Кітаб ал-Табіх“, зобрата Ібн Саяром ал-Вараком у 10. сторочу, не має ниякых рецептув баклавы.[43] Рецепт лавзінаджа (араб. لوزينج) у нюй говорит за малі дарабчикы мигдальової пасты, завернуті у дуже тонкоє кісто („тонкоє ги крыло коника“) тай умачані у сірупі.[44] Поєдны писателі заявлявут, ож сесь десерт майбульше подабат на сучасну баклаву,[45] айбо ґастрономічный історик Чарлз Перрі писав, ож „ун не быв похожый на баклаву“.[46]

Подобні рецепты лавзінаджа ся споминавут и у „Кітабі ал-Табіхови“ 13. стороча авторства Мугамада бін Гасана ал-Багдаді, написаному на території днешьного Ірака тай закладеному на май раннюй зберьці перськых рецептув.[13] Подля Ґілберта Маркса ближньовосточні повары пак розробили процес наслойованя інґредієнтув, хоснованый на ріхтованя сучасної баклавы.[13]

Ріхтованя

[едітовати | едітовати жрідло]
Великі тепші, хосновані на чиненя баклавы
Баклава, нарізана на ромбикы

Баклава ся часто чинит у великых тепшах. Слої філа вєдно из маслом и рослинным олойом ся складувут у тепшу; на них ся кладе слуй молотых оріхув — майчасто волоськых, фісташок, айбо пораз хоснувут и ліску вадь мигдаль; пак изгорі ся давут далші слої філа. Перед печіньом кісто ся розрізає на прямоуголникы, ромбы вадь триуголникы. По печіню баклаву поливавут сірупом, котрый ся годен чинити з меду, цукру и другых інґредієнтув.

Реґіоналні варіації

[едітовати | едітовати жрідло]

Алжир

[едітовати | едітовати жрідло]

Алжирська баклава (араб. بقلاوة baklawa, у тіфінагови ⴱⴰⴽⵍⴰⴹⴰ) є головным десертом. Она походит из алжирського вароша Константін и єї основнов особеностьов є удсутство кіста філо — умісто нього ся хоснує иншакый филь кіста, малсука (араб. ملسوقة malsouka) вадь варка (араб. ورقة warqa), а вмісто волоського оріха вадь фісташок ся хоснує мигдаль.[47][48][49][50] Ги другі формы баклавы, алжирська баклава ся часто ріже на ромбы тай украшає ся мигдальом. Товды ї умочувут у сірупі из меду, цукру тай лимонного соку.[51][52][53]

Сірія

[едітовати | едітовати жрідло]

У сірійськуй кухни баклава (араб. البقلاوة, сір. ܒܩܠܘܐ) вадь варбат (араб. وربات warbat)[54][55] тото десерт, головно подаваный на сята ги Ід ал-Фітр вадь сірійськоє Руздво.[56] Она ся ріхтує из 24 слоюв намащеного маслом філа, начинкы з молотых фісташок авадь молотого волоського оріха тай сірупа з цукру, воды з цвіта норонча тай лимонного сока.[57] Сірійська баклава годна ся подавати в ушылиякых формах, айбо майчасто ся трафлят ромбова.[58] Сірійськый варбат ся чинит из слоюв кіста філо тай заварної начинкы з манкы,[59][60] айбо знає ся давати туды и фісташкы, волоські оріхы, мигдаль[61] авадь солодкый сыр.[62] Десерт ся поливат сірупом из цукра, воды тай лимонного соку, котрый ся раз варит, а пак остужує ся, вбы став твердый.[63] Рецепт сірійської баклавы принюс у турецькый Ґазіантеп Челебі Ґіллі у 1871. рокови по тому, як узнав за нього уд повара у Дамаскови; ун став сучаснов популарнов ґазіантепськов баклавов.[64] У сірійську баклаву ся дає пряженоє масло, похожоє на ґгі, котроє ся кличе самне (араб. سمن).[65][66][67]

Арменія

[едітовати | едітовати жрідло]

Арменська пахлава (армен. Փախլավա) ся чинит из слоюв філа, начинкы з товченых волоськых оріхув, заправляных корицьов тай сірупа из гвоздикы, кориці, лимонного соку, цукру тай воды.[68][69] Она ся ріже на ромбы тай украшат ся лісков, мигдальов авадь половинков волоського оріха. Часто ся подає на сята, наприклад арменські Руздво вадь Пасху.[70][71]

Арменська пахлава хоснує разні числа слоюв: єден варіант має 40 листув філа ги 40 днув говіня Исуса у пустыни;[72][73][74] друга варіація обсягує 33 слої кіста, символізувучі 33 рокы Исусового жывота.[75]

Варош Ґавар має свою верзію пахлавы, чиненої из 25 слоюв кіста, начинкы из чищеных, сушеных, молотых грецкых оріхув, цукру тай медово-косичаного сірупа, котрый ся дає на готову пахлаву.[76][77] Такый филь пахлавы ся чинив у товды щи арменському вароши Баязет, айбо челядь міґровала удтідь у Ґавар и сосідні реґіоны у 1830. рокови.[78] Традиція ладити пахлаву у Ґаварі включена у испис културної дідузнины Арменії.[79]

Азербайджан

[едітовати | едітовати жрідло]

Азербайджанська пахлава (азерб. Azərbaycan paxlavası) ся чинит головно на сята, такі ги Норуз.[80][81][82] Хоснувут ся у нюй кардамом, шафран, оріхы (майбульше ліска, мигдаль, волоськый оріх) тай цукор.[83][84][85] Tenbel paxlava ся начинює мигдалями вадь волоськыми оріхами тай має 8–10 слоюв, а горі ся покрыват жовтком яйця[86][87] тай украшат ся половинков оріха.[88] Ganja paxlava має 18 слоюв и начинку з мигдаля, цукра тай кардамома; у кісто ся давут лупенкы ружі.[88] Rose petals are added to the dough.[89][90] Guba paxlava має покрытя из шафрана на горішньому слойови тай 50 слоюв рішты (кіста из рисової мукы).[91][92] Sheki paxlava вадь Sheki halva ся чинит из рішты, ліскы тай кардамома тай сірупа.[88][89]

Албанія

[едітовати | едітовати жрідло]

Албанці сохтувут чинити баклаву (алб. bakllava) на поєдны мусулманські, католицькі вадь православні празникы тай часто на зимні сяткы вадь на Новый рук.

Боснія

[едітовати | едітовати жрідло]

У боснійськуй кухни реґіоналный варіант баклавы ся кличе ružice (ружіце).[93]

Румынія

[едітовати | едітовати жрідло]

У румынськуй кухни баклава (рум. baclava) тото єден из майпопуларных десертув уєдно из катайфом (рум. cataif) и сарайльов (рум. sarailia).[94]

Болґарія

[едітовати | едітовати жрідло]

У Болґарії баклава популарна ги зимовый десерт.

Греція

[едітовати | едітовати жрідло]

У грецькуй кухни волоські оріхы ся стрічавут май часто ги фісташкы, тай десерт ся приправлят корицьов. Грецька баклава (ґрец. μπακλαβάς) має повно реґіоналных варіантув из разными назывками: σαμοσάδες (самусадес), ζουρναδάκια (зурнадакія), μασουράκια (масуракія). Вцілови на югови Греції баклаву майчасто чинят из мигдалю, на сівері — из волоського оріха. Подакотрі рецепты давут ліску, сезам авадь грозенкы.[95] сіруп ся чинит из цукра, меду, воды, кориці тай норонча вадь цедры лимона тай соку.[96][97] Грецька баклава ся символічно чинит из 33 слоюв філа на знак рокув, котрі прожыв Исус.[75]

На острові Лесбос филь баклавы усе щи ся кличе плацента (ґрец. πλατσέντα), як и старогрецькоє кісто, котроє подако держит прототипом баклавы. Сучасна баклава-плацента ся чинит из наслоєных листув кіста філо тай оріхув, по печіньови ся умочує у цукровому сірупови тай посыпає ся корицьов.[98][99][100]

Іран

[едітовати | едітовати жрідло]

Іранська баглава (фарсі: باقلوا baghlava) не така хрумтяча тай хоснує менше сірупа ги другі варіації баклавы.[101] Вароші Єзд, Табріз, Казвін, Кашан тай провінція Ґілан знамі за свої филі баклавы.[102][103][104][105] Іранська баклава хоснує мікс из молотої ліскы, мигдалю вадь волоського оріха тай фісташок приправленых шафраном, кардамомом авадь жасміном. У сіруп ся знавут давати ружова вода, сок лимона, цукор, мнюд и вода.[106][107] Іранська баклава ся ріже на квадратикы вадь ромбикы.[108] Кой она готова, та часто ї украшавут подроблеными фісташками, лупенками ружі, жасміном авадь кокосовым порошком, залежно на реґіон.[109]

Турція

[едітовати | едітовати жрідло]

У турецькуй кухни baklava ся часто чинит из начинков из фісташок, волоськых оріхув авадь, у поєдных частях Еґейського реґіона, из мигдаля. У Чорноморському реґіоні часто ся хоснує на начинку ліска.[110] Ліска ся дає ай у турецькый десерт sütlü nuriye — май легку верзію баклавы, у котру умісто сірупа йде молоко.[111] Midye baklava тото оріхова баклава у формі мушлі.[112][113] Sarma baklava тото баклава из начинков из фісташкового масла, завернута у листя.[114][115][116]

Şöbiyet ото варіація баклавы из начинков из каймака (верьшкоподобного молочного їдіня)[117] и оріхув.[118] Ґазіантеп у югоцентралнуй части Турції знамый за свою баклаву, ріхтовану из місных фісташок,[119] часто подавану из каймаком. Десерт трафив до Ґазіантепа у 1871. рокови позад Челебі Ґіллі, котрый узнав за рецепт уд повара у Дамаскови.[64] У 2008 турецькоє патентноє міністерство зареєстровало ґеоґрафічноє указаня про антепську баклаву,[120] а у 2013 Европська комісія зареєстровала защищеноє ґеоґрафічноє указаня Antep Baklavası вадь Gaziantep Baklavası.[121] Ґазіантепська баклава стала была першым турецькым продуктом, котрый дустав таку защиту уд Европської комісії.[122]

Узбекы тай татары

[едітовати | едітовати жрідло]

В узбецькуй кухни є paxlava, puskal и yupka (по татарськы yoka) — солодкоє тай соленоє їдіня, чиненоє из 10–12 слоюв кіста.[10]

Крымські татары

[едітовати | едітовати жрідло]

Крымськотатарська пахлава (крымскотат. baqlava) ся чинит из пары скрученых, май грубых слоюв кіста.[123]

Ґалерія

[едітовати | едітовати жрідло]

Література

[едітовати | едітовати жрідло]

Референції

[едітовати | едітовати жрідло]
  1. ↑ Işın, Priscilla Mary (2013). Sherbet and Spice: The Complete Story of Turkish Sweets and Desserts. I.B. Tauris. с. 32. ISBN 978-1848858985. 
  2. ↑ Paul D. Buell, "Mongol Empire and Turkicization: The Evidence of Food and Foodways", p. 200ff, in Amitai-Preiss, 1999.
  3. ↑ Sukhbaatar, O. (1997) (по mn) (PDF). A Dictionary of Foreign Words in Mongolian. Ulaanbaatar: Mongolian Academy of Sciences, Institute of Language and Literature. с. 25. OCLC 46685208. http://altaica.narod.ru/LIBRARY/e_sukheb.htm. [перевірено 2008-10-08]. 
  4. ↑ Nişanyan, Sevan (2009) (in Turkish). Sözlerin Soyağacı - Çağdaş Türkçenin Etimolojik Sözlüğü [Words' Family Tree - An Etymological Dictionary of Contemporary Turkish]. İstanbul. http://nisanyansozluk.com/?k=baklava Архівовано 14 юлія 2011.
  5. ↑ Dehkhoda Persian Dictionary, باقلبا. http://www.loghatnaameh.com/dehkhodaworddetail-e134b0f538ae4d14b9c367f1c7ee1ab4-fa.html. [перевірено 2012-04-22]. 
  6. ↑ Batmanglij, Najmieh, A Taste of Persia: An Introduction to Persian Cooking, I.B.Tauris, 2007, ISBN 1-84511-437-X, 9781845114374; page 156.
  7. ↑ Dehkhoda Persian Dictionary, باقلبا. http://www.loghatnaameh.com/dehkhodaworddetail-e134b0f538ae4d14b9c367f1c7ee1ab4-fa.html. [перевірено 2012-04-22]. 
  8. ↑ "a derivation from balg, a common dialect form of barg "leaf", or from Ar. baql "herb" is unlikely", W. Eilers, Encyclopædia Iranica, s.v. 'bāqlavā' Архівовано 28 децембра 2011.
  9. ↑ Gülensoy, Tuncer (2007). Türkiye Türkcesindeki Türkçe Sözcüklerin Köken Bilgisi Sözlüğü - I. Turkey: Türk Dil Kurumu. с. 106. ISBN 978-9751619709. 
  10. ↑ 10,0 10,1 Akın and Lambraki, Turkish and Greek Cuisine / Türk ve Yunan Mutfağı p. 248-249, ISBN 975-458-484-2
  11. ↑ 11,0 11,1 11,2 11,3 [[[:Шаблона:Google books]] Patrick Faas (2003). Around the Roman Table: Food and Feasting in Ancient Rome. Chicago: University of Chicago Press. p. 185f.]
  12. ↑ Nasrallah, Nawal (2015). Goldstein, Darra. ed (по en). The Oxford Companion to Sugar and Sweets. Oxford University Press. с. 395. ISBN 978-0-19-931361-7. 
  13. ↑ 13,0 13,1 13,2 13,3 Marks, Gil (2010). [[[:Шаблона:Google books]] Encyclopedia of Jewish Food]. Houghton Mifflin Harcourt. с. 151. ISBN 978-0470391303. Шаблона:Google books. 
  14. ↑ 14,0 14,1 Perry, Charles. "The Taste for Layered Bread among the Nomadic Turks and the Central Asian Origins of Baklava", in A Taste of Thyme: Culinary Cultures of the Middle East (ed. Sami Zubaida, Richard Tapper), 1994. ISBN 1-86064-603-4, page 87
  15. ↑ Akkaya, Ayşenur; Koc, Banu (2017), Past, present and tomorrow of baklava, International Rural Tourism and Development Journal 1 (1): 47–50, https://www.researchgate.net/publication/324107511, [перевірено 2021-05-01] 
  16. ↑ γάστρις Архівовано 25 фебруара 2021., Henry George Liddell, Robert Scott, A Greek–English Lexicon, on Perseus
  17. ↑ κοπτός Архівовано 24 фебруара 2021., Henry George Liddell, Robert Scott, A Greek–English Lexicon, on Perseus
  18. ↑ Deipnosophists 14:647, discussed by Charles Perry, "The Taste for Layered Bread among the Nomadic Turks and the Central Asian Origins of Baklava", in A Taste of Thyme: Culinary Cultures of the Middle East (ed. Sami Zubaida, Richard Tapper), 1994. ISBN 1-86064-603-4. p. 88.
  19. ↑ Charles Perry, "The Taste for Layered Bread among the Nomadic Turks and the Central Asian Origins of Baklava", in A Taste of Thyme: Culinary Cultures of the Middle East (ed. Sami Zubaida, Richard Tapper), 1994. ISBN 1-86064-603-4.
  20. ↑ Husihui; Paul D. Buell; Eugene N. Anderson; Charles Perry (2010). A soup for the Qan: Chinese dietary medicine of the Mongol era as seen in Hu Szu-Hui's Yin-shan cheng-yao (2nd rev. and expanded ed.). Leiden: Brill. ISBN 978-90-04-18020-8. 
  21. ↑ Paul D. Buell, "Mongol Empire and Turkicization: The Evidence of Food and Foodways", p. 200ff, in Amitai-Preiss, 1999.
  22. ↑ Işın, Priscilla Mary (2023-09-16). The Sticky History of Baklava (по en). https://www.smithsonianmag.com/travel/the-sticky-history-of-baklava-180982771/. 
  23. ↑ Davidson, Alan (1983) (по en). Food in Motion: The Migration of Foodstuffs and Cookery Techniques : Proceedings : Oxford Symposium 1983. Oxford Symposium. ISBN 978-0-907325-16-1. https://books.google.com/books?id=jYa3J6xrjt4C&pg=PA184. 
  24. ↑ Speros Vryonis The Decline of Medieval Hellenism in Asia Minor, 1971, p. 482
  25. ↑ Ayşenur Akkaya; Banu Koc (2017), Past, Present and Tomorrow of Baklava, IRTAD Journal (August): 47–50, ISSN 2602-4462, https://www.researchgate.net/publication/324107511, [перевірено 20 November 2021] 
  26. ↑ Wasti, Syed Tanvir (2005), The Ottoman Ceremony of the Royal Purse, Middle Eastern Studies 41 (2): 193–200, doi:10.1080/00263200500035116 
  27. ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1 у рядку 3356: attempt to call field 'year_check' (a nil value).
  28. ↑ Hoffman, Susanna. The Olive and the Caper. Workman Publishing Company, Inc. ISBN 9781563058486
  29. ↑ 29,0 29,1 [[[:Шаблона:Google books]] Rena Salaman, "Food in Motion the Migration of Foodstuffs and Cookery Techniques" from the Oxford Symposium on Food Cookery, Vol. 2, p. 184]
  30. ↑ placenta Архівовано 7 марца 2021., Charlton T. Lewis, Charles Short, A Latin Dictionary, on Perseus
  31. ↑ 31,0 31,1 Goldstein, 2015, "ancient world": "The next cake of note, first mentioned about 350 B.C.E. by two Greek poets, is plakous. [...] At last, we have recipes and a context to go with the name. Plakous is listed as a delicacy for second tables, alongside dried fruits and nuts, by the gastronomic poet Archestratos. He praises the plakous made in Athens because it was soaked in Attic honey from the thyme-covered slopes of Mount Hymettos. His contemporary, the comic poet Antiphanes, tells us the other main ingredients, goat’s cheese and wheat flour. Two centuries later, in Italy, Cato gives an elaborate recipe for placenta (the same name transcribed into Latin), redolent of honey and cheese. The modern Romanian plăcintă and the Viennese Palatschinke, though now quite different from their ancient Greek and Roman ancestor, still bear the same name."
  32. ↑ Dalby, 1998, p. 155: "Placenta is a Greek word (plakounta, accusative form of plakous 'cake').
  33. ↑ Dalby, Andrew (1998). Cato on farming-De Agricultura-A modern translation with commentary. с. 155. 
  34. ↑ Ash, John (1995). A Byzantine Journey. New York: Random House Incorporated. с. 223. ISBN 978-1-84511-307-0. https://archive.org/details/byzantinejourney00ashj. 
  35. ↑ Faas, Patrick (2005). Around the Roman Table: Food and Feasting in Ancient Rome. Chicago, IL: University of Chicago Press. с. 184. ISBN 978-0-226-23347-5. https://books.google.com/books?id=YXGlAr17oekC. [перевірено 14 September 2023]. 
  36. ↑ Speros Vryonis, 1971, p. 482.
  37. ↑ LacusCurtius • Cato On Agriculture — Sections 74‑90. https://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/Cato/De_Agricultura/E*.html. [перевірено 2017-01-28]. 
  38. ↑ Salaman, 1986, с. 184; Vryonis, 1971, с. 482.
  39. ↑ Ash, John (2006) (по en). A Byzantine Journey. Tauris Parke Paperbacks. ISBN 978-1-84511-307-0. https://books.google.com/books?id=eQCKEk1GXlYC&pg=PA223. 
  40. ↑ Speros Vryonis The Decline of Medieval Hellenism in Asia Minor, 1971, p. 482
  41. ↑ Τριανταφύλλη, Κική (17 October 2015). Πλατσέντα, από την Αγία Παρασκευή Λέσβου. http://www.bostanistas.gr/?i=bostanistas.el.article&id=3528. [перевірено 7 February 2020]. 
  42. ↑ Γιαννέτσου, Βασιλεία Λούβαρη (2014). Τα Σαρακοστιανά: 50 συνταγές για τη Σαρακοστή και τις γιορτές της από τη MAMAVASSO. Georges Yannetsos. с. 161. https://books.google.com/books?id=5U0iAwAAQBAJ. ""Η πλατσέντα είναι σαν τον πλακούντα των αρχαίων Ελλήνων, με ξηρούς καρπούς και μέλι."" 
  43. ↑ Saudi Aramco World : Cooking with the Caliphs. http://archive.aramcoworld.com/issue/200604/cooking.with.the.caliphs.htm. [перевірено 2017-01-28]. 
  44. ↑ Perry, Charles. "What to Order in Ninth Century Baghdad," in Rodinson, Maxime, and Arthur John Arberry. "Medieval Arab Cookery." (2001). p. 223
  45. ↑ Salloum, Habeeb; Salloum, Muna; Elias, Leila Salloum (2013). Sweet Delights from A Thousand and One Nights: the Story of Tradition Arab Sweets. Bloomsbury. с. 45–48. 
  46. ↑ Perry, Charles. "What to Order in Ninth Century Baghdad," in Rodinson, Maxime, and Arthur John Arberry. "Medieval Arab Cookery." (2001). p. 222 "As for lauzinaj, it was not much like baklava."
  47. ↑ Wagda, Marin (2004), Bricks en vrac à l'est d'Ithaque, Hommes & Migrations 1251 (1): 136–139, doi:10.3406/homig.2004.4253, https://www.persee.fr/doc/homig_1142-852x_2004_num_1251_1_4253 
  48. ↑ Bakhaï, Fatima (1996), Dounia (по en), Dounia: 1–302, https://www.torrossa.com/en/resources/an/5093106?digital=true 
  49. ↑ Bouayed, Fatima-Zohra (1970). La cuisine algérienne (по french). https://www.abebooks.com/cuisine-alg%C3%A9rienne-Bouayed-Fatima-Zohra-Temps-Actuels/31073983930/bd. [перевірено 2022-01-31]. 
  50. ↑ Petrick, G. M. (2003), Food, Drink and Identity: Cooking, Eating and Drinking in Europe Since the Middle Ages. Edited by Peter Scholliers (New York: Berg, 2001. xi plus 223pp. $65.00/cloth $19.50/paper), Journal of Social History 37 (2): 515–517, doi:10.1353/jsh.2003.0189, ISSN 0022-4529, https://www.academia.edu/224003 
  51. ↑ Bertrand, Georges (2009-07-01), Turquie, France : le voyage des mots (по fr), Hommes & migrations. Revue française de référence sur les dynamiques migratoires (1280): 100–104, doi:10.4000/hommesmigrations.313, ISSN 1142-852X, https://journals.openedition.org/hommesmigrations/313 
  52. ↑ Scholliers, Peter (2001), Food, Drink and Identity. Cooking, Eating and Drinking in Europe since the Middle Ages, Academia, https://www.academia.edu/224003 
  53. ↑ Wagda, Marin (2003), Bricks, boureks et briouates, Hommes & Migrations 1245 (1): 125–127, doi:10.3406/homig.2003.4076, https://www.persee.fr/doc/homig_1142-852x_2003_num_1245_1_4076 
  54. ↑ The Sweets Story: When Syrians Come to Cairo. Huffingtonpost.com. http://www.huffingtonpost.com/sarah-dajani/the-sweets-story-when-syr_b_5624639.html. [перевірено 2016-03-17]. 
  55. ↑ Christa Salamandra (10 December 2004). A New Old Damascus: Authenticity and Distinction in Urban Syria. Indiana University Press. с. 97–. ISBN 0-253-11041-6. https://books.google.com/books?id=l6UKhO5KJO4C&pg=PA97. 
  56. ↑ John A. Shoup (2008). Culture and Customs of Syria. Bloomsbury Academic. ISBN 978-0313344565. 
  57. ↑ Imad Alarnab (6 July 2023). Syrian Kitchen. HarperCollins Publishers Limited. ISBN 978-0008532376. 
  58. ↑ Bodic, Slavka (11 September 2020). The Ultimate Syrian Cookbook: A Journey Through Syrian Cuisine With 111 Traditional Recipes. Independently Published. ISBN 9798685380357. 
  59. ↑ Faye, Yakir Levy \ (2012-07-26). An 'iftar' feast - FoodIndex - Jerusalem Post. Jpost.com. https://www.jpost.com/Food-Index/An-iftar-feast. [перевірено 2016-03-17]. 
  60. ↑ Madison Magazine. Consumer Publications, Limited. 1999. https://books.google.com/books?id=gqQvAQAAMAAJ. 
  61. ↑ The Sweets Story: When Syrians Come to Cairo. Huffingtonpost.com. http://www.huffingtonpost.com/sarah-dajani/the-sweets-story-when-syr_b_5624639.html. [перевірено 2016-03-17]. 
  62. ↑ JOYCE SMITHThe Kansas City Star (2014-11-04). Sultan's Bakery opens on 39th Street | The Kansas City Star. Kansascity.com. http://www.kansascity.com/news/local/community/816/816-business/article3559174.html. [перевірено 2016-03-17]. 
  63. ↑ Warbat
  64. ↑ 64,0 64,1 Brunner, Esther (2 January 2009). Sweet journey of Güllüoğlu baklava. http://www.hurriyet.com.tr/gundem/sweet-journey-of-gulluoglu-baklava-10682696. [перевірено 2018-11-09]. 
  65. ↑ "A baklava crawl in the Turkish city that's obsessed with the pastry". Oregon Public Broadcasting (in англійська). 7 Jun 2025. Retrieved 27 November 2025.
  66. ↑ "البقلاوة... ملكة على عرش الحلويات العربية برغم النزاع حول أصولها" [Baklava... the queen of Arabic sweets despite the dispute over its origins]. Raseef22 (in арабська). 29 March 2024. Retrieved 27 November 2025.
  67. ↑ "الحلويات السورية... إقبال كبير في تركيا رغم كل التحديات" [Syrian sweets... huge demand in Türkiye despite all the challenges]. The New Arab (in арабська). 19 Sep 2023. Retrieved 27 November 2025.
  68. ↑ Hogrogian, Rachel (2014). The Armenian Cookbook. CreateSpace Independent Publishing Platform. ISBN 978-1497387065. 
  69. ↑ Armenian Pakhlava. 20 December 2019. https://www.floatingkitchen.net/p-is-for-paklava/. 
  70. ↑ The flower of paradise and other Armenian tales by Bonnie C. Marshall, Virginia A. Tashjian, Libraries Unlimited, 2007, p. 179, ISBN 1-59158-367-5
  71. ↑ Abu-Jaber, Diana (14 March 2006). The Language of Baklava. Knopf Doubleday Publishing. ISBN 978-1400077762. 
  72. ↑ Recipe Corner: Chocolate Walnut-Raisin Baklava with California Raisins. 5 January 2023. https://mirrorspectator.com/2023/01/05/recipe-corner-chocolate-walnut-raisin-baklava-with-california-raisins/. 
  73. ↑ Paklava – Traditional Style. 12 April 2011. https://thearmeniankitchen.com/paklava-traditional-style/. 
  74. ↑ Petrosian, I.; Underwood, D. (2006). Armenian Food: Fact, Fiction & Folklore. Armenian Research Center collection. Yerkir Publishing. с. 47. ISBN 978-1-4116-9865-9. https://books.google.com/books?id=0oXYX9Qzx9oC&pg=PA47. [перевірено 11 December 2019]. 
  75. ↑ 75,0 75,1 Theodore Kyriakou and Charles Campion (2004). The Real Greek at Home. Octopus Books. ISBN 978-1845334512. 
  76. ↑ Gavar Baklava: The Queen of Local Pastries, Antidote for Holiday Drinking. 29 December 2017. https://hetq.am/en/article/84697. 
  77. ↑ Baklava Gavar. 9 July 2023. https://www.jidlonacestach.cz/en/baklava-gavar/. 
  78. ↑ Bournoutian, George (2018). Armenia and Imperial Decline: The Yerevan Province, 1900-1914. Routledge Advances in Armenian Studies. New York: Routledge. с. 48. ISBN 9781351062602. https://books.google.com/books?id=Cb9aDwAAQBAJ&pg=PT48. 
  79. ↑ ՀՀ ՈՆՄԺ Արժեքների Ցանկ (по hy). https://int-heritage.am/ich-list-of-ra/. [перевірено 3 July 2025]. 
  80. ↑ Nazarli, Amina (19 April 2018). "Azerbaijanis welcome beloved Novruz holiday". AzerNews. AzerNews. Archived from the original on 24 April 2018. Retrieved 23 April 2018.
  81. ↑ Ismayilova, Laman (20 March 2018). "Delicious sweets for Novruz holiday". AzerNews. AzerNews. Archived from the original on 22 April 2018. Retrieved 23 April 2018.
  82. ↑ Gadimova, Nazrin (27 February 2018). "Celebrating Novruz? Try These 3 Pastries!". Caspian News. Caspian News. Archived from the original on 24 April 2018. Retrieved 23 April 2018.
  83. ↑ Jeanne Jacob, Michael Ashkenazi (2014). The World Cookbook: The Greatest Recipes from Around the Globe. ABC-CLIO. с. 82–83. ISBN 9781610694698. 
  84. ↑ Nikki Kazimova (2011). Azerbaijan - Culture Smart!: The Essential Guide to Customs & Culture. Kuperard. ISBN 9781857335484. 
  85. ↑ Miller, Frederic P.; Vandome, Agnes F.; John, Mcbrewster (21 April 2010). Ethnic Minorities in Azerbaijan. VDM. ISBN 9786130609948. 
  86. ↑ Easy Baklava. 18 March 2008. https://azcookbook.com/2008/03/18/easy-baklava/. 
  87. ↑ Tenbel Baklava. 20 May 2016. https://www.196flavors.com/azerbaijan-tenbel-pakhlava/. 
  88. ↑ 88,0 88,1 88,2 Ahmedov, Ahmed-Jabir (1986). Azərbaycan kulinariyası, Азербайджанская кулинария, Azerbaijan Cookery - cookbook, in Azeri, Russian & English. Baku: Ishig. 
  89. ↑ 89,0 89,1 "A tasty journey through Azerbaijan: Sheki and Ganja cuisine". Azerbaijan State News Agency (in англійська). Archived from the original on 2019-10-22. Retrieved 2018-11-07.
  90. ↑ Gəncə paxlavası (по az). http://www.ganja.az/az/mədəniyyət/milli-mətbəx/gəncə-paxlavası. [перевірено 2019-02-27]. 
  91. ↑ Preparation of Guba pakhlava (по az). https://report.az/multimedia/quba-paxlavasi-bele-hazirlanir-fotoreportaj/. [перевірено 2019-02-27]. 
  92. ↑ Guba pakhlava (по az). https://azertag.az/xeber/CHay_sufrelerinin_bezeyi___Quba_paxlavasi-937350. [перевірено 2019-02-27]. 
  93. ↑ Manning, Anneka (22 August 2016). Bakeproof: Bosnian baking : SBS Food. http://www.sbs.com.au/food/article/2016/08/22/bakeproof-bosnian-baking. [перевірено 2017-01-28]. 
  94. ↑ Săcara-Onița, Adina; Porumb, Andra-Teodora; Benea, Ciprian Beniamin (2019). The Evolution of the Romanian Pastry. Traditions, European Influences, New Trends. 3rd International Scientific Conference ITEMA Recent Advances in Information Technology Tourism Economics Management and Agriculture. Association of Economists and Managers of the Balkans. с. 35–44. doi:10.31410/ITEMA.2019.35. ISBN 9788680194233. https://d1wqtxts1xzle7.cloudfront.net/64667189/ITEMA_2019-DRAFT-Conference-Proceedings.pdf?1602583602=&response-content-disposition=inline%3B+filename%3DFerrari_S_Iaffaldano_N_and_Santamato_V_R.pdf&Expires=1619884310&Signature=PnJylhYa07v3YzWFQ7g5IGPNDknRr9wHYR-1fMnOg7w2Ojc562uRxkjXKpYug8DJQhsA3gYGioTRxunLLmTDnahZs-yCMJu1eYz6xmmpal14VJq6VLPqoRhy6ZP6P7KKR~ai0jGW-hV74P7SUDCTuaieNAI6bjw55fQqWVCf5UjAhFVy0xBQiS2kNV1edy9Yn5jD9mmXQPiq5xqHNXaQgXClgJXgWsA79N1IuJuiqERi9CrzsXTYhnNMXGeGHBRASSbW1RvuBXb9Cud-Mt79j~gUrdYMKZX6VBR~xp5bBDDt2AVGpodYOqzzjZBfftnWDqUUlsDEu7v5Iyo4xhRSoQ__&Key-Pair-Id=APKAJLOHF5GGSLRBV4ZA#page=43. 
  95. ↑ Semos, Evelyn (1982). More Than Baklava. Neiman Marcus. ISBN 9780960666812. 
  96. ↑ Alexiadou, Vefa (20 March 2017). Greece: The Cookbook. Phaidon Press. ISBN 978-0714873800. 
  97. ↑ Traditional Greek Baklava Recipe. 15 May 2021. https://thegreekdeli.com/traditional-greek-baklava-recipe/. 
  98. ↑ Αποστολή με. Πλατσέντα, από την Αγία Παρασκευή Λέσβου | Άρθρα | Bostanistas.gr : Ιστορίες για να τρεφόμαστε διαφορετικά. http://www.bostanistas.gr/?i=bostanistas.el.article&id=3528. [перевірено 2017-01-28]. 
  99. ↑ Λούβαρη-Γιαννέτσου, Βασιλεία (2014). Πλατσέντα ή γλυκόπιτα. Τα Σαρακοστιανά 50 συνταγές για τη Σαρακοστή και τις γιορτές. https://books.google.com/books?id=5U0iAwAAQBAJ&q=%CF%80%CE%BB%CE%B1%CF%84%CF%83%CE%AD%CE%BD%CF%84%CE%B1&pg=PT161. 
  100. ↑ Cuisine of Lesvos. VisitGreece. https://www.visitgreece.gr/experiences/gastronomy/traditional-cuisine/cuisine-of-lesvos/. 
  101. ↑ Baghlava – Persian Baklava. 24 November 2018. https://thecaspianchef.com/2018/11/24/persian-baklava-baghlava/. 
  102. ↑ Baklava in Iran. https://iranhikers.com/iranian-cuisine/snacks/baklava. 
  103. ↑ N. Ramazani, "Bāqlavā", Encyclopaedia Iranica, Volume 3, Issues 5–8, page 729.
  104. ↑ The Most Heavenly Baklava Kadayif. 27 July 2019. https://rozinaspersiankitchen.wordpress.com/2019/07/27/baklava-kadayif/. 
  105. ↑ Batmanglij, Najmieh (2020). Cooking in Iran: Regional Recipes and Kitchen Secrets. Mage Publishers. ISBN 978-1949445077. 
  106. ↑ Food and Booze: A Tin House Literary Feast, Michelle Wildgen, Nicole J. Georges, Tin House Books, 2007, ISBN 0-9773127-7-1, ISBN 978-0-9773127-7-1; page 200.
  107. ↑ Baklava Recipe (Persian Style). 30 March 2023. https://www.thedeliciouscrescent.com/baklava/. 
  108. ↑ Porter, Jamaal (5 December 2022). Persian Sweets. Amazon Digital Services LLC - Kdp. ISBN 979-8367005806. 
  109. ↑ Rylee, Bryan (31 March 2020). Persian Dessert Recipes. Draft2Digital. ISBN 978-1393153382. 
  110. ↑ What is baklava—and where to find the best baklava in Istanbul?. Witt magazine. http://www.wittistanbul.com/magazine/what-is-baklava-and-where-to-find-the-best-baklava-in-istanbul. [перевірено 2013-10-02]. 
  111. ↑ Ihtilal Tatlısı Sütlü Nuriye'nin Trajikomik Hikayesi. Milliyet Haber. 30 June 2014. http://www.milliyet.com.tr/ihtilal-tatlisi-sutlu-nuriye-nin-trajikomik-istanbul-yerelhaber-270887/. [перевірено 2018-11-09]. 
  112. ↑ Ajith, Adithi Reena (20 March 2025). "Turkish delights: Kebabs, kunefe & more at Delhi's Ophelia". The New Indian Express (in англійська).
  113. ↑ "Midye baklavayı ben buldum diyen baklavacının tescili iptal edildi" [The registration of the baklava shop that claimed to have invented mussel baklava was cancelled.]. Hurriyet (in турецька). 20 September 2018. Retrieved 9 November 2025.
  114. ↑ Fıstıklı sarma | Traditional Sweet Pastry From Turkiye. https://www.tasteatlas.com/fistikli-sarma. [перевірено 27 November 2025]. 
  115. ↑ "Fıstıklı sarma fiyatı yeni gelen zamla birlikte bin lirayı aştı" [The price of pistachio wraps has exceeded 1,000 lira with the new price increase.]. HALKIN SESİ (in турецька). Retrieved 27 November 2025.
  116. ↑ Merkezi, Haber (20 November 2024). "Türk tatlıları dünya listesine damga vurdu: 2024'ün en iyi 100 tatlısı arasında Türkiye'nin başarısı!" [Turkish desserts made their mark on the world list: Türkiye's success among the top 100 desserts of 2024!]. Politika (in турецька). Retrieved 27 November 2025.
  117. ↑ Kaymaklı Şöbiyet Tarifi. https://www.kisikates.com.tr/tarif/kaymakli-sobiyet-tarifi-1743. 
  118. ↑ Şöbiyet. Arda'nın Mutfağı. 9 January 2016. http://www.ardaninmutfagi.com/yemek-tarifleri/tatlilar/sobiyet. [перевірено 2018-11-09]. 
  119. ↑ Capital of baklava. https://archive.aramcoworld.com/issue/201503/capital.of.baklava.htm. [перевірено 2020-12-19]. 
  120. ↑ Bsanna News, February 21, 2008. Bsanna-news.ukrinform.ua. 2008-02-21. http://bsanna-news.ukrinform.ua/newsitem.php?id=3731&lang=en. [перевірено 2012-04-22]. 
  121. ↑ Publication of an application pursuant to Article 50(2)(a) of Regulation (EU) No 1151/2012 of the European Parliament and of the Council on quality schemes for agricultural products and foodstuffs. European Commission. 2009-10-07. http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:C:2013:229:0043:0046:EN:PDF. [перевірено 2013-12-20]. 
  122. ↑ Greek writers praise world-famous Turkish baklava. Daily News. October 2019. https://www.hurriyetdailynews.com/greek-writers-praise-world-famous-turkish-baklava-147021. [перевірено 2020-12-19]. 
  123. ↑ Olga Kovalenko (2015-11-24). A taste of Crimea far from the frontline. Roads and Kingdoms. http://roadsandkingdoms.com/2015/a-taste-of-crimea-far-from-the-frontline/. [перевірено 2015-12-05]. 
Обтримане з "https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Баклава&oldid=162324"