Оклі Гедь

село України Оклі Гедь Оклі Гедь

48°0'46"N, 23°3'43"E Держава Україна Админединка Виноградівскый район, Берегівський район, Пийтерфолвівська сільська громада • Закарпатьска область Высота центра 175 метер Площадь 32 350 Квадратный кілометер Часова зона UTC+2:00, UTC+3:00 Почтовый индекс 90365

О́клі Ге́дь (до 2000 — Клиновецька Гора; мад. Aklihegy, чис. Okli Heď, укр. Оклі Гедь, рум. Okli Hed) — село у Берегӯвському районови (бывшый Виноградовскый район), Закарпатьской области, Украйины.

Історія

Село основаноє у началови XX. стороча.^{[жрідло?]}

У 1921. році исе быв хутор з 25 хыжӯв села Оклі, у 1930. році ужек было 65 хыж и 208 людий. Помалы, коло села Оклі, на засаженӯв вином горі, у первӯв половині ХХ стороча у часы Первой Чехословеньской Републікы, взникло самостойноє поселеня.

Пуд час нахождіня у составови СССР пройшло зъединеня населеного пункта Юловицька Гора из селом Клиновицька Гора.

У межох села є Долина крови. Усні переказы говорять, што свою назву она одержала позад того, што туй згыбло много людий . Враг насував ся на Угочаньскі села. Много людий прятало ся туй, місто было придатноє для сёго: у далині уд населеных пунктӯв густі лісы окружали долину. Но кось удав прятанку, и безжалосный враг знищив безоружных людий, не пошкодовав ни дітий, ни старых, ни жӯн. Кров текла потоком, заливши усю долину. Удтовды исе місто называвуть Долинов крови. Учитель містной школш Шандор Фоврі аналітичным путём довӯг, што исе были татары пуд час напада на Угочаньску жупу у 1717 році.

У часы Чехословеньска у селі удкрыли трихкласну мадярьску школу из трёма учителями.^{[жрідло?]}

Пуд час Другой світовой во̄йны на фронтови умерло 6 уходцю̄в из села.^{[жрідло?]}

Осінёв 1944. року у РСЧК из села забрали 33 чоловікы: депортація мадяр и німцю̄в Пудкарпатя 1944–1945. рокӯв из якых 16 умерло у лаґерах.^{[жрідло?]}

Реліґія

Цирьков є у реформатӯв, но у мирі и злагоді нив хоснувуть ся вірникы усьых трёх конфесій.^{[неенциклопедичный стиль]} Літурґічный язык — мадярьскый. Ныні у селі служить реформаторьскый пастор Степан Мейсар, греко-католицькый священик о. Віктор Сюч и римо-католицькшй священик Ласло Гоёш.^{[жрідло?]}

Мусай зазначити,^{[неенциклопедичный стиль]} што до 1995. року вірникы — реформаты принадлежали до церкви села Оклі.^{[жрідло?]}

Присілкы

Юловицька гора

Юловицька гора — бывшоє село у УССР, у Закарпатьскӯв области.

Зъединено из селом Клиновицька гора рішеням облисполнкома Закарпатьской области №431 уд 30.07.1962.^{[жрідло?]}

Первый раз ся споминать у XX сторочови.^{[жрідло?]}

Ю́ловська Гора́ — ботанічный заказник загальнодержавного значення у Україні. Розташований на схід від села Дюли та на північ від села Оклі Гедь Берегівського району Закарпатської області, на південно-західних відрогах Гутинського масиву (частина Вигорлат-Гутинського хребта).^{[жрідло?]}

Площадь 176 га. Сотвореный 20 окто̄вбра 1974 року. Заказник є частёв Карпатьского біосферного заповідника.^{[жрідло?]}

Заказник є у містности из майтеплым кліматом у Украйиньскых Карпатах, и исе зыграло важну роль у формованю травяного покрыва. Шыроко шырені дубровы из скального дуба, дубово-букові лісы, дуба Далешампа. Иппен ростуть унікалні про Украйину масивы липы сріберной. Заказник є єдинственным у Украйині природным містом роста дуба бургундьского. У травяному покривывови переважавуть лісостепові виды.^{[жрідло?]}

У 1997 році войшов у состав Карпатьского біосферного заповідника.^{[жрідло?]}

На зачаткови юна у селі из 2009 року проходить гастрономічный фестиваль „Чиришинь и ягӯд“.^{[жрідло?]}

Туристичны міста

• Долина крови

• Свого часу село славило ся ищи свойым мінеральным жрідлом уд ревматизма, якоє послідньым часом замулило ся.

• Исе місто рахує ся єдным из майтеплых на Пудкарпатёви, таге и сама Чорна гора.

• На северови села є ботанічный заказник Юловська Гора, на юго-западных окрайинах Гутиньского масива (часть Вигорлат-Гутиньского хребта). Широко шырены дубровы из скального дуба, дубово-букові лісы, дуба Далешампа. Иппен ростуть унікані для України масивы липи сріблястої. Заказник є єдинственным у Украйині природним містом роста дуба бургундьского.

Обывательство

У селі на 2001 рӯк живе 610 людий, из них подля языка:^{[жрідло?]}

Язык	Процент
мадярьскый	97,71 %
украйиньскый	2,13 %
руськый	0,16 %