Оломовц
| Оломовц | ||||
|---|---|---|---|---|
| Olomouc | ||||
|
| ||||
| Основны інформації | ||||
| 49°35'38"N, 17°15'3"E | ||||
| Країна | Чесько | |||
| Админединка | Оломоуць, Оломоуц (округ Чехії) | |||
| Админцентр для | Оломоуцький край, маркграфство Моравія, Морава, Оломоуць, Центральна Моравія | |||
| Засноване | 1017 | |||
| Перша змінка | 1055 | |||
| Жытелїв | Помилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value. | |||
| Розлога | Помилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value. | |||
| Поштовы індексы | 779 00, 783 01, 783 35 | |||
| Часова зона | UTC+1:00, UTC+2:00 | |||
| Надморьска вышка | 219 метер | |||
| Водный обєкт | Морава | |||
| Подїл | Bělidla, Černovír, Droždín, Hejčín, Годоланец, Holice, Chomoutov, Chválkovice, Клаштерні Градісько, Lazce, Lošov, Nedvězí, Nemilany, Нержедин, Нова вулиця, Nové Sady, Nový Svět, Pavlovičky, Povel, Radíkov, Řepčín, Slavonín, Свята Гірка, Topolany, Týneček, Оломоуц | |||
| Братьскы міста | Люцерн, Пейч, Волзький, Антоні, Нердлінген, Оуенсборо, Суботица, Тампере, Венендал, Флоренція, Трептов-Кепенік, Куньмін | |||
| Історія | History of Olomouc | |||
| ||||
| Містьскый уряд | ||||
| Вебова сторінка | https://www.olomouc.eu/ | |||
|
VIAF:131337498;GND:4075643-9;OSM:437057; | ||||
О́ломовц авадь О́ломоуц (чес. Olomouc [ˈolomouts]
высловность, нїм. Olmütz) тото варош у Чеськуй республіці, адміністративный центер Оломовцького краю, што лежит на ріці Морава. Ун має дас 103,000 бывателюв и є шестым варошом крайины за населеньом. Оломовц быв єднов из історичных столиць Моравы, докідь не трафив у окупацію шведської армії бігом Тридцятьручної войны. Історичный центер вароша ся добрі всокотив и є защищеный ги вароська памняткова резервація. У 2000. році Колона Пресятої Тройці трафила до Исписа світової дідузнины ЮНЕСКО за свуй бароковый стиль и символічну цінность.[1]
Адміністративноє діленя
[едітовати | едітовати жрідло]Оломовц обсягує 26 муніципалных частий (у дужках указаноє населеня подля списованя людности в 2021):[2]
- Оломовц – Olomouc (13,446)
- Бєлідла – Bělidla (834)
- Черновір – Černovír (1,010)
- Хомовтов – Chomoutov (1,070)
- Хвалковіце – Chválkovice (2,398)
- Дрождін – Droždín (1,340)
- Гейчін – Hejčín (2,856)
- Годоланы – Hodolany (8,444)
- Голіце – Holice (4,248)
- Клаштерні Градіско – Klášterní Hradisko (1,787)
- Лазце – Lazce (5,871)
- Лошов – Lošov (732)
- Недвєжі – Nedvězí (538)
- Неміланы – Nemilany (1,312)
- Нержедін – Neředín (8,928)
- Нова Уліце – Nová Ulice (19,214)
- Нові Сады – Nové Sady (13,524)
- Новый Свєт – Nový Svět (947)
- Павловічкы – Pavlovičky (484)
- Повел – Povel (9,553)
- Радіков – Radíkov (382)
- Ржепчін – Řepčín (2,661)
- Славонін – Slavonín (2,847)
- Сятый Копечек – Svatý Kopeček (801)
- Тополаны – Topolany (361)
- Тінечек – Týneček (475)
Етимолоґія
[едітовати | едітовати жрідло]Походжіня назывкы вароша ся набізувно не знає. Подля майчасто розникованої теорії она пушла уд имени Олмут (чес. Olmút). Подля иншакої теорії назывка пушла уд прасловянськых слув ol „пиво“ и mútit „шуміти“.[3][4]
Є леґенда, ож на території днешнього Оломовца быв римськый форт, закладеный леґіонарями пуд проводом Ґая Юлія Цезаря, котрый ся кликав лат. Iuliomontium авадь лат. Julimons, удкідь пушла сучасна назывка Оломовц. Хоть археолоґы найшли сліды табора римськых леґіонарюв, леґенда за присутность Юлія Цезаря ся появила у ренесансный період и не має доказув, котрі бы ї пудтвердили.[5]
Ґеоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]

Оломовц ся розміщує на плыскуй родючуй земли Верьхньоморавської долины, дас за 61 кілометер на сіверовосток уд Бырна тай на 200 км на юговосток уд Прагы. Восточный крайчик муніципалної території (присілкы Лошов, Радіков и Сятый Копечек) заходит у верьховину Низькый Єсенік и обсягує берег, котрый є майвысоков точков Оломовца, 444 м над морьом. На сівері Оломовц має хранену крайинну область Літовелске Помораві.
Через варош идут ріка Морава тай єї голузка Млінськый потук, а у центрі вароша у Мораву заходит Быстржіце. На сівері муніципалный гатар формує Оскава.
На сівері муніципалної території є 85-гектаровоє Хомовтовськоє озеро (чес. Chomoutovské jezero), вытвореноє затопліньом шутрової копалні и важноє про міґрувучых потят; оно є домом про єдну из майвеликых у крайині колоній мев рехотусых и мев чорноголовых.[6]
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Братські вароші
[едітовати | едітовати жрідло]Братські вароші Оломовца вто:[7]
Другі факты
[едітовати | едітовати жрідло]На честь вароша є названый астероїд 30564 Оломовц у поясі астероїдув межи Марсом и Юпітером. Назывку му дав доктор Петр Правец, котрый го удкрыв, увидівши з Ондржейовської обзерваторії.[8]
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Holy Trinity Column in Olomouc. United Nations Educational, Scientific, and Cultural Organization. http://whc.unesco.org/en/list/859. [перевірено 2021-06-06].
- ↑ Public Census 2021 – basic data (по cs). Public Database. Czech Statistical Office. 2022. https://vdb.czso.cz/vdbvo2/faces/en/index.jsf?page=vystup-objekt-parametry&z=T&f=TABULKA&sp=A&skupId=4690&katalog=33475&pvo=SLD21043-CO.
- ↑ Brno jako bahniště a ve Zlíně žil zlý člověk. Jak vznikla jména měst (по cs). iDNES.cz. 2018-06-17. https://www.idnes.cz/cestovani/po-cesku/nazvy-mest-praha-brno-plzen-zlin-jihlava-liberec.A180613_105008_po-cesku_hig. [перевірено 2023-05-23].
- ↑ Původ jména města Olomouce (по cs). Ptejte se knihovny. National Library of the Czech Republic. https://www.ptejteseknihovny.cz/dotazy/puvod-jmena-mesta-olomouce. [перевірено 2023-05-23].
- ↑ Krupka, Jaroslav (2022-06-15). "Okupaci Olomouce předpověděl tajemný úkaz, jako první moravské město padla Opava". Moravskoslezský deník (in чеська). Retrieved 2023-05-23.
- ↑ Chomoutovské jezero u Olomouce (по cs). CzechTourism. https://www.kudyznudy.cz/aktivity/chomoutovske-jezero-u-olomouce. [перевірено 2023-07-12].
- ↑ Mezinárodní kontakty (по cs). City of Olomouc. https://www.olomouc.eu/o-meste/mezinarodni-kontakty. [перевірено 2025-05-01].
- ↑ Olomouc nechala stopy ve vesmíru, vědě i polské písni. E15. http://magazin.e15.cz/regiony/olomouc-nechala-stopy-ve-vesmiru-vede-i-polske-pisni-842760. [перевірено 2018-05-20].
