Ніко

Ніко; Christa Päffgen
Жанры	авангардний-рок, прото-панк, пост-панк, готик-рок, new wave, фолк-рок, класична музика, артрок
	Nico на Вікіскладѣ

Ніко (Nico), реалноє імня Хріста Пеффґен (Christa Päffgen; 16 октовбра 1938, Кельн, Нїмецько — 18 юлія 1988, Ібіца, Іспанія) — німецька гудачка, вокалістка, композиторка, актерка.

Стала ся знаменитов по тум, як зограла епізодічну ролу в кінови Федеріко Феллінія "Солодкый живут" (1960).

Біоґрафія

У 14 рокув Ніко рішила стати фотомодельов. Дякувучи зознаменьови из режисером Федеріко Фелліні, Ніко зачала актерську карєру. У 1959 році дустала роль у його фільмі «La dolce vita». Уже у 1964 року Ніко дебютовала ги гудачка у клубови «Blue Angels» в Нью-Йоркови. Кроме того, молода умількиня робила уєдно із Енді Варголом, спувавучи у його клубови «Factory», зняла ся у його фільмах: «The Closet» (1965), «Chelsea Girls» (1966) та «I A Man» (1967). Якраз Варгола ініційовав прикапчаня Ніко ид гудацькув групі The Velvet Underground. Но вокалістка ся там не прижила, завто у 1967 році ся вернула ид сольнув карєрі тай записала альбом «Chelsea Girl».

Ніко мала проблемы із наркотиками. Пробовала ся лічити уд залежности. Но 18 юля 1988 року, припочивавучи на острові Ібіца, умерла позад крововылива у мозок.

Діскоґрафія

Chelsea Girl (LP, Verve, 1967)
The Marble Index (LP/CS, Elektra, 1968)
Desertshore (LP/CS, Reprise, 1970)
The End (LP, Island, 1974)
June 1, 1974 (LP, Island, 1974)
Paris 29.1.72 (LP, 1980)
Drama of Exile (LP, Aura, 1981)
Do or Die! (CS, ROIR, 1982)
Live in Denmark (LP, VU, 1983)
The Drama of Exile (LP, Invisible, 1983) Варіант альбома Drama of Exile.
En personne en Europe (CS, 1/2 Records, 1983)
Camera Obscura (LP/CS, Beggars Banquet, 1985) Уєдно из Faction.
Behind the Iron Curtain (2xLP/CD, Dojo, 1986)
Nico in Tokyo (LP/CD, Dojo, 1987)
The Blue Angel (LP, Aura, 1986)
Live Heroes (LP, Performance, 1986)
Hanging Gardens (LP/CD/CS, Emergo/Restless, 1990)
Chelsea Live (CD, Great Expectations, 1992)
Live In Pécs 1985 (CS, Emergo/Restless, 1994)
Heroine (CD, Anagram, 1994)
Nico's Last Concert: „Fata Morgana“ (CD, Anagram, 1994)
Janitor of Lunacy (CD, Visionary Communications, 1996)
Icon (CD, Cleopatra, 1996)
The Classic Years (CD, Chronicles, 1998)
My Funny Valentine (CD, Records
Femme fatale (CD, Jungle, 2002)
Innocent & Vain: An Introduction To Nico
"Femme fatale": The Best Hits (CD,
Femme fatale (The Aura Anthology) (2xCD, Castle Music, 2003)
All Tomorrow's Parties (CD, Purple Pyramid, 2004)
The Frozen Borderline 1968-1970 (2xCD, Elektra/Reprise/Rhino, 2007)
Reims Cathedral: December 13th, 1974 (CD, Cleopatra, 2012)

Deutsche Nationalbibliothek Record #119073285 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.

Література

Юрий Звенигородский. Камера обскура // «ОМ» (Москва). — №63 (май 2002). — С. 51.русс.русс.
Маша Нестерова. Вельветовий символ // «Молода гвардія» (спецвипуск «Фонограф» № 139), Київ. — № 157 (14740), 6 листопада 1991. — Стор. 6-7.
Суперзірки: Велвет Андеґраунд і Фабрика Енді Воргола // «Аутсайдер» (Київ). — № 2 (2003). — 86 стор.
Роман Піщалов. Nico // «Аутсайдер» (Київ). — № 6 (2006). — Стор. 63-68.
Роман Піщалов, Андрій Орел та інші. Аутсайдер. Збірка статей про сучасну музику. — Київ: Бихун В.Ю., 2023. — 183 с., іл.
Jennifer Otter Bickerdike, You Are Beautiful and You Are Alone: The Biography of Nico, London: Faber & Faber, 2021, 512 pp.англ.
Richard Witts, Nico: The Life and Lies of an Icon, London: Virgin Books, 1993, 334 pp.англ.
James Young, Songs They Never Play on the Radio: Nico, the Last Bohemian, London: Bloomsbury Publishing, 1992, 256 pp.англ.

Суперзірки: Велвет Андеґраунд і Фабрика Енді Воргола (1990) Архівовано 13 березня 2016.
Маша Нестерова. Вельветовий символ (1991) Архівовано 13 березня 2016.
Роман Піщалов. Ніко (2006) Архівовано 13 березня 2016.