Палачінта

Поз. тыж: Пенкейк тай Оладі

Палачінта

Палачінты, посыпані цукровов пудров

Палачі́нта вадь полочі́нта є їдіня из тонкого кіста, пошыреноє у централнуй и восточнуй Европі, на Балканах. Палачінты ся тіпово їдят ги десерт, айбо годні быти и солені. Кісто на них ся чинит из яєць, пшеничної мукы, молока, и жарят ся на палачінтоши у маслі вадь олої. Похожоє на палачінту їдіня у виді малых грубых шайбочок кіста — оладі — по русинськы ся знає кликати блінчикы.

Назывка

Палачінта знама у европськых кухнях и языках пуд разными назывками:

• мад. palacsinta;
• чес. palačinka;
• словен. palacinka;
• австр.-нїм. Palatschinke;
• нїм. Pfannkuchen;
• серб.-горв. палачинка/palačinka;
• булг. палачинка;
• панон.-русин. палачинка;
• словін. palačinka;
• пол. naleśnik;
• укр. налисник, млинець авадь блінчик;
• рос. блин(чик);
• білорус. блін/млін;
• рум. clătită.

Слово палачінта, як и Palatschinke, palačinka, держит ся, пушло уд мад. palacsinta, котроє само позыченоє з рум. plăcintă; румынськоє слово походит уд лат. placenta, уд ґрец. πλατσέντα platsénta, уд ґрец. πλακοῦς plakous (дашто „плыскоє и шырокоє“) — назывкы десерта з тонкого вадь слоєного кіста.

Украйинські млинець, блінчик, як и російськоє блин, блинчик, білоруськоє блін, млін походят уд прасловянського mlinъ (+ ьcь).

Держит ся, ож палачінта ги їдіня має греко-римськоє походжіня. Плакус ся споминат у 350. році до н. е. грецькыми поетами Архестратом тай Антіфаном. De agri cultura („За ґаздувство“) Катона Старшого, датована дас 160 до н. е., описує деталный рецепт плаценты.

Варіації

Креп

Основна розлука межи палачінтов и французькым крепом (франц. crêpe) у тум, ож кісто на креп сохтувут настойовати дакулько годин, у тот час, як кісто на палачінты годні хосновати нараз по заколочованю.

Креп Сюзет

Креп Сюзет

Екзістує популарный десерт, креп Сюзет (франц. crêpes Suzette), из крепа з мачанков из карамелізованого цукра тай масла, танжеріновых авадь норончовых сока и цедры, французького лікыра Grand Marnier, тріпыл сека тай норончового курасао, котрый ся сохтує у ресторанах фламбовати при клієнтови.

Пенкейк

На удлику уд май грубых варіантув ги наприклад пенкейкы (анґл. pancake), у палачінты знавут давати удну начинку (наприклад творог, лекварь, джем, конфітюр, човколаду, сушені грозенкы, мнясо и так дале) тай завертати їх у трубочкы, конвертикы вадь трикутикы.

Ґунделська, гортобадьська палачінты

Ґунделська палачінта, наповнена волоськым оріхом и човколаднов мачанков

На Мадярах ся знає ладити ґунделська палачінта (мад. Gundel palacsinta), чинена из молотого волоського оріха, грозенок, шкуркы норонча, кориці тай рома, фламбована у мачанці из темної човколады з яєчныма жовтками, масными верьшками тай какаом.

Мадярська гортобадьська палачінта (мад. Hortobágyi palacsinta) ся наповнят мнясом, пораз сыром, городинов, грибами, шпинатом, кваснов капустов, поливат ся сметанов.

Гортобадьска палачінта, наповнена мнясом, подавана у Шопроні, Мадярщина

Сырні жыдувські блінцы из чорницями

Жыдувськый блінц

У кухни ашкеназькых жыдув ся ріхтує їдіня з назывков блінц (blintz; гебр. חֲבִיתִית, їд. בלינצע), котроє подабат на палачінту, завернуту в трубочкы, традиційно подавані на Шавуот из солодкым сыром, пораз грозенками, конзервоваными овочами. Екзістувут и другі варіації, наповняні курицьов, говядинов вадь печунков; у Песах ся знавут їсти варіанты з мацов авадь крумпльовым крохмалом умісто мукы. Назывка сього їдіня має ворошноє походжіня из укр. млинець, рос. блин.

Ник. щи

• Пенкейк
• Оладі

Література

• Akadémiai Kiadó (1977). Hungarian Ethnographic Encyclopedia. Budapest: Akadémiai Kiadó. 
• Goldstein, Darra, ред. (2015). The Oxford Companion to Sugar and Sweets. Oxford: Oxford University Press. ISBN 978-0199313396. https://books.google.com/books?id=jbi6BwAAQBAJ. 
• Gundel, Károly (1984). Gundel's Hungarian Cookbook. Budapest: Corvina Kiadó. ISBN 9631318834. OCLC 864451509. https://books.google.com/books?id=Q2DPAAAAMAAJ. 
• Kluge, Friedrich (1957). Etymologisches Wörterbuch der Deutschen Sprache. Berlin: Walter De Gruyter. ISBN 3110174723. https://books.google.com/books?id=yWOEDwAAQBAJ. 
• Meyer, June V. (1997). June Meyers Authentic Hungarian Heirloom Recipes Cookbook (1st ed.). Deerfield, IL: June V. Meyer & Aaron D. Meyer. OCLC 39354551. 
• Șăineanu, Lazăr (1929). Dicționar universal al limbei române (6th ed.). Craiova: Scrisul Românesc. 
• Concise Oxford English Dictionary: Luxury Edition. Oxford: Oxford University Press. 2011. ISBN 978-0199601110. https://books.google.com/books?id=sYScAQAAQBAJ.