Николай Бард

Матеріал з Вікіпедія


Николай Бард

УроджѣняKozma Ferenc
фебруара 26, 1857(1857-02-26)
Марцали
Умертямая 4, 1937 (80 р.)
Будапешт
ПсевдонимRimay Kálmán, Bárd Miklós
Занятяпоет, офіцер
ГорожанствоМадярьско
БатькоSándor Kozma
Брат, сестраAndor Kozma
ДѣтиМиклош Козма, György Kozma

Ференц Козма з Левелду, мад. Leveldi Kozma Ferenc, *26. фебруар 1857, Марцали – †4. май 1937, Будапешт — вояк, мадярскый поет, познатый под писательскым псевдонимом Миклош Бард, мад. Bárd Miklós (або в русинскых перекладах Николай Бард).[1]

Род и военска карьера[едітовати | едітовати жрідло]

Походив з давного задунайского рода Козмох з Левелду, сын Шандора Козмы (1825–1897), даколишного кральовского прокурора. По закончѣню середньой школы, в року 1875 записав ся на будапештску техничну универзиту, але в року 1878 лишив универзиту на хосен военской карьеры и став на службу в 16. гусарьском полку, де в року 1880 аванжовав на поручника. В роках 1895 – 1905 в шаржи сотника служить в 10. гусарьском полку яко велитель жеребчинця в Турѣх Реметах, туй досяг позарядовых резултатох при далекых конных марш-скоках. В роках 1905 – 1907 служить в шаржи майора в Надькерешу, затым в жеребчинцю в Фегерашу. [2] В року 1918 пензионовав в шаржи генерала. Його сын, Миклош Козма (1884–1941) быв регентскым комисарьом Подкарпатя в роках 1940–1941.[3]

Поетична дорога[едітовати | едітовати жрідло]

Уже яко штудент зачав писати вершы под псевдонимом Калман Римай, мад. Rimay Kálmán. Пак на довжый час перестав писати. Од року 1895 десять рокы служив яко сотник. В тых роках трафив до Турѣх Ремет в жупѣ Унг. Подля его властных слов, аж тогды родив ся як поет з новым псевдоним Миклош Бард. Карпатскы лѣсы оспѣвуе як свою отцюзнину, красне Невицке з гордым замком над ужансков долинов, много раз нападанов, але мало коли завойованов.[3]

В девятдесять семом, кедь память не бреше,
Прийшов ем на свѣт, поетом, гейже, 
Став ем ся туйкы Миклошом Бардом,
У муках творчых ем родив ся бардом.
Турянска долина — ото моя мати,
Яла над колысков ми смутно спѣвати,
Хребет Синаторскый быв строгый ми няньо,
Ту каждый хоч-не-хоч поетом ся стане.
Оригиналный текст мад.
Kilencvenhétben, hogy ha jól tudom
–Hogy költővé, tán nem kell mondanom –
Némi vajúdás-félén esve átol,
A nevem Bárd lett – Bárd sajtóhibából.
A turjaremetei völgy szült engemet,
S borongva állt ringó bölcsőm felett
Apai jusson a felhős Szinátor;–
Költők születnek ilyen ágyból.

Bárd Miklós:Köszöntöm erdős szülőföldemet, переложив С.Слободан

В року 1904 быв принятый членом престижного литературного Товаришства Кишфалуди. Його поезия конзервативна, захватуе го тема войны, з горькостьов не принимать револуцию и Мадярску Совѣтску Републику.[3]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. Kenyeres Ágnes
  2. Révai nagy lexikona, том 2, с. 604.
  3. 3,0 3,1 3,2 Marosi Anita