Округлый стіл Русинів Словеньска
Округлый стіл Русинів Словеньска (словен. Okrúhly stôl Rusínov Slovenska, скорочено OSRS або ОСРС) є коордіначна обчаньско-політічна платформа, котра здружує русиньскы інштітуції, мімовладны орґанізації і незалежных актівістів в Словеньскій републіцї. Орґанізація выступлює як консолідованый заступуючій орґан русиньской народностной меншыны в діалоґу із орґанами штатной моци і містной самосправы Словеньска.
Цїль і ідеолоґічны основы
[едітовати | едітовати жрідло]Подля офіціалных штатутів є главным цїлём ОСРС розвой народной ідентіты, охрана прав Русинів выпливаючіх з меджінародных документів і злїпшіня якости жывота русиньской меншыны.[1] Платформа ідеолоґічно операть о дїдовизну русиньскых народных будителїв 19.–20. стороча, головно Адолфа Добряньского, на почесть котрого ОСРС заложыло своє найвысше оцїнїня – „Орден Адолфа Добряньского“ (словен. Rad Adolfa Dobrianskeho).[1]
Історія консолідації
[едітовати | едітовати жрідло]Вытворїня платформы было реакціёв на неодкладну потребу зъєднотїня розтрїщеного русиньского руху по демократічных змінах в роцї 1989. Важным кроком к посилнїню платформы ся стало офіціалне припоїня найстаршой і найвекшой пореволучной орґанізації – „Русиньской оброды на Словеньску“ (словен. Rusínska obroda na Slovensku). Тот крок дав можность ОСРС выступати в менї абсолутной векшыны орґанізованых Русинів в країнї і обыйти ся внутрїшнёй конкуренції о штатне фінанцованя.[2]
Главны области дїяня
[едітовати | едітовати жрідло]Освіта і Проґрам розвоя меншыны
[едітовати | едітовати жрідло]ОСРС выпрацовала і реґуларно актіалізує публічно доступный документ „Проґрам розвоя русиньской народностной меншыны в Словеньскій републіцї“. Ключовыма условіями проґраму є ініціованя зряджованя матерьскых школ, основных і середнїх школ із русиньскым наученым языком (або паралелных клас) на етнічно змішаных теріторіях, як ай заведжіня механізмів фінанчного стімулованя такых освітовых інштітуцій зо стороны штату.[3]
Списованя людей і меджінародна сполупраца
[едітовати | едітовати жрідло]Платформа є главным ініціатором інформачных кампани перед цїлоштатныма списованями людей (наприклад розсягла меджінародна кампань „Сьме Русины“ / „Sme Rusíni“). В тій tejto činnosti ОСРС актівно сполупрацує із русиньскыма орґанізаціями сусїднїх країн: Чеська (Rusíni.cz), Польска („Руська Бурса“ в Ґорліцях), Сербії і Хорватії.[4]
Културны ініціатівы
[едітовати | едітовати жрідло]Платформа ініціує тематічны концепчны акції на підпору културы. Наприклад ОСРС выголосила рік 2020 за „Рік русиньского села“ і зорґанізовала розсяглый конкурз заміряный на фотоґрафічны зниманя і популарізацію візуалной дїдовизны, природы і історічных памняток русиньскых поселїнь.[5]
Реґіоналне заступлїня
[едітовати | едітовати жрідло]Значным політічным успіхом ОСРС ся стала вузка сполупраца із Пряшівскым самосправным краём, де жыє найвекша русиньска комуніта на Словеньску. Вдяка ініціатівам платформы выменовав председа Пряшівского краю Мілан Маєрьскый, Яна Кочака за першого офіціалного „русиньского амбасадора“. Ёго задачов є коордінація вопросів тыкаючіх ся інфраштруктуры, културы і школства меджі крайской самосправы і русиньскыма селами/містами.[6]
Веджіня
[едітовати | едітовати жрідло]Веджіня платформы ся волить на тройрочный функчный термін. Почас дакількох волебных термінів став на челї орґанізації Петер Peter Штефняк. На осїнь 2025 быв за нового председу ОСРС зволеный Мілан Ян Піліп – скушеный обчаньскый актівіста, котрый став при самотных початках взнику платформы. Довгорочным офіціалным говорцём (пресовым секретарём) ОСРС є новинарь і актівіста Петро Медвідь.[6]
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- 1 2 Štatút Radu Adolfa Dobrianskeho // Округлый стіл Русинів Словеньска
- ↑ Rusínska obroda sa pripojila k okrúhlemu stolu
- ↑ Program rozvoja rusínskej národnostnej menšiny v Slovenskej republike
- ↑ Rusíni v rôznych krajinách sa spájajú v kampani s názvom Sme Rusíni
- ↑ OSRS vyhlásil súťaž o najkrajšiu fotografiu rusínskej dediny
- 1 2 Rusínske organizácie si zvolili nové vedenie, Pilip nahradil doterajšieho predsedu Petra Štefaňáka